Рішення

від 13.06.2019 по справі 826/17853/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2019 року № 826/17853/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних

ситуацій у м. Києві

до Дитячої школи мистецтв № 9 Дарницького району м. Києва

про застосування заходів реагування

представники позивача - Вердніков М.С.;

сторін: відповідача - Богданова Т.С.,

(у судовому засіданні 13.06.2019, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ідентифікаційний код 38620155) (далі - позивач або ГУ ДСНС України у м. Києві або Управління) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Дитячої школи мистецтв № 9 Дарницького району м. Києва (адреса: 02088, м. Київ, вул. Є. Харченка, 47, ідентифікаційний код 36058605) (надалі - відповідач або Дитяча школа мистецтв), у якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення приміщення Дитячої школи мистецтв № 9 Дарницького району міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 19.02.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у день проведення підготовчого судового засідання.

Під час перебування справи на розгляді, у судових засіданнях 19.02.2019, 04.03.2019, 02.04.2019 та 23.04.2019 судом оголошувалась перерва.

13.06.2019 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов.

В обґрунтування підстав позову позивач вказав, що ГУ ДСНС України у м. Києві було видано наказ від 15 червня 2018 року № 374 "Про затвердження плану перевірок". Згідно наказу № 374 державним інспекторам відділу з державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести планову перевірку приміщення Дитячої школи мистецтв № 9 Дарницького району м. Києва за адресою: вул. Є. Харченка, 47 у Дарницькому районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Під час здійснення перевірки встановлено, що приміщення Дитячої школи мистецтв експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Відповідні порушення зазначені в акті № 309 від 15.08.2018, складеному за результатами перевірки. Як стверджує позивач, враховуючи, що під час проведення перевірки виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, Управління зобов`язане звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування в частині зупинення експлуатації приміщень Дитячої школи мистецтв.

Представник відповідача наголосив на наявності підстав для відмови в задоволенні позову повністю.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зауважив, що, по-перше, більшість із зазначених у позовній заяві порушень були усунуті балансоутримувачем протягом 2 місяців від часу проведення перевірки представниками районного відділу ГУ ДСНС України у м. Києві. По-друге, виявлені порушення вимог законодавства знаходяться на етапі виконання.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 15.06.2018 № 374 Про затвердження плану перевірок .

Згідно вказаного наказу, головному інспектору відділу ЗНС Дарницького РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Гірченко А.К. доручено в період з 12.09.2018, впродовж 10 робочих днів, провести планову перевірку приміщення Дитячої школи мистецтв № 9 Дарницького району м. Києва за адресою: вул. Є. Харченка, 47 у Дарницькому районі м. Києва (ідентифікаційний код 36058605) (в мотивувальній частині рішення скорочено - Об`єкт), на предмет додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі означеного наказу видано посвідчення від 06.08.2018 № 144 на проведення перевірки Об`єкту Дитячої школи мистецтв.

За результатами проведення перевірки встановлено, що означений Об`єкт перевірки експлуатується з порушенням правил та норм пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, а саме:

- не проведені розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (не надано відповідних копій матеріалів) в т.ч. орендар ФО-П ОСОБА_1 .;

- захист школи не забезпечений установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- в закладі створену добровільну пожежну дружину, та її членів (дружини, команди) не застраховано від нещасних випадків в страховій компанії;

- дерев`яні конструкції горищного приміщення школи не оброблені вогнетривкою сумішшю;

- не надані результати перевірки (протоколи) пластикових панелей по всій площі школи, лінолеуму, котрий прокладений в загальних коридорах закладу, а також кріплень підвісної стелі (загального коридору, ФО-П ОСОБА_1 ) щодо показників пожежної небезпеки;

- двері електрощитової не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕІ - 30);

- евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

- в приміщенні електрощитової відсутні вуглекислотні вогнегасники;

- пожежні рукави, котрі є в наявності в шафах кран - комплектів не проходять не рідше одного разу на шість місяців розгортання та згортання наново;

- не проведений замір опору ізоляції та перевірка проведення спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання (приміщення ФО-П ОСОБА_1);

- не наданий акт на проведення схованих робіт, щодо прокладання електропроводки за підвісною стелею (в т.ч. ФО-П ОСОБА_1);

- висота проходу (дверей) на шляхах евакуації менше нормативної (перший поверх приміщень школи) (в т.ч. ФО-П ОСОБА_1);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електропроводів у приміщеннях підвалу дитячої школи не виконані за допомогою зварювання, паяння або затискачів;

- приміщення підвалу дитячої школи (в т.ч. ФО-П ОСОБА_1) не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання;

- допускається експлуатація електричних світильників без захисних плафонів, ковпаків в підвалі;

- сигнал від приймально - контрольного приладу не виведений на пульт централізованого пожежного спостерігання;

- не наданий договір на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт (не надані завірені копії відповідних документів);

- допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в приміщеннях школи;

- глухі грати на вікнах приміщень школи, де перебувають люди, не виконані розпашними або легкозйомними;

- двері приміщень, що відчиняються в загальні коридори, не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину коридорів (загальна ширина коридорів не передбачена не менше 1,8 метру) (приміщення орендарів ФО-П ОСОБА_1 );

- територія школи захаращена горючими відходами (дерев`яні побутові, будівельні відходи, сміття, тощо);

- електричні розетки (вимикачі) в приміщеннях школи (коридори, кабінети) в т.ч. орендар ФО-П ОСОБА_1, встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку;

- біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: - для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева);

- двері, що ведуть на зовнішні сходи з кабінетів (коридорів) відчиняються не походу евакуації;

- двері на шляхах евакуації (запасні) не мають ключів для швидкого відчинення замку або легко відкриваючих механізмів (запасні сходи);

- ширина дверей на шляхах евакуації менше 0,8 метрів (з приміщень орендаря ФО-П ОСОБА_1);

- існуючі вогнегасники в приміщенні ФО-П ОСОБА_1 не пройшли технічне обслуговування за поточний рік;

- приміщення дитячої школи не забезпечені нормативною кількістю, первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками);

- на дверях приміщень різного призначення не розміщенні вказівники категорій приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки;

- допускається експлуатація приміщень (орендарів ФО-П ОСОБА_1) без подачі та реєстрації у встановленому законодавством порядку декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- посадові особи, що призначені відповідальними за протипожежний стан приміщень ФО-П ОСОБА_1, не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Результати перевірки Дитячої школи мистецтв оформлено актом від 06.08.2018 № 144 (в подальшому - Акт № 144), який цього ж дня вручений завгоспу (в.о. директора школи) ОСОБА_4, яку за наслідками перевірки притягнуто до адміністративної відповідальності (протокол КИ № 027305/216 від 15.08.2018).

В обґрунтування підстав позову ГУ ДСНС України у м. Києві зазначає, що Дитячою школою мистецтв порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим до відповідача необхідно застосувати заходи реагування спрямовані на недопущення завдання шкоди життю і здоров`ю людей.

Надалі, ГУ ДСНС України у м. Києві, на підставі звернення Дитячої школи мистецтв, в період з 20.02.2019 по 21.02.2019 проведено позапланову перевірку додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Об`єкту Дитячої школи мистецтв.

За наслідками перевірки складено акт № 179, у відповідності до якого встановлено, що:

- захист школи не забезпечений установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- дерев`яні конструкції горищного приміщення школи не оброблені вогнетривкою сумішшю;

- не надані результати перевірки (протоколи) пластикових панелей по всій площі школи, лінолеуму, котрий прокладений в загальних коридорах закладу, а також кріплень підвісної стелі (загального коридору, ФО-П ОСОБА_1 ) щодо показників пожежної небезпеки;

- двері електрощитової не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕІ - 30);

- висота проходу (дверей) на шляхах евакуації менше нормативної (перший поверх приміщень школи) (в т.ч. ФО-П ОСОБА_1);

- приміщення підвалу дитячої школи (в т.ч. ФО-П ОСОБА_1) не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання;

- двері приміщень, що відчиняються в загальні коридори, не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину коридорів (загальна ширина коридорів не передбачена не менше 1,8 метру) (приміщення орендарів ФО-П ОСОБА_1);

- електричні розетки (вимикачі) в приміщеннях школи (коридори, кабінети) в т.ч. орендар ФО-П ОСОБА_1, встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку;

- двері, що ведуть на зовнішні сходи з кабінетів (коридорів) відчиняються не походу евакуації;

- ширина дверей на шляхах евакуації менше 0,8 метрів (з приміщень орендаря ФО-П ОСОБА_1).

Окрім цього, матеріали справи свідчать, що позивачем, на підставі звернення директора Дитячої школи мистецтв від 28.02.2019, поданого останнім внаслідок усунення порушень правил пожежної безпеки стосовно шляхів евакуації людей, в період з 15.03.2019 по 18.03.2019 проведено позапланову перевірку додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Об`єкту Дитячої школи мистецтв.

Після проведеної перевірки ГУ ДСНС України у м. Києві складено акт № 247, зі змісту якого видно, що:

- двері електрощитової не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕІ - 30);

- висота проходу (дверей) на шляхах евакуації менше нормативної (перший поверх приміщень школи) (в т.ч. ФО-П ОСОБА_1);

- приміщення підвалу дитячої школи (в т.ч. ФО-П ОСОБА_1) не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання;

- двері, що ведуть на зовнішні сходи з кабінетів (коридорів) відчиняються не походу евакуації;

- ширина дверей на шляхах евакуації менше 0,8 метрів (з приміщень орендаря ФО-П ОСОБА_1).

В той же час, протягом перебування справи на розгляді у суді, відповідач, враховуючи обставини проведених, неодноразово, позивачем перевірок, подавав до суду клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, які, на думку Дитячої школи мистецтв, підтверджують здійснення, з метою забезпечення пожежної безпеки та експлуатації Об`єкта, заходів та робіт, зокрема подані: договори, технічні звіти, декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Також з матеріалів справи слідує, що Управлінням, на підставі звернення Дитячої школи мистецтв, в період з 23.04.2019 по 24.04.2019 проведено позапланову перевірку додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Об`єкту Дитячої школи мистецтв.

Після проведеної перевірки ГУ ДСНС України у м. Києві складено акт № 440, зі змісту якого не випливає про описання порушень вимог законодавства.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V встановлено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю ).

За ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У відповідності до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (ч. 2 ст. 12 Закону № 877-V).

В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - летальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

За ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позивач має довести, що виявлені ним порушення, дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позаяк такі обставини (порушення) Законом № 877-V прямо не передбачені у вигляді вичерпного переліку.

З огляду на це, у кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання, та належним чином вмотивувати таке своє рішення.

Оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб`єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування запитуваного заходу реагування, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

Як убачається з матеріалів справи, під час здійснення перевірки позивачем встановлено, що Об`єкт Дитячої школи мистецтв експлуатується з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, чим створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Матеріали справи свідчать, що 22.11.2018 наказом № 66, з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх ліквідації, здійснення громадського контролю за додержанням встановлених вимог пожежної безпеки, створено добровільну пожежну дружину в Дитячій школі мистецтв, до складу якої включений, у тому числі, директор Дитячої школи мистецтв Богданова Т.С. Зі змісту наказу видно, що на пожежну дружину покладено обов`язки, зокрема, здійснення контролю за виконання встановлених в школі правил пожежної безпеки.

У зв`язку із створенням пожежної дружини, 27.11.2018 з Товариством з додатковою відповідальністю Стразова компанія Київ Ре укладено договір обов`язкового страхування.

29.11.2018 з Приватним підприємством Центр електробезпеки укладено договір № 2018-11051/Ц/СП про спостерігання за установками пожежної автоматики та технічного обслуговування пожежної сигналізації на Об`єкті.

Згідно наказу № 5/1 від 10.01.2019 директора Дитячої школи мистецтв Богданової Т.С., припинено експлуатацію підвального приміщення Об`єкту шляхом його опечатування.

З матеріалів справи видно про реєстрацію в лютому 2019 року Державною службою України з надзвичайних ситуацій декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки нежитлові приміщення на Об`єкті.

Суд примічає, що зі змісту декларації вбачається про утримання визначених приміщень відповідно до п. 1.19, п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3, п. 2.4, п. 2.17, п. 2.27, п. 2.23, п. 2.28, п. 2.29, п. 2.30, п. 2.31, п. 2.34, п. 2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Евакуаційних шляхи і виходи утримуються відповідно до п. 2.23, п. 2.27, п. 2.28, п. 2.29, п. 2.30, п. 2.31, п. 2.34, п. 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні.

Як видно з матеріалів справи, Управлінням, на підставі звернення Дитячої школи мистецтв, в період з 23.04.2019 по 24.04.2019 проведено позапланову перевірку додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Об`єкту Дитячої школи мистецтв, за наслідками якої складено акт № 440 з відсутніми у ньому відмітками описання порушень вимог законодавства.

В контексті проведеної позивачем перевірки, а також, між іншим, позапланових перевірок в лютому, березні та квітні 2019 року, з урахуванням наявних у справі доказів, варто акцентувати, що на момент розгляду судом цієї справи Дитячою школою мистецтв усунуто виявлені порушення.

За викладених обставин, суд зазначає про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається.

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

На думку суду, Дитячою школою мистецтв надано докази на підтвердження того, що вжиті нею заходи спрямовувалися на усунення виявлених порушень, попередження, зупинення та припинення можливих надзвичайних ситуацій.

Таким чином, враховуючи принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи, суд вважає твердження позивача щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації Об`єкта останнього, невмотивованими.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення Об`єкта, і як наслідок, похідні вимоги щодо обов`язку забезпечення виконання судового рішення та контролю за його виконанням, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову № 65/1/5936 від 25.10.2018 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 27.06.2019.

Суддя К.С. Пащенко