Рішення

від 04.07.2019 по справі 443/792/19

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/792/19

Провадження №2/443/1007/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 липня 2019 року м. Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Коліщук З.М., з участю секретаря Шальвіри І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт її постійного проживання разом із тіткою - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті її тітки - ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області площею 2, 7924 га, яка належала останній згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 09 грудня 2002 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка по лінії батька- ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області площею 2, 7924 га, яка належала останній згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 09 грудня 2002 року. За життя померла заповіту не склала, відтак спадкування відбувалось за законом. Вона, як її племінниця входить до спадкоємців п`ятої черги, оскільки спадкоємці інших черг відсутні. Відтак, вона, як єдиний спадкоємець за законом, що виявила бажання прийняти спадщину, яку вважає, що прийняла, оскільки на момент її відкриття спільно проживала із спадкодавцем, звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті тітки- ОСОБА_2 , проте отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що пропустила піврічний термін передбачений цивільним законодавством на подання заяви, а також у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки, що знаходиться на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належала померлій та є спадковим майном. Вказана відмова позбавляє її можливості належним чином реалізувати свої спадкові права, а тому вона змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник відповідача- Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області-Ілюк В.І. подав заяву, в якій просить розглянути дану справу за відсутності їх представника, оскільки вони не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 49, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Львів у віці 77 років, померла ОСОБА_2 , про що 20 березня 2006 року зроблено відповідний актовий запис №16 та виконавчим комітетом Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, від 20 березня 2006 року, видано свідоцтво про смерть( арк. справи 8).

Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що спадщина померлої склається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області площею 2, 7924 га, яка належала останній згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 09 грудня 2002 року( арк. справи 17).

Заповіту спадкодавець ОСОБА_2 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складала, що стверджується довідкою №562, яка видана виконавчим комітетом Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 10 травня 2019 року (арк. справи. 15).

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено та підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24 березня 1954 року та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 26 травня 1973 року, архівними довідками від 04.03.2019 року, що позивач є племінницею ОСОБА_2 (спадкодавця). Відтак, ОСОБА_1 відноситься до спадкоємців п`ятої черги спадкування за законом. Спадкоємців інших черг в судовому засіданні не встановлено ( арк. справи 6, 7, 11,12).

Згідно із ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 пояснила, що протягом останніх років і до дня її смерті спільно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка є її тіткою і потребувала стороннього догляду та допомоги.

Окрім того, факт проживання позивачки зі спадкодавцем додатково підтверджується довідкою, яка видана виконавчим комітетом Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 10 травня 2019 року за вих. № 562, згідно з якою: до дня смерті і на день смерті ОСОБА_2 проживала без реєстрації у будинку АДРЕСА_1 , спільно з ОСОБА_1 (арк. справи 15).

Встановлення даного факту необхідно для оформлення спадщини, так як відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Враховуючи вищенаведені факти, суд приходить до переконання про те, що позивач дійсно постійно проживала з тіткою ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак позивач є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , як така, що постійно проживала разом із нею, на час відкриття спадщини.

Разом з тим, згідно із постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №130/02-31 від 19 березня 2019 року, яка видана завідувачем Жидачівською державною нотаріальною конторою Львівської області, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її тітки- ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що вона пропустила піврічний термін передбачений цивільним законодавством на подання заяви, а також у зв`язку з тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документа на земельні ділянки, що знаходиться на території Вільхівецької сільської ради Жидачівського району Львівської області, що належала померлій та є спадковим майном (арк. справи 16).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно із ст. ст. 81, 126 ЗК України право власності громадяни України набувають на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Таким чином, враховуючи, що позивач оформити право на спадкове майно (земельну ділянку), в нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; представник відповідача позовні вимоги визнав та проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що є позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із тіткою ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті її тітки- ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області площею 2,7924 га, яка належала останній згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 09 грудня 2002 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , , паспорт серія НОМЕР_4 ,

Відповідач: Вільховецька сільська рада Жидачівського району Львівської області, місце знаходження: 81733, с. Вільхівці, Жидачівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04374594.

Повний текст рішення складено 04 липня 2019 року.

Суддя З.М.Коліщук