Постанова

від 19.06.2019 по справі 522/27105/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

м. Київ

справа № 522/27105/13-ц

провадження № 61-47313св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Сімоненко В.М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : товариство з обмеженою відповідальністю Олімпекс Транс , виконавчий комітет Одеської міської ради,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Калараш А. А. та Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою та, уточнивши позовні вимоги, просив визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_1 від 31 жовтня 2012 року, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс Транс (далі - ТОВ Олімпекс Транс ); скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ Олімпекс Транс на цю квартиру; зобов`язати ТОВ Олімпекс Транс виконати зобов`язання за договором про пайову участь у будівництві житла від 6 січня 2006 року щодо передачі ОСОБА_1 зазначеної квартири шляхом складання та підписання акту приймання-передачі з наданням його ОСОБА_1

В обґрунтування позову зазначив, що 6 січня 2006 року між ним та ТОВ Олімпекс Транс було укладено договір № 15 про пайову участь в будівництві житла, за умовами якого він зобов`язався профінансувати будівництво, а товариство зобов`язувалось здійснити будівництво житлового будинку, розташованого за адресою - АДРЕСА_1, та після введення житлового будинку в експлуатацію передати позивачу квартиру в„– 38 згідно акта прийому-передачі.

Позивач зазначив, що сплатив повну вартість об`єкта фінансування, а саме 2 млн 50 тис. грн, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів ТОВ Олімпекс Транс про прийняття від ОСОБА_1 грошових коштів на підставі договору № 15 від 6 січня 2006 року за житло, проте відповідач односторонньому порядку відмовилося від своїх зобов`язань, не передав йому зазначену квартиру, акт прийому-передачі квартири не підписав та зареєстрував за собою право власності на спірну квартиру на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 31 жовтня 2012 року яке не відповідає закону і порушує його права як власника.

Посилаючись на положення статей 331, 392 ЦК України просив задовольнити його позовні вимоги.

Справа розглядалась судами неодноразово

Короткій зміст судових рішень

Заочним рішенням Приморського районний суд м. Одеси від 13 травня 2014 року позов задоволено.

Ухвалою Приморського районний суд м. Одеси від 24 червня 2014 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ОЛІМПЕКС ТРАНС , Виконавчого комітету Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання права власності - залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2014 року Апеляційну скаргу ТОВ Олімпекс Транс відхилено. Заочне рішенням Приморського районний суд м. Одеси від 13 травня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2015 року касаційну скаргу ТОВ Олімпекс транс задоволено. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 5 квітня 2016 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2016 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суди ухвалюючи рішення про відмову в позові виходили з недоведеності позивачем заявлених позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів, які б свідчили про оплату ним вартості спірної квартири та судами встановлено, що позивачем дійсно не виконано умови договору № 15 про пайову участь у будівництві житла, а тому у відповідача не виникло зобов`язання у вигляді передачі квартири за актом приймання-передачі.

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 5 квітня 2016 року.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2017 року зазначене рішення цього ж суду скасовано у зв`язку з нововиявленими обставинами. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 31 жовтня 2012 року, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради; скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ Олімпекс Транс на зазначену квартиру. Зобов`язано ТОВ Олімпекс Транс виконати зобов`язання за договором про пайову участь у будівництві житла від 6 січня 2006 року щодо передачі ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 шляхом складання та підписання акта приймання-передачі з наданням його Кривошеї Є. Є.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2017 року суду мотивовано тим, що висновок експерта щодо квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ Олімпекс Транс про прийняття від ОСОБА_1 грошових коштів на підставі договору № 15 від 6 січня 2006 року за житло, в частині, що стосується способу нанесення відбитка печатки на квитанціях до прибуткового касового ордера, а саме, що нанесений безпосереднім контактом кліше печатки з поверхнею документів, є доказом виконання умов договору про пайову участь у будівництві житла та нововиявленою обставиною у справі.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Олімпекс Транс задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2017 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинам відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновок експерта щодо способу нанесення відбитку печатки на квитанціях до прибуткового касового ордеру не є доказом спати та нововиявленою обставиною, оскільки не впливає на встановлення фактичних обставин справи, не підтверджує внесення позивачем грошових коштів саме ТОВ Олімпекс Транс відповідно до встановленого чіткого порядку здійснення розрахунків безготівковим шляхом з зазначенням у договорі обов`язкових реквізитів платежу, тому висновок суду першої інстанції про скасування у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2016 pоку є помилковим.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. оскільки, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції по суті, апеляційний суд допустив порушення порядку вирішення вказаного питання та вийшов за межі своїх повноважень.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції, яке є предметом перегляду

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ Олімпекс Транс задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду про відсутність належних доказів про сплату позивачем вартості спірного майна відповідає матеріалам справи та наданим сторонами доказам. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність права забудовника у відповідності до положень статті 611 та 651 ЦК України та п. 4.3.1 договору про пайову участь, укладеного між сторонами відповідач був вправі розірвати договір у односторонньому порядку та оформити об`єкт інвестування на своє ім`я.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року, у якій просив постанову апеляційного суду скасувати та залишити без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2017 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме положень статей 77, 78, 79 та 81 ЦПК України щодо порядку дослідження доказів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що головним змістом договірних правовідносин між сторонами є здійснення факту оплати грошових коштів за квартиру, і виконання таких зобов`язань повністю підтверджується висновком експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, яким встановлено справжність оригіналів квитанції до прибуткових касових ордерів ТОВ Олімпекс Транс . Також скаржник посилається на те, що квитанції відповідають вимогам чинного законодавства, а в матеріалах справи наявні докази визнання товариством його майнових прав на спірну квартиру, зокрема укладений між ним та ТОВ Олімпекс Транс договір надання послуг з утримання реакційного житлового комплексу ЖК Ланжерон з паркінгом, на підставі якого були відкриті на ім`я позивача особові рахунки, здійснювались нарахування за житлово-комунальні послуги, видавались рахунки-фактури на оплату, сплачувались житлово-комунальні послуги тощо. ОСОБА_1 зробив ремонтні роботи в спірній квартирі та отримав технічний паспорт. Скаржник також послався на те, що апеляційним судом не враховано, що при односторонньому розірванні договору такий договір вважається розірваним з моменту отримання стороною, договір з якою розривається, повідомлення про розірвання, чого не було встановлено судом апеляційної інстанції.

Зокрема судом не надано оцінки договору № 18-к 38/20120104 від 4 січня 2012 року укладеного між ТОВ Олімпекс транс та позивачем, як власником квартири на обслуговування квартири та сплату комунальних послуг, відповідно до яких ним сплачувались комунальні послуги за 2012-2013 роки та не надано належної оцінки висновку експертизи Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 416-П від 19 грудня 2016 року щодо справжності відбитків печатки на квитанціях про сплату вартості квартири.

31 січня 2017 року ОСОБА_1 отримав копію висновку експерта № 416-П від 19 грудня 2016 року Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, зробленого за результатами технічної експертизи документів, проведеної в кримінальному провадженні № 12013170500013399 на підставі постанови слідчого Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ Національної поліції в Одеській області від 19 жовтня 2016 року про призначення технічної експертизи документів у кримінальному провадженні.

Предметом експертного дослідження були оригінали досліджуваних документів, а саме: квитанції до прибуткових касових ордерів ТОВ Олімпекс Транс про прийняття від ОСОБА_1 грошових коштів на підставі договору № 15 від 6 січня 2006 року за житло: № 2409 від 24 вересня 2008 року на суму - 850 тис. грн, від 25 листопада 2008 року на суму - 200 тис. грн, від 26 листопада 2008 року на суму - 200 тис. грн, від 24 листопада 2008 року на суму - 200 тис. грн, від 19 листопада 2008 року на суму - 200 тис. грн, від 17 листопада 2008 року на суму - 200 тис. грн, від 13 листопада 2008 року на суму - 200 тис. грн та порівняльний матеріал.

У висновку зазначено, що сукупність перелічених ознак стійка і достатня для висновку про те, що відбитки печатки ТОВ Олімпекс Транс Ідент. Код № 19346586 на квитанціях до прибутково касового ордера нанесені безпосереднім контактом кліше печатки з поверхнею даного документу.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

3 січня 2019 року до суду надійшов відзив ТОВ Олімпекс Транс на касаційну скаргу ОСОБА_1 , який мотивований необґрунтованістю та безпідставністю доводів скаржника щодо порушення норм процесуального права. Товариство зазначило, що висновки апеляційного суду ґрунтуються на об`єктивному і безпосередньому дослідженні наявних у справ доказів, та вірно встановлені обставини, що мають юридичне значення при розгляді справи, зокрема встановлено неналежність доказів здійснення розрахунку позивачем та ухилення його від виконання обов`язків за договором. ТОВ Олімпекс Транс також послалось, що висновком судового експерта не встановлено документального підтвердження внесення позивачем грошових коштів у касу товариства, а опис квитанцій, зазначений висновку експерта та висновок, що відбиток печатки на квитанціях до прибутково-касових ордерів нанесений безпосереднім контактом кліше печатки з поверхнею документів не є та не може бути доказом сплати позивачем коштів за договором.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Під час розгляду справи суди встановили, що 6 січня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ Олімпекс Транс , в особі генерального директора Свеченка О. К., діючого на підставі Статуту, було укладено договір № 15 про дольову участь в будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 з передачею майна не пізніше 2 квітня 2009 року.

За умовами договору позивач зобов`язався сплатити у безготівковій формі на рахунки забудовника вартість квартири, а підприємство зобов`язувалось здійснити будівництво житлового будинку, розташованого за адресою - АДРЕСА_1 , та після введення житлового будинку в експлуатацію протягом двох календарних місяців з моменту введення житлового будинку в експлуатацію передати позивачу квартиру в„–38 згідно акта прийому-передачі за умови виконання пайщиком зобов`язання у повному обсязі.

Спірна квартира мала бути розміщена на 13-ому поверсі 17-ти поверхового житлового будинку, в цілому складатися з житлової кімнати - 24,9 кв. м., гостинної - 28,7 кв. м., кабінету - 15,9 кв. м., кухні - 18,4 кв. м., санвузла - 2,5 кв. м., санвузла - 11,9 кв. м., коридору - 21,1 кв. м., коридору - 3,6 кв. м., лоджії - 11,5 кв. м., гардеробної - 6,2 кв. м., комори - 2,0 кв. м.. Загальна площа квартири мала бути - 146,7 кв. м., висота приміщень - 2, 99 м (п. 3.1 договору).

Пайщик мав внести оплату на розрахунковий рахунок ТОВ Олімпекс Транс , відкритий у ВАТ КБ Надра , а саме 87,85% вартості квартири до 30 грудня 2008 року, залишок - 12,15% вартості квартири внести до закінчення будівництва (п. 4.3.1 - 4.3.2 договору).

ОСОБА_1 надано квитанції до прибуткових касових ордерів, виданих ТОВ Олімпекс Транс , щодо сплати 2 млн 50 тис. грн. готівкою у період з 24 вересня до 26 листопада 2008 року.

Відповідач зобов`язаний протягом двох місяців з моменту введення житлового будинку в експлуатацію передати позивачу квартиру за умови виконання ним обов`язків за договором у повному обсязі (п. п. 6.2, 6.3 договору).

Вказана сума змінена (уточнена, скорегована) у відповідності з визначеною вартістю 1 кв. м. загальної площі житла, яка складає - 13 тис. 853 грн та фактичною площею квартири після здачі будинку в експлуатацію, яка відповідно до технічного паспорту на квартиру від 22 листопада 2011 року складає - 146,7 кв. м. Таким чином, позивач за вказаними договором мав сплатити - 2 млн. 32 тис. 235 грн 1 коп.

4 січня 2011 року між сторонами укладено договір №18-кв 38/20120104 про надання послуг з утримання рекреаційно-житлового комплексу ЖК Ланжерон з паркінгом, на виконання якого позивачу передана спірна квартира та ним сплачувались комунальні послуги за її утримання.

24 березня 2011 року на підставі Акту готовності об`єкту до експлуатації Інспекція ДАБК Одеської області видала сертифікат відповідності №15002128, який засвідчив відповідність закінченого будівництвом об`єкта на АДРЕСА_1 проектній документації, вимогам державних стандартів, ДБНіП, та підтверджує його готовність до експлуатації.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міськради № 517 від 3 червня 2011 року вказаній будівлі присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 .

22 листопада 2011 року позивачем отримано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , виготовлений КП ОМБТІ та РОН , згідно з яким збудована квартира АДРЕСА_1 , в цілому складається з житлової кімнати - 24, 9 кв. м., гостинної - 28,7 кв. м., кабінету - 15,9 кв. м., кухні - 18,4 кв. м., санвузла - 2,5 кв. м., санвузла - 11,9 кв. м., коридору - 21,1 кв. м., коридору - 3,6 кв. м., лоджії - 11,5 кв. м., гардеробної - 6,2 кв. м., комори - 2,0 кв. м.. Загальна площа квартири становить - 146,7 кв. м., висота приміщень 2,99 м.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 31 жовтня 2012 року на спірну квартиру ТОВ Олімпекс Транс , яке зареєструвало своє право власності в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статті 10 ЦПК України (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень статті 57 ЦПК України (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії) , доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії) , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 212 ЦПК України (у редакції, чинній на час вчинення процесуальної дії) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Подібні положення містять статті 12, 76, 81, 89 чинної редакції ЦПК України.

При цьому кожна сторона договору повинна довести, що вона виконала зобов`язання відповідно до умов договору або не виконала зобов`язання за наявності незалежних від неї причин.

Правила доказування позицій сторін у справі визначені у главі п`ятій Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з нормами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, за цими правилами суд повинен надати оцінку усім доказам, які є в матеріалах справи та на які сторони посилаються, як на підтвердження своїх вимог та заперечень, та не може вважати встановленими факти, які не підтверджені наявними у справі доказами.

Апеляційний суд відмовляючи в позові, вказав, що висновок судового експерта не спростовує доводи ТОВ Олімпекс Транс про те, що на час складення квитанцій до прибуткового касового ордеру у товаристві не велася касова книга, гроші від ОСОБА_1 в касу не надходили, на касавих ордерах відсутній підпис директора підприємтсва- відповідача, а отже немає підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів факт оплати вартості майна.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки у порушення зазначених норм процесуального права апеляційний суд дійшов до невірного висновку про не сплату позивачем коштів взагалі, оскільки наявність квитанцій про сплату коштів у касу банку може свідчити про сплату, а посилання суду на підтвердження такої несплати на відсутність приписів відповідачу від перевіряючих правильність ведення бухгалтерсько-касових операцій органів про наявність порушень та як на доказ цього довідку видану відповідачем не свідчить по відсутність таких порушень, оскільки довідка не може за цих обставин бути належним доказом встановлених судом на її підставі фактів.

Питання про прийняття підприєствами готівкових коштів від громадян, регулювались на той час Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в України, затверджним постановою правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі Положення).

Форма та порядок ведення касової книги та прибуткових касових ордерів визначались п. 3.10- 4.5 зазначеного Положення. Відповідно до змісту п. 3.12 касові ордери або видадкові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбіток штампа або напис оплаченої з зазначенням дати.

Суди встановили наявність зазначених відомостей на наданих позивачем квітанціях до прибуткового касового ордеру. А відсутність підпису директора і не передача готівкових кроштів йому правового значення за таких обставин не мають.

Відсутність порушень, не відповідність квитанцій по форму та змісту та зокрема печатки та підпису на квитанціях оригінальним печаткам та підписам посадових осіб підприємства повинно доводити особа, яка на такі обставини посилається. Сам по собі факт відсутності у відповідача касової книги, у якій повинна бути зареєстрована зазначена бухгалтерська операція не свідчить, що така операція не проводилась, а порушення правил ведення бухгалтерських операцій працівниками відповідача не позбавляє відповідача відповідальності за прийнятими на себе зобов`язаннями.

Отже, висновок апеляційного суду про неналежність доказів про сплату вартості спірного майна зроблено з порушенням зазначених норм матеріального права.

Крім того, суд відмовляючи у позові виходив з того що позивач не довів що виконав зобовязання належним чином, сплативши грошові кошти відповідно доумов договору через банківську установу.

Однак, апеляційний суд не звернув уваги на те, що протягом усього часу до звернення позивача до суду з цим позовом відповідач не вимага розірвання договору з позивачем з цих підстав. Ібльш того, як зазначав позивач протягом розгляду усієї справи відповідач на підставі договору про утримання будинку та паркомісця передав йому спірну квартиру у володіння та користування, він сплачув комінальні послуги за користування цим майном на підствердження чого позивач надава також квітанції просплату комунальних послуг за підписом бухгалтера та за печаткою підприємтва, яке обслуговувало будинок та ці бухгалтерськи документи та обставини відповідачем не оспорювались.

Розглядаючи спори повязані з правом на володіння та користування майном, суди повинні виходити з положень статті 1 Протоколу Першого до Конвенції прозахист прав людини та основоположних свобод та враховувати пропорційність втручання в право мирного володіння своім майном та вирішувати спори з точки зору найменьшого втручання, якщо право особи на майно є непорівнянно більшим з його обявзяком по сплаті вартості цього майна та за можливості наступного стягнення недоплаченої вартості спірного майна.

Отже, відповідач своєю послідовною поведінкою не зпаперечув права позивача на спірне майно, а незначна часткова несплата вартості спірного майна за умови встановлення таких фактів може бути підставоб для стягнення не сплачених сум.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову та зобов`язання ТОВ ОЛІМПЕКС ТРАНС виконати зобов`язання за договором № 15 про пайову участь у будівництві житла від 6 січня 2006 року щодо передачі ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 шляхом складання та підписання акту приймання-передачі з наданням його ОСОБА_1

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції, у зв`язку з неправильним застосуванням статті 261 ЦК України, необхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Щодо судових витрат

Відповідно до пункту 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, ЦПК України не передбачено розподіл судових витрат у разі скасування рішення апеляційного суду та залишення рішення суду першої інстанції в силі.

Керуючись статтями 400, 403, 413 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року скасувати і залишити в силі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 березня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко