ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2019 Справа № 917/720/19
Господарський суд Полтавської області в складі судді Іванко Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз", 37500, м.Лубни, вул. Л. Толстого, 87, ідент. код 39581002
про стягнення 68 868,60 грн.
встановив:
До господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (далі - позивач) до Духівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені П.М. Рака Лубенської районної ради Полтавської області (далі - відповідач) про стягнення 68 868,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору постачання природного газу №34-ЛБ від 23.10.2019 року позивач поставив, а відповідач прийняв поставлений природний газ, проте здійснив лише частковий розрахунок за нього, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 64455,13 грн.
Відповідач у відзиві (вх. № 5542 від 28.05.2019р.) просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на недостатнє фінансування.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.05.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
При цьому, вказаною ухвалою суду, зокрема, відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К" було визначено строк до 12.06.19р. для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк для подання відзиву па позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом та про його право подати заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву, суд 13.05.2019р. направив на адресу відповідача, зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 37520, Полтавська обл., Лубенський р-н, с.Духове, вул. Центральна, 38 А, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі від 11.05.2019р. по даній справі.
Відомості про отримання відповідачем ухвали суду від 11.05.2019р. в матеріалах справи відсутні. Разом з тим, враховуючи подання відповідачем відзиву на позовну заяву, відповідач повідомлений про розгляд даної справи.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвала суду про відкриття провадження у справі була своєчасно направлена для розміщення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.05.2019р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст.233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
23.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (постачальник) та Духівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів імені П.М. Рака Лубенської районної ради Полтавської області (споживач) було укладено договір №34-ЛБ постачання природного газу, за умовами п. 2.1. якого постачальник постачає природній газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача , а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку і на умовах, передбачених договором.
Згідно п.5.1 Договору постачання природного газу здійснюється за вільною ціною, що встановлюється між постачальником і споживачем.
Пунктами 5.7., 5.9. договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом за цим договором є відповідний газовий місяць. Остаточний розрахунок за фактично поставлений/спожитий обсяг природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється споживачем у термін до 8го числа місяця наступного за розрахунковим періодом.
На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ у період січня по березень 2019 року на загальну суму 122211,23 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств (акти приймання-передачі природного газу в копіях залучені до матеріалів справи).
Позивач стверджує, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував свої грошові зобов`язання.
За даними позивача, заборгованість відповідача за отриманий природний газ за Договором №34-ЛБ від 23.10.2019 року склала 64455,13 грн.
За даних обставин, позивач нарахував відповідачеві 3583,96 грн. пені, 530,85 грн. інфляційних, 298,66 грн. 3% річних.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Матеріали справи свідчать, що за договором у сторін виникли взаємні зобов`язання з постачання та оплати природного газу.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Сторони в договорі встановили, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 8го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (п.5.9. Договору).
Як вбачається з наданих доказів, в період з січня 2019 року по березень 2019 року включно позивач передав, а відповідач прийняв на підставі Договору природний газ, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств. Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем газу матеріали справи не містять.
З огляду на положення вимог ст. 530 ЦК України та домовленості сторін, строк оплати спожитого відповідачем в період з січня 2019 року по березень 2019 року газу станом на момент звернення позивача з позовом у даній справі до суду настав.
Позивач стверджує, що відповідач виконував свої грошові зобов`язання за Договором з порушенням, обумовлених сторонами строків та не у повному обсязі, в зв`язку з чим, виникла заборгованість в розмірі 64455,13 грн.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.
Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.
На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 64455,13грн. боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, судом враховано, що факт порушення відповідачем строків виконання своїх грошових зобов`язань та часткова оплата у відзиві не заперечується та не спростовується відповідачем, а посилання на недостатнє його фінансування не може бути підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов`язання.
В п. 10.2 Договору відповідач погодився, що у разу прострочення виконання споживачем своїх зобов`язань з оплати вартості газу, у порядку визначеному цим договором, споживач зобов`язаний сплатити на користь постачальника крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачеві 3583,96 грн. пені, 530,85 грн. інфляційних, 298,66 грн. 3% річних.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.
За ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 1921,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 1257 від 26.04.2019 року.
Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Духівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені П.М. Рака Лубенської районної ради Полтавської області (37520, Полтавська обл., Лубенський р-н, с.Духове, вул. Центральна, 38 А, ідент. код 23547209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лубнигаз" (37500, м.Лубни, вул. Л. Толстого, 87, ідент. код 39581002) 64455,13 грн. основного боргу, 3583,96 грн. пені, 298,66 грн. 3% річних, 530,85 грн. інфляційних та 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Іванко Л.А.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2019 |
Оприлюднено | 09.07.2019 |
Номер документу | 82860418 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Іванко Л.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні