Рішення

від 24.06.2019 по справі 916/1053/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1053/19

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Тіщенко Д.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: Пучкова Л.А. за довіреністю №9490-К-О від 07.11.2017р.;

Від відповідачів: не з`явились;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс Юг", ОСОБА_1 про стягнення 200000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк" (далі по тексту - АТ КБ „ПриватБанк") звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс Юг" (далі по тексту - ТОВ „Альфа-Плюс Юг"), ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) про солідарне стягнення із відповідачів заборгованості у загальному розмірі 200 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачами зобов`язань, прийнятих на себе за умовами кредитного договору та договору поруки.

ТОВ „Альфа-Плюс Юг" та ОСОБА_1, який відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виступає засновником (учасником) ТОВ „Альфа-Плюс Юг", в судові засідання по даній справі не з`явились та про причини неявки суд не повідомляли. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження ТОВ „Альфа-Плюс Юг" згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65017, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 47, а також за адресою місця реєстрації ОСОБА_1 згідно з відомостями, наданими Великодолинською селищною радою на запит суду, були повернуті у зв`язку із неможливістю вручення адресатам. Оскільки ТОВ „Альфа-Плюс Юг" та ОСОБА_1 не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

09.07.2018р. ТОВ „Альфа-Плюс Юг" було подано до АТ КБ „ПриватБанк" заяву про приєднання до умов та правил надання послуги „КУБ", відповідно до якої відповідач шляхом підписання заяви приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуг „КУБ", що розміщені на сайті позивача, та прийняв на себе зобов`язання, зазначені в Умовах, які разом із вказаною заявою складають кредитний договір. Анкета-заява була підписана відповідачем із використанням електронного цифрового підпису, на підтвердження чого позивачем було надано суду файл перевірки електронного цифрового підпису.

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.07.2018р. істотними умовами кредитного договору визначені наступні: вид кредиту - строковий; строк кредиту - 12 місяців; проценти за користування кредитом - 2% в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення кредиту - щомісяця, рівними частинами до календарного місяця, в який було здійснено видачу коштів.

Згідно з п. 1.6 анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.07.2018р. у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому, сплачується неустойка у розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Згідно з п. 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених у заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком вони вважаються простроченими.

Пунктом 3.2.8.3.3 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1 Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п. п. 3.2.8.1., 3.2.8.3 цього договору Клієнт сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. 3.2.8.3.2.

Положеннями п. 3.2.8.10.1 Умов врегульовано, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

09.07.2018р. між АТ КБ „ПриватБанк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №POR1531120836781, відповідно до п. 1.1 якого ОСОБА_1 виступає Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ „Альфа-Плюс Юг" (Боржник) зобов`язань за угодою-приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуг „КУБ" (далі - Угода) по сплаті: процентної ставки за користування кредитом згідно Угоди - 2% від суми кредиту щомісячно; за період користування кредитом згідно з п. п. 3.2.8.5.3 Угоди - 4 % від суми кредиту щомісячно; кредиту, що вказаний в Угоді. Якщо під час виконання Угоди зобов`язання Боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки №POR1531120836781 від 09.07.2018р. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 1.5 договору поруки №POR1531120836781 від 09.07.2018р. у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Положеннями п. 2.1.2 договору поруки №POR1531120836781 від 09.07.2018р. передбачено, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

З матеріалів справи, а саме меморіального ордеру від 16.07.2018р. вбачається, що АТ КБ „ПриватБанк" на виконання кредитного договору від 09.07.2018р., укладеного шляхом підписання ТОВ „Альфа-Плюс Юг" анкети-заяви, було перераховано на користь останнього грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн.

Листом №30.1.0.0/2 від 28.02.2019р. АТ КБ „ПриватБанк" було повідомлено ТОВ „Альфа-Плюс Юг" та ОСОБА_1 про наявність простроченої заборгованості у загальному розмірі 259 330,96 грн., у зв`язку з неналежним виконанням з боку Боржника прийнятих на себе за умовами кредитного договору зобов`язань.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Альфа-Плюс Юг" та ОСОБА_1 , позивачем було наголошено, що відповідачами у порушення прийнятих на себе за умовами кредитного договору та договору поруки зобов`язань, не було сплачено на користь АТ КБ „ПриватБанк" заборгованості за кредитом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як з`ясовано судом та не спростовано ТОВ „Альфа-Плюс Юг", останній прийняті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, в обумовлені строки кредитні кошти за вказаним договором не повернув, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Як вбачається з наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості за кредитним договором від 09.07.2018р., укладеним шляхом підписання ТОВ „Альфа-Плюс Юг" анкети-заяви, відповідачем було отримано кредитні кошти від АТ КБ „ПриватБанк" у розмірі 300 000,00 грн. Проте, ТОВ „Альфа-Плюс Юг" не було повернуто кредитних коштів у повному обсязі, в результаті чого станом на момент вирішення даного спору за відповідачем рахується прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 200 000,00 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З огляду на укладення між АТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1 договору поруки №POR1531120836781 від 09.07.2018р., за умовами якого ОСОБА_1 виступає Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ „Альфа-Плюс Юг" зобов`язань за угодою-приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуг „КУБ", господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення із відповідачів заборгованості у розмірі 200 000,00 грн., що має наслідком необхідність задоволення заявлених АТ КБ „ПриватБанк" позовних вимог у названій частині.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом солідарного стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс Юг", ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" заборгованості за тілом кредиту у розмірі 200 000,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Плюс Юг" /65017, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 47, ідентифікаційний код 38525586/, ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ на користь акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" /01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ідентифікаційний код 14360570/ заборгованість у розмірі 200 000,00 грн. /двісті тисяч грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 3000,00 грн. /три тисячі грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.07.2019р.?

? У судовому засіданні, яке відбулось 24.06.2019р., судом було повідомлено, що повний текст рішення буде складено 03.07.2019р. Проте, у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні з 03.07.2019р. по 05.07.2019р. включно, повний текст рішення складено відповідно до вимог ст. ст. 233, 240 ГПК України 08.07.2019р.

Суддя С.П. Желєзна