Постанова

від 02.07.2019 по справі 522/9541/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3786/19

Номер справи місцевого суду: 522/9541/18

Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Віцько А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи „Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В.Василька" в особі директора - художнього керівника театру ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, сплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Комунальної установи Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.Василька в особі директора - художнього керівника театру ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів директора-художнього керівника КУ Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.Василька ОСОБА_2 за №42-к від 04.04.2018 року про оголошення ОСОБА_1 догани; за №55-к від 03.05.2018 року про оголошення догани і за №56-к від 04.05.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого художньо-постановочною частиною КУ Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.Василька та припинення контракту від 01.10.2016 року; поновлення ОСОБА_1 на посаді завідуючого художньо-постановочною частиною КУ Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.Василька ; зобов`язання КУ Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.Василька виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення до моменту поновлення на роботі.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першою інстанцією норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання протиправними та скасування наказів про оголошення доган та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості та недоведеності.

Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду.

Судом встановлено, що:

- наказом №75-к від 29.09.2016 року ОСОБА_1 був прийнятий до Комунальної установи Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька на посаду завідуючого художньо-постановочною частиною з 01.10.2016 року та з ним був укладений контракт строком на 1 рік по 01.10.2017 року. До обов`язку працівника відноситься: сумлінно виконувати свою трудову функцію, що визначена посадовою інструкцією (а.с 9-14);

- наказом № 68-к від 26.09.2017 року строк дії контракту з ОСОБА_1 щодо перебування його на посаді завідуючого художньо-постановочною частиною був продовжений ще на один рік по 01.10.2018 року та між сторонами була підписана додаткова угода до контракту від 26.09.2017 року (а.с. 15);

- згідно з п. 2.1. посадової інструкції, затвердженої директором театру 04.09.2013 року, ОСОБА_1 , працюючи на посаді завідуючого художньо-постановочною частиною театру, повинен був здійснювати, зокрема: керівництво всім комплексом робіт художньо-постановочної частини театрально-видовищного комплексу; організовувати розроблення та виготовлення декорацій, монтування, проведення вистав (програм), як на стаціонарі, так і під час гастролей та виїздів; складати описи робіт, організовувати силами відповідних фахівців виготовлення макетів, кошторисів і технічної документації, розроблення конструктивних креслень; складати плати і графіки робіт і контролювати їх виконання, тощо (а.с. 124-126);

- 09 лютого 2015 року директором театру ОСОБА_3 на ОСОБА_1 була складена характеристика, в якій зазначається про його професійний рівень та ділові якості, а саме, що він не завжди складає описи робіт, конструктивні креслення, а також графіки та плани робіт. Не своєчасно готує заявки на придбання необхідних матеріалів для нових та капітально-поновлених постановок. Не проводить технічну нараду керівників цехів під контролем керівника театру для узгодження та підписання протоколу подальших заходів для організації постановки вистави. Не контролює узгодження та оголошення протоколу з провідними інженерами з охорони праці та пожежної безпеки. З запізненням розробляє кошториси витрат на постанову вистав, сценічні плани декорацій, складає сценічний та технічний опис виготовлення та оформлення. Мало часу приділяє добору кадрів художньо-постановочної частини та обліку робочого часу працівників постановочної частини. Не забезпечує дисципліну та організованість у роботі підлеглих, та не відповідає за додержання норм виробничої санітарії та пожежної безпеки. На критику не реагує. Дисциплінований, в спілкуванні коректний. (т.1 а.с. 116);

- 07.04.2015 року ОСОБА_1 пройшов атестацію. Атестаційною комісією ОСОБА_1 було надано рекомендації щодо усунення недоліків в роботі, а саме: своєчасно складати плани та графіки робіт, кошторисну та технічну документацію, проводити наради з начальниками цехів для узгодження протоколу заходів для організації вистав. При цьому атестаційною комісією ОСОБА_1 було визнано таким, що відповідає займаній посаді за умови усунення зазначених недоліків і виконання рекомендації комісії з повторною атестацією через 1 рік ( т.1 а.с. 117);

- з причин неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків (непідготовленої сцени, невідповідності елементів декорацій суто технічним та технологічним вимогам, несвоєчасно підготовленого реквізиту, костюмів тощо) відбувались затримки з проведенням репетицій, ставився під загрозу своєчасний випуск прем`єри вистави, а також траплялись ситуації, що загрожували життю та здоров`ю акторів;

- про зазначені випадки працівники театру повідомляли директора шляхом надання доповідних та службових записок (від 09.02.2018 року доповідна записка зав. групою ОСОБА_5 ; від 11.04.2018 року доповідна записка заслуженого артиста України ОСОБА_6.; від 11.04.2018 року службова записка головного інженера ОСОБА_7 .; від 12 квітня 2018 року службова записка провідних інженерів театру ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; від 03.04.2018 року доповідна записка асистента режисера ОСОБА_10 (т.1 а.с. 16; 110-115);

- як завідуючий постановочною частиною ОСОБА_1 надавав письмові пояснення щодо викладених у вказаних доповідних та службових записках фактів та зазначав, що затримки з виготовленням реквізиту викликані тим, що режисери з запізненням приймали остаточне рішення по декораціям, він не знав про строки підготовки декорацій, йому не давали чіткої відповіді на його питання щодо строків робіт тощо (т.1 а.с. 22, 25);

- 03.04.2018 року на адресу керівника театру була подана доповідна асистента режисера ОСОБА_10 , в якій повідомлено, що до прем 'єри вистави Одруження за п`єсою Миколи Гоголя , яка була призначена на 12.04.2018 року, не готові елементи декорацій, бутафорії, реквізит та костюми. Така ситуація заважає роботі над виставою та ставить під загрозу її художній рівень та своєчасний запуск ;

- як завідуючий постановочною частиною 03.04.2018 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо викладених в доповідній фактів, однак причини невиконання ним службових обов`язків були визнані керівництвом театру неповажними (т.1 а.с. 17-18);

- наказом № 42-к від 04.04.2018 року ОСОБА_1 оголошена догана за неналежне виконання службових обов`язків, яке поставило під загрозу своєчасний випуск прем`єри вистави Одруження за п`єсою Миколи Гоголя . З цим наказом ОСОБА_1 був письмово ознайомлений 04.04.2018 року (т.1 а. с. 97, в тому числі зворотній бік);

- допитаний в судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_10 підтвердив факти, викладені у вищевказаній доповідній записці;

- 17 квітня 2018 року директором-художнім керівником театру ОСОБА_2 було запропоновано ОСОБА_1 перейти на вакантну посаду техніка 1 категорії, у зв`язку з неналежним виконанням ним своїх посадових обов`язків. Однак від зазначеної пропозиції ОСОБА_1 відмовився, про що було складено відповідний акт (т. 1 а. с. 123);

- 02.05.2018 року на адресу керівника театру була подана доповідна записка народної артистки України ОСОБА_13 з повідомленням про факт зриву заздалегідь запланованої роботи щодо підтримання у необхідному стані та на відповідному художньому рівні вистави поточного репертуару Норовливий . У день призначення репетиції, пов 'язаної із введенням нових виконавців на окремі ролі, 02.05.2018року, робочий майданчик (сцена) виявився абсолютно непідготовленим для зазначеної репетиції, що є прямим наслідком безвідповідального відношення до своїх прямих службових обов`язків з боку завідуючого постановочною частиною ОСОБА_1 , який повинен був забезпечити обладнання сцени передбаченими елементами сценографічного (декораційного) оздоблення. У зв 'язку з чим роботу театру було зірвано з вини ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 102);

- 02.05.2018 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо викладених в доповідній фактів, однак причини невиконання ним службових обов`язків були визнані керівництвом театру неповажними (т. 1 а.с. 22);

- по даному факту, 02.05.2018 року були надані письмові пояснення начальника монтувального цеху ОСОБА_14 про те, що монтувальним цехом не була підготовлена сцена (елементи сценографічного та декораційного оздоблення) для запланованої репетиції вистави Норовливий у зв`язку з тим, що керівник художньо-постановочної частини ОСОБА_1 не довів до його відома про заплановану на цей день репетицію і не зазначив її у плані роботи на тиждень (т.1 а.с. 103);

- наказом № 55-к від 03.05.2018 року ОСОБА_1 оголошена догана за неналежне виконання службових обов`язків, що поставило під загрозу проведення репетиції поточного репертуару Норовливий . З вказаним наказом ОСОБА_1 був письмово ознайомлений 03.05.2018 року ( т. 1 а.с. 101);

- 03.05.2018 року на адресу керівника театру була подана доповідна записка заступника директора театру по роботі з глядачами ОСОБА_15 з повідомленням про зрив випуску вистави За двома зайцями через безвідповідальне відношення ОСОБА_1 до своїх обов`язків і не проведення у достатньому обсязі роботи з декораційного оздоблення сцени (т.1 а. с. 24);

- 04.05.2018 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо викладених в доповідній фактів, однак причини невиконання ним службових обов`язків були визнані керівництвом театру неповажними;

- крім того, 04.05.2018 року ОСОБА_1 подав директору театру ОСОБА_2 письмовий рапорт, в якому зазначив, що робочі стосунки з нею не складаються з причини її відмови вести професійних діалог, а з його допомогою робота з поліпшення стану сценічної частину театру триває постійно (т. 1 а.с. 68-69);

- позивач не є членом профспілки (т. 1 а. с. 196);

- наказом № 56-к від 04.05.2018 року з ОСОБА_1 було припинено дію контракту з 05.05.2018 року та звільнено його з посади завідуючого художньо-постановочною частиною за систематичне невиконання ним без поважних причин службових обов`язків відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України. Зі змістом наказу ОСОБА_1 був ознайомлений під особистий підпис в день його видання (т.1 а.с. 105);

- з 12.06.2018 року по 25.06.2018 року Головним управлінням державної служби з питань праці в Одеській області було проведено інспекційне відвідування театру, за результатом чого складено акт №ОД395/607/АВ від 25.06.2018 року перевірки додержання вимог законодавства про працю, зокрема і щодо звільнення ОСОБА_1 з посади за систематичне порушення службових обов`язків. Порушень з боку театру з питання звільнення ОСОБА_1 з займаної посади за п. 3 ст. 40 КЗпП України перевіркою виявлено не було (т.1 а. с. 131-172).

Отже, підставою для видання наказу власника про припинення конракту з позивачем та звільнення останнього з посади стало систематичне невиконання ним без поважних причин службових обов`язків відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України.

Тобто, власник пов`язував звільнення працівника за систематичне невиконання ним службових обов`язків, визначені його посадовою інструкцією, кваліфікувавши такі дії (бездіяльність), як підставу звільнення за п.3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

Як вбачається з досліджених доказів та встановлених у справі обставин, власником в розумінні ст. ст. 147-149 КЗпП України дотримано процедуру накладення дисциплінарних стягнень.

Так накладенню дисциплінарних стягнень у вигляді доган та звільнення передували рапорти та доповідні записки працівників театру, витребувані у особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності та інших працівників письмові пояснення. Після видання наказів про накладення дисциплінарних стягнень, працівника з вказаними наказами було своєчасно ознайомлено.

Разом з тим судова колегія звертає увагу на таке.

ОСОБА_1 не було виконано вимоги пункту 1 розділу 3 контракту та врахувавши, що позивач погодився з умовами контракту у тому числі і з підвищеною відповідальністю за порушення його умов.

Обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно пункту 8 статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є, зокрема підстави, що передбачені самим контрактом.

Разом з тим, зміст поняття розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу розкрито законодавцем у пункті 4 статті 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в статтях 40, 41 КЗпП України або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Виходячи з нормативного тлумачення пунктів 4, 8 статті 36, статей 40, 41 КЗпП України на припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених контрактом - пункт 8 статті 36 КЗпП України, а не у зв`язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, положення статті 40 КЗпП України не поширюються.

Укладаючи контракт, позивач погодився з його умовами у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.

Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму рішенні у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України зазначив, що незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.

Таким чином, положення статті 40 КЗпП України не поширюються на правовідносини, що виникли у зв`язку укладанням між сторонами особливої форми трудового договору - контракту.

Частиною четвертою статті 235 КЗпП України встановлено, що у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Судова колегія звертає увагу на те, що в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин) та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Вимог про визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі позивачем заявлено не було, а відтак вказані вимоги не були предметом судового розгляду в районному суді і, як слідство, не можуть в даній справі розглядатися судом апеляційної інстанції.

Враховуючи, що судом першої інстанції встановлені неодноразові випадки не виконання (не сумлінного виконання) ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, тобто трудової функції, визначеної посадовою інструкцією, дані обставини є достатньою підставою для припинення дії контракту, укладеного з працівником та звільнено останнього з займаної посади.

При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про визнання протиправними та скасування наказів про оголошення доган та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного встановлення судом обставин справи фактично стосуються переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано повну та об`єктивну оцінку і тому не можуть бути взятими до уваги.

Доводи апеляційної скарги щодо розгляду судом справи протягом більше 5 місяців, що перевищує строк розгляду справи передбачений ст. 275 ЦПК України на законність судового рішення не впливають та висновків суду не спростовують і не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування (зміни) рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381,383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08.07.2019 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова