Рішення

від 26.06.2019 по справі 916/2920/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2920/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Ловга І.С.

За участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позавом): Свінарчук Р.О. - співвласник;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Севастьянова О.М. - довіреність.

розглянувши справу №916/2920/18 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Гратас" (вул.Словацького,1 а/с 6116,Львів,79000) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" (вул. Мира, 349, с. Зоря, Саратський район, Одеська область,68251) про стягнення заборгованості 36903,94 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" (вул. Мира, 349, с. Зоря, Саратський район, Одеська область, 68251) до Товариство з обмеженою відповідальністю "Гратас"(вул. Словацького, 1 а/с 6116, Львів, 79000) про стягнення 22 472,38грн. збитків.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гратас" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ", в якому просить господарський суд: про стягнення заборгованості 36903,94 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №23042018/1 від 23.04.2018р..

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2018р. було провадження по справі №916/2920/18 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20 лютого 2017 року до Господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Гратас" про стягнення 22 472,38грн. збитків.

Крім того, ТОВ "ЮГВИНПРОМ" надано до суду клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2019р. було поновлено строк на подання зустрічної позовної заяви та прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №916/2920/18. Справу №916/2920/18 визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2019р. строк підготовчого засідання був продовжений на тридцять днів в порядку ст. 177 ГПК України.

Ухвалю господарського суду Одеської області від 20.05.2019р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в засіданні суду.

Відповідач за первісним позовом надав відзив на позов від 06.02.2019р. за вх.. №ГСОО 24 згідно якого позовні вимоги н визнає вважає їх необґрунтованими безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

При чому в обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує що позивачем був поставлений інший товар, не той який попередньо узгоджувався сторонами та за який відповідачем було здійснено попередню оплату.

Позивач (відповідача за зустрічним позов) надав відзив на зустрічний позов від 18.03.2019р. за вх.. №ГСОО 5192/19 згідно якого позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

При чому в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що креслення-замовлення не були передбачені умовами договору та сторонами не підписувались. Відповідач був обізнаний про той товар який йому буде поставлено, оскільки частково оплатив рахунок №206 від 23.04.2018р. в якому зазначено найменування товару. Витрати які відповідач поніс в зв`язку з купівлею додаткового обладнання були зроблені ним на власний розсуд, оскільки він мав право не приймати товар, а повернути його продавцю.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Розглянувши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Гратас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" про стягнення заборгованості 36903,94 грн., суд зазначає наступне:

23 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРАТАС (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮГВИНПРОМ (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №23042018/1, за умовами якого продавець зобов`язується передати у встановлений строк Товар у власність покупця, ціни, кількість й асортимент якого вказано у Видатковій накладній, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах Договору.

Сума договору складає вартість товару, яка вказується в Замовленні та/або Рахунку-фактурі, Видатковій накладній, які на момент підписання стають невід`ємними частинами договору (п.2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що оплата продукції здійснюється покупцем в наступному порядку: покупець зобов`язується оплатити товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця після отримання замовлення (рахунок-фактура) протягом 2(двох) банківських днів. У разі несплати за товар, ціна може бути змінена з ініціативи продавця (п.2.2.1. договору).

Позивач вказує, що 23.04.2018р. ним було виставлено відповідачу рахунок №206 від 23.04.2018р. на суму 51 616,67грн. Платіжним дорученням №1262 від 24.04.2018 року Відповідачем було частково оплачено вартість Товару у розмірі 31 940,00 гривень. При цьому, як вбачається з призначення платежу, вказаному у платіжному дорученні №1262 від 24.04.2018 р., здійснювалась часткова оплата за теплообмінник згідно рахунку №206 від 23.04.2018р..

Днем оплати за товар вважається день зарахування коштів на рахунок продавця (п.2.2.2.).

Умовами п.3.2 договору встановлено, що термін поставки становить 7 календарних днів. Прийом товару здійснюється покупцем при наявності товаросупровідних документів: Видаткової накладної або Акту прийому-передачі товару, Податкової накладної, Рахунку-фактури, документів що підтверджують якість товару.

Момент переходу права власності на товару є момент повної оплати товару покупцем (п.3.5 договору).

Згідно п. 3.6. договору доставка товару здійснюється зі складу продавця, у термін п`яти робочих днів, транспортом покупця, або іншим транспортним/логістичним підприємством за домовленістю сторін.

Як стверджує позивач, товар був ним надісланий 26.04.2018 року Новою Поштою, що підтверджується експрес-накладною №59998062121698 та отриманий Відповідачем 02 травня 2018 року, що підтверджується роздруківкою з веб-сайту https://novaposhta.ua/ .

Проте, відповідач отримавши товар ухилився від підписання видаткової накладної №128 від 26 квітня 2018 р., Акту прийому передачі товару та Акту звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2018 р. до 24.07.2018 р. Факт надсилання Відповідачу видаткової накладної №128 від 26 квітня 2018 р., Акту прийому передачі товару та Акту звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2018 р. до 24.07.2018 р. підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною №0110308793079 та описом вкладення у цінний лист.

Відповідно до п. 11.3. договору в разі відмови покупцем провести звірку взаємних розрахунків залишків непроданого Товару за проханням продавця, продавець має право вважати весь Товар реалізованим та вимагати його сплати.

В свою черг, за посиланнями позивача, відповідач не підписав Акт звірки взаємних розрахунків, що дає підстави вважати товар реалізованим та дає право вимагати його оплати.

Отже, за розрахунком позивача, залишок поставленого проте на оплаченого товару становить 30 000,00 грн.

03.08.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАТАС надіслало на адресу відповідача претензію №АБ0998 з вимогою сплатити наявну заборгованість.

Втім зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення .

Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу , у тому числі із договору.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що 23 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРАТАС (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮГВИНПРОМ (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №23042018/1, за умовами якого продавець зобов`язується передати у встановлений строк Товар у власність покупця, ціни, кількість й асортимент якого вказано у Видатковій накладній, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах Договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

З матеріалів справи вбачається, що товар позивачем був надісланий 26.04.2018 року Новою Поштою, що підтверджується експрес-накладною №59998062121698 та отриманий Відповідачем 02 травня 2018 року.

Факт отримання товару відповідачем не заперечується.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При вирішенні питання щодо строків оплати товару у правовідносинах купівлі - продажу слід обов`язково застосовувати приписи ст. 692 ЦК України та мати на увазі той факт, що вказаною законодавчої нормою закріплено спеціальне для даних відносин правило щодо визначення порядку перебігу строку виконання грошового зобов`язання покупця з оплати вартості придбаної продукції, яке виникло на підставі відповідного договору купівлі-продажу. Так, строк виконання зобов`язання з оплати вартості придбаного товару починається для покупця з моменту прийняття ним товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інший строк оплати вартості товару не визначено угодою сторін або актами цивільного законодавства.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що оплата продукції здійснюється покупцем в наступному порядку: покупець зобов`язується оплатити товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця після отримання замовлення (рахунок-фактура) протягом 2(двох) банківських днів. У разі несплати за товар, ціна може бути змінена з ініціативи продавця (п.2.2.1. договору).

Судом встановлено, що 23.04.2018р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок рахунку №206 від 23.04.2018р. на суму 51 616,67грн.

Відповідач платіжним дорученням №1262 від 24.04.2018 року частково оплатив вартість Товару у розмірі 31 940,00 гривень. При цьому, як вбачається з призначення платежу, вказаному у платіжному дорученні №1262 від 24.04.2018 р., здійснювалась часткова оплата за теплообмінник згідно рахунку №206 від 23.04.2018р., що на думку суду свідчить про отримання останнім відповідного рахунку.

Згідно вимог ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу . Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості поставленого та не оплаченого за договором купівлі продажу №23042018/1 від 23.04.2018р. товару в сумі 30 000грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем за договором купівлі-продажу №23042018/1 від 23.04.2018р., що зумовило нарахування останнім пені за період з 27.04.2018р. по 27.10.2018р. в сумі 5 271,78грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст. 549 , п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України , пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1 , 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р . платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п.5.2 договору, покупець за цим договором несе відповідальність, зокрема за несвоєчасну оплату товару сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні Товариства з обмеженою відповідальністю „Гратас" в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5 271,78грн. за порушення грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу №23042018/1 від 23.04.2018р. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем було нараховано відповідачу три відсотки річних за період з 27.04.2018р. по 03.12.2018р. в розмірі 542,47грн., та індекс інфляції за період з вересня 2018р. по жовтень 2018р. в сумі 1 089,69грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та індексу інфляції за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГВИНПРОМ" трьох відсотків річних в сумі 542,47грн. та індексу інфляції в сумі 1 089,69грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову відповідач проти факту отримання товару не заперечував, проте вказував що отриманий був товар не той який попередньо узгоджувався сторонами.

Так, відповідач вказує згідно попереднього креслення, яке було відправлено засобами електронного поштового зв`язку позивачу, відповідач мав намір придбати одноконтурний теплообмінник з двома вихідними отворами. ТОВ ГРАТАС надало дві комерційні пропозиції з поставки теплообмінників, з яких вбачались лише технічні характеристики (потужність, габарити, та таке інше), кількість вводів зазначена не була. Враховуючи, що ТОВ ЮГВИНПРОМ надав попереднє креслення, яке містило два вводи, то в подальшому ТОВ ЮГВИНПРОМ виходило з того, що в комерційних пропозиціях ТОВ ГРАТАС зазначене саме таки теплообмінники з різницею у потужності, габаритах тощо. Вибір було здійснено відповідно з наданих пропозицій за потужністю та габаритами, ціною, з метою недопущення зміни схеми підключення. ТОВ ГРАТАС , як Продавець, не надав Покупцю - ТОВ ЮГВИНПРОМ повну інформацію щодо товару, який пропонувався до продажу, а саме не повідомив про кількість вводів для підключення запропонованої до продажу моделі теплообмінника TERMOKEY, кожухотрубний, ТМЕ 160/2. Кількість вводів впливає на комплектацію схеми підключення. ТОВ ГРАТАС засобами електронного зв`язку надало проект договору для підписання, рахунок на сплату. Оригінали документів, що були підставою здійснення господарської операції та підтверджують факт її здійснення та належного правового оформлення, було запропоновано надіслати одночасно з товаром та його паспортом на адресу ТОВ ЮГВИНПРОМ . Однак, ТОВ ГРАТАС відповідні документи, зокрема оригінал узгодженого сторонами договору купівлі-продажу №23042018/1 від 23 квітня 2018 року, оригінал рахунку, оригінал видаткової накладної, оригінал товаротранспортної накладної, паспорт на вироб тощо - не надав.

Суд до відповідних посилань ставиться критично, оскільки по перше як вбачається укладений між сторонами по справі договору купівлі-продажу №23042018/1 від 23.04.2018р. не містить жодних посилань креслення-замовлення. Надані відповідачем креслення-замовлення не підписанні жодною зі сторін, а відтак не можуть вважатись частиною договору купівлі-продажу №23042018/1 від 23.04.2018р.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що термін поставки становить 7 календарних днів. Прийом товару здійснюється покупцем при наявності товаросупровідних документів: Видаткової накладної або Акту прийому-передачі товару, Податкової накладної, Рахунку-фактури, документів що підтверджують якість товару. Якщо це необхідно згідно чинного законодавства, якість товару може підтверджуватися сертифікатом відповідності компетентної організації, що має право на видачу такого документу на території України.

Відповідач прийнявши товар та не надіславши позивачу жодних рекламацій чи вимог, підтвердив наявність супровідних документів.

Частиною 1 ст. 671 ЦК України встановлено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст. 672 ЦК України).

В той же час, відповідач не відмовився від прийняття товару та не вимагав від позивача повернення частини вже сплаченої за нього суми.

Крім того, частинами 4, 5 ст. 672 ЦК України встановлено, що товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Відповідач отримавши товар 27.04.2018р. не повернув його позивачу з претензією про невідповідність його асортименту, а заявило про його невідповідність після спливу 10 місяців з моменту отримання, та лише після звернення позивача з відповідним позовом до суду, що на думку суду, в розуміння ч.4 ст. 672 ЦК України не є розумними строками.

Суд не приймає до уваги, посилання відповідача на лист-відповідь від 25.06.2018р. яким відповідач нібито просив позивача здійснити заміну товару, оскільки відповідний лист стосується іншого товару ніж той який був вказаний у рахунку на оплату №206 від 23.04.2018р.

Більш того, відповідач частково оплатив товар згідно рахунку №206 від 23.04.2016р, факт часткової оплати відповідачем не заперечується.

В той же час, з рахунку вбачається що оплаті підлягає товар Теплообмінник Thermokey, кожухотрубний, ТМЕ 160/2, отже здійснивши його часткову оплату відповідач фактично підтвердив факт замовлення саме цього товару а не Випарник ЕСН 170/1 .

Що ж до посилань відповідача щодо не надсилання на його адресу оригіналів документів, що були підставою здійснення господарської операції та підтверджують факт її здійснення, в матеріалах справи наявні документи які підтверджують факт надсилання на адресу відповідача оригіналів видаткової накладної №128 від 26.04.2018р., акту приймання - передачі товару та Акту звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2018р. по 24.07.2018р. , а саме опис вкладенні у цінний лист, фіскальний чек та накладна 0110308793079 від 31.08.2018р.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші заперечення відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Гратас законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо понесених сторонами судових витрат господарський суд виходить з наступного.

Позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача судові витрати з оплати судового збору в сумі грн. та з оплати витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 250грн.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано до суду договір про надання правової допомоги від 01.08.2019р., укладений між АБ Микола Піка і Партнери та ТОВ Гратас , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2014 від 08.09.2012р., ордер серія ЛВ№104636, акт наданих послуг від 30.11.2018р., звіт про виконану роботу від 30.11.2018р., копія виписки щодо оплати наданих послуг в сумі 5 250грн.

За таких обставин, господарський суд вважає, що сплачені позивачем АБ Микола Піка і Партнери 5 250 грн. в якості витрат на правничу допомогу відносяться до судових витрат у даній справі.

Понесення позивачем судових витрат з оплати судового збору в сумі 1 762грн. підтверджується платіжним дорученням №4434 від 21.09.2018р.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору та витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача.

Кім того, позивачем 23.01.2019р. за вх.. №2 - 344/19 було подано до суду заяву про відшкодування витрат пов`язаних з явкою представника позивача в розмірі 2 399,20грн. Судом в задоволення відповідної заяви було відмовлено з огляду на той факт що позивачем відповідні витрати не були включені в попередній орієнтований розрахунок судових витрат та не заявлялись.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАТАС" про стягнення збитків в розмір 22 472,38грн., суд зазначає наступне:

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) вказує, що згідно попереднього креслення, яке було відправлено засобами електронного поштового зв`язку позивачу, відповідач мав намір придбати одноконтурний теплообмінник з двома вихідними отворами.

ТОВ ГРАТАС надало дві комерційні пропозиції з поставки теплообмінників, з яких вбачались лише технічні характеристики (потужність, габарити, та таке інше), кількість вводів зазначена не була. Враховуючи, що ТОВ ЮГВИНПРОМ надав попереднє креслення, яке містило два вводи, то в подальшому ТОВ ЮГВИНПРОМ виходило з того, що в комерційних пропозиціях ТОВ ГРАТАС зазначене саме таки теплообмінники з різницею у потужності, габаритах тощо. Вибір було здійснено відповідно з наданих пропозицій за потужністю та габаритами, ціною, з метою недопущення зміни схеми підключення.

ТОВ ГРАТАС , як Продавець, не надав Покупцю - ТОВ ЮГВИНПРОМ повну інформацію щодо товару, який пропонувався до продажу, а саме не повідомив про кількість вводів для підключення запропонованої до продажу моделі теплообмінника TERMOKEY, кожухотрубний, ТМЕ 160/2. Кількість вводів впливає на комплектацію схеми підключення.

За посиланнями відповідача (позивача за первісним позовом) враховуючи, що товар був частково сплачений (передплата) не за узгодженою сторонами специфікацією, а за наданими Продавцем рахунком та за номенклатурою, яку вказує також Продавець, лише при отриманні товару ТОВ ЮГВИНПРОМ дізнався, що поставлений теплообмінник не відповідає умовам первинного креслення, а саме має чотири вхідних отвори та потребує для встановлення закупівлі додаткового обладнання (додаткова одинця ТРВ, яка складається з: коліно (2м) 90*5002а 76 мм - 1 шт. за ціною 1958,00 грн., муфта з`єднувальна 5270 76 мм - 1шт. за ціною 506,10 грн., коліно (2м) 90*5002а 42 мм - 3шт. за ціною 123,26 грн. за одиницю, абзац-муфта 5243 76ах42 мм - 1 шт. за ціною 806,40 грн., трійник 513035 мм-1 шт. за ціною 165,00 грн., термостатичного елементу ТЕХ-12 - 1 шт. за ціною 3960,00 грн., корпус ТЕ12 - 1 шт. за ціною 1123,20 грн., дюза до ТЕ 12№ 6 - 1 шт. за ціною 1742, 40 грн., 1098/7А6 соленоїдний вентиль 7/8» - 22 mm ODS 220-230 V - 1 шт. за ціною 2664,00 грн., 9150/R02 Роз`єм DIN43650 - тип А - 1шт. за ціною 81,00 грн., коліно (2м) 90*50002а 22 мм - 2 шт. за ціною 192 грн. за одиницю, реле протоку FQS-U30G - 1 шт. за ціною 3132,00 грн., З`єднувач 1/4» SAExl/4 NPT CPS (США) (AD-44) - 1 шт. за ціною 129,00 грн., гайка 3/8» SAE Mueller (США) (NS4-06) - 2 шт. за ціною 54,00 грн. за одиницю, хомут без штока М8/10 48-53 (1 1/2» ) - 1шт. за ціною 25,60 грн., хомут без штока М8/10 32-37 (1» ) - 1шт. за ціною 18,00 грн.) загальною вартістю 17072,38 грн.

Відповідач зазначає, що зазначене обладнання необхідне було для встановлення теплообмінника, поставленого ТОВ ГРАТАС , та підключення його другого контуру у виробничу схему.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає, що діями ТОВ ГРАТАС , яке не надало належної інформації щодо теплообмінника, не врахувало первісні креслення, надані Покупцем, ТОВ ЮГВИНПРОМ завдано збитків на суму вартості додаткового обладнання, яка становить 17072,38 грн. з врахуванням ПДВ та вартість робіт з монтажу такого обладнання, яка становить 5400,00 грн.,загальна вартість збитків становить 22472,38 грн.

Отже, обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги положеннями ст. ст. 16, 20, 22 Цивільного 224, 225 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю ЮГВИНПРОМ звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним зустрічним позовом за захистом свого порушеного права, яке полягає у стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Гратас збитків в сумі 22472,38грн.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір про купівлі-продажу №23042018/1 від 23.04.2018р., за умовами якого продавець зобов`язується передати у встановлений строк Товар у власність покупця, ціни, кількість й асортимент якого вказано у видатковій накладній, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити цей Товар на умовах Договору

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Звертаючись до суду з даним позовом, відповідач (позивач за зустрічним позовом) просить стягнути суму збитків, які йому завдані поставкою товару який не відповідає тому який замовлявся та необхідністю придбання додаткового обладнання для його встановлення на суму 22 472,38грн. При цьому протиправність поведінки полягає, на думку відповідача (позивача за первісним позовом) в укривання суттєвих особливостей товару, що пропонується до постачання, неврахування особливостей замовлення.

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ст.ст. 224 , 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 18.03.2015р. у справі №3-18гс15.

Як вище встановлено, господарським судом 23.04.2018р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок №206 від 23.04.2018р. на суму 51 616,67грн. Платіжним дорученням №1262 від 24.04.2018 року Відповідачем було частково оплачено вартість Товару у розмірі 31 940,00 гривень. При цьому, як вбачається з призначення платежу, вказаному у платіжному дорученні №1262 від 24.04.2018 р., здійснювалась часткова оплата за теплообмінник згідно рахунку №206 від 23.04.2018р.. В той же час, з рахунку вбачається що оплаті підлягає товар Теплообмінник Thermokey, кожухотрубний, ТМЕ 160/2. Отже твердженні відповідач щодо укривання інформації не відповідає дійсності.

Щодо креслень-замовлень, то як зазначалось по тексту рішення вище, відповіді креслення не були передбачені умовами договору, не підписані жодною зі сторін та жодних посилань на договір не містять.

Отже, обставини на які відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилається як на обставини які свідчать про протиправні поведінку позивача (відповідач за зустрічним позовом) є недоведеними та не підтверджуються матеріалами справи.

Щодо наявності шкоди. Відповідач визначає її у вигляді вартості додаткового обладнання яке необхідно било придбати для встановлення отриманого товару.

В той же час, як зазначалось вище положеннями Цивільного кодексу встановлено, що якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст. 672 ЦК України).

В той же час, відповідач не відмовився від прийняття товару, не вимагав від позивача повернення частини вже сплаченої за нього суми, а на власний розсуд почав вносити конструктивні зміни.

Тож, на думку суду, твердження відповідача про наявність шкоди в розмірі вартості обладнання яке необхідно було придбати для встановлення отриманого товару, є безпідставними оскільки відповідач (позивач за зустрічним позовом) на власний розсуд вирішив не відмовлятись від отримання товару який не відповідає тому який, на його дуку, замовлявся, а почав докуповувати обладнання для його встановлення.

Більш того, відповідачем не доведено що придбане обладнання було спрямовано саме для становлення отриманого по договору купівлі-продажу №23042018/1 від 23.04.2018р. товару.

Також відповідачем не надано до суду доказів вини позивача (відповідача за зустрічним позовом), оскільки як зазначалось вище відповідач мав право згідно цивільного кодексу відмовитись від прийняття товару.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи викладене, а також вимоги ст. 74 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги щодо стягнення збитків в розмірі 22 472,38грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не доведено, жодного з елементів складу правопорушення, а саме наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу зустрічного позову, покладаються на відповідача (позивача за зустрічним позовом)

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" про стягнення 36903,94грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" (вул. Мира, 349, с. Зоря, Саратський район, Одеська область, 68251, код 34274461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратас" (проспект Відрадний, буд. 10А, кв. 41, Київ, 03061, код 38419481) 30 000грн. (тридцять тисяч грн.) - основного боргу, 5271,78грн. (п`ять тисяч двісті сімдесят один грн. 78 коп.) -пені, 542,47грн. (п`ятсот сорок дві грн. 47 коп.) - 3 % річних, 1089,69грн. (одна тисяча вісімдесят дев`ять грн. 69 коп.)-індекс інфляції, 1762грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.) - судового збору та 5250грн. - витрати з правничої допомоги адвоката.

3. В задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратас" про стягнення 22 472,38грн. Збитків - відмовити повністю.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГВИНПРОМ" .

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 08 липня 2019 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов