Рішення

від 23.05.2019 по справі 160/2516/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року Справа № 160/2516/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Наталії Василівни розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Нікопольський південнотрубний завод в особі ліквідатора Верченко Дмитра Валерійовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та стягнення зайво сплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство Нікопольський південнотрубний завод в особі ліквідатора Верченко Дмитра Валерійовича (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в поверненні надміру сплачених страхових внесків;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь Публічного акціонерного товариства Нікопольський південнотрубний завод (код ЄДРПОУ 05393108) зайво сплачені кошти по страховим внескам у сумі 41 911,28 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства відмовлено ПАТ "Нікопольський південнотрубний завод" за його заявою у поверненні зайво сплачених коштів по страховим внескам у сумі 41 911, 28 грн.

22 березня 2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17 квітня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що за ПАТ Нікопольський південнотрубний завод обліковується заборгованість в сумі 32 683 029,25 грн. (з відшкодування пільгових пенсій за списком № 1 - 12 877 170,57 грн.; з відшкодування пільгових пенсій за списком № 2 - 19 738 849,72 грн.; з відшкодування наукової пенсії - 67 008,96 грн.), отже при наявності заборгованості підстав для повернення коштів немає.

Ухвалою суду від 25 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 160/2516/19 до судового розгляду по суті.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника управління, проти задоволення позову заперечував.

Згідно ч.3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні та ч.3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.05.2017 року протоколом № 23 річних загальних зборів акціонерів ПАТ Нікопольський південнотрубний завод було прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 року по справі № 904/8989/17 було порушено справу про банкрутство ПАТ Нікопольський південнотрубний завод та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2017 року у справі № 904/8989/17 ПАТ Нікопольський південнотрубний завод було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПАТ Нікопольський південнотрубний завод , призначено голову ліквідаційної комісії Верченко Дмитра Валерійовича .

В ході здійснення ліквідаційної процедури підприємством було здійснено ряд процедур щодо проведення позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) та вжиття інших заходів, передбачених чинним законодавством.

В результаті звірки платежів до бюджету Пенсійного фонду України, проведеної між ПАТ Нікопольський південнотрубний завод та Нікопольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було встановлено наявність як боргу в сумі 32 762 069,34 грн. так і зайво сплачених коштів по страховим внескам у сумі 44 292,90 грн. За результатом проведеної звірки було складено відповідний акт № 84, що підтверджує відсутність спору з приводу розміру суми дебіторської та кредиторської заборгованості.

У зв`язку з наявністю зайво сплачених коштів по страховим внескам, 04.05.2018 року ліквідатором ПАТ Нікопольський південнотрубний завод до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено заяву про повернення переплати по страховим внескам в сумі 44 292,90 грн.

30 серпня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 21195/08-01/26 відмовило позивачу у поверненні коштів з підстав того, що по ПАТ Нікопольський південнотрубний завод обліковується заборгованість у сумі 32 683 029,25 грн. зі сплати відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та відшкодування наукової пенсії.

20 листопада 2018 року Дніпровським апеляційним судом винесена постанова у справі № 182/2615/17, якою скасовано рішення Нікопольського міськрайонного суду від 26.01.2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_2 до ПАТ Нікопольський південнотрубний завод , третя особа Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії та прийнято нове рішення, яким зобов`язано ПАТ Нікопольський південнотрубний завод сплатити до Пенсійного фонду України збір на обов`язкове державне пенсійне страхування із заробітної плати ОСОБА_2 за період з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року включно, у розмірі та порядку передбаченому ст. 2-4 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування .

ПАТ Нікопольський південнотрубний завод здійснений розрахунок суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування із заробітної плати ОСОБА_2 за період з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року включно, у розмірі та порядку передбаченому ст. 2-4 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування . Сума до сплати становить 2 381,62 грн.

22 січня 2019 року ПАТ Нікопольський південнотрубний завод до Головного управління пенсійного фонду України направлено лист № 05 з проханням зарахувати суму 2 381,62 грн. збору на обов`язкове державне пенсійне страхування із заробітної плати ОСОБА_2 за період з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року в рахунок зайво сплачених ПАТ Нікопольський південнотрубний завод коштів по страховим внескам у сумі 44 292,90 грн., шляхом зменшення заборгованості Пенсійного фонду України перед ПАТ Нікопольський південнотрубний завод на суму збору на обов`язкове державне пенсійне страхування із заробітної плати ОСОБА_2

11 лютого 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 3589/05-05/26 повідомило позивача про виконання вимог викладених у листі № 05 від 22.01.2019 року та зарахування збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 2 381,62 грн. із суми переплати 44 292,90 грн.

15 лютого 2019 року між ПАТ Нікопольський південнотрубний завод та відповідачем підписано Акт звірки № 80 від 15.02.2019 року відповідно до якого сума зайво сплачених коштів по страховим внескам склала 41 911,28 грн.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Так, згідно з преамбулою Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" (в редакції станом на момент виникнення правовідносин) страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п. 13 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Облік надходжень і витрат коштів Пенсійного фонду відповідно до частини 1 статті 76 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" здійснюють виконавчі органи Пенсійного фонду.

Збір з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та відшкодування наукових пенсій є одним із видів зобов`язання згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV до приведення у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 988/18283 розроблено відповідно до вимог Законів України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів.

Порядком установлюється механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - платники), сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів (далі - платежі) (п.1.2 Порядку).

Відповідно до п. 7.1 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 988/18283, облік сплачених сум за платежами, які на певну дату надійшли понад суми, що належать до сплати, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, відображається відповідним органом Пенсійного фонду в картках особових рахунках платників у графі "Переплата".

Суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви (п. 7.2 даного Порядку).

З 01.01.2011 року набув чинності Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 3 Розділ VIII вказаного Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Нормами цього Закону запроваджується особливий спосіб (механізм) сплати окремих видів податків та обов`язкових платежів, у тому числі і збору на загальнообов`язкове державне соціальне пенсійне страхування, суть якого полягає в заміні сплати окремих податків і зборів, встановлених законодавством, на сплату одного платежу, названого єдиним внеском, у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що станом на 15 січня 2018 року по ПАТ "Нікопольський південнотрубний завод" рахується переплата у т.ч.: страхові внески 33,2 % - 44190,05; страхові внески 2% - 102,85 грн., що підтверджується актом звірки від 15.01.2018 року № 84 та станом на 15 лютого 2019 року по ПАТ "Нікопольський південнотрубний завод" рахується переплата у т.ч.: страхові внески 33,2 % - 41808,43; страхові внески 2% - 102,85 грн., що підтверджується актом звірки від 15.02.2019 року № 80.

Отже, системний аналіз зазначених норм законодавства, їхньої суті та правової природи в контексті конкретних та подібних до них обставин дає підстави дійти такого висновку.

Суми страхових внесків були перераховані на рахунки органу ПФУ і обліковані ним як страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, незважаючи на форму і спосіб (механізм) їх сплати не змінюють свого змісту та правової природи, а отже, до них має застосуватися правове регулювання, встановлене у Законі № 1058-ІV.

Тобто, якщо позивач сплатив зайву (переплатить) частину сум страхового внеску, що перераховується органами Держказначейства на рахунки органів ПФУ і зараховується в рахунок сплати страхових платежів, повернення надміру або помилково сплачених страхових внесків здійснюється на підставі положень частини тринадцятої статті 20 Закону № 1058-ІV та нормативно-правових актів, які регулювали порядок (механізм) повернення цих сум на час виникнення переплати.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 лютого 2015 року по справі №21-579а14.

Підстави для відмови в поверненні надмірно сплачених коштів на підставі наявної заборгованості частина тринадцята статті 20 Закону № 1058-ІV не містить.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1 762,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 4024 від 30.11.2018 року та 159,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 4044 від 04.03.2019 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в розмірі 1921,00 гривень підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Нікопольський південнотрубний завод в особі ліквідатора Верченко Дмитра Валерійовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та стягнення зайво сплачених коштів - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в поверненні надміру сплачених страхових внесків.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь Публічного акціонерного товариства Нікопольський південнотрубний завод (53201, м. Нікополь, пр.-т Трубників, 91, код ЄДРПОУ 05393108) зайво сплачені кошти по страховим внескам у сумі 41 911, 28 гривень (сорок одна тисяча дев`ятсот одинадцять грн. 28 коп.).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства Нікопольський південнотрубний завод (53201, м. Нікополь, пр.-т Трубників, 91, код ЄДРПОУ 05393108) сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 23 травня 2019 року.

Суддя Н.В. Боженко