Рішення

від 08.07.2019 по справі 477/1121/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/1121/19

Провадження № 2/477/661/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

02 липня 2019 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі: головуючої у справі судді Полішко В.В., з секретарем - Хлибовою Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства матеріальну шкоду у сумі 39302,22 грн., а також судові витрати: 1762,00 грн. судового збору, 3000,00 грн. витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 12 серпня 2018 року близько 13-30 години в м. Миколаєві на перехресті по вул. Веселинівській та вул. Чорноморській сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Volvo FH , державний номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу мірки ВАЗ 21013 , державний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. В результаті ДТП автомобіля Volvo FH , державний номер НОМЕР_1 , який на той час перебував в оренді у ДП ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс від 01 червня 2017 року № 522/2017-14 ТУ, отримав механічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2018 року встановлено, що відповідач керував власним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з транспортними засобами, які стояли на перехресті вул. Веселинівській та вул. Чорноморській в м. Миколаєві, в тому числі з автомобілем Volvo FH , державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом Floor-FLО 18-27 , державний номер НОМЕР_3 .

Відповідача ОСОБА_1 зазначеною постановою визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та накладено адміністративне стягнення. Відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вину у вчиненому визнав в повному обсязі, не заперечував обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Volvo FH , державний номер НОМЕР_1 , пов`язаних з дорожньо-транспортною пригодою, згідно зі звітом від 08 листопада 2018 року, склала 35402,22 грн.

Достовірна інформація про те, що цивільна відповідальність відповідача як власника автомобіля була застрахована, те, що у нього наявний поліс страхування та що ним укладався договір страхування належного йому транспортного засобу із будь-якою страховою компанією відсутня. Крім цього, вважає, що спричинена шкода не є страховим випадком, а тому за загальними правилами Цивільного кодексу України, має право вимагати відшкодування шкоди з винної особи - ОСОБА_1 . Крім цього, зазначив, що оскільки на час вчинення ДТП автомобіль Volvo FH , державний номер НОМЕР_1 , перебував в оренді, відповідно позивач взяв на себе зобов`язання власника транспортного засобу, в частині нагляду за безпечною експлуатацією орендованого транспортного засобу, їх обслуговування та ремонту, а тому саме ДП ТОВ Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс є належним позивачем у справі.

Відповідачем на сьогодні в добровільному порядку не відшкодовані збитки, в зв`язку з чим позивач змушений звернувся до суду з цим позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений судом належним чином про час і місце розгляд справи. Як вбачається зі зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач ОСОБА_1 отримав повідомлення про виклик до суду особисто. Відзив відповідачем не подано.

Оскільки доказів у матеріалах справи достатньо для ухвалення рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

На підставі ухвали суду від 02 липня 2019 року справа розглядається в порядку заочного провадженняза правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

В судовому засіданні проголошено вступну та частину рішення суду.

Дослідивши письмові докази, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлено, наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 12 серпня 2018 року близько 13-00 години на перехресті вулиць Веселинівській та Чорноморській в м. Миколаєві сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений в тому числі і автомобіль Volvo FH , державний номер НОМЕР_1 (а.с. 18) .

03 жовтня 2018 року суддею Жовтневого районного суду Миколаївської області Глубоченком С.М. розглянуті об`єднані матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП.

Як вбачається з зазначеної постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення (а.с. 19-22).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, зазначена постанова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою є обов`язковою. Тобто, в має преюдиційне значення щодо події та вчинення дій певною особою.

Відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Закон), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників, суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники (юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, страховики (страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Закону України Про страхування , особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, а також Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі (треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації наземного транспортного засобу, зазначеного у чинному Договорі, або, залежно від умов Договору, будь-якого наземного транспортного засобу, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Водночас, матеріали справи доказів того, що ОСОБА_1 належний йому транспортний засіб застрахував та має поліс страхування не містять.

Статтею 28 вищезгаданого Закону встановлено, що заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (статті 29 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки покладено на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частини 2 статті 1187 ЦК). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2017 року між ТОВ ПБП Азовінтекс та ДП ПБП Азовінтекс було укладено договір оренди № 522/2017-4ТУ, відповідно до якого позивач взяв в оренду автомобіль Volvo FH , державний номер НОМЕР_1 (а.с. 11-17) .

На виконання зобов`язань за вказаним договором оренди позивач здійснює ремонт пошкодженого транспортного засобу Volvo FH , державний номер НОМЕР_1 , за рахунок власних коштів, що підтверджується довідкою від 06 травня 2019 року № 525/36 ДП ТОВ ПБП Азовінтекс (а.с. 53).

Відповідно до звіту від 08 листопада 2018 № 217 про оцінку вартості збитків (а.с.23-50), вартість матеріальних збитків завданих внаслідок пошкодження автомобіля Volvo FH , державний номер НОМЕР_1 , складає 35402,22 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 29).

В пункті 4 Постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно з пунктом 5 зазначеної Постанови, відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Одним із способів відшкодування шкоди є відшкодування збитків (частин 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1192 ЦК України також передбачено право потерпілого на відшкодування збитків, розмір яких визначається вартістю виконаних робіт, необхідних для відновлення речі, в повному обсязі.

Таким чином, аналізуючи викладене, положення статей 22, 1166, 1187 ЦК України, відшкодуванню потерпілому підлягають ті витрати (реальні збитки), які він фактично поніс для відновлення свого порушеного права.

Доказів того, що розмір цих втрат є іншим, ніж зазначено позивачем, відповідачем не надано.

Оскільки порушення ПДД заходиться у причинно-наслідковому зв`язку з пошкодженням автомобіля Volvo FH , державний номер НОМЕР_1 , то саме відповідач несе обов`язок по відшкодуванню завданих в наслідок ДТП збитків.

Так як відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, позивачем за замовлення звіту сплачено 1500,00 грн. авансу (платіжне доручення від 08 жовтня 2018 року № 1367). Остаточний розрахунок у сумі 2400,00 грн. проведено Товариством після виконання ТОВ Експертна компанія Укравтоекспертиза замовних робіт, що підтверджується платіжним дорученням від 31 жовтня 2018 року № 3858 (а.с. 51,52). Загалом за проведення оцінки вартості пошкоджень транспортного засобу Товариством сплачено 3900,00 грн. Зазначена сума також підлягає стягненню з відповідача, оскільки вона знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з ДТП, винним у якій був відповідач.

Також, відповідно до статей 137, 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 3000,00 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс (р/р НОМЕР_4 в МФ ПАТ ПриватБанк м. Маріуполь, МФО 335429) матеріальну шкоду у сумі 39302 (тридцять дев`ять тисяч триста дві) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс (р/р НОМЕР_4 в МФ ПАТ ПриватБанк м. Маріуполь, МФО 335429) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс (р/р НОМЕР_4 в МФ ПАТ ПриватБанк м. Маріуполь, МФО 335429) витрати на правову допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.

Повне найменування сторін:

позивач - дочірнє підприємство товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс , адреса: пр. Леніна, 68-А, м. Маріуполь Донецької області, 87500, ЄДРПОУ 33491374;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений та підписаний 08 липня 2019 року.

Суддя В.В. Полішко