Рішення

від 03.07.2019 по справі 922/75/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/75/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Траст" (61121, м. Харків, вул. Гарібальді, буд. 10) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Ойл" (61166, м. Харків, просп. Леніна, буд. 40) про стягнення 202189,39 грн за участю

представників:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Траст" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Ойл" про стягнення 202189,39 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2019 відкрито провадження у справі № 922/75/19, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 05.02.2019 об 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.02.2019 розгляд справи відкладено на 19.02.2019 о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2019 учасників справи повідомлено про те, що підготовче засідання відбудеться 28.02.2019 об 11:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2019 справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.03.2019 об 11:40.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2019 підготовче засідання відкладено на 11.04.2019 об 11:00.

У зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Тацій О.В., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/75/19, про що в.о. керівника апарату суду складено та підписано відповідне Розпорядження №257/2019 від 28.03.2019.

Повторним автоматизованим розподілом судових справ між суддями, для розгляду справи № 922/75/19 визначено головуючого суддю (суддя - доповідач): Сальнікова Г.І., про що в.о. керівника апарату суду складено та підписано Витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2019 (16:05:15).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2019 прийнято до провадження справу № 922/75/19, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.04.2019 о 12:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2019 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 14.05.2019 о 09:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.06.2019 о 12:45.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 04.06.2019 на підставі ч. 1 ст. 216 ГПК України відкладено рогляд справи по суті на 03.07.2019 о 10:00.

Позивач у судове засідання 03.07.2019 свого повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд даної справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема, підписані позивачем розписки, якими останнього було повідомлено про відкладення розгляду справи ( т.с. II., а.с. 24, 52).

При цьому, позивачем в судовому засіданні 24.04.2019 надано для огляду оригінали документів, копії яких було подано разом із позовною заявою, які було оглянуто та досліджено судом.

Відповідач в судове засідання 03.07.2019 свого повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про розгляд даної справи повідомлявся своєчасно та належним чином, проте ухвали господарського суду Харківської області від 09.01.2019, 05.02.2019, 28.02.2019, 19.03.2019, 02.04.2019, 24.04.2019, 14.05.2019, 04.06.2019, які направлялися на адресу відповідача, що вказана в позовні заяві та відомості про яку підтверджені інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулись на адресу суду з довідками відділення поштового зв`язку: "повернуто: за заявою одержувача". (т.с I, а.с. 35-39, 59-63, 71-74, 98-93, 101-104, т.с. II, а.с 17-23, 31-34, 42-46, 55-58).

На підставі викладеного, суд вважає позивача та відповідача такими, що були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В силу частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що норми статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлюють принципи диспозитивності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, беручи до уваги приписи статті 129 Конституції України, які визначають одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне:

01.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл Траст" (надалі - позивач, платник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Ойл" (надалі - відповідач, користувач) було укладено договір про компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією №72 (надалі - Договір, т.с. I, а.с .19-20).

Відповідно до п. 1.1. Договору, користувач зобов`язується здійснити платнику компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією в період з 01.08.2015 року по АЗС згідно Додатків №1, №2 до дати укладення користувачем договорів з водопостачальними та енергопостачальними компаніями.

Пунктом 1.2. Договору сторони визначили, що під витратами за користування послугами водопостачання, водовідведення та електроенергією в цьому Договорі розуміється сума коштів, яку користувач повинен сплачувати відповідно до наданих рахунків.

Пунктами 2.1. та 2.2. Договору сторони погодили та встановили, що розрахунки з компенсації витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією здійснюються по першій вимозі платника у наступному порядку: платник виставляє користувачу рахунок на суму, що відповідає сумам фактично сплаченим платником за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та спожиту електроенергію в період з 01.08.2015 року по АЗС згідно Додатків №1, №2 до дати укладення користувачем договорів з водопостачальними та енергопостачальними компаніями.

Сума вират за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією підтверджується копіями відповідних платіжних документів на підставі яких платником здійснювалась оплата за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та спожиту електроенергію.

Разом з тим, п. 2.3 Договору сторони дійшли згоди стосовно того, що користувач зобов`язаний сплатити рахунок, наданий платником протягом двадцяти днів з моменту отримання користувачем рахунку, шляхом перерахування користувачем грошових коштів на поточний рахунок платника.

Вказаний Договір відповідно до умов п. 4.1. набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками та діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

На виконання умов п.1.1. Договору, сторонами складено Додаток №1 від 01.08.2015 року та Додаток №2 від 01.08.2015 до Договору про компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією №72 в яких перелічено адреси АЗС, що орендуються. ( т.с. I, а.с. 21-23).

Вказаний Договір та Додатки до нього підписано сторонами, підписи яких скріплено їх печатками.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачем вказано про те, що на виконання умов п. 2.1. Договору останнім було сплачено на користь ТОВ "Капітал Ойл" компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією та виставлені рахунки на їх оплату, про що посилається на відповідні докази, зокрема:

- Акт №Б-00000012 від 31.08.2015 року здачі-прийомки виконаних робіт в сумі 24610,01 грн;

- Акт №Б-00000013 від 30.09.2015 року здачі-прийомки виконаних робіт в сумі 57598,14 грн;

- Акт №Б-00000016 від 31.10.2015 року здачі-прийомки виконаних робіт в сумі 29202,82 грн;

- Акт №Б-00000018 від 30.11.2015 року здачі-прийомки виконаних робіт в сумі 44917,16 грн;

- Акт №Б-00000019 від 31.12.2015 року здачі-прийомки виконаних робіт в сумі 87007,36 грн;

Всього, на загальну суму 243 335,49 грн. (т. с. I., а.с. 24-27, 43)

Вказані Акти підписано сторонами, підписи яких скріплено їх печатками.

При цьому, позивачем додатково вказано про те, що на виконання умов п. 2.3. Договору, відповідачем вчинялися дії спрямовані на погашення перед позивачем заборгованості, що складається з суми витрат за спожиті послуги з водопостачання, водовідведення та користування електроенергією з посиланням на відповідні докази, зокрема:

- Платіжне доручення №825 від 04.12.2015 на суму 10.000,00 грн;

- Платіжне доручення №928 від 28.12.2015 на суму 24.959,00 грн;

- Платіжне доручення №1080 від 04.03.2016 на суму 2 793,68 грн;

- Платіжне доручення №1130 від 26.05.2016 на суму 1 200,00 грн;

- Платіжне доручення №1206 від 22.11.2016 на суму 1 094,43 грн;

- Платіжне доручення №1205 від 22.11.2016 на суму 1 098,99 грн.

Всього, на загальну суму 41146,10 грн. (т.с., I., а.с. 46-51).

Таким чином, позивачем в позовній заяві та в судових засіданнях наголошено про те, що в порушення умов спірного договору відповідачем по теперішній час не проведено повного розрахунку з позивачем за здійснені останнім платежі за спожиті послуги з водопостачання, водовідведення та користування електроенергією.

Положеннями п. 5.1 Договору визначено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства.

При цьому п. 5.2 Договору сторони передбачили, що всі спори, що виникають з цього договору, сторони прагнутимуть вирішити шляхом переговорів. У випадку, якщо по спірних питаннях сторони не прийдуть до угоди, спір між ними розглядатиметься в судовому порядку, згідно чинного законодавства України.

В порядку досудового врегулювання спору та відповідно до умов п. 5.2. Договору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити грошові кошти в рахунок погашення наявної перед позивачем заборгованості за Договором про компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією №72 від 01.08.2015 у розмірі 202189,39 грн, втім вказана претензія з боку відповідача залишилася без відповіді та задоволення. (т.с., I., а.с. 28)

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, Суд виходить з наступного.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до пункту 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, покладене позивачем в основну позову правове та документальне обгрунтування позовних вимог щодо правомірності стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості у розмірі 202189,39 грн. відповідає обставинам справи та знаходить своє доказове підтвердження, про що свідчить в тому числі і наявний в матеріалах справи двосторонній Акт звірки взаєморозрахунків №Б-00000030 від 29.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл Траст" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Ойл" за Договором про компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією №72 від 01.08.2015, яким підтверджено наявну у відповідача перед позивачем заборгованість за вказаним Договором у розмірі 202 189,39 грн., що обліковується станом на 29.10.2018 (т.с. I., а.с. 44)

При цьому, під час розгляду даної справи відповідачем, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України, не подано належних та допустимих доказів належної та своєчасної оплати вказаної заборгованості, як і не подано доказів, які б ставили під сумнів чи спростовували її наявність.

Згідно з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, Суд дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними та достатніми в розумінні статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, оцінивши надане суду обґрунтування позовних вимог, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем порушені права позивача та вищезазначені вимоги законодавствата та умови договору, позивачем вірно обраний спосіб захисту порушеного права, а Судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а тому вимога про стягнення заборгованості у розмірі 202189,39 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі №922/75/19.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог та враховуючи висновки господарського суду про повне задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Ойл" (61166, м. Харків, проспект Леніна, буд. 40, код ЄДРПОУ 39616637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Траст" (61121, м. Харків, вул. Гарібальді, буд. 10, р/р № НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві "Перший Інвестиційний Банк", МФО 300506, код ЄДРПОУ 39238302) заборгованість за договором про компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією №72 від 01.08.2015 р. у розмірі 202189,39 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3032,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "09" липня 2019 р.

Суддя Г.І. Сальнікова