Постанова

від 02.07.2019 по справі 320/5738/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5738/18 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрдорбудсфера" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Укрдорбудсфера" з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС в Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28 серпня 2018 р. №896546/41996586 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 8 серпня 2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 8 серпня 2018 року на суму 833 333 грн. 33 коп., в тому числі ПДВ 166 666 грн. 67 коп. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач зареєстрований як юридична особа 14 березня 2018 року за адресою: 09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, буд. 10, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, ідентифікаційний код 41996586.

Видами діяльності позивача є будівництво водних споруд (код КВЕД 42.91); будівництво інших споруд, н.в.і.у. (код КВЕД 42.99); знесення (код КВЕД 43.11); підготовчі роботи на будівельному майданчику (код КВЕД 43.12); монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (код КВЕД 43.22); інші будівельно-монтажні роботи (код КВЕД 43.29); інші роботи із завершення будівництва (код КВЕД 43.39); інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (код КВЕД 43.99); прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку (код КВЕД 77.29); діяльність із забезпечення фізичного комфорту (код КВЕД 96.04); роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.51); роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.71); роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям (код КВЕД 47.82); роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (код КВЕД 47.89); обслуговування напоями (код КВЕД 56.30); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); організація будівництва будівель (основний) (код КВЕД 41.10); будівництво доріг і автострад (код КВЕД 42.11); будівництво мостів і тунелів (код КВЕД 42.13); будівництво трубопроводів (код КВЕД 42.21); будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (код КВЕД 42.22).

01 серпня 2018 року між Приватним підприємством "Канів-Граніт" (Підрядник) та Приватним підприємством "Укрдорбудсфера" (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 7 (далі - договір субпідряду від 1 серпня 2018 р.). Відповідно до п.1.1 в порядку та на умовах визначених цим договором Субпідрядник зобов`язується за завданням Підрядника виконати роботу з капітального ремонту внутрішньо дворових проїздів та пішохідних зон по вул. Миру, 11, м. Обухів, Київська область (надалі - Об`єкт), а підрядник - прийняти та оплатити роботи.

Відповідно до вимог п. 3.1 договору субпідряду від 01 серпня 2018 року загальна вартість робіт визначається на підставі Договору та становить 1 426 982 грн. 30 коп. (один мільйон чотириста двадцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дві грн. 30 коп.), в тому числі ПДВ-20%, що становить 237 830 грн. 38 коп.

Пунктом 4.1 договору субпідряду від 01 серпня 2018 року визначено, що до початку виконання робіт Підрядник сплачує Субпідряднику аванс в розмірі 70 % від загальної вартості робіт, а 30 % сплачується за надані послуги (роботи) не пізніше 10 (десяти) банківських днів після підписання "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" форми КБ-3 та "Акта прийняття виконаних робіт" форми КБ-2. Оплата здійснюється шляхом перерахунку Підрядником грошових коштів на рахунок Субпідрядника, що визначений у цьому договорі (п. 4.2 договору субпідряду від 01 серпня 2018 року).

На реалізацію договору субпідряду від 01 серпня 2018 року позивачем виписано Приватному підприємству "Канів-Граніт" рахунок на оплату № 2 від 02 серпня 2018 року.

За результатами фінансово-господарської діяльності позивачем складено податкову накладну від 8 серпня 2018 р. № 1 на суму 833 333 грн. 33 коп., в тому числі ПДВ 166 666 грн. 67 коп. та направлено її для реєстрації в ЄРПН.

20 серпня 2018 року позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9176064307, відповідно до якої податкову накладну від 8 серпня 2018 року № 1 прийнято, але її реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.".

Позивачем надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій стосовно податкової накладної від 08 серпня 2018 року №1.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення від 28 серпня 2018 р. № 896546/41996586 про відмову у в реєстрації податкової накладної від 08 серпня 2018 року № 1.

В якості підстави прийняття такого рішення відповідачем-2 зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України.

14 вересня 2018 року Комісією з питань розгляду скарг ДФС України прийнято рішення № 30496/41996586/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Позивач вважає ці дії відповідачів протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, зазначив, що відповідачем протиправно було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 08 серпня 2018 року, чим порушено права позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України ) єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами

У п.п. 201.1 , 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу , протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Відповідно до п.п. 5,6 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (п. 10 Порядку № 117).

За приписами п. 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно п. 18-21 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вказано у спірному Рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Колегія суддів зазначає, що наявність в податкового органу повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у такій реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішень, законність яких обґрунтовано перевірена судом першої інстанції.

Колегією суддів встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже рішення Комісії ГУ ДФС у Київській області від 28 серпня 2018 р. № 896546/41996586 містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі №1940/1306/18, від 21.05.2019 року у справі № 620/3556/18.

Під час розгляду справи ГУ ДФС у Київській області, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття рішення від 28 серпня 2018 року № 896546/41996586.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегією суддів, як і судом першої інстанції, не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 08.07.2019.