Рішення

від 27.06.2019 по справі 906/342/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/342/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Голюк Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ"

до Приватного підприємства "Сантехмонтаж"

про стягнення 58 882,01 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 49068,34 грн. основного боргу та 9813,67 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не оплатив поставлений товар в обумовлені специфікаціями строки, у зв`язку з чим виникла дана заборгованість.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв.

Ухвали господарського суду від 23.05.2019 та 11.06.2019 повернулися до суду в відміткою працівника пошти "адресат відсутній".

Відповідно до п. 11 листа №01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж" є Житомирська область, м. Малин, вул. Кримського, 116, індекс 11601.

На зазначену вище адресу судом направлялась кореспонденція.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ" (постачальник/позивач) та Приватним підприємством "Сантехмонтаж" (покупець/відповідач укладено договір №208/ОД/ЖТ/19 (а.с. 11-16), відповідно до якого постачальник обов`язується продати та передати у власність покупця металопрокат (товар), а покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар від постачальника згідно умов даного договору (п.п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору встановлено, що найменування, одиниці вимірювання, загальна кількість Товару та його ціна передбачаються в Специфікаціях та/або у видаткових накладних.

Згідно п.п. 3.1. договору товар, вказаний в п.п. 1.1. цього договору, поставляється партіями на умовах FCA - франко-перевізник (склад постачальника м. Житомир, вул. Металістів, 3) відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року. Товар переходить у власність покупця з моменту виписки постачальником документів на відвантаження.

Також сторони узгодили, що розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур на кожну окрему партію товару. Вартість товару визначається у специфікаціях та/або видаткових накладних та/або рахунках-фактурах, які є невід`ємними частинами договору (п.п. 4.1. - 4.2. договору).

Відповідно до п.п. 4.4. договору умови оплати продукції 100% попередньої оплати вартості кожної партії товару.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2019. У випадку, якщо жодна з сторін за місяць до припинення дії договору не дасть письмове повідомлення про припинення дії договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, але в будь-якому випадку строк дії Договору складає не більше як два роки з моменту його укладення.

Також до вищезгаданого договору №208/ОД/ЖТ/19 від 01.02.2019 сторонами підписано специфікації №СФ7-00606 та №СФ7-00607 від 01.02.2019 (а.с. 20-21) на поставку товару вартістю 17541,67 грн. та 39068,34 грн.

Відповідно до п. 1 специфікацій №СФ7-00606 та №СФ7-00607 від 01.02.2019 покупець має право оплатити товар з відстрочкою платежу 14 календарних днів з дати відгрузки.

Факт поставки металопродукції підтверджується наступними видатковими накладними:

- № РН7-000364 від 04.02.2019 на суму 17 541,67 грн.;

- № РН7-000365 від 04.02.2019 на суму 39 068,34 грн. (а.с. 17-18).

Видаткові накладні підписані директором, уповноваженим на дії від імені відповідача та скріплені печаткою ПП "Сантехмонтаж".

Отримання покупцем товару також підтверджується товарно-транспортною накладною №(PH 374.365) від 04.02.2019 на суму 56610,01 грн. (а.с. 19).

З банківської виписки (а.с. 24) вбачається, що 05.03.2019 відповідач частково оплатив поставлений металопрокат в сумі 7541,67грн.

Проте, в порушення умов договору та специфікацій у встановлений строк в повному обсязі ПП "Сантехмонтаж" поставлений товар не оплатив.

15.03.2019 позивач направив претензію з проханням сплатити основний борг та штраф, проте відповідач залишив її без належного реагування.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 49068,34 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.п. 7.2. договору у випадку невиконання зобов`язань з оплати товару, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми.

Згідно розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви (а.с. 5), розмір штрафу складає 9813,67 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає останній вірним, а вимоги в цій частині обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сантехмонтаж" (11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Кримського, 116, ід. код 04594309)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ" (69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, 6-А, ід. код 32040840) 49068,34 грн. основного боргу, 9813,67 грн. штрафу, а також 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.07.19

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек. з повід.)