Ухвала

від 08.07.2019 по справі 640/12089/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2019 року м. Київ № 640/12089/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю ІТЕРА-К до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ІТЕРА-К з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Згідно з пунктами 4 та 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача.

Суд звертає увагу позивача на те, що предметом спору в даній адміністративній справі є рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відмову в реєстрації оскаржуваних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати таку податкову накладну.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, обов`язок щодо реєстрації податкових накладних покладено на Державну фіскальну службу України.

Також, суд, зазначає, що позовні вимоги до Державної фіскальної служби України є похідними від вимог до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, оскільки скасування рішення вказаної комісії є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування.

З урахуванням наведеного позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та визначитись із складом відповідачів у справі, суб`єктів владних повноважень, тобто визначитись із необхідністю залучення Державної фіскальної служби України.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160, 169, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІТЕРА-К залишити без руху.

2.Установити позивачу п`ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3.Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4.Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко