Постанова

від 03.07.2019 по справі 360/284/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року справа №360/284/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участю представника відповідача Леонової З.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (повний текст складено 19 квітня 2019 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/284/19 (суддя І інстанції - Ірметова О.В.) за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сільгосптехніка" до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2018 № 0011501207, -

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2019 року відкрите акціонерне товариство "Сільгосптехніка" (далі - ВАТ "Сільгосптехніка") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 39.03.2018 № 0011501207.

На обґрунтування позову ВАТ "Сільгосптехніка" зазначило, що в квітні 2018 року було отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області (відповідач) № 0011501207 від 29 березня 2018 року за платежем "податок на додану вартість" із вироблених в Україні товарів про сплату штрафу на суму 32897,06 грн.

Дане рішення було винесене на підставі акта № 588/12-32-12-07/03562997 від 13 березня 2018 року камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість з питань дотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за період травень 2014 року - червень 2017 року. Актом встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з "податку на додану вартість " із вироблених в Україні товарів, визначеного пп. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України на суму 164485,3 грн. Зобов`язано сплатити штраф в розмірі 20% у сумі 32897,06 грн.

Позивач вважає таке повідомлення-рішення прийнято без наявних підстав, оскільки за період з 1 липня 2015 року по 1 липня 2017 року ВАТ "Сільгосптехніка" було перераховано на рахунок електронного адміністрування ПДВ в сумі 51000 грн.

ВАТ "Сільгосптехніка" починаючи з липня 2015 року по червень 2017 року включно, на момент подання податкових декларацій з ПДВ коштів на рахунку електронного адміністрування ПДВ позивача було достатньо для своєчасної сплати Держказначейством поточних декларацій з ПДВ за поданням органів ДФС.

На підставі зазначеного позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 39.03.2018 № 0011501207.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 360/284/19 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 29.03.2018 № 0011501207, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 32897,06 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що на підставі вимог статті 75 ПК України відділом камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Старобільської ОДПІ, Сватівської ОДПІ, Станично-Луганської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Луганській області на підставі п.п. 19-1.1.1, 19-1.1.2. п. 19-1.1, п.п. 20.1.4.п.20.1. ст.20, п.п.75.1,1 п.75.1. ст.75, п.76.1,76.3 та ст.76 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку податкової звітності ВАТ "Сільгосптехніка" з питань дотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за період травень 2014 року - червень 2017 року. За даними камеральної перевірки встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених абз.1 п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 ПК України за період травень 2014 року - червень 2017 року.

Відповідальність платника передбачена п. 126.1 ст.126 глави 11 розділу II ПК України. На підставі акту перевірки від 13.03.2018 за № 558/12-32-12-07/03562997 ГУ ДФС у Луганській області 29.03.2018 винесено податкове повідомлення-рішення № 0011501207, яким зобов`язано ВАТ "Сільгосптехніка" за затримку строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 164485,3 грн. на 100 календарних днів на підставі статті 126 ПК України сплатити штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу у розмірі 32897,06 грн.

Відповідач вважає, що діяв правомірно та відповідно до вимог п.87.1 та п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що відкрите акціонерне товариство "Сільгосптехніка" є юридичною особою та як платник податків перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Луганській області, Біловодське управління Станично-Луганська ОДПІ, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07.09.2018 за № 23876274 (а.с. 107-109).

ВАТ "Сільгосптехніка" є платником податку на додану вартість, у зв`язку з чим позивачем подавались до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за період з липня 2015 року по липень 2017 року із задекларованими зобов`язаннями перед бюджетом (а.с. 31-106).

ГУ ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ВАТ "Сільгосптехніка" з питань дотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ за період травень 2014 року - червень 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки № 588/12-32-12-07/03562997 від 13.03.2018 (а.с. 12-15).

Згідно акта перевірки податковим органом встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених абз.1 п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 ПКУ за травень 2014 року - червень 2017 року.

На підставі акту перевірки № 588/12-32-12-07/03562997 від 13.03.2018 Головним управлінням ДФС у Луганській області 29 березня 2018 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0011501207 про нарахування ВАТ "Сільгосптехніка" штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 32897,06 грн, що також підтверджується розрахунком штрафної санкції (а.с. 9-11).

Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з цим, особливість визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно п. 200-1.5 ст. 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов`язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

Таким чином, чинним законодавством передбачено, що перерахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету здійснюється не безпосередньо платником податку, а податковим органом. Натомість, платник податку повинен забезпечити наявність на електронному рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на час настання строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов`язань, достатньої кількості коштів для сплати зобов`язань.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням вище зазначених рахунків деталізовано у Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.

Згідно п. 20 Порядку для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

Відповідно до п.40 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Для вирішення питання правомірності застосування штрафних санкцій до ВАТ "Сільгосптехніка" за несвоєчасну сплату податку на додану вартість необхідно встановити наявність коштів на його спеціальному рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за деклараціями за період з липня 2015 року по червень 2017 року.

З метою встановлення вказаних обставин судом першої інстанції досліджено виписки зі спеціального електронного рахунку ВАТ "Сільгосптехніка" за період 2015 - 2017 років із зазначенням інформації про вчинені у вказаний період транзакції та про перерахування коштів на спецрахунок, відкритий в Казначействі та призначений для розрахунків з податку на додану вартість (а.с. 17-28).

Дослідженням вказаних доказів встановлено, що ВАТ "Сільгосптехніка" здійснювало поповнення свого спецрахунку за вказаний період.

З аналізу вищевказаних транзакцій вбачається, що станом на 13.07.2015 на спецрахунку ВАТ "Сільгосптехніка" залишок коштів становив 20791,70 грн, станом на 20.01.2016 на спецрахунку ВАТ "Сільгосптехніка" залишок коштів становив 19686,23 грн, станом на 29.12.2016 на спецрахунку ВАТ "Сільгосптехніка" залишок коштів становив 11142,91 грн, станом на спецрахунку ВАТ "Сільгосптехніка" залишок коштів становив 8857,17 грн.

Ззначені вище суми коштів були достатніми для сплати самостійно визначених зобов`язань у деклараціях з ПДВ за період з липня 2015 року по червень 2017 року.

Тобто, станом на 01.07.2017 залишок коштів на рахунку ВАТ "Сільгосптехніка" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість був достатній для сплати зобов`язань з ПДВ визначених в податкових деклараціях за період з липня 2015 року по червень 2017 року.

Таким чином, несвоєчасне списання коштів з рахунку ВАТ "Сільгосптехніка" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на оплату зобов`язань з ПДВ по деклараціям за період з липня 2015 року по червень 2017 року відбулось не з вини платника податку - ВАТ "Сільгосптехніка".

У даному випадку необхідно керуватись положенням п.40 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, за яким штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету.

Відповідно до пункту 87.1 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках. Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, що виник до 01 липня 2015 року.

Відповідачем в своїх поясненнях від 06.03.2019 фактично було підтверджено погашення заборгованості позивача з податку на додану вартість, яка виникла до 01.07.2015, з рахунку електронного адміністрування, чим було порушено норму законодавства про використання коштів з рахунку електронного декларування.

Відповідно до пунктів 95.1- 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, погашення податкового боргу з податку на додану вартість, що виник до 01.07.2015 здійснюється шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, тощо.

Стягнення коштів з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість для погашення податкового боргу з податку на додану вартість, що виник до 01 липня 2015 року, здійснюється виключно за рішенням суду.

Таким чином, відповідач був позбавлений права самостійно здійснювати погашення заборгованості позивача з податку на додану вартість, що виник до 01 липня 2015 року, з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом неправомірно винесено повідомлення-рішення від 29.03.2018 № 0011501207, оскільки відповідач діяв поза межами та не у спосіб, що визначені законодавством України, а тому є необхідність його скасування.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 360/284/19 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 360/284/19 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 05 липня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко