Ухвала

від 04.07.2019 по справі 757/7616/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Вулкан торг» ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року у кримінальному провадженні №42018100000000908, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 та накладено арешт грошові кошти ряду товариств в тому числі ТОВ "Вулкан торг" рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 відкритих в КБ" ПРИВАТБАНК"

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого містить достатньо правових підстав для його задоволення у відповідності до вимог ст. 170 КПК України, оскільки майно має ознаки такого, що було здобуте кримінально протиправним шляхом, тобто відповідає критеріямст. 98 КПК України та є речовим доказом у кримінальному провадженні 42018100000000908.

В апеляції директор ТОВ «Вулкан торг» ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що присутніми ні він, ні його представник під час розгляду клопотання про накладення арешту в суді першої інстанції не були, оскаржувану ухвалу отримали лише 01 квітня 2019 року, також просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову якою відмовити в задоволенні клопотання органу досудового розслідування в частині накладення арешту на рахунки ТОВ «Вулкан торг» Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянтвказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України. Також апелянт вказує і на те, що слідчий суддя помилково дійшов висновку про те, що майно (грошові кошти) відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. Зокрема, вказує, що докази того, що товариство причетне до обставин кримінального провадження, про яке йде мова в клопотанні органу досудового розслідування та оскаржуваній ухвалі відсутні. Також зазначає, що в матеріалах по розгляду клопотання відсутня постанова про визнання речових доказів, зокрема рахунки ТОВ «Вулкан торг»

В судове засідання апеляційної інстанції прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте причину неявки суду не повідомив. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у його відсутність, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання директора ТОВ «Вулкан торг» ОСОБА_9 , про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його з огляду на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно ні він, ні його представник присутніми не були, ухвалу слідчого судді згідно наявної в матеріалах судового провадження інформації отримали лише 01 квітня 2019 року (Т.1, а.с. 200) .

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Вулкан торг», який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000908 від 20.04.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на рахунки ряду товариств в тому числі і № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 відкритих в КБ" ПРИВАТБАНК" ТОВ "Вулкан торг". В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що майно є предметом та доказом розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК Україниздобуті злочинним шляхом та є речовими доказами і є належним доказом, яке підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Слідчий суддя погодився з доводами клопотання та наклав арешт на рахунки ТОВ "Вулкан торг" у кримінальному провадженні 42018100000000908.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції

З матеріалів провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Орган досудового розслідування в клопотанні не надав будь якої оцінки щодо правової підстави для арешту майна - грошових коштів на рахунках відкритих ТОВ «Вулкан торг», не зазначив та належним чином не обґрунтував, яким чином грошові кошти ТОВ «Вулкан-торг» мають відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення кримінального правопорушення могли залишитись на них та чи можна взагалі їх використовувати, як речовий доказ у кримінальному провадженні. Вартість майна, яке належить арештувати повинна бути спів-мірною розміру шкоди завданої кримінальним правопорушення у відповідності до положення ст. 170 КПК України. Проте, матеріали по розгляду клопотання не містять даних про ухилення ТОВ «Вулкан-торг» від сплати податків, про суми будь які збитків та їх обґрунтування. Слідчий суддя не звернув увагу на відсутність в матеріалах клопотання фінансово-господарських документів по ТОВ «Вулкан-торг» та актів перевірок фінансово-господарської діяльності або ж аналітичних досліджень такої діяльності фіскальними органами, на відсутність у ЄДРДР даних про те, що відносно ТОВ «Вулкан-торг» здійснюється досудове розслідування. Відсутні в матеріалах клопотання і дані про те, що службові особи товариства є підозрюваними у вищевказаному кримінальному провадженні, не заявлено цивільного позову у порядку, встановленому ст.128 КПК України, не долучено жодного протоколу допиту свідків, за даними яких можливо було б говорити про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.Тобто, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно вищезазначеного товариства постановлена без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з наведеної норми права, матеріальні об`єкти, які на переконання органу досудового розслідування, мають одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України можуть набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності матеріального об`єкту тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу.

Керуючись ст. ст. 98, 110, 117, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Поновити директору ТОВ «Вулкан торг» ОСОБА_9 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Вулкан торг» ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року в частині задоволення клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на грошові кошти на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 відкритих в КБ" ПРИВАТБАНК" ТОВ "Вулкан торг" - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на грошові кошти на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 відкритих в КБ" ПРИВАТБАНК" ТОВ "Вулкан торг".

В іншій частині ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року залишити без змін

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/2609/2019

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1