Постанова

від 03.07.2019 по справі 469/129/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 липня 2019 року

м. Київ

справа № 469/129/16-ц

провадження № 61-10020св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ім. Кл. Петровського ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року у складі колегії суддів: Царюк Л.М., Козаченка В. І., Мурлигіної О. Я.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ім. Кл. Петровського про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позов мотивовано тим, що його бабуся ОСОБА_3 01 жовтня 2006 року уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,78 га, яка складається з двох земельних ділянок площею 2,3527 га та 6,4321 га, строком на 10 років, тобто з 01 жовтня 2006 року по 01 жовтня 2016 року .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, а 19 жовтня 2015 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказані земельні ділянки.

Відповідачем протягом 2013-2015 років орендна плата за договором оренди не сплачувалась, заборгованість склала 15 073,49 грн, тому він позбавлений можливості отримати матеріальні блага внаслідок укладення договору оренди земельної ділянки.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ ім. Кл. Петровського . Стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 15 073, 44 грн. та пеню за несвоєчасне сплату орендної плати в розмірі 1 311,00 грн. Зобов`язати відповідача негайно передати земельну ділянку площею 2,3527 га та земельну ділянку площею 6,4321 га.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2016 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений ОСОБА_3 та ТОВ ім. Кл. Петровського , який зареєстрований у Березанському реєстраційному окрузі реєстрації у Державному реєстрі земель 02 квітня 2007 року за № 040700700046.

Зобов`язано ТОВ ім. Кл. Петровського передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,3527 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , та земельну ділянку площею 6,4321, кадастровий номер НОМЕР_2 в стані, придатному для використання.

Стягнуто з ТОВ ім. Кл. Петровського на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 15 073,44 грн, пеню у сумі 1 311,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем порушено взяті на себе за договором оренди землі зобов`язання щодо сплати орендної плати. Відсутність у орендаря відомостей про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця орендодавця не є підставою для невиконання зобов`язань по сплаті орендної плати. Отже, договір підлягає розірванню судом на підставі частини другої статті 651 ЦК України (істотні порушення умов договору) та частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі . За розрахунком суду загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі складає 15073,44 грн та пеня у сумі 1 311,00 грн.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ ім. Кл. Петровського задоволено частково.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнуто з ТОВ ім. Кл. Петровського на користь ОСОБА_1 15 073,44 грн - заборгованість по орендній платі за договором оренди землі, укладеного 01 жовтня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ ім. Кл. Петровського .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що обов`язок відповідача виплатити орендну плату ОСОБА_1 , як спадкоємцю після смерті орендодавця ОСОБА_3 , виник з 23 жовтня 2015 року, а позивач звернувся з позовом до районного суду 10 лютого 2016 року, тобто відсутні підстави для розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати, позовна вимога щодо повернення земельної ділянки позивача є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, тому також не підлягає задоволенню. Позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню, оскільки заборгованість до цього часу не виплачена. Вимоги щодо стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не порушував строки виплати орендної плати орендодавцю, оскільки відповідальність за порушення умов договору, яка була передбачена за життя орендодавця, не входить до складу спадщини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2 016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року і залишити в силі рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2016 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що починаючи з 19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 набув прав орендодавця за вказаним договором оренди та мав повне право на його розірвання відповідно до пункту 40 договору та на отримання орендної плати за час оформлення спадщини. Оскільки відповідач двічі не виконав свого обов`язку по виплаті орендної плати за договором, є систематичність несплати орендної плати та наявність підстав за статтею 141 Земельного Кодексу України, статтею 32 Закону України Про оренду землі для його розірвання. Крім того, п. 14 договору оренди землі передбачено обов`язок орендаря у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, сплатити пеню у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочки.

Отже, рішення апеляційного суду оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору, повернення земельної ділянки та стягнення пені.

Позиція інших учасників справи

У листопаді 2016 року ТОВ Ім. КЛ. Петровського подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року залишити без змін.

Заперечення мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції правильно встановив момент виникнення зобов`язання відповідача перед позивачем згідно договору оренди земельної ділянки. Посилання позивача в касаційній скарзі на дві його письмові заяви є безпідставні. Системність невиплати орендної плати і як наслідок підстава для розірвання договору оренди землі відсутня.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 469/129/16-ц.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року справу призначено до розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

05 червня 2019 року справа передана судді доповідачу.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Судами встановлено, що 01 жовтня 2006 року ОСОБА_3 (бабуся позивача) уклала з ТОВ ім. Кл. Петровського договір оренди земельної ділянки площею 8,78 га, яка знаходиться в межах території Кімівської сільської ради Березанського району Миколаївської областістроком на 10 років.

Договір оренди землі зареєстровано у Березанському реєстраційному окрузі 02 квітня 2007 року.

Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата вноситься в такі строки: щорічно після збору врожаю з 15 серпня по 31 грудня .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , яке складається із земельної ділянки площею 2,3527 га та земельної ділянки площею 6,4321 га, що розташовані в межах території Кімівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 жовтня 2015 року

Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору , є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

За таких обставин висновок апеляційного суду про те, що обов`язок відповідача виплатити орендну плату ОСОБА_1 , як спадкоємцю після смерті орендодавця ОСОБА_3 виник з 23 жовтня 2015 року, а позивач звернувся з позовом до суду 10 лютого 2016 року, отже відсутні підстави для розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач систематично порушував взяті зобов`язання за договором оренди землі щодо виплати орендної плати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Пунктом 11 договору визначено, що орендна плата вноситься в такі строки: щорічно після збору врожаю з 15 серпня по 31 грудня.

Починаючи з 19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 набув прав орендодавця за вказаним договором оренди та право на отримання орендної плати за час оформлення спадщини.

23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовими заявами про повернення земельних ділянок та виплату орендної плати за період з 2013 року по 2015 рік, додавши при цьому документи, що підтверджують його право на спадкування спірних земельних ділянок.

Станом на 11 січня 2015 року ТОВ ім. КЛ. Петровського мало заборгованість по орендній платі у розмірі 15 073, 44 грн.

11 січня 2016 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача.

Відповідно до частини першої статті 527 ЦПК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

ТОВ ім. КЛ. Петровського знову не виплатило ані заборгованість по орендній платі, ані орендну плату за 2015 рік, строк виплати якої закінчився 31 грудня.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення пені.

Обов`язок сплати пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачений пунктом 14 Договору оренди землі.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив стягнути пеню з дня отримання свідоцтва про право на спадщину.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог і в цій частині.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права в частинізадоволення позовних вимог про розірвання договору, повернення земельної ділянки та стягнення пені.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано судове рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то рішення апеляційного суду в оскарженій частині необхідно скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

За подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1 322,88 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору, повернення земельної ділянки та стягнення пені.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору, повернення земельної ділянки та стягнення пені залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ім. Кл. Петровського на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 1 322 гривні 88 копійок.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді: І. О. Дундар В. І. Журавель Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук