Ухвала

від 03.07.2019 по справі 905/2017/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

03.07.2019 Справа № 905/2017/15 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником у справі №905/2017/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Фінростбанк

до Приватного науково-виробничого підприємства Термо

про стягнення заборгованості

За участю сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Від заявника: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2015 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Фінростбанк задоволені частково. Вирішено стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Термо" на користь Публічного акціонерного товариства Фінростбанк суму основного боргу у розмірі 5000000,00грн.; суму процентів за користування кредитом у розмірі 586849,38грн. Стягнуто з Приватного науково-виробничого підприємства Термо на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73080,00 грн.

16.12.2015 на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2015 у справі № 905/2017/15 видані накази.

24.06.2019 до господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача по виконанню наказу №905/2017/15 від 16.12.2015 виданому на підставі рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2015 у справі №905/2017/15, з Публічного акціонерного товариства Фінростбанк на його правонаступника фізичну особу ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ).

Заява мотивована тим, що 26.03.2019 між Публічним акціонерним товариством Фінростбанк (стягувач) та ОСОБА_1 підписаний договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги №63. За умовами договору ОСОБА_1 набув право вимоги до позичальників, заставодавців та поручителів, у тому числі до Приватного науково-виробничого підприємства Термо за кредитним договором №174 від 25.10.2013 включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, іпотеки, застави. У зв`язку із чим заявник просить замінити в наказі про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2015 у справі №905/2017/15, сторону стягувача Публічне акціонерне товариство Фінростбанк на його правонаступника фізичну особу ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ).

Ухвалою від 26.06.2019 заяву призначено до розгляду на 03.07.2019.

Представники сторін та заявника про дату час та місце судового розгляду заяви повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явились.

За змістом наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача на теперішній час є м. Донецьк.

У відповідності до листа УДППЗ "Укрпошта" відділення поштового зв`язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк, у зв`язку з чим ухвала суду від 29.05.2019 була розміщена на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 №01-06/2052/14, про що свідчить копія витягу з сайту.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність заяви та судового засідання.

Від заявника, електронною поштою (без накладання ЕЦП) надійшли письмові пояснення та клопотання про розгляд заяви за його відсутності. Аналогічні письмові пояснення та клопотання надійшло до канцелярії суду у паперовому вигляді.

Водночас, за приписами ч. 3 ст. 334 Господасрького процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження з огляду на наступне.

26.03.2019 між Публічним акціонерним товариством Фінростбанк , від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Фінростбанк (Банк) та Фізичною особою ОСОБА_1 (Новий кредитор), керуючись ст. ст. 6, 512 - 519, 627, 632, 656 Цивільного кодексу України та Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , за результатами відкритих торгів (аукціонів), оформлених протоколом №UA-EA-2019-02-18-000018-b від 07.03.2019 укладений Договір №63 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (договір).

Пунктом 1.1. вказаного договору, сторони погодили, що за своєю правовою природою даний Договір є правочином з передання Банком шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному Договорі, Новому кредитору (відступлення права вимоги).

Відповідно до умов договору Банк відступив, а Новий кредитор набув права вимоги до позичальників, заставодавців та поручителів, в тому числі до Приватного науково-виробничого підприємства Термо за кредитним договором № 174 від 25.10.2013, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами) та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеному цим договором.

У пункті 2.2. зазначеного договору, новий кредитор у день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4.1. договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, визначених у додатку №1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань у випадках на умовах, встановлених основними договорами, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. До нового кредитора не переходять права на нарахування процентів за користування боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надані банку відповідно до умов основних договорів.

Згідно п.4.1. договору, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 110 892,22грн. (сто десять тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні 22коп.), надалі за текстом - ціна договору. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п.6.5. цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціонів), переможцем яких став новий кредитор.

За приписами 6.5. договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами. Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до додатку №1 до договору № 63 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 26.03.2019, а саме Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, вбачається передача права вимоги від Публічного акціонерного товариства Фінростбанк до Фізичної особи ОСОБА_1 , зокрема, права вимоги за кредитним договором № 174 від 25.10.2013, на загальну суму 5586849,38 грн., у тому числі заборгованість за кредитом на суму 5000000,00 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 586849,38 грн.

При цьому, заявником подано до суду квитанцію № 27021695 від 12.03.2019 про оплату коштів у сумі 152265,58 грн. за придбання лоту №F17GL39825, протокол №EA-2019-02-18-000018-b.

ОСОБА_1 подав письмові пояснення в яких щодо розбіжностей між сумою, що зазначена у п. 4.1. договору №63 про відступлення прав вимоги від 26.03.2019 та сплаченою сумою, відповідно до квитанції про оплату №27021695 від 12.03.2019 зазначив наступне.

07.03.2019 на електронному майданчику відбувся аукціон, на якому заявником придбано лот №F17GL39825. Результати аукціону оформлені протоколом №EA-2019-02-18-000018-b, з якого вбачається, що загальна ціна продажу вказаного лоту склала 152265,58 грн, у тому числі: дебіторської заборгованості 493 од.; прав вимоги за кредитами суб`єктів господарювання 96 од.; прав вимоги та інших майнових прав за кредитами фізичних осіб в кількості 558 од; бланків грошових чекових книжок у кількості 402 од. По кожній складовій лоту між Публічним акціонерним товариством Фінростбанк , від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Фінростбанк та Фізичною особою ОСОБА_1 підписано різні чотири договори, а загальна ціна лоту розподілена пропорційно до суми заборгованості за кожною складовою лоту. А отже саме за договором №63 від 26.03.2019 заявником сплачено 110892,22 грн.

Крім того, факт передання Банком ОСОБА_1 права вимоги за Кредитними договорами суб`єктів господарювання з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків згідно підписаними між Публічним акціонерним товариством Фінростбанк та боржниками згідно реєстру договорів зазначеному у Додатку № 1 до договору від 26.03.2019 № 63 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі документів до договору купівлі-продажу від 26.03.2019 № 63.

Отже, за договором №63 від 26.03.2019 про відступлення (купівлі-продажу) прав та Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, Банком передано ОСОБА_1 право вимоги зокрема за кредитним договором № 174 від 25.10.2013, стягнення за яким є предметом даної справи.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3, 4, 5 ст.334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

За приписами частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, за змістом ст.512 Цивільного кодексу України, ст.ст.52, 334 Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема п.п.1, 2 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №2-н-148/09.

Слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №465/646/11, викладено правову позицію, стосовно того, що фізична особа, у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.

Однак, відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду Верховного Суду, що викладена у постанові від 20.02.2019 по справі №910/16109/14 є помилковою думка стосовно неможливості особи, що набула права вимоги бути належним правонаступником позивача у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду на тій підставі, що матеріали справи не містять ліцензії такої особи на здійснення фінансових послуг при умові, що правочин щодо відступлення права вимоги недійсним не визнавався. Зазначене питання не є предметом розгляду відповідної справи у межах вирішення питання про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.

При цьому судом враховано наступне, відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційним Судом України зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №1 1-рп/2012. Відповідно до мотивувальної частини рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Відповідно до ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 Європейського суду з прав людини Шмалько проти України право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

При цьому суд, з огляду на правову позицію Касаційного господарського суду Верховного Суду, що викладена у постанові від 20.02.2019 у справі №910/16109/14, враховує те, що матеріали справи №905/2017/15 не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним договору №63 від 26.03.2019 про відступлення права вимоги, укладеного між Публічним акціонерним товариством Фінростбанк та ОСОБА_1 від учасників справи не надійшло заперечень щодо факту правомірності укладення зазначеного договору, із чого вбачається, що ОСОБА_1 є належним правонаступником стягувача - Публічного акціонерного товариства Фінростбанк з виконання наказу суду від 16.12.2015 по справі №905/2017/15, оскільки у даному випадку спір по суті не вирішується, а розглядається процесуальне питання заміни стягувача у виконавчому провадженні за вже ухваленим судовим рішенням.

Враховуючи те, що судом встановлено факт набуття фізичною особою ОСОБА_1 від Публічного акціонерного товариства Фінростбанк за договором від 26.03.2019 №63 права вимоги до Приватного науково-виробничого підприємства Термо за кредитним договором № 174 від 25.10.2013 щодо сплати останнім заборгованості, яка входить до суми, стягнутої за рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2015 по справі №905/2017/15, відсутність у матеріалах справи доказів визнання недійсним договору від 26.03.2019 № 63 та заперечень учасників справи щодо заяви фізичної особи ОСОБА_1 про заміни сторони правонаступником, враховуючи відсутність доказів виконання рішення суду, суд доходить висновку про правомірність заяви фізичної особи ОСОБА_1 щодо заміни сторони виконавчого провадження, внаслідок чого вона підлягає судом задоволенню.

Керуючись ст.ст. 52, 232, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Фізичної особи ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

2. Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство Фінростбанк в (65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 13, код ЄДРПОУ - 14366762) на його правонаступника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) по виконанню наказу №905/2017/15 від 16.12.2015 виданому на підставі рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2015 у справі №905/2017/15.

Ухвала набирає законної сили 03.07.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України) шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08.07.2019.

Суддя Д.М. Огороднік