Ухвала

від 02.07.2019 по справі 760/24171/14-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/3603/19

В справі № 760/24171/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Гак Г.М.

представника позивачів 2,4 - Козлова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Громадської організації Ліга радіоаматорів України , 3-я особа: ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом до відповідача.

Розпорядженням керівника апарату Солом`янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2019 року № 315 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 760/24171/14-ц у зв`язку із прийняттям рішення Першою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 195/1дп/15-19 про тимчасове відсторонення судді Лазаренко В.В. від здійснення правосуддя.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу № 760/24171/14-ц передано на розгляд судді Шереметьєвій Л.А.

Після передачі зазначеної справи головуючому судді та призначення її до розгляду позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 неодноразово, а саме 14 травня 2019 року, 03 червня 2019 року та 02 липня 2019 року в судові засідання не з`являлися, не дивлячись на належне повідомлення їх про час розгляду справи.

Судові повістки, що направлялися на зазначені ними ж у позові адреси, поверталися до суду без вручення з відміткою поштового відділення про неможливість вручення під час доставки з інших причин.

/ а.с. 67 - 68, 71 - 74, 83 - 84 /

Заяв про розгляд справи в їх відсутності позивачі до суду також не подали.

Порядок вручення судових повісток визначено ст.ст.128, 130 ЦПК України, а також п.п.99, 100, 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року.

Таким чином, повідомлення позивачів про час розгляду справи за зазначеною ними у позові адресою здійснювалося відповідно до вимог закону.

Виходячи з цього, суд вважає, що позивачі, будучи ініціатором даного судового провадження, обізнані про розгляд справи, однак не скористалися правом участі у судових засіданнях, не отримуючи судових повісток та не проявляючи зацікавленості в розгляді справи.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

За змістом ч.ч.1,2 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Не дивлячись на тривалість перебування справи в провадженні суду, неодноразової неявки позивачів у судові засідання, а також неподання доказів поважності причин неявки в судові засідання, розгляд справи неодноразово відкладався.

Суд вважає, що дії позивачів, направлені на неотримання судової кореспонденції, яка направлялася їм судом за адресами, зазначеними ними в позові, є свідомими,спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Такої ж позиції притримується і Верховний Суд в постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, неявки позивачів у судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Аналіз приведеного вище свідчить про те, що саме позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не проявляють зацікавленості у розгляді справи, не з`являючись у судові засідання.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В свою чергу ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В свою чергу, відповідно до п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Тобто, з точки зору закону умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання є ряд чинників, а саме:

-повторна неявка позивача поспіль у судове засідання;

-належне повідомлення позивача про час розгляду справи;

-відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення їх суду;

-неявка позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті;

-відсутність заяви позивача про розгляд справи в його відсутності.

Суд враховує, що з точки зору процесуального законодавства суд не зобов`язаний врахувати поважність причин повторної неявки позивача до суду.

Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 22 травня 2019 року в справі № №61-36375св18 зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Виходячи з цього та викладеного вище, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду в частині вимог позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Керуючись ст.ст.49,223, 257 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Громадської організації Ліга радіоаматорів України залишити без розгляду в частині вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 08 липня 2019 року

Суддя: Л.А.Шереметьєва