Рішення

від 04.07.2019 по справі 201/685/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/685/19

Провадження 2/201/1544/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 липня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі - Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Енівей плюс. про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ Енівей плюс. про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що між ним та відповідачем було укладено договір, відповідно до умов якого ТОВ Енівей плюс. зобов`язалося надати позивачу послугу з його участі у програмі міжнародного культурного обміну Work and Travel USA , а позивач сплатити вартість наданих послуг. Загальна вартість послуги склала 1099,00 доларів США. На виконання умов договору позивач сплатив на рахунок відповідача 15015,00 грн. та 15827,00 грн. Після відмови позивачу у видачі візи посольством Сполучених Штатів Америки, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення йому сплачених грошових коштів відповідно до умов договору, проте, відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за договором, грошові кошти не повертає. Крім цього, позивач посилався на тяжкий характер і значний обсяг страждань, яких він зазнав, внаслідок протиправного неповернення належних до виплати гровоших коштів, тривалість, тяжкість вимушених змін у його житті, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Тому, позивач просив стягнути з ТОВ Енівей плюс. 18679,87 грн., з яких: 18301,80 грн. - сума основного боргу; 256,23 грн. - інфляційне збільшення суми боргу; 121,84 грн. - 3% річних; та 10000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його та позивача участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ТОВ Енівей плюс. клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надало, про дату та час розгляду справи повідомлялося належним чином.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено та стверджується матеріалами цивільної справи, що 27 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Енівей плюс. було укладено договір про надання послуг DK077(1), згідно з яким відповідач зобов`язався надати позивачеві послугу з його участі у програмі міжнародного культурного обміну Work and Travel USA .

Відповідно до п. 4.1. договору DK077(1) від 27.10.2017 року, загальна вартість Договору, що складається з вартості участі Замовника у програмі, послуг Виконавця за цим договором складає 1099 доларів США за курсом продажу долару США, встановленого ПАТ КБ ПриватБанк для юридичних осіб на дату проведення оплати Замовником.

Згідно з п. 4.6 договору DK077(1) всі взаєморозрахунки за цим договором здійснюються Сторонами в безготівковій формі шляхом банківських переказів або в готівковій формі з додержанням вимог чинного законодавства України. Копія платіжного документа, що засвідчує оплату по даному Договору повинна бути надана Виконавцю протягом трьох календарних днів з моменту оплати та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 8.1.1 договору DK077(1) від 27.10.2017 року, сторони погодили, що у випадку відмови у видачі візи посольством США, замовнику повертаються сплачені ним платежі , передбачені п. 4.1., за винятком утримуваних сум, у розмірі еквівалентному 450,00 доларам США.

На виконання умов договору, ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти у розмірі 15015,00 грн, що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.909952824.1; 15827,00 грн. на виконання, що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.963464587.1, на розрахунковий рахунок ТОВ Енівей Плюс. НОМЕР_2.

Після відмови позивачу у видачі візи посольством США він звернувся до відповідача із заявою про повернення йому сплачених ним коштів (за винятком 450,00 доларів США згідно з підпунктом 8.1.1 договору), проте дотепер відповідач на заяву не відреагував, належної до повернення суми грошових коштів позивачу не надав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності з частиною 1 статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 статті 533 ЦК визначено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За змістом частини 1 статті 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, встановивши порушення ТОВ Енівей Плюс. умов договору щодо повернення грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних ОСОБА_1 в частині стягнення грошових коштів в повному обсязі.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність віднесено до загальних засад цивільного законодавства. Частиною третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язання (в тому числі деліктне зобов`язання з відшкодування заподіяної шкоди) має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Положеннями ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як випливає з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених в пукті 2 Постанови від 31.03.1995 № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , Ї спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів".

Пунктом 3 Пленуму встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 4 Постанови встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачці, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Пункт 5 Постанови встановлює, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд враховує твердження позивача, що неповернення відповідачем грошових коштів призвела до тривалих та значних за обсягом душевних страждань, оскільки заявлена до стягнення сума є значною для нього; те, що за відсутності цих коштів позивач позбавлений можливості на задоволення власних потреб, розпорядження грошовими коштами; строк, який минув з часу невиконання відповідачем своїх зобов`язань; період часу, що знадобився позивачу для реалізації свого права з моменту його порушення; інтервал часу, що минув з моменту невиконання відповідачем свого зобов`язання та вчинених позивачем активних дій на захист свого порушеного права; та дійшов висновку про обґрунтованість та достатність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Беручи до уваги результат вирішення справи, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі ЗУ Про захист прав споживачів , стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 509, 526, 530, 533, 901 ЦК України, ст. 13, 76-78, 141, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Енівей плюс. про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енівей Плюс. (код ЄДРПОУ 40693657, адреса місцезнаходження: 01021, м.Київ, вулиця Інститутська, будинок 25) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 18679,87 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень вісімдесят сім копійок), з яких: 18301,80 грн. - сума основного боргу; 256,23 грн. - інфляційне збільшення суми боргу; 121,84 грн. - 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енівей Плюс. (код ЄДРПОУ 40693657, адреса місцезнаходження: 01021, м.Київ, вулиця Інститутська, будинок 25) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) 10000,00 грн. (десять тисяч) відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енівей Плюс. (код ЄДРПОУ 40693657, адреса місцезнаходження: 01021, м.Київ, вулиця Інститутська, будинок 25) на користь держави судовий збір в розмірі 704,8 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя С.С. Федоріщев