Рішення

від 27.06.2019 по справі 906/101/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/101/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Голюк Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

від третьої особи - ОСОБА_5.: не прибув,

від третьої особи - ОСОБА_3 не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Приміське життя"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

- ОСОБА_2

- ОСОБА_3

про визнання недійсними рішення загальних зборів

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Приміське життя" (ід. код 37976364), оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Редакція газети "Приміське життя" від 23.04.2018.

Разом з тим, до позову додано заяву ОСОБА_1 (вх. №02-44/128/19 від 30.01.2019) про звільнення від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.02.2019 задоволено заяву ОСОБА_1 (вх. №02-44/128/19 від 30.01.2019); звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Приміське життя" про визнання недійсним рішення загальних зборів, а також прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду.

В ході розгляду справи ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.04.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

- ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ),

- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).

Представник позивач в судове засідання не з`явився.

В матеріалах справи міститься заява від 21.06.2019 представника позивача з проханням відкласти розгляд справи, оскільки зайнятий.

Розглядаючи зазначене клопотання, судом прийнято до уваги наступне.

З урахуванням норм ч. 3 ст. 177 ГПК України та ч. 2 ст. 195 ГПК України строк розгляду справи, що включає підготовче провадження (граничний строк проведення 90 днів) та розгляд справи по суті (строк становить 30 днів) має тривати не довше 120 днів.

В даному випадку строк розгляду справи сплинув.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.97 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи викладене, з метою розгляду справи впродовж розумного строку Господарський суд Житомирської області відмовляє позивачу в клопотанні про відкладення розгляду справи.

Відповідач також не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв.

Ухвали господарського суду від 14.03.2019, 30.05.2019 повернулися до суду в відміткою працівника пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 11 листа №01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Приміське життя" є Житомирська область, місто Житомир, вул. Лесі Українки, будинок 1, кімната 410, індекс 10003.

На зазначену вище адресу судом направлялась кореспонденція.

Також слід відзначити, що 16.05.2019 до суду відповідачем подано відзив, згідно якого ТОВ "Редакція газети "Приміське життя" повідомляє, що позовні вимоги не визнає, просить відмовити, також зазначає, що позивач під час проведення загальних зборів підтримала прийняті рішення. Щодо гр. ОСОБА_3 яка нібито є членом трудового колективу, відповідач зазначив, що остання працювала в КП "Редакція газети "Приміське життя" але 13.10.2017 звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України та поновлена судовим рішенням на посаді неіснуючого КП "Редакція газети "Приміське життя".

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, уповноважених представників не направили, хоч про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, на підтвердження в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників судового процесу своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представників сторін та третіх осіб в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що неявка представника відповідача та третіх осіб не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, 23.04.2018 були проведені загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Приміське життя" (Товариство), на яких вирішувалося питання порядку денного про реорганізацію Комунального підприємства "Редакція газети "Приміське життя" Житомирської районної ради в Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Приміське життя".

Також позивач звертала увагу на те, що оскаржуваним рішенням передували наступні події:

17.02.2017 відбулися збори трудового колективу на яких було вирішено після припинення КП "Редакція газети "Приміське життя" Житомирської районної ради в результаті реорганізації шляхом перетворення редакції членами її трудового колективу створити суб`єкт господарювання - приватне підприємство.

16.02.2018 прийнято на роботу трьох нових працівників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які є друзями директора ОСОБА_8 , для отримання більшості голосів, щоб створити суб`єкт господарювання - приватне підприємство. В подальшому ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звільнено, крім ОСОБА_5 .

Крім цього, позивач зазначила, що рішенням №371 сесією Житомирської районної ради 16.05.2017 припинено Комунальне підприємство "Редакція газети "Приміське життя" Житомирської районної ради, код ЄДРПОУ 37976363, в результаті реорганізації шляхом перетворення редакції членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації, засновниками якого виступатимуть фізичні. особи - члени трудового колективу.

Також на думку позивача, під час реорганізації КП "Редакція газети "Приміське життя" Житомирської районної ради в ТОВ "Редакція газети "Приміське життя" до засновників створеного товариства було включено фізичних осіб, які не є членами трудового колективу, не приймали участі в житті, як трудового колективу, так і підприємства в цілому, якими є:

- ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_3 ;

- ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_4 .

Після проведення загальних зборів позивачу стало відомо, що директором КП "Редакція газети "Приміське життя" було порушено трудове законодавство та його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Позивач зазначає дану обставину, як можливий фактор впливу на результат свого голосування в установчих зборах засновників ТОВ "Редакція газети "Приміське життя" 23.04.2018.

Крім того, позивач відзначає, що до засновників ТОВ Редакція газети Приміське життя не було включено ОСОБА_3 , яка є членом трудового колективу КП "Редакція газети "Приміське життя" і приймала участь 17.02.2018 на зборах трудового колективу, але з особистих мотивів керівника звільнено з посади та усунуто від можливості брати участь у співзасновництві товариства з обмеженою відповідальністю. Отже, на думку позивача, ОСОБА_3 не була присутня на зборах трудового колективу та на загальних зборах ТОВ "Редакція газети "Приміське життя" 23.04.2018, оскільки її було навмисно звільнено та усунуто від можливості приймати участь у загальних зборах Товариства, що підтверджено відповідним рішенням суду про поновлення її на своїй посаді.

Водночас, позивач зазначила, що під час зборів 23.04.2018 не була присутня працівниця ОСОБА_10 , яка працює на декретному місці, а її голос був зарахований формально і наділено їй частку рівнопропорційну іншим учасникам трудового колективу, які були присутні на зборах.

Перелічені вище обставини, позивач вважає суттєвими порушеннями при прийнятті рішення на загальних зборах Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Приміське життя" 23.04.2018, а тому рішення, які приймалися загальними зборами є неправомірними.

З метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Водночас слід відзначити, що при розгляді даної справи судом взято до уваги законодавство в редакції станом на дату прийняття оспорюваного рішення установчих зборів засновників.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 167 ГК корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Також слід зазначити, що статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.

Отже, одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

Статтею 98 ЦК України встановлено, що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до пунктів 17, 18, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Також слід зазначити, що компетенцію загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, порядок прийняття рішень цими зборами, а також періодичність скликання таких зборів визначено положеннями статей 59, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", зі змісту яких, зокрема, випливає, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місяця проведення зборів та порядку денного.

Як зазначалося раніше, позивач в обґрунтування вимог посилався на те, що директором КП "Редакція газети "Приміське життя" було порушено трудове законодавство та його було притягнуто до адміністративної відповідальності, як на обставину, що могла б змінити результат її голосування. Суд оцінює такі посилання критично та зазначає, що жодних доказів щодо притягнення до адміністративної відповідальності директора КП "Редакція газети "Приміське життя" матеріли справи не містять.

Порушення директором трудового законодавства під час діяльності КП "Редакція газети "Приміське життя", такі як незаконне прийняття на роботу працівників або звільнення не можуть бути предметом розгляду та надання оцінки в господарському судочинстві.

Також посилання позивача на те, що установчими зборами ТОВ "Редакція газети "Приміське життя" було порушено право ОСОБА_3 на участь в таких не підтверджено матеріалами справи, оскільки з автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень Єдиний державний реєстр судових рішень вбачається, що рішення Корольовського районного суду міста Житомира у справі №296/8501/17 за позовом ОСОБА_3 до КП Редакція газети Приміське життя Житомирської міської ради про поновлення на роботі та оплату часу вимушеного прогулу набрало законної сили 07.05.2018, тобто після проведення установчих зборів засновників ТОВ "Редакція газети "Приміське життя" 23.04.2018.

Тому, обґрунтування вимог позову в даній частині суд вважає безпідставним.

Водночас слід зазначити, що в разі порушення прав ОСОБА_3 , як і у випадку посилань на відсутність на установчих зборів засновників Товариства ОСОБА_11 , господарський суд зазначає, що такі особи не позбавлені права в разі наявності порушення прав останніх звернутися до суду з відповідним позовом.

Як зазначалося раніше, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Тому вирішуючи питання про недійсність рішень загальних зборів суд, у тому числі, оцінює, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення, а також встановлює факт порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника товариства.

З протоколу №1 установчих зборів засновників ТОВ "Редакція газети "Приміське життя" від 23.04.2018 вбачається, що за наявності кворуму для прийняття рішень по питанням "2. Створення Товариства; 3. Про затвердження статутного капіталу Товариства; 4. Про визначення місця розташування Товариства; 5. Про затвердження статуту Товариства; 7. Про реєстрацію Товариства" голосували "за" 5 засновників - 100% голосів, тобто суд прийшов до висновку, що позивач підтримала всі вищеперелічені рішення.

Водночас, за умови голосування позивачем іншим чином, це не могло вплинути на зміну результати голосування.

Проаналізувавши наведені позивачем посилання в обґрунтування необхідності визнання недійсним установчих зборів засновників Товариства, суд вважає останні необґрунтованими. Водночас, звертає увагу, що матеріалами справи жодним чином не доведено наявність порушення прав і законних інтересів саме ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач не подав до достатніх та належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 08.07.19

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек. з повід.)

3 - відповідачу (рек. з повід.)

4 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) (реком. з повід.),

5- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) (реком. з повід.).