Рішення

від 09.07.2019 по справі 712/4191/19

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/4191/19

Провадження № 2/712/1442/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши в спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням , посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 22.05.2018 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 124806922).

За вказаною адресою зареєстровані також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно довідки про склад сім`ї, виданої на адвокатський запит від 20.03.20119 року № 5715-01-10 Департаментом організаційного забезпечення Черкаської міської ради.

Однак з 1988 року та на даний час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають за вказаною адресою, що підтверджено показами свідків, які відображені у акті опитування сусідів від 27.02.2019 року б/н наданого головою ОСББ Смілянська-76 , ідентифікаційний код 21368075.

Відповідачі, які не проживають за адресою: АДРЕСА_2 , втратили право на користування квартирою, внаслідок їх відсутності без поважних причин понад рік.

Оскільки, за вищевказаною адресою відповідачі не проживають, виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за них, чим об`єктивно порушуються його права, тому вимушений звернутися до суду.

Просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. З заявами та клопотаннями до суду не звертались.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 року справі № 6-2139цс15 викладено правову позицію, відповідно до якої спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов`язання взяти на квартирний облік підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Аналогічна позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 02.03.2016 року у справі № 6-14цс16.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 22.05.2018 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 124806922).

За вказаною адресою зареєстровані також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно довідки про склад сім`ї, виданої на адвокатський запит від 20.03.20119 року № 5715-01-10 Департаментом організаційного забезпечення Черкаської міської ради.

З 1988 року та на даний час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають за вказаною адресою, що підтверджено показами свідків, які відображені у акті опитування сусідів від 27.02.2019 року б/н наданого головою ОСББ Смілянська-76 , ідентифікаційний код 21368075.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі власника будинку або квартири, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та існування перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право, та з яких підстав.

Сервітутне право членів сім`ї власника житла на користування житлом, а також підстави та умови, за яких член сім`ї власника втрачає право на користування житлом, врегульовані нормами статті 405 ЦК України та статті 156 Житлового кодексу УРСР, за змістом яких члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство (стаття 64 Житлового кодексу УРСР), мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає доведеним, що перебування відповідачів на реєстраційному обліку у належній позивачу квартирі перешкоджає власнику в повній мірі користуватися та розпоряджатися своїм майном, а відтак вбачає підстави для захисту порушеного права позивача в обраний ним спосіб - шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення в справі, що передбачено ст. 280-282 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 19, 76, 81 89, 244, 263-265, 280-285, 352, 354 ЦПК України, ст. 317, 321, 391, 405 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням задоволити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15 Розділу ХII Перехідні положення ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий: