Рішення

від 08.07.2019 по справі 757/63907/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/63907/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2019 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Ясеновенко К.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства закритого типу ДВК , про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що 30 травня 2005 року між сторонами було укладено договір № 50-02/С-3 та додаткову угоду № 1 від 10 листопада 2008 року. Згідно з умовами даних договорів відповідач зобов`язався збудувати будинок та передати позивачці для оформлення у власність квартиру у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 48,42 кв.м., а позивачка, у свою чергу, зобов`язалась здійснювати фінансування будівництва вказаного об`єкту. Посилаючись на те, що вона свої зобов`язання в частині здійснення грошового внеску виконала повністю, однак відповідач в обумовлені договором строки вищевказані приміщення їй не передав, позивачка просила суд задовольнити заявлені вимоги про стягнення коштів, внесених на виконання додаткової угоди у розмірі 43 000,00 грн., 3 % річних в сумі 1 290,00 грн., пені у розмірі 14 638,86 грн., втрат від інфляції в сумі 97 413,07 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою судді від 22 січня 2019 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження, того ж дня учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким роз`яснено підстави, час та черговість подання заяв по суті справи.

Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, відзив, заяв або клопотань не подав.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд, приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 50-02/С-3 від 30 травня 2005 року та додаткову угоду № 1 від 10 листопада 2008 року. Згідно з умовами даних договорів відповідач зобов`язався збудувати будинок та передати позивачці для оформлення у власність квартиру у будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 48,42 кв.м., а позивачка, у свою чергу, зобов`язалась здійснювати фінансування будівництва вказаного об`єкту.

На виконання умов договору та додаткової угоди позивач здійснила фінансування будівництва, перерахувавши на користь відповідача грошові кошти, загальний розмір яких становить 43 000,00 грн.

В пунктах 1.3. зазначених договору було встановлено строк планового початку будівництва ІІ квартал 2005 року із встановленням строку закінчення будівництва відповідно ІV квартал 2006 року.

Сторонами укладено додаткову угоду від 10 листопада 2008 року до договору № 50-02/С-3, згідно з умовами якої відповідач повертає позивачу сплачені нею грошові кошти у розмірі 43 000,00 грн. протягом 30 календарних днів.

10 листопада 2008 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору на участь у пайовому будівництві № 50-02/С-3 від 30 травня 2005 року, відповідно до якого відповідач зобов`язався сплатити за договором на участь у пайовому будівництві 43 000,00 грн., протягом 30 календарних днів, тобто до 10 червня 2008 року.

Разом з тим, в обумовлені строки спірні кошти позивачу не повернуто.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи, що умови додаткових угод про повернення сплачених позивачем сум відповідачем не виконані, з ЗАТ ДВК на її користь підлягає стягненню кошти, внесені на виконання додаткової угоди у розмірі 43 000,00 грн.

Поряд із цим, відповідно до розрахунку позивача заборгованість по невиконанню договірних зобов`язань відповідача становить 113 341,93 грн., яка включає: 3 % річних в сумі 1 290,00 грн., пені у розмірі 14 638,86 грн., втрат від інфляції в сумі 97 413,07 грн.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в порядку ст.625 ЦК України задоволенню не підлягають з огляду на те, що відповідно до ч. 2 даної статті ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Між тим, оскільки п. 2 додаткової угоди № 1 до вказаного договору передбачено інші фінансові санкції за порушення строків повернення заборгованості, ніж це передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, дія даної норми матеріального права на спірні правовідносини не поширюється.

Поряд із цим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди уц розмірі 10 000,00 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Поряд із цим, моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за № 4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

Проаналізувавши зазначені норми закону та зібрані докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки в ході розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт завдання моральної шкоди позивачу у визначеному ним розмірі, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Оскільки суд приходить до часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто судовий збір в сумі 1 747,37 грн.

На підставі ст.ст.16, 525, 526, 530, 559, 614, 615, 625, ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 78, 81, 141, 142, 200, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства закритого типу ДВК , про стягнення коштів- задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства закритого типу ДВК (01010, м. Київ, вул. Суворова, 19-А, код ЄДРПОУ 19484087) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )кошти у розмірі 155 051,93 грн. та судовий збір в сумі 1 747,37 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. А. Писанець