Рішення

від 09.07.2019 по справі 917/352/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019 Справа № 917/352/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЦЕМЕНТ", 36009, м.Полтава, вул.Зіньківська, 19, офіс 410, ідент. код 41632878

до Фізичної особи - підприємця Міщенко Євгенія Олексійовича, АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1

про стягнення 40 435,51 грн.

Суддя Іванко Л.А.

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст.247 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 40 435,51 грн. заборгованості за дилерським договором №ДД-02/10/18-2 від 02.09.2018р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.04.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзив на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв`язку з цим відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд,

встановив:

02 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЦЕМЕНТ назване в подальшому як Принципал та Фізичною особою підприємцем Міщенко Є.О., як Дилером. укладено дилерський договір № ДД- 02/10/18-2.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Принципал призначає Дилера своїм представником, який зобов`язується представляти продукцію Принципала на ринку, виявляти потенційних покупців та здійснювати збут продукції на території України.

Відповідно до умов пункту 4.4. зазначеного Договору сторони узгодили, що Дилер зобов`язується оплатити отриманий товар шляхом 100% передплати готівкою або по перерахунку. Принципал має право відвантажити замовлений дилером товар без попередньої оплати з обов`язковою оплатою дилером отриманого Товару не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів.

Позивачем, поставлено товар Відповідачу на суму 49 329,23 грн. з урахуванням ПДВ. Останнім отримано товар за видатковими накладними (№ 305 від 18 вересня 2018 року на суму 49 329,23 грн. з у рахуванням ПДВ);

Оплату отриманого товару здійснено відповідачем частково:

9000,00 грн. відповідно до прибутково касового ордеру №25 від 18.09.2018 року:

5000,00 грн. - відповідно до прибутково касовою ордеру №26 від 19.09.2018 року:

5600,00 грн. - відповідно до прибутково касовою ордеру №29 від 04.10.2018 року.

Загальна прострочена заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений Товар, відповідно до вказаної вище видаткової накладної, складає 29 729,23 грн.

Свої зобов`язання за Договором Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЦЕМЕНТ виконало в повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості відвантаженого товару від Відповідача не надходило.

Згідно з умовами п.7.3 договору за невиконання умов договору винній стороні нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми невиконаних зобов`язань за кожен день.

Враховуючи п.7.3 Договору, а також ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу:

- пеню на суму 21108,30 грн. за період з 05.10.2018р. по 23.02.2019р.;

- 3% річних на суму 346,98 грн. за період з 05.10.2018р. по 23.02.2019р.;

- інфляційні витрати на суму 1486,46 грн.

Крім цього, з посиланням на ч.2 ст.231 Господарського кодексу України позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 7% на суму 2081,05 грн.

Вказані суми пені, річних, інфляційних витрат та штрафу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за договором поставки (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки не врегульованих цим кодексом застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пені).

Судом встановлено, що відповідач заборгував позивачу за поставлений товар 29729,23 грн. Строк оплати вказаного зобов`язання настав. В матеріалах справи відсутні докази оплати поставленого товару в повному обсязі.

Отже, позов в частині стягнення 29729,23 грн. основного боргу є обґрунтованим, підтвердженим належними доказами та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи п.7.3 Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню на суму 21108,30 грн. за період з 05.10.2018р. по 23.02.2019р.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних на суму 346,98 грн. та інфляційні витрати на суму 1486,46 грн.

Суд не погоджується з проведеним позивачем нарахуванням відповідачу семи відсотків штрафу на суму 2081,05 грн. з посиланням на ч.2 ст.231 ГК України, оскільки, укладений між сторонами Договір не передбачає відповідальності сторін у вигляді штрафу.

З врахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних витрат підлягають задоволенню, а в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем доказів на спростування обставин викладених позивачем, суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за дилерським Договором №ДД-02/10/18-2 від 02.09.2018р. у сумі 40435,1 грн.

З врахуванням ч.2 ст.237 ГПК України та змісту позовних вимог позивача, суд задовольняє позов в сумі 40435,51 грн.

З вираховуванням викладеного та керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Міщенка Євгенія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЦЕМЕНТ" (36009, м.Полтава, вул.Зіньківська, 19, офіс 410, ідент. код 41632878) 40 435,51 грн. заборгованості за дилерським Договором №ДД-02/10/18-2 від 02.09.2018р. та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Іванко Л.А.