Ухвала

від 01.07.2019 по справі 757/57330/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/2895/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представників власника майна, адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ГО «Дубовий гай», адвоката ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 та накладено арешт на нерухоме майно у вигляді земельних ділянок, що розташовані в кварталі 45 виділу 1 Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства по вул. Лісна, м. Київ, які зареєстровані та належать на праві приватної власності Громадській організації «Дубовий гай» (код ЄДРПОУ 36867331) відповідно до витягів з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, з наступними кадастровими номерами: 8000000000:85:625:0041, 8000000000:85:625:0042, 8000000000:85:625:0057, 8000000000:85:625:0051, 8000000000:85:625:0058, 8000000000:85:625:0056, 8000000000:85:625:0001, 8000000000:85:625:0060, 8000000000:85:625:0043, 8000000000:85:625:0046, 8000000000:85:625:0052, 8000000000:85:625:0044, 8000000000:85:625:0045, 8000000000:85:625:0053, 8000000000:85:625:0050, 8000000000:85:625:0048, 8000000000:85:625:0055, 8000000000:85:625:0059, 8000000000:85:625:0049, 8000000000:85:625:0054, 8000000000:85:627:0018, 8000000000:85:627:0022, 8000000000:85:627:0019, 8000000000:85:627:0021, 8000000000:85:837:0020 шляхом заборони їх використання, здійснювати відчуження, забудову та розпорядження.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ГО «Дубовий гай», адвокат ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що арешт накладено на земельні ділянки в кварталі 45 виділу 1 Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства, який не відносився та не відноситься до природно-заповідного фонду. Вказує, що договори дарування ділянок є чинними, а відведення земельних ділянок проведено уповноваженими органами у встановленому законом порядку.

Також адвокат зазначає про відсутність доказів того, що арештоване майно є доказом злочину та зазначає, що арешт позбавляє власника майна користуватися своєю власністю.

У підсумку апелянт звертає увагу суду на те, що в ухвалі слідчого судді не зазначено мету для накладення арешту на майно.

Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування причин пропуску строку апелянт вказує, що ухвалу слідчого судді отримано стороною захисту 24.04.2019, апеляційна скарга подана до суду у той же день.

Заслухавши доповідь судді, думку представників власника майна, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, копію оскаржуваної ухвали апелянтом отримано 24.04.2019, апеляційна скарга подана до суду у той же день, тобто 24.04.2019, пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42017000000002865, відомості про яке 08.09.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

20.11.2018 прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно у вигляді земельних ділянок, що розташовані в кварталі 45 виділу 1 Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства по вул. Лісна, м. Київ, які зареєстровані та належать на праві приватної власності Громадській організації «Дубовий гай» (код ЄДРПОУ 36867331) відповідно до витягів з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, з наступними кадастровими номерами: 8000000000:85:625:0041, 8000000000:85:625:0042, 8000000000:85:625:0057, 8000000000:85:625:0051, 8000000000:85:625:0058, 8000000000:85:625:0056, 8000000000:85:625:0001, 8000000000:85:625:0060, 8000000000:85:625:0043, 8000000000:85:625:0046, 8000000000:85:625:0052, 8000000000:85:625:0044, 8000000000:85:625:0045, 8000000000:85:625:0053, 8000000000:85:625:0050, 8000000000:85:625:0048, 8000000000:85:625:0055, 8000000000:85:625:0059, 8000000000:85:625:0049, 8000000000:85:625:0054, 8000000000:85:627:0018, 8000000000:85:627:0022, 8000000000:85:627:0019, 8000000000:85:627:0021, 8000000000:85:837:0020, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року, задоволено.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновками слідчого судді про доведеність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, з огляду на наступні обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що службові особи ГО СТ «Пуща Водиця» та ГО «Дубовий Гай» протягом 2007-2012 років незаконно заволоділи державним майном, а саме земельною ділянкою загальною площею 10, 77 га природно-заповідного фонду України, яку у подальшому використали для індивідуального будівництва.

В обґрунтування підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, прокурором до клопотання додано Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження від 18.09.2017, постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення від 18.09.2017, постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 20.09.2019, постанову про зміну групи прокурорів від 18.07.2018, постанову про внесення змін до складу слідчої групи від 21.09.2018, рапорт про виявлення кримінального правопорушення, рішення Київської міської ради про оголошення заказниками та пам`ятками природи місцевого значення природних об`єктів у м. Києві, перелік природних об`єктів, які оголошуються заказниками та пам`ятками природи місцевого значення, рішення Київської міської ради про приватизацію земельних ділянок громадської організації «Садове товариство «Пуща Водиця» на вул. Лісній (Пуща-Водицьке лісництво в кварталі 45 виділу 1) в Оболонському районі м. Києва, список громадян, членів громадської організації «Садове товариство «Пуща Водиця» на вул. Лісній (Пуща-Водицьке лісництво в кварталі 45 виділу 1) в Оболонському районі м. Києва, яким передаються у приватну власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва, запис акта про народження № 117 від 17.10.1981, копія витягу з ЄРДПОУ ГО «Дубовий гай», копія витягу з ЄРДПОУ ГО «СГ «Пуща Водиця», інформацію Департаменту земельних ресурсів з додатком, інформацію Головного управління Держгеокадастру у м. Києві з додатками, постанову про визнання речовим доказом від 12.11.2018, інформацію Департаменту земельних ресурсів, копії Державних актів на право власності на земельну ділянку ГО «СГ «Пуща Водиця», копії договорів дарування земельної ділянки, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 19.11.2018.

Наведені документи, на переконання ініціатора клопотання, містять факти та обставини, які дають підстави для висновку про факт вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, проте з таким висновком колегія суддів погодитись не може, оскільки долучені до клопотання прокурора матеріали не містять фактів тих обставин, на які послався ініціатор клопотання, а саме в своїй сукупності не доводять причетність ГО «Дубовий гай», до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються органом досудового розслідування.

Крім цього, в судовому засіданні прокурор не заперечував того факту, що за результатом перевірки обставин, що були підставою для внесення відомостей до ЄРДР не встановлено порушень, оскільки земельна ділянка не відноситься до заказників та пам`яток природи місцевого значення, які визначені рішенням Київської міської ради від 24.10.2002 № 96/256.

Посилання прокурора на ті обставини, що орган досудового розслідування продовжує перевірку щодо можливих інших порушень, під час виділення згаданої земельної ділянки, не може бути підставою для її арешту, оскільки застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту з метою забезпечення збереження речових доказів через можливе виявлення порушень в майбутньому, не передбаченого КПК України.

Крім того, з постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 20.09.2017 не можливо встановити з яким саме кримінальним провадженням було об`єднання та щодо яких фактів були внесені відомості до ЄРДР.

Необхідним буде відмітити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною підставою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених порушень КПК України, є передчасними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ініціатором клопотання не було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а тому положення п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, не допускають у цьому випадку застосування таких заходів. Проте слідчий суддя на це уваги не звернув та постановив рішення про арешт майна, яке підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ГО «Дубовий гай», адвоката ОСОБА_8 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 та накладено арешт нанерухоме майно у вигляді земельних ділянок, що розташовані в кварталі 45 виділу 1 Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства по вул. Лісна, м. Київ, які зареєстровані та належать на праві приватної власності Громадській організації «Дубовий гай» (код ЄДРПОУ 36867331), скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 про арешт нерухомого майна у вигляді земельних ділянок, що розташовані в кварталі 45 виділу 1 Пуща-Водицького лісництва Святошинського лісопаркового господарства по вул. Лісна, м. Київ, які зареєстровані та належать на праві приватної власності Громадській організації «Дубовий гай» (код ЄДРПОУ 36867331).

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4