Постанова

від 20.06.2019 по справі 0840/3213/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3213/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді - доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

секретар судового засідання Сколишев О.О.

за участі представника відповідача Дяченко Ю.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі № 0840/3213/18 (суддя І інстанції - Калашник Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛЕКСОСВІТ" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.05.2018 № 0006971406, № 0006981406 і № 0006991406.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року адміністративний позов задоволений.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування скарги зазначає, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено здійснення ТОВ Роджер Компані та ТОВ Продуктова Інноваційна Компанія нереальних господарських операцій на адресу позивача з причин відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності (відсутність достатнього трудового ресурсу, відсутність основних фондів, виробничих та складських активів, транспортних засобів) та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту номенклатури товару (робіт, послуг), який реалізовано позивачу. Такого висновку відповідач дійшов з огляду на отриману від Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та ГУ ДФС у Донецькій області податкову інформацію стосовно неможливості здійснення господарських операцій ТОВ Роджер Компані та ТОВ Продуктова Інноваційна Компанія . Вказує, що автомобіль марки ГАЗ 3302 АР НОМЕР_1 СЕ, яким здійснювалось перевезення товару, не в змозі був здійснити перевезення товару, оскільки вказаний транспортний засіб зазначений у ТТН має меншу вагу транспортованого товару (паперу у рулоні). Крім цього, посилається на інформацію щодо наявності низки кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ТОВ ФЛЕКСОСВІТ (код ЄДРПОУ 37526149) є юридичною особою та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.02.2011 за номером 11031020000028749. (Том № 1 а.с.73)

Відповідно до довідки АА № 658491 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) видами діяльності ТОВ ФЛЕКСОСВІТ за КВЕД-2010 є: 17.23 Виробництво паперових канцелярських виробів; 18.12 Друкування іншої продукції; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 58.14 Видання журналів і періодичних видань; 58.19 Інші види видавничої діяльності. (Том № 1 а.с. 74)

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.10.2012 № 200070157).

У період з 10 по 16 квітня 2018 року на підставі направлення від 05.04.2018 № 754, наказу від 05.04.2018 № 1030, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ФЛЕКСОСВІТ з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за І квартал 2017 року та 2017 рік та з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ Роджер Компані за лютий 2017 року та ТОВ Продуктова Інноваційна Компанія за листопад 2017 року та в частині подальшої реалізації отриманих товарів (робіт, послуг), у т.ч. наступних податкових періодах, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Копії наказу № 1030 та направлення № 1030 від 05.04.2018 вручені директору товариства під розписку. Перевірку проведено за його присутності.

За результатами перевірки складено Акт № 235/08-01-14-06/37526149 від 18.04.2018. (Том № 1, а.с. 17-28), ), згідно з висновками якого контролюючим органом встановлені порушення:

1) п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 225598 грн, у т.ч. за І квартал 2017 року - 116121 грн;

2) пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6, ст. 198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого:

занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 240451 грн: у т. ч.: за лютий 2017 року - 128366 грн; за листопад 2017 року - 112085 грн.;

завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 10214 грн: у т.ч.: за лютий 2017 року на суму 658 грн, за листопад 2017 року на суму 9556 грн.

Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що під час проведеної перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ Роджер Компані та ТОВ Продуктова Інноваційна Компанія , у періоді що перевірявся, фактично не могли здійснювати фінансово-господарські операції в задекларованих обсягах, у т.ч. здійснювати поставку товарів ТОВ ФЛЕКСОСВІТ . Укладені угоди, що виконувались протягом перевіряємого періоду ТОВ Роджер Компані та ТОВ Продуктова Інноваційна Компанія не спричиняють реального настання правових наслідків. Вбачається неможливим підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності щодо постачання товарів вищезазначених контрагентів до ТОВ ФЛЕКСОСВІТ . Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, не є підтвердженням реальності господарської операції. Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) від вказаних операцій.

16.05.2018, за наслідками акту перевірки № 235/08-01-14-06/37526149 від 18.04.2018, ГУ ДФС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0006971406, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 281997,5 грн: у т.ч. 225598 грн за податковими зобов`язаннями та 56399,5 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (Том № 1 а.с.28);

- № 0006981406, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 360676,5 грн: у т.ч. 240451 грн за податковими зобов`язаннями та 120225,5 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (Том № 1 а.с. 29);

- № 0006991406, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2017 року у сумі 658 грн та за листопад 2017 року у сумі 9556 грн (Том № 1 а.с.30).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про нереальний характер здійснених позивачем з його контрагентами господарських операцій у періоді, що перевірявся, спростовуються документами первинного бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам чинного законодавства. Також, суд зазначив, що порушення контрагентами позивача, або підприємствами по ланцюгу постачання вимог податкової дисципліни не можуть мати негативних наслідків до ТОВ Флексосвіт .

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 135.1. статті 135 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ж до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, наведеними нормами Податкового кодексу визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: 1) наявність господарської операції; 2) сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг); 3) факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Роджер Компані , які оформлені договором поставки (довгостроковий) № 20022017 від 20.02.2017, відповідно до якого ТОВ Роджер Компані (Постачальник) зобов`язується передати у власність ТОВ ФЛЕКСОСВІТ (Покупця) товар для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Товар відпускається покупцю партіями. Вартість кожної партії визначається у накладній. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі протягом 12 місяців (Том № 1 а.с.39-40).

23 лютого 2017 року між ТОВ ФЛЕКСОСВІТ (Поклажодавець) та ТОВ Роджер Компані (Зберігач) укладений договір відповідального зберігання, відповідно до якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору 5.71 тонн папіру етикеткового 48 см щ. 80 г/м.кв. (Майно). (Том № 1 а.с. 31-33)

У зв`язку з цим, ТОВ Роджер Компані складено рахунок на оплату № 0223/03 від 23.02.2017 - папір етикетковий 48 см щ. 80 г/м.кв. 7,25 т. на суму 336081 грн, в т.ч. ПДВ - 56013,5 грн (Том № 1, а.с. 44) та видаткову накладну № 0223/03 від 23.02.2017 (Том № 1, а.с. 43).

Придбаний папір етикетковий було передано на зберігання ТОВ Роджер Компані , що підтверджується актом приймання-передачі від 23.02.2017. (Том № 1, а.с. 34)

Товар перевозився ТОВ ФЛЕКСОСВІТ на автомобілі ГАЗ 3302216 ЗНГ АР 0211 СЕ водіями Шаровським А., Філобоком ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , що підтверджується товарно-транспортними накладними (далі - ТТН) № РО223/03 від 23.02.2017; № 24/02 від 24.02.2017; № 25/02 від 25.02.2017; № 26/02 від 26.02.2017; № 27/02 від 27.02.2017. (Том № 1, а.с.45-54)

28 лютого 2017 року між ТОВ ФЛЕКСОСВІТ (Поклажодавець) та ТОВ Роджер Компані (Зберігач) складений договір відповідального зберігання, відповідно до якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору 7.9 тонн папіру етикеткового 48 см щ. 70 г/м.кв. (Майно). (Том № 1 а.с. 35-37)

У зв`язку з цим, ТОВ Роджер Компані складений рахунок на оплату № 0228/10 від 28.02.2017 - папір етикетковий 48 см щ. 70 г/м.кв. 9,45 т. на суму 438064,2 грн, в т.ч. ПДВ - 73010,7 грн (Том № 1, а.с.42) та видаткову накладну № 0228/10 від 28.02.2017 (Том № 1 а.с. 41)

Придбаний папір етикетковий було передано на зберігання ТОВ Роджер Компані , що підтверджується актом приймання-передачі від 28.02.2017. (Том № 1 а.с. 38)

Товар перевозився ТОВ ФЛЕКСОСВІТ на автомобілі ГАЗ 3302216 ЗНГ АР 0211 СЕ водієм ОСОБА_3 , що підтверджується товарно-транспортними накладними № Р228/10 від 28.02.2017; № 01/03 від 01.03.2017; № 02/03 від 02.03.2017; № 03/03 від 03.03.2017; № 06/03 від 06.03.2017; № 07/03 від 07.03.2017. (Том № 1 а.с. 55-66)

Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагента, про що свідчать платіжні доручення № 4142 від 15.05.2017 та № 4144 від 22.03.2017. (Том № 1, а.с. 67, 68)

У зв`язку з цим ТОВ Роджер компані складені податкові накладні № 66 від 23.02.2017 на загальну суму 336081 грн, в т.ч. ПДВ - 56013,5 грн, зареєстровано у ЄРПН за № 9042430527 від 15.03.2017 (Том № 1, а.с. 69-70) та № 67 від 28.02.2017 на загальну суму 438064,2 грн, в т.ч. ПДВ - 73010,7 грн, зареєстровано у ЄРПН за № 9042430757 від 15.03.2017 (Том № 1, а.с.71-72).

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ТОВ Продуктова Інноваційна Компанія встановлено, що між останнім (Постачальник) та ТОВ ФЛЕКСОСВІТ (Покупець) укладено договір поставки (довгостроковий) № 08112017 від 08.11.2017, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Товар відпускається покупцю партіями. Вартість кожної партії визначається у накладній. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі протягом 12 місяців (Том № 1, а.с.77-78).

ТОВ Продуктова Інноваційна Компанія складені:

Рахунок на оплату № 1120/05 від 20.11.2017- папір у рулоні Н240 62D 523 (0.135*2000), папір у рулоні Н240 62D 523 (0.145*2000), папір у рулоні Н240 62D 523 (0.150*2000) по 9,45 м.кв. на загальну суму 226327,5 грн, в т.ч. ПДВ 45265,5 грн (Том № 1, а.с. 79) та видаткова накладна № 1120/05 від 20.11.2017 (Том № 1, а.с. 80);

Рахунок на оплату № 1123/08 від 23.11.2017 - папір у рулоні Н240 62D 523 (0.135*2000), папір у рулоні Н240 62D 523 (0.145*2000), папір у рулоні Н240 62D 523 (0.150*2000) по 9,45 м.кв. на загальну суму 230088,6 грн, в т.ч. ПДВ 38348,1 грн (Том № 1, а.с. 81) та видаткова накладна № 1123/08 від 23.11.2017 (Том № 1, а.с.82);

Рахунок на оплату № 1128/01 від 28.11.2017 - папір у рулоні Н240 62D 523 (0.135*2000), папір у рулоні Н240 62D 523 (0.145*2000), папір у рулоні Н240 62D 523 (0.150*2000) по 9,45 м.кв. на загальну суму 228160,8 грн, в т.ч. ПДВ 38026,8 грн (Том № 1, а.с. 83) та видаткова накладна № 1128/01 від 28.11.2017 (Том № 1, а.с. 84).

У зв`язку з цим, складені податкові накладні: № 198 від 20.11.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9266666734 від 13.12.2017. (Том № 1, а.с. 97-99); № 199 від 23.11.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9266690520 від 13.12.2017 (Том № 1, а.с. 94-96); № 200 від 28.11.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9266477560 (Том № 1 а.с. 91-93).

Товар перевозився ТОВ ФЛЕКСОСВІТ на автомобілі ГАЗ 3302216 ЗНГ АР 0211 СЕ водієм ОСОБА_3 , що підтверджується товарно-транспортними накладними № Р1120/05 від 20.11.2017 (Том № 1, а.с. 85-86); № Р1123/08 від 23.11.2017 (Том № 1, а.с. 87-88); № Р1128/01 від 28.11.2017 (Том № 1, а.с. 89-90).

На момент проведення перевірки розрахунок між сторонами проведено не було, обліковувалась заборгованість перед контрагентом.

З цього приводу колегія суддів вказує, що факт відсутності оплати товару не звільняє продавця такого товару від формування податкових зобов`язань. Тобто, нарахований податковий кредит з ПДВ для покупця товару є податковими зобов`язаннями з ПДВ для продавця товару.

Між тим, позивачем до адміністративного позову додано платіжне доручення № 4665 від 12.06.2018, що свідчить про оплату товару у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагента. (Том № 1 а.с. 100).

Досліджуючи вказані господарські взаємовідносини позивача, судом встановлено, що придбаний у ТОВ Роджер Компані та ТОВ Продуктова Інноваційна Компанія товар (папір етикетковий та папір у рулоні) в подальшому використаний позивачем у власній господарській діяльності та, відповідно, виготовлену продукцію (стікери та етикетки) реалізовано кінцевим споживачам - ТОВ Елєнсі , ТОВ НВП Промекосінтез , ТОВ НВК Запоріжавтопобутхім , ТОВ Птахокомплекс Дніпровський , ТОВ Альта Плюс , ПАТ Дніпропетровський хлібзавод № 9 , ТОВ Альянс Краси , ТОВ ТД Дельта , ТОВ Промдекс-Україна , ТОВ Голдснаб , ТОВ БОСАЛ-ЗАЗ , ТОВ Еко-Сфера , ТОВ Універсальне агентство Про-Фарма , ТДВ Приазовський сирзавод , ТОВ Київський експериментальний завод побутової хімії , ТОВ Науково-дослідний і проектний інститут Водоочисні технології , ТОВ ВКП Індустріальний , ТОВ ВКП Біо-Фуд , що підтверджується наданими до суду документами, які підтверджують ці взаємовідносини (договори, видаткові накладні, довіреності на видачу та отримання товару, банківські виписки тощо). (т. № 1 а.с. 134-250, т. № 2 а.с. 1-156).

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов`язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про заниження позивачем ПДВ, сплачених в ціні товару, поставленого на адресу позивача.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час проведення перевірки, податковим органом фактично не встановлено порушень та недоліків в первинних документах, що підтверджують факт виконання зазначених договорів сторонами. Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблено лише на підставі аналізу податкової інформації про відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, а також не підтвердження походження товарів.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що зустрічні звірки або перевірки з питань підтвердження отриманих від ТОВ "ФЛЕКСОСВІТ" відомостей щодо відносин з іншими контрагентами контролюючим органом не проводились.

Натомість, відповідач використав листи інших інспекцій (управлінь) ДФС, які поряд з відомостями про подану (не подану) податкову звітність містили суб`єктивні висновки щодо господарської діяльності контрагентів позивача без аналізу первинних документів таких платників податків. (Том № 1, а.с. 121-129). У цих листах йдеться про відсутність інформації у податкового органу (щодо майна, трудових ресурсів, використання власних чи орендованих об`єктів нерухомого та рухомого майна). Між тим, відсутність інформації, на думку суду, не може бути підставою для будь-яких висновків - ні для підтвердження якихось фактів (подій), ні для їх заперечення.

На підставі викладеного, податковий орган робить висновок про те, що господарські операції позивача з його контрагентами у періоді, що перевірявся, не мають характеру реального настання наслідків ними обумовлених.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки відповідача необгрунтованими з огляду на наступне.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Так, Рішенням Європейського суду з прав людини у справах І ""Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна позиція викладена і у п. 38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява № 803/02), а саме: "… коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Відтак, наявність у податкового органу інформації, яка може свідчити про порушення третіми особами податкової дисципліни, не може вказувати на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, за відсутності у податкового органу доказів участі платника в таких зловживаннях.

Відповідачем не надано, як до суду першої, так і апеляційної інстанції, доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки ТОВ Роджер Компані та ТОВ Продуктова Інноваційна Компанія товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків. Усі доводи відповідача носять характер припущень.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, відповідачем не доведено факту порушення позивачем вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з його контрагентами, як зазначив і суд першої інстанції.

Доводи відповідача, що автомобіль марки ГАЗ 3302 АР 0211 СЕ, яким здійснювалось перевезення товару, не в змозі був здійснити перевезення товару, оскільки вказаний транспортний засіб зазначений у ТТН має меншу вагу транспортованого товару (паперу у рулоні), колегія суддів вказує, що вага транспортованого товару визначена в одиницях виміру - кв. метри із проведеного розрахунку у акті перевірки неможливо встановити, яким чином податковим органом розраховано вагу товару у кг, зазначений ДСТУ не містить жодної інформації щодо ваги транспортованого товару, з якого можливо встановити перебільшення маси товару вантажопідйомності транспортного засобу, як зазначив і суд першої інстанції.

Апеляційний суд з цього приводу також зазначає, що навіть у випадку порушення суб`єктом господарювання правил дорожнього руху в частині перевезення вантажним автомобілем товару, маса якого перевищує вантажопідйомність автомобілю, такі обставини свідчать про порушення саме вимог ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за нормами КУпАП, а не про порушення податкового законодавства.

Щодо доводів відповідача про наявність кримінальних проваджень у відношенні контрагентів позивача по ланцюгу постачання як на обставину, що свідчить про порушення позивачем вимог норм податкового законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як в апеляційній скарзі, так і в акті перевірки податковим органом зазначено, що контрагенти позивача ТОВ Роджер Компані та ТОВ Продуктова Інноваційна Компанія є фігурантами у кримінальних провадженнях № 42017000000004294, № 1201170400000000753, відповідно.

На думку податкового органу наявність зазначених кримінальних проваджень свідчить про порушення позивачем вимог норм податкового законодавства під час формування сум ПДВ за наслідками господарських відносин з вказаними контрагентами.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки відповідача необгрунтованими та передчасними, оскільки як станом на час проведення податкової перевірки ТОВ ФЛЕКСОСВІТ , винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, так і на час розгляду справи у суді (як першої, так і апеляційної інстанції) у відповідача відсутня інформація щодо наявності відповідних судових рішень, що набрали законної сили, по наведеним кримінальним провадженням, в яких було б встановлено обставини щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, що мали місце у перевіряємий період.

Отже, відповідачем не доведено факту порушення позивачем вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ Роджер Компані та ТОВ Продуктова Інноваційна Компанія .

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку

1. надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій первинні документи відображають зміст та обсяг здійснених господарських операцій, містять всі необхідні реквізити, та обов`язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість сплаченого в ціні товару, поставленого на адресу позивача;

2. наявність у податкового органу інформації, яка може свідчити про порушення третіми особами податкової дисципліни, не може вказувати на відсутність у позивача права на формування витрат та податкового кредиту, за відсутності у податкового органу доказів участі платника в таких зловживаннях;

3. наявність кримінальних проваджень, порушених відносно посадових осіб контрагентів позивача, не свідчить про порушення позивачем вимог норм податкового законодавства під час формування сум витрат та ПДВ за наслідками господарських відносин з вказаними контрагентами, оскільки як станом на час проведення податкової перевірки позивача, винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, так і розгляду справи у суді у відповідача відсутня інформація щодо наявності відповідних судових рішень, які набрали законної сили, по наведеним вище кримінальним провадженням. Сама ж наявність таких кримінальних проваджень, по яких проводиться досудове розслідування, не підтверджує жодні порушення вимог податкового законодавства як з боку позивача, так і з боку його контрагентів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства та прийняті на їх підставі податкові повідомлення рішення є необгрунтованими та неправомірними, відтак підлягають скасуванню.

За таких підстав, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для зміни або скасування рішення суду відсутні.

Повний текст судового рішення складений 25 червня 2019 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі № 0840/3213/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко