Постанова

від 08.07.2019 по справі 520/1749/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Зоркіна Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 р. Справа № 520/1749/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу охорони здоров`я Обласна база спеціального медичного постачання на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року, повний текст складено 25.04.2019 року по справі № 520/1749/19

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Комунального закладу охорони здоров`я Обласна база спеціального медичного постачання

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію приміщень Комунального закладу охорони здоров`я Обласна база спеціального медичного постачання, за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Лесі Українки, буд. 226, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Комунального закладу охорони здоров`я Обласна база спеціального медичного постачання негайно припинити використання цих приміщень з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року задоволено позов.

До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію приміщень Комунального закладу охорони здоров`я Обласна база спеціального медичного постачання, за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Лесі Українки, буд. 226 зупинено повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язано керівництво Комунального закладу охорони здоров`я Обласна база спеціального медичного постачання негайно припинити використання цих приміщень з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Комунальний заклад охорони здоров`я Обласна база спеціального медичного постачання (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог послався на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Також апелянт зазначив, що судом не враховано, що повне зупинення експлуатації приміщень позивача перешкоджає виконанню мети його діяльності щодо належного зберігання, обслуговування й здійснення операцій з матеріальними цінностями мобілізаційного резерву; відсутність коштів у позивача для усунення порушень пожежної безпеки; також не враховано, що чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень звертатися до суду з позовом про зобов`язання негайно припинити використання приміщень з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена планова перевірка щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки КЗОЗ Обласна база спеціального медичного постачання за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул.Лесі України, 226, за результатами якої складено акт № 614 від 10.12.2018 року, яким зафіксовано, що приміщення позивача експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме, як зазначено в акті перевірки №614 (а.с. 18-23).

За заявою відповідача проведено повторну перевірку, про що складено акт від 08.04.219 року № 207 (а.с. 58-73), яким зафіксовано наступні порушення:

- змонтована установка порошкового пожежегасіння у будівлі Спиртосховжца не обслуговуються та не виведена на пульт пожежного спостерігання відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» , чим порушено п.1.4.гл.1 розділу V ППБУ;

- будівлі та приміщення не обладнано системами проти пожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту» , чим порушено п.1.2. гл.1 розділу V ППБУ;

- не проведена вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій дахів будівель, (не проведено вогнезахист), чим порушено п.2.5. гл.2 р.ІІІ ППБУ;

- не проведено вогнезахисту обробку несучих металевих конструкцій даху Будівлі Складу літ. Т-1. (не проведено вогнезахист), чим порушено п.п.2.7-2.8 гл.2 р.ІІІ ППБУ;

стелажі у складських будівлях літ. А-1, літ. Т-1 не виконані із негорючого матеріалу, чим порушено п.п.7 п.9.1 гл.9 р. VІ ППБУ;

- не забезпечено під`їзди з твердим покриттям до пожежних резервуарів, чим порушенопп.5 п. 2.1. гл.2 р. V ППБУ;

- будівлі та приміщення не забезпечено необхідною кількістю вогнегасників відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 року № 25 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2.3.02.2018 року за № 225/31677);

- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників; пожежні щити не в повному обсязі укомплектовані засобами пожежегасіння, чим порушено п.3.11.гл.3 р. V ППБУ;

- не проведено перевірку пристроїв захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п.1.21 гл.1 р. ІV ППБУ;

- не проведено замір опору ізоляції електромережі, чим порушено п.1.20 гл.1 р. ІV ППБУ.

Зважаючи на те, що порушення, які не були усунуті відповідачем та які викладені в акті перевірки, створюють безпосередню загрозу для життя та здоров`я людей, з метою попередження настання негативних наслідків, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що не усунені позивачем порушення створюють безпосередню загрозу для життя та здоров`я людей, у зв`язку з чим необхідно до повного усунення порушень вимог законодавства експлуатацію приміщень позивача зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язати керівництво позивача негайно припинити використання цих приміщень з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Згідно статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно зі статтею 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (статті 1 Кодексу цивільного захисту України).

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 1, 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 цього Кодексу визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Тобто, підставами для повного або часткового зупинення роботи підприємства та його об`єктів є факт створення підприємством загрози життю та здоров`ю людей, у зв`язку з експлуатацією об`єкта, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.

До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року N 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за N 554/9153.

Серед порушень позивачем вимог законодавства у сфері пожежної безпеки мають місце, крім іншого, такі порушення як відсутність первинних засобів пожежегасіння та не відповідність їхнього технічного стану, що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Також не проведення технічного обслуговування вогнегасників в приміщеннях відповідача, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у початковій стадії розвитку, як самостійні порушення мають явний та очевидний характер недотримання правил пожежної безпеки, є неприпустимим за жодних умов.

Відсутність вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій сценічної коробки зумовлює підвищення пожежного навантаження, займання та швидке розповсюдження пожежі по всій площі приміщення, що створює безпосередню загрозу життю та здоров`ю як персоналу.

Такі порушення, як не обладнання приміщень системою протипожежного захисту, не здійснення перевірки захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, не проведення технічного обслуговування вогнегасників, що знаходяться на об`єкті, не піддавання вогнезахисному оброблянню дерев`яних конструкцій не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не надано до суду доказів усунення вказаних порушень. При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів для усунення порушень, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вищевказані порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є найвищою соціальною цінністю в Україні.

Так, статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43 Конституції України).

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, зокрема визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров`я умовами праці.

Станом на дату розгляду даної справи, порушення, які стали підставою для звернення позивача з даним позовом для застосування заходів реагування, є небезпечними для життя та здоров`я людей.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення, виявлені в ході проведення перевірки відповідача є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідачем не надано доказів вжиття заходів щодо усунення всіх наявних порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, приймаючи до уваги факт доведеності позивачем необхідності застосування заходів реагування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень позивача шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, до повного усунення порушень вимог законодавства.

При цьому, колегія суддів зазначає, що застосування вказаних заходів реагування направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на підприємстві порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Однак, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про зобов`язання керівництва відповідача негайно припинити використання цих приміщень з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виходячи з наступного.

Як вже було зазначено вище, з урахуванням положень ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Тобто, вищенаведеною правовою нормою передбачено вичерпний перелік заходів реагування, зокрема: повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позову в частині зобов`язання керівництва позивача негайно припинити використання цих приміщень з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Вищезазначене суд першої інстанції не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову в цій частині.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Із врахуванням вищевикладеного, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу охорони здоров`я Обласна база спеціального медичного постачання - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 по справі № 520/1749/19 скасувати в частині задоволення позову щодо зобов`язання керівництва Комунального закладу охорони здоров`я Обласна база спеціального медичного постачання негайно припинити використання приміщень Комунального закладу охорони здоров`я Обласна база спеціального медичного постачання, за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Лесі Українки, буд. 226, з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року по справі № 520/1749/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов