Рішення

від 25.06.2019 по справі 910/4223/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.06.2019Справа № 910/4223/19

За позовом фізичної особи-підприємця Менькова Андрія Вікторовича

до товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Метал"

про стягнення 60 310,67 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом фізичної особи-підприємця Менькова Андрія Вікторовича до товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Метал" про стягнення 60 310,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 відкрито провадження у справі №910/4223/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов Договору поставки №2505/1 від 25.05.2018р. здійснено поставку товару з порушенням строку поставки та неналежної якості, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 40 726,38 грн - суму основного боргу, 408,59 грн - пеню за порушення строків поставки товару, 15 344,00 грн - штраф за поставку товару неналежної якості, 2440,39 грн - інфляційні втрати та 1391,31 грн - 3 % річних за порушення строків повернення сплачених коштів позивачем за товар.

Позивачем подано заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомив, своїм правом на надання відзиву не скористався.

У судовому засіданні 25.06.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м.Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2018 між фізичною особою-підприємцем Меньковим Андрієм Вікторовичем (покупець) і товариством з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН-МЕТАЛ" (постачальник) укладено договір поставки №2505/1 від 25.05.2018р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити її на умовах викладених в даному договорі та специфікаціях (додатках) до нього.

У відповідності до п.1.3. Договору сторони погодили, що кількість, номенклатура, терміни і умови поставки та інші характеристики продукції, визначаються у специфікаціях (додатках) до нього, п.1.3. Договору. Після погодження та підписання специфікацій, останні стають невід`ємною частиною Договору.

Так між Позивачем та Відповідачем, було погоджено та підписано специфікацію № 1, що викладена в Додатку №1 від 25.05.2018р. (далі - Специфікація). У відповідності до Специфікації сторони погодили умови поставки продукції.

Загальна сума продукції відповідно до Специфікації підписаної сторонами договору склала 87 726,68 грн.

Оплата продукції згідно до п.4 Специфікації визначена на умовах передоплати продукції у розмірі 100% вартості продукції, яка мала бути сплачена протягом 5 (п`яти) робочих днів на підставі рахунку відповідача, після підписання Договору та його додатків.

Строк поставки продукції визначений сторонами в Специфікації становив три календарних дні з моменту отримання передплати відповідачем. Умовами доставки продукції відповідно до п.3 Специфікації, визначено зобов`язання відповідача по доставці продукції позивачу за його рахунок на адресу складу позивача за адресою: АДРЕСА_1 У відповідності до п.3 Специфікації, сторонами було визначено перевізника, а саме - ТОВ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "CAT".

Судом встановлено, що позивач перерахував відповідачу 87 726,68грн., що підтверджується платіжним дорученням №17 від 01.06.2018р.

Згідно до п.5.3. Договору датою поставки продукції вважається дата фактичного отримання продукції покупцем, яка зазначається покупцем в супровідній документації, видатковій накладній при прийманні.

Відповідно до накладної на перевезення вантажів №995162279 від 08.06.2018р., продукція прибула на склад позивача - 11.06.2018р., маса вантажу, що вказана в даній накладній становила - 481 кг.

Враховуючи, що попередня оплата за продукцію сплачена позивачем 01.06.2018р., то кінцевим строком постачання продукції в три календарні дні, встановлений п.2 Специфікації, є - 04.06.2018 року.

Таким чином, враховуючи п.2 Специфікації та п. 5.3. Договору відповідач прострочив строк виконання свого зобов`язання по поставці продукції на 5 (п`ять) календарних днів.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що у разі не поставки (недопоставки, не своєчасної поставки) продукції в терміни, зазначені в цьому Договорі (Специфікації), Постачальник сплачує Покупцеві неустойку у вигляді пені в розмірі 1% (одного) відсотка від вартості не поставленої (не допоставленої) продукції за кожен день прострочення від вартості непоставленої (не своєчасно поставленої) продукції.

Судом перевірено розрахунок пені за період з 05.06.2018 по 10.06.2018, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 408,59 грн за порушення строків поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, Специфікацією передбачалось поставка продукції труби масою 516,10 кг, в той час як у накладній №447 від 06.06.2018 відповідачем зазначено масу товару 484 кг, в зв`язку з чим відповідачем недопоставлено товар масою 32,10 кг на суму 5 456,36 грн. Також, факт недопоставки товару масою 32,10 кг, вартістю 5 456,36 грн підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін Актом від 29.08.18.

Укладеною Специфікацію сторони погодили, що продукція, яке постачається за Договором, має відповідати за якістю вимогам міждержавного ГОСТ 9941-81 "Труби безшовні холодно і тепло деформовані із корозійної-стійкої сталі" (далі по тексту - ГОСТ 9941-81).

Відповідно до п.2.1. Договору якість і комплектність продукції повинна відповідати державним стандартам України, нормам, якісним показникам та технічним вимогам, зазначеним в паспортах на продукцію, сертифікатах якості, тощо.

Згідно до п. 2.2. Договору приймання продукції здійснюється на підставі фактичних даних якості і кількості згідно з паспортами на продукцію, сертифікатами якості тощо. Постачальник гарантує якість продукції, що поставляється. Постачальник гарантує якість продукції, що поставляється протягом гарантійного терміну, встановленого технічною документацією та паспортом і відповідає перед покупцем за всіма гарантійними зобов`язаннями. Гарантійний термін на продукцію вказується у відповідній технічній документації на неї та складає 12 місяців з дати отримання продукції покупцем по накладній, якщо інше не вказано у відповідній Специфікації (Додатку).

Згідно до п. 5.2 Договору, при відвантаженні продукції постачальник зобов`язаний надати покупцю товаросупровідні документи: оригінал рахунку-фактури, оригінал видаткової накладної 2 примірники; технічний паспорт або сертифікат якості; товарно-транспортна накладну.

Позивачем було замовлено проведення перевірки якості поставленої продукції із залученням технічних спеціалістів сторонньої організації.

Після проведення перевірки спеціалістами ТОВ "СКАЙРОРА ЮА" було складено акт № 56/18 від 14.06.2018р. Згідно до висновків наведених в акті № 56/18 від 14.06.2018р., були виявлені наступні недоліки: - на всю продукцію відсутні сертифікати якості, що є порушенням п.3.1.ГОСТ 9941-81 та п.5.5. ГОСТ 10692-81 "Труби сталеві, чавунні і з`єднувальні частини до них. Приймання, маркування, пакування, транспортування і зберігання (із змінами №№ 1-5)" (далі по тексту - ГОСТ 10692-81).; - на всій продукції відсутнє маркування, що є порушенням п. 3.1. ГОСТ 9941-81 і п. 1.1. ГОСТ 10692-81; - торці у 80% продукції обрізані не під прямим кутом, мали не рівні краї, які не були плоскими та містили заусениці, що не відповідає вимогам п.1.8. ГОСТ 9941-81; - у 50% труб діаметром 60x5 виявлені внутрішні дефекти у вигляді тліну, іржі і корозії, а також спостерігаються брижі у вигляді неоднорідної структури по зовнішній стінці більшості труб, сліди прогорів та бризки від зварювання, що не відповідає вимогам ГОСТ 9941-81; 95% всіх труб мають темно-сіру матову поверхню (внутрішню, зовнішню і на торці), що свідчить про те , що труби було піддано піскоструминній обробці, та про те що дані труби вже були в споживанні; під час проведення ультразвукового контролю було забраковано труби 28x4, товщина стінки яких перевищує допустимі відхилення +/- 12,5% відповідно до ГОСТ 9941-81, що помітно навіть при візуально-вимірювальному контролі, де спостерігаються сліди нерівномірної проточки по зовнішній поверхні труб та наявність іржі.

Згідно з висновками технічних спеціалістів викладених в акті № 56/18 від 14.06.2018р. труби, що надійшли не відповідають вимогам ГОСТ 9941-81 їх подальша експлуатація не можлива, і вони підлягають заміні.

У відповідності до укладеного сторонами Акту від 29.08.2018 сторони погодилися про повернення дефектної продукції вартістю 76 270,02 грн; сторонами підтверджено, що покупцем повернуто постачальнику товар на суму 76 270,02 грн; постачальник погодився з результатами інспекції, вказаними в Акті №56/18 від 14.06.2018.; відповідач зобов`язався повернути позивачу грошові кошти в розмірі 81 726,38 грн на протязі 10 робочих днів з дати укладення цього Акту.

Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачу грошові кошти в розмірі 81 726,38 грн до 12.09.2018 включно, в зв`язку з чим порушення грошового зобов`язання має місце з 13.09.2018.

25.09.2018р. відповідач перерахував на рахунок позивача на підставі Акту від 29.08.2018р. 41 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням банку №161 від 25.09. 2018р.

Таким чином, відповідачем не повернуто позивачу суму грошових коштів, сплачених позивачем за повернути ним відповідачу товар, в розмірі 40 726,38 грн.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів того, що у строк, встановлений Актом від 29.08.2018, відповідач здійснив повернення коштів позивачу в повному обсязі матеріали справи не містять, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 40 726,38 грн. суму боргу.

В зв`язку з порушенням грошового зобов`язання з повернення суми оплати за повернутий товар, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 2 440,39 грн - інфляційні втрати за період з липня 2018 по лютий 2019 та 1391,31 грн - 3 % річних за період з 05.06.2018 по 01.04.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який построчив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок позивача інфляційних втрат за період з 13.09.2018 по 24.09.2018 з суми 81 726,38 грн та з 25.09.2018 по лютий 2019 року з суми 40 726,38 грн., в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 440,39 грн - інфляційних втрат.

Судом здійснено перерахунок 3 % річних за період з 13.09.2018 по 24.09.2018 з суми 81 726,38 грн та з 25.09.2018 по 01.04.2019 з суми 40 726,38 грн., в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних частково в розмірі 713,26 грн.

Позивачем на підставі ч.2 ст.231 ГК України нараховано штраф у розмірі 15 344,00 грн за порушення відповідачем обов`язку щодо поставки товару належної якості.

Згідно з ч.2 ст.231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Матеріалами справи не підтверджується, що сторони у справі належать до державного сектору економіки чи порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, а відтак підстави для нарахування штрафу на підставі ч.2 ст.231 ГК України відсутні, в зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15 344,00 грн - штрафу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Метал" (04071, м.Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 12, офіс 207, код ЄДРПОУ 37143319) на користь фізичної особи-підприємця Менькова Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 40 726 (сорок тисяч сімсот двадцять шість) грн. 38 коп. - суму основного боргу, 408 (чотириста вісім) грн. 59 коп - пеню, 2 440 (дві тисячі чотириста сорок) грн. 39 коп - інфляційних втрат, 713 (сімсот тринадцять) грн. 26 коп - 3 % річних та 1410 (тисячу чотириста десять) грн. 67 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Шкурдова Л.М.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його до суду апеляційної інстанції.

Дата складення тексту рішення: 05.07.2019