Рішення

від 02.07.2019 по справі 910/1867/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2019 р. м. Київ Справа № 910/1867/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фірми Сіногідро Корпорейшн Лімітед , що діє через зареєстроване в Україні представництво Сіногідро Корпорейшн Лімітед , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю АБВ-Проект , Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача: Є.М.Семененко

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла за підсудністю з Господарського суду м. Києва позовна заява Фірми Сіногідро Корпорейшн Лімітед , що діє через зареєстроване в Україні представництво Сіногідро Корпорейшн Лімітед (далі - позивач) б/н від 12.02.2019 року (вх.№680/19 від 11.03.2019 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю АБВ-Проект (далі - відповідач) про стягнення 58922,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на момент звернення з даним позовом до суду, відповідач не здійснив поставку товару на суму заборгованості та не повернув на користь позивача грошові кошти у розмірі 48302,64 грн., які були сплачені позивачем за поставку товару згідно Договору купівлі-продажу №190618/1 від 20.07.2018 року. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 48302,64 грн. попередньої оплати, 6990,61 грн. пені, 3628,82 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 18.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1867/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.04.2019 року.

Представники сторін належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103267846620, №0103267847014 у судове засідання 16.04.2019 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 04.06.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103268559492, у судове засідання 04.06.2019 року повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 04.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі №910/1867/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2019 року.

До суду від позивача надійшло клопотання про доручення до справи додаткових документів б/н від 27.06.2019 року (вх.№12912/19 від 02.07.2019 року).

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 02.07.2019 року не з`явився.

Представник позивача у судовому засіданні 02.07.2019 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 02.07.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Тестмак Україна (змінено найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю АБВ - Проект ) (за договором - продавець) та Фірмою Сіногідро Корпорейшн Лімітед , що діє через зареєстроване в Україні представництво Сіногідро Корпорейшн Лімітед (за договором - покупець) 20.07.2018 року укладено Договір купівлі-продажу за №190618/1 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого, продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупцю товар (обладнання та супутні послуги, далі - товар), а покупець зобов`язується відповідно до цього Договору, оплатити та прийняти цей товар (за умови належної якості та комплектності товару).

Згідно п. 1.2. Договору, найменування одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, його комплектність та якісні характеристики визначаються у рахунках-фактурах та видатковій накладній на підставі узгодженої сторонами Специфікації товару (Додаток №1).

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна сума Договору складає 96605,28 грн. в т.ч. ПДВ 16100,88 грн.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що покупець зобов`язаний здійснити оплату товару на умовах часткової передоплати. 50% від зазначеної в п. 2.1 цього Договору суми покупець оплачує протягом 3-х діб після отримання рахунку на оплату. 50% від зазначеної в п. 2.1. цього Договору суми, покупець оплачує протягом 3-х банківських днів з моменту кількісної та якісної перевірки покупцем товару за адресою продавця.

Зобов`язання покупця по оплаті вважаються виконаними з дати зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.2. Договору).

Згідно п.п. 4.1., 4.3 Договору, поставка товару здійснюється на умовах DDP (місце поставки - м. Житомир) у редакції Інкотермс-2010 на протязі 35 календарних днів, після одержання передплати на розрахунковий рахунок продавця, якщо інші умови не зазначені у специфікації. Датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної про приймання товару.

У п. 10.6. Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору, згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури №ТМ-109/1 від 20.07.2017 року було здійснено оплату вартості товару у сумі 48302,64 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №271 від 20.07.2018 року та випискою по рахунку позивача.

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, не здійснив поставку оплаченого позивачем товару, у зв`язку з чим, сума оплаченого та не поставленого товару становить 48302,64 грн., що відповідачем не спростовано.

Статтею 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання позивач звернувся до відповідача з претензією №07/12-ТМУ від 07.12.2018 року, в якій просив повернути грошові кошти у розмірі 48302,64 грн. (докази надіслання якої наявні в матеріалах справи), однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 48302,64 грн., в той час, як відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, поставку оплаченого позивачем товару не здійснив. Доказів поставки товару на суму оплати у розмірі 48302,64 грн. матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 48302,64 грн. є правомірною, оскільки факт перерахування грошових коштів на користь відповідача в рахунок оплати товару та факт порушення відповідачем зобов`язань з передачі позивачу такого товару позивачем належним чином доведено, а відповідачем не спростовано, а тому позовні вимоги про повернення суми попередньої оплати у розмірі 48302,64 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, у зв`язку із невиконання умов Договору, позивач просить стягнути з відповідача 6990,61 грн. пені на підставі п. 8.2. Договору, нарахованої на заборгованість відповідача за період з 28.08.2018 р. по 21.01.2019 р. та 3628,82 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 28.08.2018 р. по 21.01.2019 р. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Згідно п. 8.2. Договору, у випадку порушення строків поставки товару, зазначених у п. 4.1. Договору, порушення строків для усунення недоліків або заміни неякісного товару, продавець сплачує штрафну неустойку у розмірі річної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості непоставленого товару.

Відповідно до вірного розрахунку, зробленого судом, розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача на суму 96605,28 грн. за період з 28.08.2018 року по 21.01.2019 року складає 6989,99 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вірного розрахунку, зробленого судом, розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача на суму 48302,64 грн. за період з 28.08.2018 року по 21.01.2019 року складає 3373,00 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Фірми Сіногідро Корпорейшн Лімітед , що діє через зареєстроване в Україні представництво Сіногідро Корпорейшн Лімітед до Товариства з обмеженою відповідальністю АБВ - Проект задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АБВ - Проект (09081, Київська область, Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Севастопільска, буд. 18, код 41154049) на користь Фірми Сіногідро Корпорейшн Лімітед , що діє через зареєстроване в Україні представництво Сіногідро Корпорейшн Лімітед (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 26612982 ) 48302 (сорок вісім тисяч триста дві) грн. 64 коп. попередньої оплати, 6989 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 99 коп. пені, 3373 (три тисячі триста сімдесят три) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 1912 (одна тисяча дев`ятсот дванадцять) грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 08.07.2018 року.

Суддя Д.Г. Заєць