Ухвала

від 05.07.2019 по справі 360/1869/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

05 липня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/1869/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження питання щодо закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи "Трудовий архів територіальних громад Марківського району" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунальної установи "Трудовий архів територіальних громад Марківського району" (далі - КУ "Трудовий архів територіальних громад Марківського району", відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування пред`явленого позову зазначено, що з метою отримання довідки в підтвердження його стажу роботи в якості водія у Марківському виробничому об`єднанні Райгоспхімія , яке згодом реорганізовано у Марківське орендне підприємство Плодородіє , та у товариство з обмеженою відповідальністю Марківська сільгоспхімія , звернувся до відповідача із відповідною заявою. Проте, відповідачем позивачу відмовлено в наданні архівної довідки у зв`язку з тим, що підприємство на час його звернення із даною заявою не ліквідовано.

Вважає, що бездіяльність відповідача щодо невидачі архівної довідки позивачу в підтвердження його стажу роботи в якості водія у вказаних вище підприємствах порушують його права, у зв`язку з чим просить суд:

-визнати бездіяльність комунальної установи "Трудовий архів територіальних громад Марківського району" щодо не видачі позивачу архівної довідки про заробітну плату протиправною;

-зобов`язати комунальну установу "Трудовий архів територіальних громад Марківського району" видати архівну довідку про заробітну плату за період роботи з 07.01.1980 по 10.07.2001 в Марківському виробничому об`єднанні "Райсільгоспхімія", яке в подальшому було реорганізовано в Марківське орендне підприємство "Плодородіє", а останнє - в товариство з обмеженою відповідальністю "Марківська сільгоспхімія".

Позивач в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. До відділу діловодства та обліку звернень громадян суду (канцелярію) подав заяву про розгляд справи за його відсутністю (арк. спр. 83).

Представник відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду (канцелярію) подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог (арк. спр. 51-52).

Враховуючи вимоги статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість проведення підготовчого засідання в порядку письмового провадження.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (арк. спр. 1-2).

У підготовчому засіданні судом на вирішення поставлено питання щодо закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Зі змісту адміністративного позову та матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржуються дії комунальної установи "Трудовий архів територіальних громад Марківського району" щодо невидачі архівної довідки про заробітну плату ОСОБА_1 у період його роботи в якості водія у Марківському виробничому об`єднанні Райгоспхімія , яке згодом реорганізовано у Марківське орендне підприємство Плодородіє , та у товариство з обмеженою відповідальністю Марківська сільгоспхімія з 07.01.1980 по 10.07.2001.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем оскаржуються дії відповідача щодо відмови у видачі вказаної вище архівної довідки комунальною установою "Трудовий архів територіальних громад Марківського району".

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статі 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушенняприватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене суб`єктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктавладних повноважень.

У випадку, коли суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій (щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору), то такий суб`єкт не перебуває при здійсненні управлінських функцій , та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб`єкта владних повноважень.

Отже, з вищезазначеного критерію, відповідно до статей 1, 4, 19 КАС України у порядку адміністративного судочинства мають розглядатись тільки спори осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, у яких такий суб`єкт своїми владними рішеннями чи діями зобов`язує цих осіб вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення певних дій, нести відповідальність. При цьому, особи згідно з нормами чинного законодавства України зобов`язані виконувати такі владні рішення чи вимог суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб`єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб`єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин, до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Верховним Судом в ухвалі від 19.04.2018 у справі № 9901/415/18 зроблено висновок, що КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно - правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень саме управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів.

Крім того, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон) система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно частини третьої статті 10 Закону представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Частиною другою статті 11 цього Закону визначено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно пункту 29 частини першої статті 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Таким чином, даними нормами чітко визначено перелік органів, що входять до системи місцевого самоврядування, які відповідно наділені публічно-владними управлінськими функціями, делегують повноваження та надають адміністративні послуги.

Крім того, комунальні установи, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування. Тобто, комунальні установи утворюються відповідними органами, які входять до системи місцевого самоврядування, перебувають у їх підпорядкуванні.

Отже, органи місцевого самоврядування на підставі рішення створюють комунальні установи, затверджують відповідне положення про комунальну установу та встановлюють розмір частки прибутку для такої установи, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

З аналізу наведеного слідує, що органи, які входять до системи місцевого самоврядування, створюють на підставі рішення ради комунальні установи, діяльність яких будується на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності відповідному органу місцевого самоврядування. Тобто, комунальна установа, створена органом місцевого самоврядування, здійснює свою діяльність відповідно до положення, затвердженого рішенням органу місцевого самоврядування, підпорядковується органу місцевого самоврядування, який входить до системи органів місцевого самоврядування згідно Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та відповідно до вимог цього Закону наділеного публічно-владними управлінськими функціями, правом делегування повноважень та надання адміністративних послуг.

Отже, лише орган місцевого самоврядування, що входить до системи органів місцевого самоврядування, наділений публічно-владними управлінськими функціями, правом делегування повноважень та надання адміністративних послуг відповідно до вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно вимог статті 23 Закону України Про Національний архівний фонд та архівні установи систему архівних установ України становлять, зокрема, архівні установи органів місцевого самоврядування.

Частинами першою та третьою цього Закону визначено, що архівна установа сільської, селищної, міської ради здійснює централізоване тимчасове зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових та інших правовідносин юридичних і фізичних осіб, що не належать до Національного архівного фонду". Архівні установи міських рад з питань здійснення зазначених делегованих повноважень підконтрольні відповідним органам виконавчої влади в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті першої Закону України Про адміністративні послуги адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону. Суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Частиною третьою статті третьої цього Закону визначено, що до адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб`єкту звернення, а також об`єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

Частиною першою статті шостої Закону закріплено, що суб`єкти звернення мають право на безоплатне отримання інформації про адміністративні послуги та порядок їх надання, що забезпечується шляхом надання їм безоплатного доступу до Реєстру адміністративних послуг, розміщеного на Урядовому порталі, функціонування телефонної довідки та інформування таких суб`єктів через засоби масової інформації.

Згідно частин першої та другої статті дев`ятої цього Закону адміністративні послуги надаються суб`єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг. Адміністративні послуги в електронній формі надаються через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування. Порядок та вимоги інтеграції інформаційних систем державних органів та органів місцевого самоврядування з Єдиним державним порталом адміністративних послуг затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері надання адміністративних послуг, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку електронного урядування. Фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до частини сьомої статті 12 цього Закону перелік адміністративних послуг, які надаються через центр надання адміністративних послуг, має включати адміністративні послуги органів виконавчої влади, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 12 даного Закону центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб`єктами надання адміністративних послуг.

З аналізу наведених норм слідує, що адміністративні послуги надаються фізичній особі за її заявою центром надання адміністративних послуг, що утворюються, як постійно діючий орган, органом місцевого самоврядування. Перелік послуг, що надаються відповідним адміністративним центром, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, адміністративні послуги, що надаються адміністративними центрами, утвореними органами місцевого самоврядування, не є послугами з надання архівних довідок за заявами фізичних осіб щодо підтвердження певного факту, оскільки архівні комунальні установи, створені за рішеннями органів місцевого самоврядування наділені повноваженнями, визначеними відповідним положенням про комунальну установу, тому саме архівні комунальні установи наділені повноваженнями щодо видачі архівних довідок. Тобто, порядок видачі або відмови у видачі архівною комунальною установою довідки за заявою фізичної особи не може бути віднесено до надання адміністративної послуги у відповідності до вимог Закону України Про адміністративні послуги .

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що комунальна установа "Трудовий архів територіальних громад Марківського району" (код ЄДРПОУ 34280648) є юридичною особою, засновником якої є Марківська районна рада Луганської області, зареєстрованої 05.11.2013 за номером 1 368 102 0000 000272, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від (арк. спр. 87-89).

Комунальна установа "Трудовий архів територіальних громад Марківського району" у своїй діяльності діє на підставі положення, затвердженого рішенням сесії Марківської селищної ради Марківського району Луганської області сьомого скликання від 21.09.2018 № 31-13/2018 (далі - Положення) (арк. спр. 56-60).

Відповідно до пунктів 1,2 Положення Трудовий архів створено за рішенням Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, дії на підставі рішень сільських, селищних рад району про делегування селищній раді повноважень частини централізованого тимчасового зберігання архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду, створених на території сільських, селищних рад Марківського району з передачею коштів відповідних бюджетів, як субвенцій на його утримання. Трудовий архів створений за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування і утримується за рахунок бюджетних коштів територіальних громад сіл, селища Марківського району (Марківська селищна рада).

Пунктом 7 Положення закріплено перелік завдань, покладених на трудовий архів, до яких входять: здійснення приймання документів з кадрових питань (особового складу) в упорядкованому стані за описами справ, схваленими (погодженими) державними архівами, архівним відділом Марківської селищної ради; здійснення приймання виборчої документації тимчасового строку зберігання відповідно до законодавства; здійснення приймання документів тимчасового зберігання (до 10 років), у тому числі регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, строки зберігання яких на момент ліквідації не закінчився; ведення обліку юридичних осіб, що перебувають на стадії ліквідації (банкрутства) протягом ліквідаційної процедури, з метою контролю за впорядкуванням, забезпеченням збереженості архівних документів по передачі їх на зберігання по Трудовому архіву; здійснення моніторингу збереження та впорядкування документів з особового складу в установах, на підприємствах, в організаціях незалежно від форми власності; забезпечення відповідно до умов, визначених Укрдержархівом, тимчасове зберігання архівних документів ліквідованих юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, які здійснювали свою діяльність (були зареєстровані) на цій території; здійснення на підставі договору з юридичною особою, фізичною особою-підприємцем науково-технічного опрацювання документів, що підлягають подальшому зберіганню в Трудовому архіві; проведення експертизи цінності архівних документів, що зберігаються в Трудовому архіві, подання на розгляд експертній комісії архівного відділу районної державної адміністрації, акти про вилучення для знищення документів, строки зберігання яких закінчилися; ведення обліку документів, що зберігаються в Трудовому архіві, у тому числі шляхом створення та підтримання облікових баз даних; створення та вдосконалення довідкового апарату до архівних документів; здійснення впровадження та використання автоматизованих архівних технологій, створення, вдосконалення та поповнення баз даних, довідкового апарату до документів, що зберігаються в трудовому архіві; організовує користування документами у службових, соціально-правових, наукових та інших цілях; інформування громадян, органів державної влади та Марківську селищну раду, установи та організації про склад і зміст документів Трудового архіву; проведення роботи щодо встановлення місцезнаходження документів ліквідованих юридичних осіб, що не надійшли до трудового архіву, інформування про це заінтересовані підприємства, установи, організації та громадян; видача архівних довідок, копій документів на запити фізичних і юридичних осіб; забезпечення збереження конфіденційності персональних даних, що обробляються в його інформаційних системах; вивчення, узагальнення і поширення досвіду роботи архівних установ.

Аналіз викладених вище завдань та функцій свідчить про відсутність у відповідача владно управлінських функцій, оскільки наслідком їх реалізації не передбачено прийняття комунальною установою Трудовий архів територіальних громад Марківського району будь-яких рішень чи вчинення дій щодо зобов`язання будь-яких осіб вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення певних дій та нести відповідальність.

Таким чином, судом достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що комунальну установу "Трудовий архів територіальних громад Марківського району" утворено на підставі рішення Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, діяльність якої будується на засадах її підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності відповідному органу місцевого самоврядування, який входить до системи органів місцевого самоврядування згідно Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та відповідно до вимог цього Закону наділеного публічно-владними управлінськими функціями, правом делегування повноважень та надання адміністративних послуг. Тобто, саме орган місцевого самоврядування, що входить до системи органів місцевого самоврядування, наділений публічно-владними управлінськими функціями, правом делегування повноважень та надання адміністративних послуг відповідно до вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Відповідно до вимог частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно частини першої статті 19 Цивільно процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Оскільки комунальна установа "Трудовий архів територіальних громад Марківського району" утворено на підставі рішення Марківської селищної ради Марківського району Луганської області, діяльність якої будується на засадах її підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності відповідному органу місцевого самоврядування, що входить до системи органів місцевого самоврядування згідно Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , та до завдань відповідача згідно положення про комунальну установу "Трудовий архів територіальних громад Марківського району" не входять владно управлінські функції, оскільки наслідком їх реалізації не передбачено прийняття будь-яких рішень чи вчинення дій щодо зобов`язання будь-яких осіб вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення певних дій та нести відповідальність, тому вказана комунальна установа не наділена публічно-владними управлінськими функціями, відтак спір, який розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, так як відповідач, відмовляючи позивачу у видачі довідки в підтвердження його стажу роботи в якості водія у Марківському виробничому об`єднанні Райгоспхімія , яке згодом реорганізовано у Марківське орендне підприємство Плодородіє та у товариство з обмеженою відповідальністю Марківська сільгоспхімія у період: з 07.01.1980 по 10.07.2001, не мав публічно-правових відносин у розумінні положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та вимог статей 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , оскільки спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Водночас, рішення суду про закриття справи не обмежує сторони у реалізації свого права на захист в порядку цивільногосудочинства, за правилами якого слід розглядати дану справу, виходячи з характеру та суб`єктного складу спірних правовідносин.

Суд вважає необхідним роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається

Керуючись статями 2, 19, 160, 238, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до комунальної установи "Трудовий архів територіальних громад Марківського району" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяЄ.О. Кисельова