Постанова

від 04.07.2019 по справі 160/9586/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2019 року м. Дніпросправа № 160/9586/18 (суддя Віхрова В.С., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю ТД Турбогазтехнологія на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі №160/9586/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТД Турбогазтехнологія до Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Турбогазтехнологія 18 грудня 2018 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС України в Дніпропетровській області, згідно з яким, просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення: №0018091409 від 13.07.2018 року форми "Р" за платежем "податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 259 463,75 грн. та №0013881409 від 06.06.2018 року форми "Р" за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 179 838,00 грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на акті складеному з порушенням податкового законодавства та на підставі недостовірних даних.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0018091409 від 13.07.2018 року стверджує про невідповідність застосованої в оскаржуваному рішенні інформації фактичним даним, оскільки відповідно до розрахунку, податкове зобов`язання нараховане за декларацією за червень 2015 року осн. №9153082945 від 20.07.2015 року на суму виявлену органом державної податкової служби заниження або завищення податкового зобов`язання за звітний податковий період у сумі 207571,00 грн. та 25% штрафної санкції у розмірі 51892,75 грн., однак позивач вказує, що не подавав до контролюючих органів декларацій за такими реквізитами та з вказаною сумою податкових зобов`язань.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0013881409 від 06.06.2018 року, зазначає, що податкове зобов`язання нараховане за декларацією за 2015 рік осн. №9276113455 від 26.02.2016 року на суму виявлену органом державної податкової служби заниження або завищення податкового зобов`язання за звітний податковий період у сумі 179838,00 грн., однак, він звітував до контролюючих органів з декларацією на суму 125133,00 грн. податку на прибуток підприємств за 2015 рік.

Крім того, висновки відповідача в акті перевірки щодо відсутності реальності у здійсненних позивачем правочинах зроблені на припущеннях та не закріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями, а тому правочини між позивачем та його контрагентами є правомірними.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про відсутність в оскарженому рішенні суду жодного правового обґрунтування та фактів порушень законодавства з боку позивача, підтверджень факту відсутності реальності здійснення спірних господарських операцій позивача.

Посилається на те, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та зроблені з перевищенням повноважень; перевірку проведено протиправно, оскільки в запитах відповідача на отримання інформації не було конкретизовано чітко інформацію, яка затребувалась; позивач не подавав до контролюючих органів декларації за реквізитними та сумою податкових зобов`язань зазначених відповідачем.

Стверджує, що висновок відповідача про відсутність реальності у здійснених позивачем правочинів є припущенням, оскільки позивач має усі необхідні документи на підтвердження їх реальності. Крім того, відповідачем не було надано суду жодного документу на підтвердження його позиції.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає про неподання позивачем відповідачу та суду документів в підтвердження господарської діяльності з ТОВ ФГ Арунал . Поставку товару до контрагента до укладення договору з ТОМ Гаскан . Наявність вироків суду на підтвердження безтоварності спірних господарських операцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, та посилалась на визначення грошових зобов`язань позивачу саме у зв`язку з наявністю доказів щодо нереальності спірних господарських операцій позивача, а не з подачею позивачем до контролюючих органів декларацій за реквізитними та сумою податкових зобов`язань які, як зазначає позивач ним не подавались, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу №2668-п від 14.05.2018 року та повідомлення від 14.05.2018 року №1060, головним державним ревізором-інспектором відповідача проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "ТД "Турбогазтехнологія" (код ЄДРПОУ 30499271) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ФГ "Арунал" (код ЄДРПОУ 39435216) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року та ТОВ "Гаскан" (код ЄДРПОУ 39404565) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.06.2018 року №29959/04-36-14-09/30499271 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТД "Турбогазтехнологія" (код ЄДРПОУ 30499271) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ФГ "Арунал" (код ЄДРПОУ 39435216) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року та ТОВ "Гаскан" (код ЄДРПОУ 39404565) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року" (далі - акт), яким встановлено наступні порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, занижено податок на прибуток на загальну суму 55491,00 грн., в тому числі: за 2014 рік на суму 17989,00 грн., за 2015 рік на суму 179838,00 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI занижено податок на додану вартість на загальну суму 61657,00 грн., в тому числі: у лютому 2015 року на суму 11786,00 грн.; у березні 2015 року на суму 452,00 грн.; у червні 2015 року на суму 207571,00 грн. (т. 1 а.с. 34 - 41).

Згідно з актом перевірки відповідач вважає, що позивачем занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток та додану вартість, оскільки вчинені ним господарські операції з ТОВ "ФГ "Арунал" та ТОВ "Гаскан" є безтоварними.

За результатами проведеної перевірки та на підставі виявлених порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) №0013881409 від 06.06.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 179838,00 грн.:

2) №0018091409 від 13.07.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 259463,75 грн., в тому числі 207571,00 за податковим зобов`язанням та 51892,75 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с. 30-33).

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, виходить з наступного.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового Кодексу України (далі - ПК). Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначенні господарські операції пов`язані не з фактом підписання договорів, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України (далі - ПК).

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські відносини з ТОВ "ФГ "Арунал" та ТОВ "Гаскан".

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ФГ "Арунал".

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ "ФГ "Арунал" за період листопад 2014 року на загальну суму 119928,00 грн., в т.ч. ПДВ 19988,00 грн.

Згідно з реєстром отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2014 року ТОВ "ТД "Турбогазтехнологія" отримано від ТОВ "ФГ "Арунал" податкові накладні, які не зареєстровані в ЄРНП, а саме від 03.11.2014 року №303 на загальну суму з ПДВ 59976,00 грн. та 04.11.2014 року №401 на загальну суму з ПДВ 59952,00 грн.

Водночас, з акта перевірки вбачається, що до перевірки позивачем не було надано жодних бухгалтерських первинних документів. ПДВ у сумі 19988,00 грн. згідно з вказаних податкових накладних позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад 2014 року, вартість придбання 99940,00 грн. - до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування.

При цьому, згідно з вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 року (справа №335/13457/16-к) по матеріалам кримінального провадження №32015080000000077 від 27 листопада 2015 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, щодо незаконного збагачення шляхом зайняття фіктивним підприємництвом шляхом створення або придбання фіктивних підприємств із залученням до цієї діяльності інших співвиконавців та осіб, яких використовував у злочинних планах без їх відома, чим займався до лютого 2015 року (т. 1 а.с. 121- 152).

Цим вироком також встановлено, що:

- 03.11.2014 року ОСОБА_1 , маючи умисел на зайняття незаконною діяльністю пов`язаної із фіктивним підприємництвом, діючи повторно, з метою придбання підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств та було зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схемі та не обізнану у господарській діяльності, підшукав у м. Харкові ОСОБА_2 , який не будучи обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_1 , погодився стати засновником та директором підприємства ТОВ "ФГ "Арунал" (код за ЄДРПОУ 39435216);

- ОСОБА_2 , перебуваючи у невстановленому під час досудового слідства місці, на прохання ОСОБА_1 , підписав протокол №2 загальних зборів учасників про придбання ТОВ "ФГ "Арунал", договір купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТОВ "ФГ "Арунал", наказ про призначення себе директором підприємства, реєстраційні картки (форма 4) про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Статут вказаного підприємства, про зміст яких він не був обізнаний та наслідків своїх дій не усвідомлював;

- після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про перереєстрацію ТОВ "ФГ "Арунал", на нового власника та директора ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , заволодівши печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2014 року по 01.04.2015 року, підприємствам-покупцям, зокрема ТОВ "ТД "Турбогазтехнологія";

- отримавши печатку та реєстраційні документи придбаного підприємства ТОВ "ФГ "Арунал" та виконуючи злочинні наміри, ОСОБА_1 17.11.2014 року відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ "Енергобанк" МФО 300272, а 19.11.2014 року відкрив поточні рахунки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у РВ АТ "ОТП Банк" у м. Запоріжжя МФО 300528, на які у продовж листопада 2014 року - червня 2015 року надходили кошти від інших підконтрольних ОСОБА_1 суб`єктів господарювання та реально діючих суб`єктів господарської діяльності від безтоварних операцій в якості оплати товарів, робіт, послуг, які в подальшому частково були переведені у готівку, а решту перераховано на рахунки фіктивних підприємств підконтрольних ОСОБА_1 ;

- таким чином, у період з 03.11.2014 року по 01.07.2015 року, описаним вище способом, ОСОБА_1 , повторно, придбано ТОВ "ФГ "Арунал", та забезпечено прикриття незаконної діяльності по формуванню безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам - контрагентам, внаслідок чого заподіяно велику матеріальну шкоду державі у вигляді ненадходження податку на додану вартість на суму 3504078,13 грн., що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ТОВ "ФГ "Арунал" є підприємством, створеним з метою надання податкової вигоди третім особам, відтак, господарські операцій ТОВ "ФГ "Арунал" та ТОВ "ТД "Турбогазтехнологія" фактично не відбулись та їх укладання мало на меті безпідставне формування податкового кредиту для позивача.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Гаскан".

В ході проведення перевірки відповідачем також встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ "Гаскан" за період травень та червень 2015 року на загальну суму 1198923,60 грн. в т.ч. ПДВ 199820,60 грн.

Згідно з реєстром отриманих та виданих податкових накладних за травень та червень 2015 року ТОВ "ТД "Турбогазтехнологія" отримано від ТОВ "Гаскан" наступні податкові накладні:

- №2507 дата виписки 25.05.2015 року, на загальну суму з ПДВ 243 748,80 грн. в т.ч. ПДВ 40 642,80 грн та обсяг операцій зі ставкою 20% на суму 203 214,00 грн.;

- №904 дата виписки 09.06.2015 року, на загальну суму з ПДВ 339 022,80 грн. в т.ч. сума ПДВ 56 503,80 грн. та обсяг операцій зі ставкою 20% на суму 282 519,00 грн.;

- №1102 дата виписки 11.06.2015 року, на загальну суму з ПДВ 355 476,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 59246,00 грн. та обсяг операцій зі ставкою 20% на суму 296 230,00 грн.;

- №1702 дата виписки 17.06.2015 року, на загальну суму з ПДВ 260 568,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 43 428,00 грн. та обсяг операцій зі ставкою 20% на суму 217 104,00 грн.

Проте, згідно з актом перевірки, позивачем до перевірки не було надано жодних бухгалтерських первинних документів. ПДВ у суму 199820,60 грн. згідно з зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту за травень 2015 року у сумі 40642,80 грн. та за червень 2015 року у сумі 159177,80 грн., вартість придбання 999103,00 грн. - до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, по рядку 2050 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" фінансового звіту суб`єкту малого підприємництва за 2015 рік, зазначений показник відображено в розмірі 7287900,00 грн.

Крім того, відповідно до АІС "Податковий блок" та "Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ "ТД "Турбогазтехнологія", позивачем задекларовано за червень 2015 року №9152490177 від 19.07.2015 року, сума ПДВ 159177,80 грн.; декларування ТОВ "Гаскан" за травень 2015 року відсутнє.

Водночас, з аналізу документів первинного бухгалтерського обліку, вбачається, що договір, видаткові накладні та рахунки на оплату підписані від імені ТОВ "Гаскан" ОСОБА_7

Між тим, згідно з вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 року (справа №335/13457/16-к): 29 серпня 2014 року ОСОБА_1 , маючи умисел на зайняття незаконною діяльністю пов`язаною з фіктивним підприємництвом, повторно, з метою створення, підконтрольного "фіктивного" підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств та було зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схемі та не обізнану у господарській діяльності, підшукав у м. Харкові ОСОБА_7 , який не будучи обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_1 , погодився стати засновником та директором підприємства ТОВ "Гаскан" (код за ЄДРПОУ 39404565);

Цим вироком також встановлено, що:

- ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, на прохання ОСОБА_1 , підписав протокол загальних зборів учасників про придбання ТОВ "Гаскан", наказ про призначення себе директором підприємства, реєстраційні картки (форма 4) про внесення реєстрації юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Статут вказаного підприємства, про зміст яких він не був обізнаний та наслідків своїх дій не усвідомлював;

- після внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про перереєстрацію ТОВ "Гаскан", на нового власника та директора ОСОБА_7, ОСОБА_1, заволодівши печаткою та реєстраційними документами придбаного підприємства та виконуючи злочинні наміри, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств - контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 травня 2015 року по 01 жовтня 2015 року, підприємствам-покупцям, зокрема ТОВ "ТД "Турбогазтехнологія";

- таким чином, в період з 29 серпня 2014 року по 01 листопада 2015 року описаним вище способом, ОСОБА_1 , повторно, створено ТОВ "Гаскан", та забезпечено прикриття незаконної діяльності по формуванню безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам - контрагентам, внаслідок чого заподіяно велику матеріальну шкоду державі у вигляді ненадходження податку на додану вартість на суму 9107339,26 грн. що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ТОВ "Гаскан" є підприємством, створеним з метою надання податкової вигоди третім особам, відтак, господарські операцій ТОВ "Гаскан" та ТОВ "ТД "Турбогазтехнологія" фактично не відбулись та їх укладання мало на меті безпідставне формування податкового кредиту для позивача.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначений обов`язок відповідач виконав.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача про відсутність в оскарженому рішенні суду жодного правового обґрунтування та фактів порушень законодавства з боку позивача, підтверджень факту відсутності реальності здійснення спірних господарських операцій позивача, оскільки в оскарженому рішенні наявне правове обґрунтування позиції суду та судом вірно встановлено обставини справи які свідчить про відсутність реальності здійснення спірних господарських операцій позивача.

Щодо тверджень позивача про те, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та зроблені з перевищенням повноважень; перевірку проведено протиправно, оскільки в запитах відповідача на отримання інформації не було конкретизовано чітко інформацію, яка затребувалась.

Оформлення матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами здійснюється посадовими особами державної податкової служби на підставі Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727 (далі - Порядок). Відповідно до п. 2 Розділу 1 Порядку, акт Порядку, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, акт перевірки за своєю правовою природою є лише носієм доказової інформації, а не рішенням контролюючого органу, яке на відміну від акта є обов`язковим для виконання.

Отже, акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів. З огляду на це суд повинен надавати оцінку саме волевиявленню контролюючого органу, а не висновкам перевіряючи осіб зазначеним в таких актах перевірки.

Крім того, наявна в матеріалах справи копія запиту відповідача про надання інформації (т. 1 а.с. 47) свідчить про те, що відповідачем було чітко викладено яка саме інформація ним витребовується та по правовідносинам з яким саме контрагентами, а отже підстави вважати перевірку проведеною протиправно відсутні.

Водночас, колегія суддів вважає помилковим доводи позивача про те, що висновок відповідача про відсутність реальності у здійснених позивачем правочинів є припущенням, оскільки позивач має усі необхідні документи на підтвердження їх реальності враховуючи те, що судом встановлений факт фіктивності господарської діяльності ТОВ ФГ Арунал , ТОВ Гаскан , а статус фіктивного підприємства є несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з матеріалів справи вбачається, що первинні документи, які надані позивачем до суду щодо підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ ФГ Арунал , ТОВ Гаскан за перевіряємий період не можуть бути взяті до уваги як належні, оскільки рішення судів по кримінальних справах, спростовують реальність їх здійснення.

Аналогічна позиція закріплена в постановах Верховного суду від 12 січня 2016 року по справі №21-3706а15, від 5 березня 2012 року по справі № 21-421а11, від 17 листопада 2015 року номер в єдиному державному реєстрі судових рішень 54688653.

Таким чином доводи позивача щодо ненадання судом першої інстанції оцінки наданим ним первинним документам є безпідставними.

Частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТД Турбогазтехнологія - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі №160/9586/18 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 04 липня 2019 року.

Повне судове рішення складено 05 липня 2019 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко