Рішення

від 24.06.2019 по справі 206/1768/19

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/1768/19

Провадження 2/206/694/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року в залі суду в м.Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя Сухоруков А.О.,

за участю секретаря Панюшкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину домоволодіння і земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

за участі представника

позивача, адвоката Маркело В.О.,

в с т а н о в и в:

28 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням уточнень від 12.06.2019р. просить визнати за нею право власності на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яке АДРЕСА_2 цілому складається з: житлового будинку А-1, житловою площею - 55,6 кв.м, загальною площею - 112, 2 кв.м; прибудови житлової АІ-1; прибудови житлової А2-1; веранди а-1; ганку а; літньої кухні Б; сараю В; погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні З; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож АДРЕСА_3 1-6, яке знаходиться по вулиці АДРЕСА_4 м. Дніпро, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за нею право власності на 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 0,1004 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), з яких 0,1000 га відведено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,0004 га - для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2-4, 43-44).

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 її син. Вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 24 січня 1981 року. Ії чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2012 року про визнання мирової угоди за ОСОБА_3 було визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 : на 1/2 частку садиби (домоволодіння) АДРЕСА_4 без виділу в натурі, яка складається із: житлового будинку А-1, житловою площею -55,6 кв.м, загальною площею - 112, 2 кв.м; прибудови житловою АІ-1; прибудови житлової А2-1; веранди а-1; ганку а; літньої кухні Б; сараю В; погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні 3; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож №1-6; на 1/2 частку приватизованої земельної ділянки площею 0,1004 га, з яких 0,1000 га відведено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,0004 га для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Вона прийняла спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини в Восьму дніпровську державну нотаріальну контору. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є вона та її син - відповідач ОСОБА_5 в рівних частках. В процесі оформлення документів на спадкове майно з`ясувалося, що спадкодавець ОСОБА_3 не зареєстрував належним чином своє право власності на належне йому на праві власності майно, а саме 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_4 та на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1004га за цією адресою, згідно ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2012 року. Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 грудня 2016 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з відсутністю оформлених належним чином правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 , тому вона змушена звертатися до суду з цим позовом. Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2018 року, яке набрало законної сили 19.10.2018 року, за відповідачем ОСОБА_5 було визнано право власності на 1/4 частину частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_4 та на 1/4 частину приватизованої земельної ділянки площею 0,1004 га за цією ж адресою.

Відповідач ОСОБА_5 24 травня 2019 року подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги визнає у повному обсязі. Зазначив, що після смерті батька ОСОБА_3 спадкоємцями є він і його мати ОСОБА_1 Інші спадкоємці першої черги відсутні. Він також був змушений звертатися до суду з аналогічним позовом, оскільки батько за життя не зареєстрував своє право власності на майно на підставі затвердженої судом мирової угоди (а.с.40).

Представник позивача, адвокат Маркело В.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Судові виттрати просила залишити за позивачем.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив задовольнити.

Третя особа Восьма дніпровська державна нотаріальна контора не використали своє право бути присутніми у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

22 квітня 2019 року ухвалою судді по даній справі відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче судове засідання (а.с.33).

22 травня 2019 року від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача та її представника (а.с.35).

22 травня 2019 року від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.36).

24 травня 2019 року від відповідача ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с.39).

12.06.2019р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с.43-44).

Ухвалою судді від 12 червня 2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.45а).

Під час розгляду справи судом заслухано представника позивача, відповідача, досліджені письмові докази, що містятьсяв матеріалах справи.

24.06.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

24 січня 1981 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 24 січня 1981 року (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 батьками якого є ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10 вересня 1982 року (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим повторно 30 серпня 2016 року (а.с.7).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2012 року, яка набрала законної сили 02.08.2012р. затверджено мирову угоду, якою визнано за ОСОБА_3 право приватної власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/2 частки садиби (домоволодіння) АДРЕСА_4 без виділу в натурі, яка зареєстрована за померлим ОСОБА_4 та складається із: житлового будинку А-1, житловою площею - 55, 6 кв. м., загальною площею - 113,2 кв.м.; прибудови житлової А1-1; прибудови житлової А2 - 1; веранди а-1; ґанку а; літньої кухні Б; сараю В, погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні 3; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож № 1-6. 2. Визнано за ОСОБА_2 право приватної власності в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_7 від 21.04.2005 року, який посвідчено Восьмою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, реєстр за № 2- 1583 на 1/2 частки садиби (домоволодіння) АДРЕСА_4 без виділу в натурі, яка зареєстрована за померлим ОСОБА_4 та складається із: житлового будинку А-1, житловою площею - 55, 6 кв. м., загальною площею - 113,2 кв.м.; прибудови житлової А1-1; прибудови житлової А2 - 1; веранди а-1; ґанку а; літньої кухні Б; сараю В, погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні 3; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож № 1-6. Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/2 частки приватизованої земельної ділянки без виділу в натурі, відведеної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром 0, 1004 га., яка зареєстрована за померлим ОСОБА_4 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Визнано за ОСОБА_2 право приватної власності в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_7 від 21.04.2005 року, який посвідчено Восьмою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, реєстр за №2- 1583 на 1/2 частки приватизованої земельної ділянки без виділу в натурі, відведеної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром 0,1004га., яка зареєстрована за померлим ОСОБА_4 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Встановлено порядок користування житловим будинком АДРЕСА_4 та господарськими будівлями і спорудами відповідно до якого: - в користування ОСОБА_3 переходить в житловому будинку А-1 квартира АДРЕСА_5 , яка відповідно до технічного паспорту від 11.01.2012 року складається із приміщень: веранди 1-1, розміром 4,8 кв. м.; кухні 1-2, розміром 6,8 кв.м.; житлової кімнати 1-3, розміром 9 кв.м.; передньої 1-4, розміром 12, 2 кв.м.; житлової кімнати 2-4, розміром 17, 5 кв.м.; а всього приміщення житловою площею - 26,5 кв.м., загальною площею - 50, 3 кв.м; - в користування ОСОБА_2 переходить в житловому будинку А-1 квартира АДРЕСА_6 , яка відповідно до технічного паспорту від 11.01.2012 року складається із приміщень: коридору 2-1, розміром 7,9 кв. м.; житлової кімнати 2-2, розміром 11,9 кв.м.; передньої 2-3, розміром 11,4 кв.м.; житлової кімнати 2-4, розміром 17, 2 кв.м.; кухні 2-5, розміром 14, 5 кв.м., а всього приміщення житловою площею - 29, 1 кв.м., загальною площею - 62, 9 кв.м.; - господарські будівлі і споруди залишаються у загальному користуванні сторін - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.8-9).

Отже на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська 27 липня 2012 року, яка набрала законної сили 02.08.2012р., відповідачу ОСОБА_5 та його батькові ОСОБА_3 належало домоволодіння АДРЕСА_4 , що складалося з житлового будинку А-1, житловою площею - 55,6 кв.м., загальною площею - 113,2 в.м., прибудови житлової А1-1; прибудови житлової А2-1; веранди а-1; ганку а; літньої кухні Б; сараю В; погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні 3; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож № 1-6, по 1/2 частині, та приватизованої земельної ділянки, загальним розміром 0,1004 Га, з яких 0,1000 Га відведено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,0004 Га - для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 по 1/2 частині.

Постановою державного нотаріуса Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Хорішко О.М. від 09 грудня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 після батька та чоловіка ОСОБА_3 , який помер НОМЕР_5 у зв`язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя не оформив належним чином правовстановлюючі документи на 1/2 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.11).

З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_4 виготовленого станом на 11.01.2012р. житловий будинок літ А-1 має загальну площу 113,2кв.м., житлову 55,6кв.м, допоміжну 57,6кв.м та складається з двох квартир, кв. АДРЕСА_5 загальною площею 50,3кв.м, житловою 26,5кв.м, допоміжна 23,8кв.м АДРЕСА_7 . АДРЕСА_6 загальною площею 62,9кв.м, житловою 29,1кв.м, допоміжна 33,8кв.м, прибудови житлової АІ-1; прибудови житлової А2-1; веранди а-1; ганку а; літньої кухні Б; сараю В; погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні З; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож №1-6 (а.с.12-14).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_6 ОСОБА_4 26 вересня 1997 року на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 18.09.1997р. № 1485 передано у приватну власність земельна ділянка площею 0,1004 гектарів, яка розташована на території Самарського району, м. Дніпропетровська, Халхінгольська, 30. 0,1000га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,0004га - для ведення підсобного господарства (а.с.15).

В 2014 році була виготовлена технічна документація на земельну ділянку та присвоєний їй кадастровий номер НОМЕР_1 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.03.2014р (а.с.16-18).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2018 року, яке набрало законної сили 19.10.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , іпн. НОМЕР_7 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , іпн. НОМЕР_8 ) та ОСОБА_8 (місце проживання не встановлено) про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що помер НОМЕР_9 року, на 1/4 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_4 , що складаються з житлового будинку А-1, житловою площею - 55,6 кв.м., загальною площую - 113,2 кв.м.; прибудови житлової А1-1; прибудови житлової А2-1; веранди а-1; ганку а; літньої кухні Б; сараю В, погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні З; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож № 1-6, та на 1/4 частину приватизованої земельної ділянки, загальним розміром 0,1004 Га, з яких 0,1000 га відведено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,0004 Га - для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.19-20).

Цим же рішенням встановлено, що ОСОБА_8 , який є спадкоємцем за заповітом, спадщину у встановлений законом строк та спосіб не прийняв.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України ).

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом , а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли його його син ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_1 ОСОБА_8 , який є спадкоємцем за заповітом, спадщину у встановлений законом строк та спосіб не прийняв.

Таким чином, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги.

Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя не оформив належним чином правовстановлюючі документи на 1/2 частину житлового будинку на підставі мирової угоди, затвердженої Самарським районним судом м. Дніпропетровська 27 липня 2012р.

Окрім цього ОСОБА_3 за життя не оформив належним чином правовстановлюючі документи на 1/2 частину земельної ділянки на підставі мирової угоди, затвердженої Самарським районним судом м. Дніпропетровська 27 липня 2012р.

Умови для одержання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі у позивача відсутні.

Отже єдиним правовим способом захисту порушених прав є визнання права власності в порядку спадкування .

Вирішуючи позов по суті, суд, також, звертає увагу, що відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду , крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на 1/4 (одну четверту) частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з: житлового будинку А-1, житловою площею - 55,6 кв.м, загальною площею - 112, 2 кв.м; прибудови житлової АІ-1; прибудови житлової А2-1; веранди а-1; ганку а; літньої кухні Б; сараю В; погрібу - під В; душу Д; вбиральні Ж; вбиральні З; погрібу з шийкою И; споруд - колодязю, огорож №1-6, яке знаходиться по вулиці АДРЕСА_4 м. Дніпро, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на 1/4 (одну четверту) частину земельної ділянки загальною площею 0,1004 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), з яких 0,1000 га відведено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,0004 га - для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 липня 2019 року.

Суддя А.О. Сухоруков