Постанова

від 02.07.2019 по справі 923/1190/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/1190/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Філінюка І.Г., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.03.2019

у справі №923/1190/17

за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-трейд+"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.02.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-трейд+", визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області в сумі 10079441 грн. 31 коп., введено процедуру розпорядження майном строком на 115 календарних днів та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.03.2018 затверджено реєстр грошових вимог до ТОВ "Мега-трейд+", згідно якого вимоги кредиторів Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області у загальній сумі 12103 846 грн. 96 коп., із них 19 524 грн. 00 коп. - перша черга, 7 472 316 грн. - третя черга, 4 612006,96 грн. - шоста черга.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 06.07.2018 припинено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-трейд+" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Вербицкого Олексія Вікторовича, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-трейд+ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-трейд+", призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича, тощо.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.03.2019 затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Вербицького О.В. у справі №923/1190/17 про проведену роботу на стадії ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-трейд+", затверджено ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-трейд+", юридичну особу банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-трейд+" ліквідовано, провадження у справі № 923/1190/17 закрито.

Також даною ухвалою, затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого - Вербицького Олексія Вікторовича у сумі 60 167,03 грн. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі № 923/1190/17 за період з 06.07.2018 по 22.02.2019 та 5 542,51 грн. в рахунок відшкодування витрат арбітражного керуючого Вербицькому О.В. в ліквідаційній процедурі ТОВ "Мега-трейд+" за період з 06.07.2018 по 22.02.2019, стягнуто з ініціюючого кредитора - Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ліквідатора - арбітражного керуючого - Вербицького Олексія Вікторовича грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 923/1190/17 у сумі 60 167,03 грн. за період з 06.07.2018 по 22.02.2019 та 5 542,51 грн. в рахунок відшкодування витрат арбітражного керуючого - Вербицького Олексія Вікторовича в ліквідаційній процедурі ТОВ "Мега-трейд+" за період з 06.07.2018 по 22.02.2019.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції визнав обґрунтованим нарахування арбітражним керуючим основної грошової винагороди з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора банкрута. Судом першої інстанції також визнано вірною визначену ліквідатором суму витрат, понесених за період виконання повноважень ліквідатора банкрута в даній справі.

Щодо стягнення на користь ліквідатора грошової винагороди та витрат з ініціюючого кредитора, місцевий господарський суд зазначив, що у випадку коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів.

З огляду на що Господарський суд Херсонської області дійшов висновку про стягнення грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора з єдиного кредитора у справі - Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з апеляційною скаргою в якій просить скасувати п. 8 та п. 9 ухвали господарського суду Херсонської області від 26.03.2019 року по справі №923/1190/17 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Вербицького Олексія Вікторовича про стягнення з ініціюючого кредитора - Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у сумі 60 167,03 грн. за період з 06.07.2018 по 22.02.2019 відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі у сумі 5 542,51 грн. за період з 06.07.2018 по 22.02.2019, та видачі судового наказу.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що приписами ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені джерела оплати грошової винагороди ліквідатору та відшкодування витрат ліквідатора, зокрема наявні у боржника кошти, кошти, одержані в результаті господарської діяльності боржника, кошти, одержані від продажу майна (майнових прав) боржника, за рахунок фонду, створеного кредиторами для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

За твердженням апелянта, на засіданні комітету кредиторів, що відбулось 22.02.2019 було розглянуто звіт про оплату послуг арбітражного керуючого Вербицького О.В. та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі ТОВ Мега - трейд + . За результатами розгляду даного питання представником Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не погоджено звіт арбітражного керуючого Вербицького О.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Додатково апелянт зазначає, що раніше з рахунку кредитора стягнуто на користь арбітражного керуючого Вербицького О.В. грошову винагороду за виконання обов`язків розпорядника майна, як це передбачено Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Так, за твердженням апелянта, у кредиторів згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не існують грошові зобов`язання перед арбітражним керуючим на стадії проведення ліквідаційної процедури щодо оплати його грошової винагороди та витрат.

Скаржник також наголошує, що матеріали справи №923/1190/17 не містять доказів, що підтверджують створення комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого. У даному випадку комітетом кредиторів не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, так само як і не приймалось рішення щодо стягнення з кредитора на користь арбітражного керуючого грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора та видатків, понесених ліквідатором під час виконання своїх повноважень.

Також, як стверджує апелянт, господарським судом в межах провадження у даній справі не затверджувались джерела та порядок оплати послуг арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута.

Отже, враховуючи відсутність законодавчо визначеного обов`язку здійснення оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора по справі за рахунок кредитора, відсутність погодження джерел оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора з комітетом кредиторів та не затвердження господарським судом джерел оплати послуг і понесених витрат та порядку їх відшкодування, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вважає, що клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Мега - трейд + Вербицького Олексія Вікторовича про стягнення з кредитора на його користь основної грошової винагороди у сумі 60 167,03 грн. та понесених витрат у сумі 5 542,51 грн., про видачу судового наказу підлягає відхиленню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №923/1190/17 за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.03.2019.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 призначено справу до розгляду на 02.07.2019.

25.06.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича в якому останній просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Так арбітражний керуючий зазначає, що комітетом кредиторів не погоджено звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, в зв`язку з тим, що у кредиторів згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не існують грошові зобов`язання перед арбітражним керуючим на стадії проведення ліквідаційної процедури щодо оплати його грошової винагороди та витрат. Зобов`язано ліквідатора - арбітражного керуючого Вербицького О.Б. звернутися до суду для його затвердження.

Посилаючись на приписи ст.ст. 98, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" апелянт зазначає, що системне розуміння вказаних положень закону надає можливість дійти висновку, що право на отримання та виплату грошової винагороди виникає у випадку безпосереднього та належного виконані ліквідатором покладених на нього обов`язків.

За твердженням арбітражного керуючого, в рамках провадження у справі про банкрутство його дії незаконними не визнавалися, скарг не було. Тому, останній вважає доведеним факт належного виконання ліквідатором покладених на нього обов`язків.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду арбітражний керуючий відзначає, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторі виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам. При цьому, законодавець не ставить порядок розподілу втрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкротство, правового статусу кредитора, від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №923/1190/17 за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.03.2019.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке вручено, зокрема, апелянту - 18.06.2019.

Враховуючи законодавчо визначений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у справах про банкрутство, а також те, що явка сторін судом не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає, що нез`явлення у судове засідання представників учасників справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Статтею 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право арбітражного керуючого (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користуватися усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.02.2018, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мега-трейд+", визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області в сумі 10079441 грн. 31 коп., введено процедуру розпорядження майном строком на 115 календарних днів та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.03.2018 затверджено реєстр грошових вимог до ТОВ "Мега-трейд+", згідно якого вимоги кредиторів Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області у загальній сумі 12103 846 грн. 96 коп., із них 19 524 грн. 00 коп. - перша черга, 7 472 316 грн. - третя черга, 4 612006,96 грн. - шоста черга.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 06.07.2018 припинено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-трейд+" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Вербицкого Олексія Вікторовича, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-трейд+ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-трейд+", призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича, тощо.

Ліквідатором під час здійснення визначених Законом повноважень не виявлено будь-яких активів банкрута.

Ліквідатором банкрута Вербицьким О.В. подано до суду першої інстанції клопотання про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди,здійснення відшкодування витрат.

В обґрунтування заявленого клопотання арбітражним керуючим зазначено, що комітетом кредиторів не погоджено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди,здійснення відшкодування витрат, у зв`язку із тим, що у кредиторів не існують грошові зобов`язання перед ліквідаторам на стадії ліквідаційної процедури щодо оплати його грошової винагороди та витрат, зобов`язано арбітражного керуючого звернутись до суду для його затвердження.

Посилаючись на приписи ст.ст. 98, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий Вербицький О.В. зазначив, що в межах даної справи його дії незаконними не визнавались, скарг не було, тому, останній вважає доведеним факт належного виконання покладних на нього обов`язків ліквідатора.

З приводу покладення обов`язку оплати грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого на кредитора ліквідатор зазначив, що не виявлення в ліквідаційній процедурі майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів жодним чином не впливає на оплату його послуг. Закон визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.

За наведених підстав, арбітражний керуючим вважає, що є правові підстави для затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди,здійснення відшкодування витрат та стягнення грошової винагороди та витрат ліквідатора з кредитора.

До клопотання арбітражним керуючим Вербицьким О.В. додано розрахунок суми оплати послуг з 06.07.2018 (дата винесення постанови про призначення ліквідатором) по 28.02.2019 (дата звернення до суду із клопотанням) у розмірі двох мінімальних заробітних плат, що складає за вказаний період 60167,03 грн., а також реєстр витрат у загальному розмірі 5542,51 грн. разом з доказами на підтвердження понесених витрат.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого арбітражним керуючим Вербицьким О.В. клопотання.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно приписів ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п`яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора), разом з тим Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16).

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №916/1503/17.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів, є правомірним.

Судова колегія також відзначає, що Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є ініціюючим та єдиним кредитором у даній справі.

Так, ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (правова позиція Верховного суду, викладена в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/32824/15).

Вищенаведене спростовує твердження апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції ст.ст. 26, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо затвердження звіту ліквідатора та стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Вербицького О.В. за виконання обов`язків ліквідатора боржника з єдиного кредитора у справі Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Колегія суддів також відзначає, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство (правова позиція Верховного суду, викладена в постановах від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16., від 04.10.2018 по справі №916/1503/17 та від 30.01.2019 по справі №910/32824/15).

Отже порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, на які посилається апелянт, не знайшли свого підтвердження, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 26.03.2019 у справі №923/1190/17.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.03.2019 р. у справі №923/1190/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.07.2019.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.