Ухвала

від 09.07.2019 по справі 922/2121/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"09" липня 2019 р. м ХарківСправа № 922/2121/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши матеріали

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-УТН"(36008, м.Полтава, вул. Європейська, б. 146-а, кім. 505; ЄДРПОУ: 37227524) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петройл" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, б. 12; ЄДРПОУ: 39735253) про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-УТН" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петройл", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 3 301 376,40 грн.

Разом з позовною заявою, позивачем було надано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач посилання на той факт, що майновий стан підприємства на даний час є вкрай незадовільним, що, як зазначає позивач, підтверджується наступними обставини: у власності підприємства відсутнє будь-яке ліквідне майно, з жовтня 2016 року по теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-УТН" фактично не здійснює фінансово-господарської діяльності, а також станом на 31.05.2019 року підприємство має дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги в сумі 719 352,00 грн.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін за умови наявності підстав, визначених у частині 1 вказаної статті.

В частині 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 9 вказаного Закону визначено, що суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, передбачених процесуальним законом.

Згідно частин 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Оскільки статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, самі лише посилання на обставини, що у власності підприємства відсутнє будь-яке ліквідне майно, з жовтня 2016 року по теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-УТН" фактично не здійснює фінансово-господарської діяльності, а також на те, що станом на 31.05.2019 року підприємство має дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги в сумі 719 352,00 грн., не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви була додана довідка про рахунок і залишок коштів від 28.09.2017 року.

Суд зазначає, що довідка про рахунок і залишок коштів від 2017 року не може бути належним доказом, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються вимоги про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі", no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, суд зазначає, що безпідставне надання пільг з реалізації обов`язку щодо сплати судового збору одному з учасників судового процесу має наслідком порушення прав інших учасників та суперечить принципу рівності сторін господарському процесі.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У пункті 2 частини 1 статті 164 ГПК України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 49 520,65 грн.

Позивач, при поданні позовної заяви через канцелярію господарського суду Харківської області, не надав платіжних доручень про сплату судового збору.

Разом з тим, частиною 2 статті 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, враховуючи відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант УТН" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант УТН" - залишити без руху.

3. Надати позивачу строк , який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме:

- подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (49 520,65 грн.), в оригіналі.

4. Попередити позивача про те, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, згідно частини четвертої статті 174 ГПК України має наслідком визнання заяви не поданою і повернення її позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформація по справі може бути одержана на офіційному веб-порталі судової влади України - court.gov.ua.

Дата підписання: 09 липня 2019 року.

Суддя Т.О. Пономаренко