Постанова

від 02.07.2019 по справі 817/4128/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2019 року

Київ

справа №817/4128/14

адміністративне провадження №К/9901/6748/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Техно-Т на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2015 (суддя - Гломба Ю.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді: Євпак В.В., Капустинський М.М.) у справі № 817/4128/14 за позовом Здолбунівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області до Приватного підприємства Техно-Т про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, -

встановив:

Здолбунівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Здолбунівська ОДПІ) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства Техно-Т (далі - ПП Техно-Т ) щодо застосування арешту коштів на рахунку платника податків.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015, позов задоволено. Накладено арешт на кошти ПП Техно-Т (код ЄДРПОУ 32497449), що знаходяться на рахунках підприємства в банківських установах:

- НОМЕР_1 в РОД АТ РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ м.Рівне, МФО 333227;

- НОМЕР_2 в АТ РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м.Києві, МФО 380805;

- НОМЕР_3 в АТ РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м.Києві, МФО 380805;

- НОМЕР_4 в АТ РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м.Києві, МФО 380805;

- НОМЕР_5 в АТ Банк Фінанси та Кредит , МФО 300131;

- НОМЕР_6 в АТ УКРСИББАНК , МФО 351005;

- НОМЕР_7 в АТ УКРСИББАНК , МФО 351005.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ПП Техно-Т оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2015, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015, прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, та зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не було забезпечено всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 22.12.2014 Здолбунівською ОДПІ видано наказ №369 Про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ Техно Т .

При здійсненні виїзду на перевірку 23.12.2014 працівникам Здолбунівської ОДПІ було відмовлено у допуску до проведення перевірки, про що складено акт №53/22-32497449.

Другий примірник наказу від 22.12.2014 №369 вручено посадові особі відповідача 23.12.2014.

24.12.2014 заступником начальника Здолбунівської ОДПІ прийняте рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків, копія якого направлена на адресу відповідача.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Наведені норми кореспондуються з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, згідно з яким арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків, тобто компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення контролюючого органу.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними.

Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Так, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

Судами з`ясовано, що відповідно до постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 13.03.2015, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2015 у справі №817/4130/14 встановлено, що наказ позивача №369 від 22.12.2014 Про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ Техно Т прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням того, що рішеннями суду, які набрали законної сили, підтверджено правомірність та обґрунтованість винесеного наказу № 369 від 22.12.2014, а відповідачем відмовлено у допуску до перевірки, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги вищевказаних обставин не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Техно-Т залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду