Постанова
від 04.07.2019 по справі 640/798/19
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/798/19 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Парінова А.Б.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,

представника позивача Хомякова О.В.,

представника відповідача Перепелюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року (повний текст рішення виготовлено 02.04.2019, суддя Погрібніченко І.М.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 8 жовтня 2018 року № 5072615147 (за платежем "Податок на додану вартість", код платежу 14060100) про донарахування грошових зобов`язань за податковим зобов`язанням на суму 482 119 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 120 530 грн.;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 8 жовтня 2018 року №5062615147 (за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств", код платежу 11021000) про донарахування грошових зобов`язань за податковим зобов`язанням на суму 433 906 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 108 477 грн.;

- встановити для Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві строк для надання суду звіту про виконання судового рішення - десять днів з дати набрання законної сили судовим рішенням;

- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань сплачену суму судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 08.10.2018 року № 5072615147, № 5062615147. Присуджено з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ" (код ЄДРПОУ 34350608, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, корпус 1В, офіс 31) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 525 (двадцять одну тисячу п`ятсот двадцять п`ять гривень) 00 коп. Присуджено з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ" (код ЄДРПОУ 34350608, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, корпус 1В, офіс 31) понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 110 700 (сто десять тисяч сімсот гривень) 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що позивачем включено суму податкового кредиту по ряду податкових накладних в періодах, що підлягали перевірці, які були зареєстровані в ЄРПН та підписані від імені директора ТОВ АККОРДА ОСОБА_2 , однак, відповідно до інформації, яка міститься в вироку Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 року у справі №363/4995/17, ОСОБА_2 . діяльністю товариства не займалась і намірів займатися не мала, а, отже, первинні документи, складені від її імені, не відповідають вимогам закону, що є первинними документами для їх врахування в бухгалтерському та податковому обліку і на підставі яких підприємство не може претендувати на надання податкових вигод.

Також, апелянт просить врахувати, що на час призначення перевірки відповідний наказ про призначення перевірки був чинний і у контролюючого органу був обов`язок та відповідні повноваження з її проведення. Апелянт вказує, що перевірка позивача була проведена у період, коли ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2018, винесена в рамках кримінального провадження №42017000000004227, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. З ст. 212, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 205 КК України, була чинною. У контролюючого органу був безумовний обов`язок призначити документальну позапланову перевірку у випадку отримання судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки.

Крім того, апелянт просить врахувати низку судових рішень Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України.

27.06.2019 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому товариство з обмеженою відповідальністю РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2019 року - без змін, оскільки висновки відповідача в апеляційній скарзі ґрунтуються виключно на непідтверджених і необґрунтованих твердженнях, що були досліджені судом першої інстанції.

Крім того, 27.06.2019 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли додаткові пояснення щодо витрат на професійну правничу допомогу, у яких позивач просить стягнути на користь ТОВ РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань сплачену позивачем суму судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з представництвом та захистом позивача в суді апеляційної інстанції (53820, 00 грн.)

Щодо заявленого відповідачем клопотання про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_2 , керівника контрагента позивача - ТОВ АККОРДА в період спірних взаємовідносин (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), з метою з`ясування обставин виконання спірних договірних відносин, встановлення факту непричетності останньої до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та непідписання первинних документів від імені контрагента позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до ч.4 ст.296 КАС України якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

Натомість, відповідач таких причин неподання доказів у формі показань свідка ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не зазначає, що є порушенням зазначених вище норм.

Крім того, з Акту податкової перевірки, який ліг в основу прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, вбачається, що відповідач не досліджував показання ОСОБА_2 під час проведення перевірки, Акт перевірки містить лише посилання на вирок Вишгородського районного суду.

Отже, оскільки матеріали справи містять письмові докази з приводу обставин, які слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, а клопотання відповідача про виклик та допит свідка є необґрунтованим та відповідачем не зазначено чуму такі докази не могли бути подані раніше (таке клопотання не заявлялося в суді першої інстанції), а тому, протокольною ухвалою судом було відмовлено у задоволенні такого клопотання.

Крім того, протокольною ухвалою суду апеляційної інстанції залишено без задоволення клопотання товариства з обмеженою відповідальністю РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ про закриття провадження у справі, оскільки таке є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивача та думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управління ДФС у місті Києві в період в період з 31.08.2018 року по 05.09.2018 року, на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, у зв`язку з надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Новака Р.В. від 03.05.2018 у справі винесеної в рамках кримінального провадження від 16.11.2017 №42017000000004227, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 205 КК України та наказу ГУДФС у м. Києві від 30.08.2018 № 12977, проведена документальна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ (код 34350608), з питань дотримання вимог податкового законодавства під здійснення фінансово - господарських ТОВ АККОРДА (код 39424712) за період діяльності з 01.01.2014 по 03.05.2018, за результатами якої складено Акт № 219/26-15-14-07-01 -10/34350608 від 12.09.2018 року (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки відповідачем були встановлені такі порушення ТОВ РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ :

п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 433906,00 грн. в тому числі: за 2016 рік на суму 433906,00 гривень.

п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VIзі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість з 01.03.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 482 119 грн., в тому числі: за березень 2016 року на суму 46349 грн., за квітень 2016 року на суму 46591 грн., за травень 2016 року на суму 45838 грн., за червень 2016 року на суму 46263 грн., за липень 2016 року на суму 47864 грн., за серпень 2016 року на суму 48581 грн., за вересень 2016 року на суму 47854 грн., за жовтень 16 року на суму 50185 грн., за листопад 2016 року на суму 50485 грн. та за грудень 2016 року на суму 52108 гривень.

Листом № 1299/18 від 5 жовтня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві залишило Акт перевірки без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 08.10.2018 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 5072615147, яким за порушення пункту 198.1. п, 198.3. п, 198.6 ст. 198. п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та пунктом 57.3 статті 57, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 602 649 грн., з яких за податковим зобов`язанням на суму 482 119 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 120 530 грн;

№ 5062615147, яким за порушення пункту 44.1 п. 44.2 п. 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, у зв`язку із чим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та пунктом 57.3 статті 57, пунктом 123.1 статі 123, п.31 підрозділ 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 542 383 грн., з яких за податковим зобов`язанням на суму 433 906 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 108 477 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України №40682/6/99-99-11-01-02-25 від 17.12.2018 року скаргу позивача було залишено без задоволення, а вказані вище податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем був проведений аналіз даних, наведених в інформаційних базах, та показниках декларацій з податку на додану вартість і наданих до перевірки документів (актів, даних регістрів бухгалтерського обліку) внаслідок чого встановлено, що ТОВ РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ в періоді, що перевірявся, було задекларовано операції з оренди в період з листопада 2014 року по грудень 2016 року у ТОВ АККОРДА офісного приміщення за адресою: 04050 м.Київ, вул. Пимоненка буд. 13 корп. 1, поверх 3-й, офіс 1В/31, що належить ПАТ Славутич на праві приватної власності.

Взаємовідносини між ТОВ АККОРДА та ТОВ РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ здійснювались на підставі договору про внесення змін до договору суборенди № 1989 від 05 червня 2013 року (про зміну сторони у зобов`язанні) від 31 жовтня 2014 року, де ТОВ Форум - Менеджмент Груп (первісний орендар), ТОВ АККОРДА та ТОВ РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ (суборендар).

За умовами вказаного договору, у зв`язку із закінченням строку оренди за Договором оренди від 05 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В., реєстровий номер 19509, укладеного Первісним Орендарем з Власником Приміщень - ПАТ Славутич та вступом в дію Договору оренди № ДС 825 від 31 жовтня 2014 року, укладеного між Власником Приміщень та Новим Орендарем , Сторони досягли згоди про заміну Сторони у зобов`язані - Орендаря за Договором суборенди № 1989 від 05 червня 2013 року (надалі іменується Основний договір ), укладеним між Первісним Орендарем (ТОВ Форум - Менеджмент Груп ) та Суборендарем ТОВ РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ .

Новий Орендар приймає на себе всі права та зобов`язання Первісного Орендаря за Основним договором, щодо отримання відшкодування вартості сервісних послуг, орендної палати та/чи штрафних санкцій.

До Нового Орендаря, з 01 листопада 2014 року, переходять всі права та обов`язки Первісного Орендаря за Основним договором.

На виконання умов Основного договору, Суборендарем на користь Первісного Орендаря був внесений Гарантійний платіж, що складає: 309 084,50 грн., крім того ПДВ 61 816,90 грн., всього 370 901,40 грн. (надалі - Гарантійний платіж).

Сторони домовились, що Суборендар доплатить або сплатить в повному розмірі на користь Нового Орендаря Гарантійний платіж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від Нового Орендаря повідомлення про необхідність сплатити/доплатити Гарантійний платіж.

Рахунки за спожиті сервісні послуги, а також заборгованість з орендної плати та/чи штрафних санкцій, що виникли до 31 жовтня 2014р., виставляються Первісним Орендарем та сплачуються на його користь Суборендарем в строк до 10 листопада 2014 року включно. Право вимоги всієї заборгованості, що виникла станом на 31 жовтня 2014 року, належить Первісному Орендарю та не передається Новому Суборендарю за цим Договором.

Окрім того, між ТОВ АККОРДА та ТОВ РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ 15 липня 2016 року у м. Києві підписано договір суборенди №ДС 1062, де ТОВ АККОРДА , далі по тексту Орендар, з однієї сторони, та ТОВ РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ , далі по тексту Суборендар з іншої сторони, які далі також іменуються кожен окремо як Сторона , а разом - Сторони , уклали цей Договір суборенди, далі по тексту Договір, про наступне:

Орендар зобов`язується передати в суборенду, а Суборендар зобов`язується прийняти, згідно умов цього Договору, нежитлове приміщення (офіс 1B/31) (далі по тексту Приміщення ), план якого наведений у Додатку № 1 до цього Договору, та розташований на 3 поверсі, за адресою: Україна, місто Київ, вул. М. Пимоненка, 13, корпус 1 (далі по тексту Будівля ),

Право Орендаря на передачу Приміщення в суборенду передбачено умовами Договору оренди ЖУП752 від 01.05.2016 року між Орендарем та ПАТ СЛАВУТИЧ (далі по тексту - Власник ),

З дня підписання Сторонами Акту приймання- передачі Приміщення Суборендар має право користуватися Приміщенням у відповідності до мети суборенди.

Приміщення передається в суборенду на строк з 30 липня 2016 року (дата початку строку суборенди) до 29 грудня 2017 року (дата закінчення строку суборенди). Суборендар зобов`язується підписати наданий Орендарем Акт прийому-передачі Приміщення в дату початку строку суборенди, визначену цим пунктом, але в будь-якому випадку не пізніше 2 календарних днів, з дати початку строку суборенди, та передати Орендарю підписаний примірник Акту прийому-передачі Приміщення.

З дня підписання Сторонами Акту приймання- передачі Приміщення Суборендар має право користуватися Приміщенням у відповідності до мети суборенди.

Приміщення використовуються Суборендарем для розміщення офісу.

У період з 30 липня 2016 року по 31 грудня 2016 року Суборендар сплачує Орендарю орендну плату, яка становить 143 220,00 гривень, ПДВ - 28 644,00 гривень, всього - 171 864,00 гривень за один повний календарний місяць суборенди;

У період з 01 січня 2017 року по 29 грудня 2017 року Суборендар сплачує Орендарю орендну плату, яка становить 170 475,44 гривень, ПДВ - 34 095,09 гривень, всього - 204 570,53 гривень за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 8 249,47 доларів США з ПДВ по офіційному курсу НБУ 24,798021 гривень за 1 долар США на день укладення Договору.

Контролюючим органом було встановлено, що ТОВ АККОРДА (код 39424712) (нова назва ТОВ КОМПАНІЯ РЕСТАЙЛ ) перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському р-ні м.Дніпра, ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Стан платника - припинено, але не знято з обліку (кор не пусті). Основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно ІС Податковий блок за період з 01.01.2014 по 03.05.2018 року, керівниками ТОВ АККОРДА були (є): з 06.10.2014 по 06.09.2015 - ОСОБА_6 (код НОМЕР_1 ); з 07.09.2015 по 03.12.2015 - ОСОБА_7 (код НОМЕР_2 ); з 04.12.2015 по 01.03.2016 - ОСОБА_11 (код НОМЕР_3 ); з 02.03.2016 по 02.04.2017 - ОСОБА_8 (код НОМЕР_4 ), з 03.04.2017 по 09.07.2017 - Ткач Віктор Валентинович (код НОМЕР_5 ); з 10.07.2017- по теперішній час ОСОБА_9 (код НОМЕР_6 ).

На виконання умов Договорів та Додатків до них, ТОВ АККОРДА виписано та зареєстровано на адресу ТОВ РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ податкові накладні, які були підписані керівником ТОВ АККОРДА ОСОБА_2 на загальну суму 2 892 711,13 гривень, в тому числі ПДВ 482 118,52 гривень.

Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та підписані від імені директора ОСОБА_2

На адресу ГУ ДФС у м. Києві листом Генеральної прокуратури України від 17.08.2018 року №26/2-34252-18 надійшов вирок Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 року у справі №363/4995/17, яким визнано винною ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Як встановлено відповідачем з вказаного вироку, ОСОБА_2 , була непричетна до фактичної фінансово-господарської діяльності ТОВ Акорда , відтак, контролюючий орган прийшов до висновку, що реальність здійснення господарських операцій підприємством-постачальником належним чином документально не доведена, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ відсутні підстави для декларування витрат по операціях з суборенди офісного приміщення у ТОВ АККОРДА .

Відповідно до пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За пунктами 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. (п.200.1 ст.200 ПК України).

У той же час за приписами п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до частини 1 статті 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку відповідних сум до витрат чи до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, в тому числі, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуг) та його оплати, а також наявність ділової мети отримання товару, пов`язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підтвердження вказаних обставин позивачем було додано до матеріалів справи копії наступних первинних документів, а саме: договір суборенди приміщення №1989 від 5 червня 2013 року з додатками; договір суборенди приміщення №ДС 1062 від 15 липня 2016 року з додатками; витяги з Єдиного державного реєстру від 25 жовтня 2018 року; акти надання послуг за 2016 рік, реєстр вихідних платіжних доручень за 2016 рік на ТОВ Акорда та ін.

Як вбачається з Акту перевірки, надані позивачем документи стосуються офісного приміщення за адресою: 04050 м. Київ, вул. Пимоненка буд. 13 корп. 1, поверх 3-й, офіс 1 В/31, зокрема, прав на нього та здійснених витрат.

Надані позивачем первинні документи дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, та містять усі дані, які є обов`язковими реквізитами первинних документів відповідно до зазначених вище положень законодавства.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Аккорда" (код ЄДРГІОУ 39424712), яке в подальшому було перейменоване у ТОВ "Компанія Рестайл", як юридична особа, основним видом діяльності якої було надання в оренду нерухомого майна, здійснювала свою діяльність з 2014 до 2018 року.

Як вбачається з Акту перевірки, протягом зазначеного часу директором останнього була не лише ОСОБА_2 , а й інші особи, які не визнавалися винними у вчиненні будь- яких злочинних діянь у сфері господарської діяльності.

У той же час, контролюючий орган, під час перевірки, підтвердив як факт здійснення позивачем своєї діяльності у вказаному приміщенні, як і факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних ТОВ Акорда у 2016 році.

Колегією суддів досліджено вирок від 06.04.2018 у справі №363/4995/17, на який посилався відповідач, як на підставу донарахування позивачу податкових зобов`язань, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до змісту вироку, ОСОБА_2 , що була директором ТОВ Акорда у 2016 році, було визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205-1 КК України, а саме в пособництві у підробленні документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, тобто внесення в документи, що відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

При цьому, вказаний вирок не містить жодних відомостей, які б відображали обставин фінансово-господарської діяльності ТОВ Акорда , як юридичної особи , та позивача у 2016 році , про відсутність ознак реальності якої, зазначає відповідач в своєму Акті перевірки.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За вказаних обставин, у відповідності до приписів ст.73 КАС України, вказаний вирок є неналежним доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки він не містить інформацію щодо предмета доказування .

У той же час, колегія суддів приймає до як доказ копію нотаріальної заяви ОСОБА_2 від 23.09.2016, відповідно до якої остання стверджує факт підписання нею від імені ТОВ Акорда , де ОСОБА_2 значиться підписантом, всіх документів та виконання договорів з метою створення правових наслідків, обумовлених ними.

Наведені у вказаному доказі обставини відповідачем під час розгляду справи не спростовані, жодної оцінки такій заяві у наданому вироку від 06.04.2018 не відображено.

Окрім цього, суд зазначає, що ухвалою Київського апеляційного суду від 23.01.2019 ухвалу слідчого судді від 03.05.2018 , що стала підставою для винесення наказу про призначення позапланової документальної перевірки позивача, скасовано , як таку, що винесена без законних на те підстав.

Відповідно до приписів пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України, підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесеної ним відповідно до закону.

Положеннями п. 86.8 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ПК України, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки та оформлення її результатів у вигляді акту такої перевірки є необхідною передумовою та основою для винесення податкових повідомлень-рішень. Податкові повідомлення-рішення приймаються саме на основі порушень, виявлених податковим органом під час перевірки та чітко й у повній мірі задокументованих у акті такої перевірки.

З огляду на викладене Акт перевірки позивача, як доказ порушень ним вимог податкового законодавства, в силу приписів ст. 74 КАС України, є недопустимим, оскільки такий доказ отриманий з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, колегія суддів вважає встановленим факт отримання послуг позивачем та їх оплати, а також наявність ділової мети отримання таких поглуг, пов`язаної із подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, вказане свідчить про правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту за операціями з ТОВ "Аккорда".

Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем до позивача застосовано штрафні санкції згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та пунктом 57.3 статті 57, пунктом 123.1 статі 123, п.31 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України у розмірі 25%.

За приписами п. 111.1. ст. 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: 111.1.1. фінансова; 111.1.2. адміністративна; 111.1.3. кримінальна. 111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, фінансова відповідальність платника податку можлива лише за умови доведення контролюючим органом факту порушення таким платником законодавства з питань оподаткування , чого під час розгляду даної справи встановлено не було.

Відтак, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування відсутні.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень № 5072615147 та № 5062615147 від 08.10.2018, та наявність підстав для їх скасування і задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Щодо питання стягнення з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч.1-5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, в матеріалах справи наявні копія Договору про надання юридичних послуг №1335/01-2018 від 21.09.2018, довіреність, довідка про опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом Хомяковим О.В. станом на 25.06.2019 у справі № 640/798/19, довідка щодо кваліфікації та досвіду адвоката Хомякова О.В., копія платіжного доручення №164 від 21 червня 2019 року на 53820,00 грн.

Обґрунтовуючи розмір заявленої суми (53820,00 грн.), яка підлягає стягненню з відповідача, позивач посилається на те, що з Договору про надання юридичних послуг №1335/01-2018 від 21.09.2018 вбачається, що надання професійної правничої допомоги позивачу в цій справі у суді апеляційної інстанції здійснюється адвокатами Адвокатського об`єднання "Астерс" у межах Завдання 3.2, визначеного п.1 вказаного Договору. Позивач та Фірма встановили у Договорі про надання юридичних послуг фіксований розмір Винагороди щодо Завдання 3.2, описаного вище. Зокрема, згідно з п.6.1 Договору про надання юридичних послуг Винагорода щодо Послуг складає 1 500 (одна тисяча п`ятсот) євро в межах Завдання 3.2.

Як вбачається з довідки про опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом Хомяковим О.В. станом на 25.06.2019 у справі № 640/798/19, за Завдання 3.2 згідно з п.1.1.3 Договору про надання юридичних послуг № 1335/01-2018 від 21 вересня 2018 року загалом кількість годин роботи адвоката становить 36 год. (не враховуючи участь адвоката у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції).

Із поданих доказів колегія суддів встановила, що Хомяковим О.В. вчинено зокрема наступні дії в межах Завдання 3.2, визначеного п.1 вказаного Договору: аналіз апеляційної скарги відповідача, надання консультацій позивачу з приводу доводів, висловлених відповідачем в апеляційній скарзі, розробка стратегії захисту позивача в суді апеляційної інстанції, підготовка та подання до суду відзиву позивача на апеляційну скаргу відповідача, ознайомлення із заявою про виклик свідка ОСОБА_2 , пов`язаний із цим юридичний аналіз та надання з цього приводу консультацій позивачу, підготовка та подання до суду заперечень проти заяви про виклик свідка, підготовка та подання до суду додаткових письмових пояснень щодо витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи № 640/798/19 в суді апеляційної інстанції, підготовка та подання до суду клопотання про закриття провадження у справі № 640/798/19, участь адвоката у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції.

Так, колегія суддів зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу в суді апеляційної інстанції не є обґрунтованим (53820,00 грн.) та підлягає зменшенню, виходячи з такого.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Колегія суддів вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача в суді апеляційної інстанції, оскільки об`єктивно відзив на апеляційну скаргу дублює пояснення, які надавалися у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, при цьому, доводи відзиву на апеляційну скаргу аналогічні доводам позовної заяви, а об`єм відзиву на апеляційну скаргу становить сукупно 12 аркушів, крім того, як вбачається з матеріалів справи, судове засідання в суді апеляційної інстанції тривало близько 10 хвилин, а тому, колегія суддів вважає, що 53820,00 грн. не є співрозмірною сумою з наданням адвокатом таких послуг в суді апеляційної інстанції та ціною позову.

Отже, проаналізувавши розрахунок та надані докази, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності розподілу судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі - 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року залишити без змін.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РЬОДЛЬ АУТСОРСИНГ" (код ЄДРПОУ 34350608, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, корпус 1В, офіс 31) понесені ним витрати в суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04 липня 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.07.2019
Оприлюднено08.07.2019
Номер документу82856789
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/798/19

Ухвала від 29.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 12.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 16.10.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 16.09.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 09.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 04.07.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ключкович Василь Юрійович

Постанова від 04.07.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ключкович Василь Юрійович

Ухвала від 12.06.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ключкович Василь Юрійович

Ухвала від 12.06.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ключкович Василь Юрійович

Ухвала від 20.05.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ключкович Василь Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні