Рішення

від 03.07.2019 по справі 520/3177/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 р. № 520/3177/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Шляхової О.М.,

при секретареві судового засідання - Молчановій О.М.,

за участю:

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - Саблукова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Атлант" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія Атлант , звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 р. №0000091417 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 212 617,50 грн., у тому числі: 170 094 грн. - за основним платежем, 42 523,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 14.03.2019р. № 0000101417 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 22 грн.; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області суму сплаченого судового збору в розмірі 3 189 грн. 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкові повідомлення-рішення, які прийняті відповідачем, є безпідставними, оскільки висновки податкового органу зроблені помилково на підставі невірно встановлених контролюючим органом обставин справи, не відповідають існуючим фактичним обставинам та діючому податковому законодавству, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 03 квітня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач - Головне управління ДФС у Харківській області - проти позовних вимог заперечував. Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позов (т.1 а.с. 231-236), в якому сторона відповідача в обґрунтування своєї позиції зазначає, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення підприємством позивача вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 170 094 грн., у тому числі за квітень 2016 року у сумі 1 425 грн., за травень 2016 року в сумі 4 500 грн., за червень 2016 року в сумі 14 417 грн., травень 2017 року в сумі 19 444 грн., червень 2017 року в сумі 41 820 грн., за липень 2017 року в сумі 13 512 грн., за вересень 2017 року в сумі 471 грн., за жовтень 2017 року в сумі 21 560 грн., за грудень 2017 року в сумі 47 183 грн., за січень 2018 року в сумі 5 762 грн.; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2018 року в сумі 22 грн.

Зазначає також, що господарська діяльність контрагентів позивача має наступні ознаки нереальності здійснення господарських операцій а саме: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; недостатня кількість штатних працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей; відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово господарської діяльності підприємства; не підтвердження поставки послуг по ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень, відповідно до яких контрагенти позивача мають ознаки фіктивності та причетність невстановлених осіб, що використовують реквізити даних підприємств з метою прикриття незаконної діяльності. Окрім цього, перевіркою враховані податкові інформації по контрагентах, за висновками яких встановлено відсутність фактів реального здійснення господарських операцій. Також фіскальний орган зазначає про наявність певних недоліків у первинних документа, наданих до перевірки, та про ненадання табелів робочого часу, у зв'язку з чим робить висновки про неможливість підтвердження фактичного перебування директора ТОВ Інжинірингова компанія Атлант на робочому місці/відрядженні для підписання та укладання договорів з контрагентами. З огляду на викладене вище, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій за період, що перевірявся, між позивачем та його контрагентами.

У свою чергу, позивачем надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що посилання фіскального органу на наявність негативної податкової інформації відносно контрагентів, а тим більш постачальників - контрагентів підприємства позивача, є недопустимим, так як така інформація не стосуються прав чи обов`язків ТОВ Інжинірингова компанія Атлант , як платника податків (т.2 а.с. 1-6). Зазначає також, що така інформація не містить відомостей про дослідження питання наявності зв'язку між здійсненими ТОВ Інжинірингова компанія Атлант спірними фінансово-господарськими операціями та господарською діяльністю підприємства. Також у наданому відзиві представником позивача висловлена позиція, що певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер та не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Окрім того, позивач вказав, що відповідачем жодним чином не заначено яке саме відношення мають кримінальні провадження, на які посилається фіскальний орган, до спірних взаємовідносин, що мали місце між ТОВ Інжинірингова компанія Атлант та контрагентами-постачальниками ТОВ Буд Альянс Груп , ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ПП Фірма Олбі , ТОВ Технопром торг , ТОВ Маріуполь промбуд та чи є у діях ТОВ Інжинірингова компанія Атлант ознаки кримінальних правопорушень або факти, що вказують на обізнаність ТОВ Інжинірингова компанія Атлант щодо наявності вищевказаних кримінальних проваджень, або протиправної поведінки контрагентів-постачальників.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання 23.05.2019 року судом вирішено питання про закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті, який призначено на 03.07.2019 року.

У судове засідання представник позивача не прибув, 02.07.2019 року через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без своєї участі за наявними у справі доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду на доводи наданого до суду відзиву на позов в контексті того, що зважаючи на наявність матеріалів податкової інформації, судових рішень щодо контрагентів позивача та ненадання під час проведення перевірки документів, які б підтверджували фінансово-господарську діяльність підприємства, було встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що свідчить про відсутність у позивача підстав для податкового обліку операцій, які досліджувались проведеною перевіркою. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія Атлант зареєстровано в якості юридичної особи 15.04.2009 року, перебуває на обліку в контролюючих органах з 16.04.2009 р., станом на час складання акту перевірки від 14.02.2019 року - перебуває на обліку в Головному управління ДФС у Харківській області, Ізюмське управління, Ізюмська ДПІ (Ізюмський район), зареєстровано платником ПДВ з 06.07.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.02.2019 р. по 07.02.2019 р. службовими особами ГУ ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Інжинірингова компанія Атлант з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ Буд Альянс Груп (код за ЄДРПОУ 39988691) за квітень-червень 2016 року, ПП Фірма Олбі (код за ЄДРПОУ 32083863) за травень-червень 2017 року, ТОВ Маріуполь Пробуд (код за ЄДРПОУ 41212849) за грудень 2017 року, січень 2018 року, ТОВ Технопром Торг (код за ЄДРПОУ 41379947) за жовтень 2017 року, ТОВ Будівельна компанія Елізіум (код за ЄДРПОУ 40462777) за лютий 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт/послуг).

За результатами проведеної перевірки був складений акт № 436/20-40-14-17-20/36444118 від 14.02.2019 року.

Висновками акту перевірки встановлені порушення з боку підприємства позивача вимог:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 170 094 грн., у тому числі за квітень 2016 року у сумі 1 425 грн., за травень 2016 року в сумі 4 500 грн., за червень 2016 року в сумі 14 417 грн., травень 2017 року в сумі 19 444 грн., червень 2017 року в сумі 41 820 грн., за липень 2017 року в сумі 13 512 грн., за вересень 2017 року в сумі 471 грн., за жовтень 2017 року в сумі 21 560 грн., за грудень 2017 року в сумі 47 183 грн., за січень 2018 року в сумі 5 762 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2018 року в сумі 22 грн.

В якості доказів, обґрунтування висновків та відповідних порушень відповідач зазначає в Акті, що Головне управління ДФС у Харківській області отримано від інших контролюючих органів податкову інформацію про недобросовісність контрагентів ТОВ Інжинірингова компанія Атлант , а саме: ТОВ Буд Альянс Груп , ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ПП Фірма Олбі , ТОВ Технопром торг та ТОВ Маріуполь промбуд , у відносинах з їх постачальниками; та про нібито відсутність умов для здійснення діяльності вищезазначеними контрагентами платника податків та наявність відкритих кримінальних проваджень.

На підставі цього контролюючим органом зроблено висновок про нереальність поставок товарів, робіт, послуг з боку контрагентів на адресу ТОВ Інжинірингова компанія Атлант .

14.03.2019 р. на підставі зазначених висновків акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області складено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000091417 про збільшення ТОВ Інжинірингова компанія Атлант грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 212 617,50 грн., у тому числі: 170 094 грн. - за основним платежем, 42 523,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000101417 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 22 грн.

Позивач, не погодившись з зазначеними рішеннями, звернувся до суду за їх оскарженням.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд зазначає наступне.

Так, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок фіскального органу про неможливість підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ Інжинірингова компанія Атлант та ТОВ Буд Альянс Груп , ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ПП Фірма Олбі , ТОВ Технопром торг та ТОВ Маріуполь промбуд , який обґрунтовано негативною податковою інформацією відносно вказаних контрагентів-постачальників, що наявна в інформаційних базах даних фіскального органу, наявними недоліками в первинних документах, зокрема, в актах здачі-приймання науково-технічної продукції, ненадання до перевірки документів на підтвердження фактичного перебування директора ТОВ Інжинірингова компанія Атлант в містах, де підписані договори, а також наявністю кримінальних проваджень, фігурантами яких є вищезазначені контрагенти-постачальники.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на предмет їх відповідності положенням ч.2 ст. 2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагентів у періоді, що перевірявся, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Буд Альянс Груп , ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ПП Фірма Олбі , ТОВ Технопром торг та ТОВ Маріуполь промбуд .

Так, судом встановлено, що між ТОВ Інжинірингова компанія Атлант (Замовник) та ТОВ Буд Альянс Груп (Виконавець) укладено договори підряду на проведення проектних і дослідницьких робіт (за типовою формою) № 04-16-01 від 01.04.2016р., № 05-16-01 від 05.05.2016р., № 05-16-02 від 10.05.2016р., № 06-16-01 від 01.06.2016р., № 06-16-02 від 01.06.2016р. та № 06-16-03 від 01.06.2016р.

На виконання вказаних договорів, сторонами підписано акти здачі-приймання науково-технічної продукції за квітень, травень та червень 2016 року на загальну суму 122 050, 00 грн., у тому числі ПДВ 20 341,67 грн: акт б/н від 01.04.2016р., акт б/н від 05.05.2016р., акт б/н від 10.05.2016р., акт б/н від 02.06.2016р., акт б/н від 07.06.2016р. та акт б/н від 15.06.2016р.

За фактом отримання послуг за вищевказаними договорами ТОВ Інжинірингова компанія Атлант виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 122 050,00 грн., у тому числі ПДВ 20 341,67 грн., а саме: № 1 від 01.04.2016р., № 2001 від 05.05.2016р., №4502 від 10.05.2016р., № 504 від 02.06.2016р., № 2509 від 07.06.2016р. та № 7004 від 15.06.2016р.

Так, оплата за отримані послуги ТОВ Інжинірингова компанія Атлант здійснена в повному обсязі відповідно до платіжних доручень № 32 від 12.04.2016р., № 49 від 16.05.2016р., № 64 від 15.06.2016р. та № 6 від 24.06.2016р.

Окрім того, факт реальності вищезазначених фінансово-господарських відносин, в даному випадку, підтверджується фактом використання ТОВ "Інжинірингова компанія Атлант в своїй господарській діяльності послуг з розробки креслень будівельних конструкцій в рамках виконання договору № 21/03-16/01 від 21.03.2016р., укладеного з ТОВ Фабрика агрохімікатів : проектної та робочої документації по об'єкту Будівництво корпусу № 7 для виробництва засобів захисту рослин та мінеральних добрив, розташованого за адресою вул. Сурікова, 9, 11/1, м. Черкаси . На виконання даного договору, сторонами підписано акт здачі-приймання науково-технічної продукції від 21.09.2016р. на суму 200 001,00 грн. та акт здачі-приймання науково-технічної продукції від 01.11.2016р. на суму 200 001,00 грн.

Вказані операції знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Інжинірингова компанія Атлант .

Таким чином, на підставі вищевказаних первинних документів, ТОВ Інжинірингова компанія Атлант обґрунтовано та законно сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання за період квітень-червень 2016 року.

Також судом встановлено, що між ТОВ Інжинірингова компанія Атлант (Замовник) та ТОВ Будівельна компанія Елізіум (Виконавець) укладено договір підряду на проведення проектних і дослідницьких робіт № 02-17-01 від 01.02.2017р.

На виконання вказаного договору, сторонами підписано акт здачі-приймання науково-технічної продукції за лютий 2017 року на загальну суму 11 880,00 грн., у тому числі ПДВ 1 980,00 грн.

За фактом отримання послуг за вищевказаним договором ТОВ Інжинірингова компанія Атлант виписано та зареєстровано податкову накладну № 89 від 08.02.2017р. на суму 11 880,00 грн., у тому числі ПДВ 1 980,00 грн.

Так, оплата за отримані послуги ТОВ Інжинірингова компанія Атлант здійснена в повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 26 від 14.02.2017р.

Окрім того, факт реальності вищезазначених фінансово-господарських відносин, в даному випадку, підтверджується фактом використання ТОВ Інжинірингова компанія Атлант в своїй господарській діяльності послуг з розробки креслень будівельних конструкцій в рамках виконання договору № 01/03-17 від 29.03.2017р., укладеного з ТОВ Слав АБЗ : на проведення проектних і розвідувальних робіт по об'єкту Технічне переоснащення асфальтозмішувальної установки на території промислової площадки, розташованої за адресою вул. Алекси Тихого, д.5, м. Краматорськ . На виконання даного договору, сторонами підписано акт здачі-приймання науково-технічної продукції від 04.05.2017р. на суму 140 000,00 грн., акт здачі-приймання науково-технічної продукції від 05.07.2017р. на суму 80 000,00 грн та акт здачі-приймання науково-технічної продукції від 06.02.2018р. на суму 90 000,00 грн.

Вказані операції знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Інжинірингова компанія Атлант .

Таким чином, на підставі вищевказаних первинних документів, ТОВ Інжинірингова компанія Атлант обґрунтовано та законно сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання за період лютий 2017 року.

Крім того, як встановлено судом, між ТОВ Інжинірингова компанія Атлант (Замовник) та ПП фірма Олбі (Виконавець) укладено договори на розробку креслень та на виконання обмірювальних креслень (за типовою формою) № 05-17-01 від 05.05.2017р., № 05-17-02 від 05.05.2017р., № 05-17-03 від 05.05.2017р., № 05-17-04 від 05.05.2017р., № 06-17-01 від 01.06.2017р., № 06-17-02 від 01.06.2017р., № 06-17-03 від 01.06.2017р., № 06-17-04 від 01.06.2017р. та № 06-17-05 від 01.06.2017р.

На виконання вказаних договорів сторонами підписано акти здачі-приймання науково-технічної продукції за травень та червень 2017 року на загальну суму 439 599,90 грн., у тому числі ПДВ 73 266,66 грн: акт б/н від 04.05.2017р., акт б/н від 15.05.2017р., акт б/н від 18.05.2017р., акт б/н від 19.05.2017р., акт б/н від 22.05.2018р., акт б/н від 01.06.2017р., акт б/н від 02.06.2017р., акт б/н від 05.06.2017р., акт б/н від 06.06.2017р. та акт б/н від 15.06.2017р.

За фактом отримання послуг за вищевказаними договорами ТОВ Інжинірингова компанія Атлант виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 439 599,90 грн., у тому числі ПДВ 73 266,66 грн., а саме: № 40503 від 04.05.2017р., № 150504 від 15.05.2017р., № 1805503 від 18.05.207р., № 190502 від 19.05.2017р., № 220501 від 22.05.2017р., № 10615 від 01.06.2017р., № 20604 від 02.06.2017р., № 50602 від 05.06.2017р., № 60607 від 06.06.2017р. та № 150613 від 15.06.2017р.

Так, оплата за отримані послуги ТОВ Інжинірингова компанія Атлант здійснена в повному обсязі відповідно до платіжних доручень № 82 від 24.05.2017р., № 2 від 26.05.2017р., № 3 від 29.05.2017р., № 96 від 19.06.2017р., № 97 від 19.06.2017р., № 98 від 20.06.2017р. та № 106 від 18.07.2017р.

Окрім того, факт реальності вищезазначених фінансово-господарських відносин, в даному випадку, підтверджується фактом використання ТОВ Інжинірингова компанія Атлант в своїй господарській діяльності послуг з розробки креслень та виконання обмірювальних креслень в рамках виконання договорів: № 13/06-17/01 від 13.06.2017р., укладеного з ТОВ Черкассільбуд : на виконання обмірювальних креслень по об'єкту Реконструкція адміністративно-побутового корпусу по проїзду Енергобудівників, 8, м.Черкаси (на виконання договору сторонами підписано акт здачі-приймання науково-технічної продукції від 16.06.2017р. на суму 16 050,00 грн. та акт здачі-приймання науково-технічної продукції від 31.07.2017р. на суму 16 050,00 грн.); № 1 від 16.06.2017р., укладеного з ОСББ Веста м. Новогродівка на виконання робіт по технічному обстеженню технічних конструкцій та розробка паспорту технічного стану жилого багатоквартирного дому, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Новогродівка, вул. Мічуріна, 14 (на виконання договору сторонами підписано акт здачі-приймання науково-технічної продукції від 03.07.2017р. на суму 30 190,00 грн.); № 04/17-03 від 31.05.2017р., укладеного з ТОВ Аргус Девелопмент про закупівлю проектно-вишукувальних робіт з Обстеження, обмірів будівельних конструкцій приміщень побутового корпусу, приміщень їдальні, двоповерхового виробничого корпусу, розташованих за адресою м. Вишневе, вул. Київська, 4 з метою визначення надбудови додаткових поверхів (на виконання договору сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт від 22.01.2018р. на суму 15 000,00 грн.).

Вказані операції знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Інжинірингова компанія Атлант .

Таким чином, на підставі вищевказаних первинних документів, ТОВ Інжинірингова компанія Атлант обґрунтовано та законно сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання за період травень-червень 2017 року.

Як встановлено під час судового розгляду, між ТОВ Інжинірингова компанія Атлант (Замовник) та ТОВ Технопром Торг (Виконавець) укладено договір № 10-17-01 від 02.10.2017р.

На виконання вказаного договору, сторонами підписано акт здачі-приймання науково-технічної продукції за жовтень 2017 року на загальну суму 129 360,00 грн., у тому числі ПДВ 21 560,00 грн.

За фактом отримання послуг за вищевказаним договором ТОВ Інжинірингова компанія Атлант виписано та зареєстровано податкову накладну № 165 від 31.10.2017р. на суму 129 360,00 грн., у тому числі ПДВ 21 560,00 грн.

Так, оплата за отримані послуги ТОВ Інжинірингова компанія Атлант здійснена в повному обсязі відповідно до платіжних доручень № 25 від 20.11.2017р. та № 41 від 05.12.2017р.

Окрім того, факт реальності вищезазначених фінансово-господарських відносин, в даному випадку, підтверджується фактом використання ТОВ Інжинірингова компанія Атлант в своїй господарській діяльності послуг з розробки креслень в рамках виконання договору № 1308-ДОЕ від 02.10.207р., укладеного з ПАТ ДТЕК Донецькобленерго : на виконання обстеження та оцінки технічного стану опор ПЛ 110 кВ Азовська-Мирна 1,2 . На виконання даного договору сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 22.12.2017р. на суму 312 891,01 грн.

Вказані операції знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Інжинірингова компанія Атлант .

Таким чином, на підставі вищевказаних первинних документів, ТОВ Інжинірингова компанія Атлант обґрунтовано та законно сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання за період жовтень 2017 року.

Також, як встановлено судом, між ТОВ Інжинірингова компанія Атлант (Замовник) та ТОВ Маріуполь Промбуд (Виконавець) укладено договори № 12-17-01 від 01.12.2017р. та № 01-18-01 від 31.01.2018р.

На виконання вказаних договорів сторонами підписано акти здачі-приймання науково-технічної продукції за грудень 2017 року та січень 2018 року на загальну суму 317 800,00 грн., у тому числі ПДВ 52 966,67 грн.: акт б/н від 22.12.2017р. та акт б/н від 31.01.2018р.

За фактом отримання послуг за вищевказаним договором ТОВ Інжинірингова компанія Атлант виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 317 800,00 грн., у тому числі ПДВ 52 966,67 грн., а саме: № 271 від 22.12.2017р. та № 48 від 31.01.2018р.

Так, оплата за отримані послуги ТОВ Інжинірингова компанія Атлант здійснена в повному обсязі відповідно до платіжних доручень № 11 від 23.12.2017р. та № 15 від 05.02.2018р.

Окрім того, факт реальності вищезазначених фінансово-господарських відносин, в даному випадку, підтверджується фактом використання ТОВ Інжинірингова компанія Атлант в своїй господарській діяльності послуг з розробки креслень будівельних конструкцій в рамках виконання договору № 30/11-17/01 від 30.11.2017р., укладеного з ТОВ Фабрика агрохімікатів : проектної та робочої документації по об'єкту Лабораторія первинної підготовки сировини, розташованого за адресою: пров. Енергобудівників, 10, м. Черкаси . На виконання даного договору сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт від 04.12.2017р. на суму 67 500,00 грн. та акт здачі-приймання виконаних робіт від 15.02.2018р. на суму 67 500,00 грн.

Вказані операції знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Інжинірингова компанія Атлант .

Таким чином, на підставі вищевказаних первинних документів, ТОВ Інжинірингова компанія Атлант обґрунтовано та законно сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання за період грудень 2017 року та січень 2018 року.

В ході судового розгляду встановлено, що всі податкові накладні по взаємним розрахункам вказаних підприємств внесені до Єдиного реєстру податкових накладних, що не заперечується відповідачем. При реєстрації вказаних податкових накладних суми ПДВ були начисленні та сплачені до державного бюджету при адмініструванні податку.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані договори визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

На час укладання договорів, що не спростовується контролюючим органом, контрагенти позивача були платниками ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для укладення спірних угод.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.77 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Матеріали даної справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж отримання прибутку за поставлений товар (послуги).

При проведенні перевірки контролюючим органом не встановлено обставин відсутності товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем у перевіряємому періоді у контрагентів, з якими він мав господарські взаємовідносини та по операціям з якими сформовано податковий кредит, не встановив і невикористання позивачем у власній господарській діяльності придбаної продукції (послуг).

Отже, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ Інжинірингова компанія Атлант , наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Щодо посилання відповідача на наявний недолік у всіх наданих ТОВ Інжинірингова компанія Атлант актах здачі-приймання науково-технічної продукції по взаємовідносинам з ТОВ Буд Альянс Груп , ТОВ Будівельна компанія Елізіум , ПП Фірма Олбі , ТОВ Технопром торг та ТОВ Маріуполь промбуд , а саме: не зазначення їх місця складання, у зв'язку з чим, на думку фіскального органу, не має можливості підтвердити фактичне отримання науково-технічної документації, суд зазначає наступне. Так, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Дана позиція, окрім іншого, викладена в Постанові Верховного суду від 14.08.2018 року у справі № 815/3479/19.

Стосовно посилання відповідача на ненадання до перевірки документів на підтвердження фактичного перебування директора ТОВ Інжинірингова компанія Атлант в містах, де підписані договори з ТОВ Буд Альянс Груп (м. Київ), ТОВ БК Елізіум (м.Київ), ПП Фірма Олбі (м. Дніпро), ТОВ Технопром Торг (м. Дніпро), ТОВ Маріуполь промбуд (м. Маріуполь) суд вважає за необхідне зазначити наступне. Так, вказані доводи відповідача є необґрунтованими та такими, що суперечать встановленим нормам, оскільки підписання договорів та інших документів, окрім іншого, може відбуватись із застосуванням поштових або кур'єрських пересилань відповідних документів та їх підписання. Так, статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Щодо посилання відповідача на наявність та проведення досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 32017100060000101 від 30.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 1 ст. 205 КК України, №32016100110000177 від 10.08.2016 року щодо службових осіб ТОВ Паритет-Агро (код за ЄДРПОУ 31642413), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України та невстановлених осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, № 32017041640000018 від 29.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212, ч. 1 ст. 366 КК України, № 32017100060000104 за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України та № 12017000000001344 від 13.09.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 368 КК України, фігурантами яких є контрагенти позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Отже, чинним законодавством України визначено документ, на підставі якого встановлюється вина особи та виникає можливість встановити ті чи інші факти, які впливають на відносини між суб`єктами господарювання, а також на податкові зобов`язання платника податку в розрізі ведення господарської діяльності з контрагентом, посадову особу якого притягнуто до кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України тільки вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний правопорушення, які набрали законної сили, звільняють сторону процесу від доказування фактів вчинення діяння та особи, яка його вчинила.

Тобто, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях не мають преюдиційного значення та правової сили та підлягають доказуванню на рівні з іншими обставинами справи та не можуть розглядатись як обов`язкові відповідно до частини 6 статті 78 КАС України.

Під час судового розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів щодо наявності вироку суду у кримінальній справі відносно посадових осіб контрагентів позивача, згідно якого можливо було б прослідкувати причинно-наслідковий зв`язок між вчиненими кримінальними правопорушеннями контрагентів та діяльністю позивача в частині виконання вимог податкового законодавства України.

Такі обставини ще не надають підстав для висновку про порушення позивачем правил податкового обліку і не є підставою для застосування до позивача заходів відповідальності.

Суд зазначає, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 27 лютого 2018 року у справі № 802/1853/16-а, від 27 лютого 2018 року у справі № 813/1766/17, від 08 серпня 2018 року у справі № 820/4428/17 та інші.

Таким чином, посилаючись на порушення позивачем вимог Податкового кодексу України контролюючим органом не надано достатніх доказів неправомірного формування податкового кредиту по спірним господарським операціям з боку позивача та його посадових осіб.

Стосовно посилань відповідача на податкову інформацію, наявну в органі ДФС стосовно контрагентів позивача, суд зазначає наступне.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та його контрагенти є окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного суб`єкта господарювання в частині виконання вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців має також індивідуальний характер.

Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Отже, покладення у вину позивача з боку відповідача не виконання його контрагентами вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суперечить вимогам діючого законодавства України.

Крім того, суд зазначає, що така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені покупцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Також, суд зазначає, що, у відповідності до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів.

Суд наголошує, що вищенаведена позиція цілком і в повній мірі відповідає міжнародній судовій практиці, зокрема, практиці Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов`язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов`язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов`язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов`язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар (що могло б мати місце у разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

На час укладання договорів, що не спростовується контролюючим органом, контрагенти позивача були платниками ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.77 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Матеріали даної справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж отримання прибутку за поставлений товар.

При проведенні перевірки контролюючим органом не встановлено обставин відсутності товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем у перевіряємому періоді у контрагентів, з якими він мав господарські взаємовідносини та по операціям з якими сформовано податковий кредит, не встановив і невикористання позивачем у власній господарській діяльності придбаної продукції (товарів).

За таких обставин, суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу щодо обставин нереальності господарських операцій, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати такі обставини.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, видатковим накладним, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарських операцій, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку ТОВ Інжинірингова компанія Атлант та його контрагентів, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у періодах, що перевірялись.

Посилаючись на порушення позивачем вимог Податкового кодексу України контролюючим органом не надано достатніх доказів неправомірного формування податкового кредиту по спірним господарським операціям з боку позивача та його посадових осіб.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно ТОВ "Інжинірингова компанія "Атлант" спірних податкових повідомлень - рішень.

За таких обставин, висновок відповідача стосовно не підтвердження реальності здійснення господарських операцій та їх повноти відображення в податковому обліку по взаємовідносинам з постачальниками: з ТОВ Буд Альянс Груп (код за ЄДРПОУ 39988691) за квітень-червень 2016 року, ПП Фірма Олбі (код за ЄДРПОУ 32083863) за травень-червень 2017 року, ТОВ Маріуполь Пробуд (код за ЄДРПОУ 41212849) за грудень 2017 року, січень 2018 року, ТОВ Технопром Торг (код за ЄДРПОУ 41379947) за жовтень 2017 року, ТОВ Будівельна компанія Елізіум (код за ЄДРПОУ 40462777) за лютий 2017 року, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, спростовується наведеними нормами податкового законодавства та наявними в матеріалах справи документами.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі, - протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно ТОВ Інжинірингова компанія Атлант спірних податкових повідомлень - рішень.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 13, 14, 77, 78, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Атлант" (код ЄДРПОУ 364441 18 64360. Харківська область, Ізюмський район, с.Студенок, вул. Комсомольська, 92) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198; 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.03.2019 року 0000091417 та від 14.03.2019 року №0000101417, винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Атлант".

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м.Харків, 61057, код 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Атлант" (код ЄДРПОУ 364441 18 64360. Харківська область, Ізюмський район, с. Студенок, вул. Комсомольська, 92) суму судового збору у розмірі 3189,60 (три тисячі сто вісімдесят дев'ять гривень 60 коп.) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 липня 2019 року.

Суддя Шляхова О.М.