Рішення
від 01.07.2019 по справі 120/707/19-а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 липня 2019 р. Справа № 120/707/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.

представника позивача: Нестерук М .І.

представника відповідача: Карташова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабортерра"

до: Головного управлінння Державної фіксальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабортерра" (далі - ТОВ "Лабортерра", товариство, позивач) із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000571404, №0000581404 від 30.01.2019 р.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідком проведеної контролюючим органом позапланової виїзної перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємством ТОВ "Мономо" складено акт, згідно висновків якого виявлено порушення: п.44.1, п.44.2, ст..44, п. 198.1, 198.3 , п. 198.6 ст. 198, п.292.3 ст.292 ПК України, в результаті чого встановлено заниження єдиного податку та податку на додану вартість.

В подальшому, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму грошових зобов`язань за платежами єдиний податок і податок на додану вартість та нараховані штрафні (фінансові) санкції.

На думку позивача, висновки податкового органу щодо нереальності операцій з контрагентом є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки фактичність господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами, що надавались на перевірку. Вказано, що товариство не зобов`язано перевіряти інших платників податку на законність проведення державної реєстрації, подання звітності, сплати податків та зборів. На момент укладення договору та постачання товару ТОВ "Мономо" було належним чином зареєстрованою юридичною особою, знаходилось на податковому обліку, було зареєстровано платником ПДВ. Інформація про це містилась у відкритих реєстрах. ТОВ "Мономо" склало і зареєструвало податкові накладні за відповідними операціями. А тому будь-яких підстав для відмови у співпраці з даним товариством у позивача не було.

Ухвалою від 01.03.2019 р. відкрито провадження у справі в порядку загального провадження і призначено підготовче засідання на 01.04.2019 р.

25.03.2019 р. до суду надійшов відзив на адміністративний позов згідно якого представник просив відмовити у задоволені позову мотивуючи тим, що в ході проведеної перевірки встановлено неможливість надання послуг ТОВ "Мономо" позивачу через відсутність факту відповідних ресурсів, відтак, у підприємства виникає інша дебіторська заборгованість, що має обліковуватись на рах.37 "Розрахунки з різними дебіторами".

01.04.2019 р., підготовче засідання відкладено на 04.04.2019 р.

Ухвалою від 04.04.2019 р. закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 18.04.2019 р.

18.04.2019 р., 16.05.2019 р. судові засідання відкладались на 16.05.2019 р., 31.05.2019 р.,6 06.2019 та 1.07.2019р. у зв`язку з неявкою сторін та витребуванням додаткових доказів.

01.07.2019 р. в судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 29.11.2018 року за № 7384 державним ревізором/інспектором у період з 06.12.2018 року по 22.12.2018 року проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Лабортерра" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів в результаті проведення фінансових операцій з ТОВ "Мономо" (ЄДРПОУ 38748743) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 26.12.2018 року за № 6217/1404/39108339, у якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, п.44.2 ст.44, п.292.3 ст.292 ПК України,ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Країні" Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Доходи" , Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", в результаті чого занижено єдиний податок у періоді, що перевірявся на загальну суму 6553 грн., у тому числі: за 3 квартал 2016 року в сумі 6533 грн. А також, порушення п.44.1 ст 44 , п.198.1 ст.198 , п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 43688 грн., в тому числі за вересень 2016 р. -34695 грн., за жовтень 2016 р. - 8993 грн.

Зокрема в акті , зазначено про наступне.

"За період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. ТОВ "Лабортерра" задекларовано в рядку 01 декларацій платника єдиного податку 3 групи "Сума доходу за податковий (звітний) період" дохід у сумі 1492595 грн.

За період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. перевіркою відображених показників у рядку 01 декларацій "Сума доходу за податковий (звітний) період" встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із наданням послуг по підготовчих роботах на будівельних майданчиках.

Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ "Лабортерра" показників у рядку 01 Декларацій платника єдиного податку 3 групи "Сума доходу за податковий (звітний) період за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. встановлено заниження всього у сумі 218 442 грн., у тому числі за 3 квартал 2016 рік в сумі 218 442 грн., а саме, на порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України ст.1, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Доходи" , 11 "Зобов`язання" підприємством до складу інших доходів за 3 квартал 2016 року не віднесено доходи по безоплатно отриманим роботам (послугам) на суму 218 442 грн. у тому числі за 3 кв. 2016 рік в сумі 218 442 грн.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області Михайленка А.В. від 27.11.2017 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017020000000031 від 02.03.2017р. за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Мономо", за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України зазначено наступне:

"... Згідно клопотання, невідомі особи, з метою прикриття незаконної діяльності, придбали ряд суб`єктів підприємницької діяльності в тому числі - ТОВ "Мономо" на ім`я ОСОБА_2 , в результаті чого здійснено фіктивну підприємницьку діяльність, в тому числі - по нібито наданню товарно-матеріальних цінностей (товарів, робіт, послуг)з метою прикриття незаконної діяльності".

Встановлено, що ОСОБА_2 не міг ніяким чином здійснювати господарську діяльність вказаних підприємств, так як з 2011 року працює торговим представником ТОВ "ІПГ Майстер", його робоче місце знаходиться у приміщенні гіпермаркету "Епіцентр" у м. Вінниці.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що ряд суб`єктів підприємницької діяльності транзитно-конвертаційної направленості сформували штучний податковий кредит для ФСПД - ТОВ "Мономо", яке в свою чергу формувало штучний податковий кредит для суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, а саме ТОВ "Лабортерра".

Згідно даних АІС ДФС "Податковий блок" встановлено, що від ТОВ "Мономо" - підприємства з ознаками фіктивності зареєстрованого на ОСОБА_3 у вересні 2016 року нібито здійснено постачання товарів (робіт, послуг) на адресу ряду підприємств, в т.ч. на ТОВ "Лабортерра" на загальну суму 262130, тис. грн., в т.ч. ПДВ 43,6 тис. грн. При цьому придбання реалізованих товарів (робіт, послуг) відображалось у податковій звітності від інших фіктивних підприємств зареєстрованих на ОСОБА_2 : ТОВ "Фрут майстер комерс", ТОВ "Фрут майстер трейд".

За період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Лабортерра" відображено придбання послуг екскаватора, робіт екскаватора з гідро молотком , послуг камаза, ремонт циліндрів постачальником яких задокументовано ТОВ "Мономо" .

За період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. ТОВ "Лабортерра" перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Мономо" кошти в сум 262130,0 грн. у відповідності до банківської виписки №156 від 13.10.2016 року на суму 262130,0 (бухгалтерська проводка Д-т 631 К-т 311).

Проведеним аналізом встановлено, що у ТОВ "МОНОМО" відсутня можливість фактичного здійснення господарських операцій з одержання товарів для подальшого їх використання у власній господарській діяльності або реалізації на адресу покупців, оскільки чисельність працюючих на підприємстві складає 1 особа, ТОВ "МОНОМО" не відображає у податковій звітності інформацію, що свідчить про наявність у нього основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів із спеціальними умовами доставки та зберігання у задекларованих обсягах, а відповідні послуги із залученням стороннього ресурсу не здійснювалось.

Сукупність вищеописаних фактів та обставин, викладених в отриманих матеріалах з регіональних органів ДФС, доказів наведених в матеріалах досудового слідства, а також результатів аналізу діяльності господарської діяльності підприємства, вказує на те, що ТОВ "Мономо" (код ЄДРПОУ - 38748743) за всіма показниками не відповідає реально діючому, а тому є учасником тіньового сектору економіки та декларує проведення операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевим отримувачем. Відсутність у вищевказаного підприємства необхідних умов та засобів, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення задекларованої господарської діяльності, а також обставини виявлені при аналізі задекларованих операцій, підтверджує, що вони фактично не могли надавати ТОВ "Лабортерра" послуги екскаватора, роботи екскаватора з гідро молотком, послуги камаза. Такі роботи потребують наявності відповідних основних фондів, участі значної кількості висококваліфікованого персоналу та наявності відповідних ресурсів.

Таким чином перевіркою встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій між ТОВ "Лабортерра" та ТОВ "Мономо", а саме: придбання послуг по роботі екскаваторів в періоді з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., в частині первинних документів (актів виконаних робіт, договорів, податкових накладних), засвідчених директором ТОВ "Мономо" - ОСОБА_2 .

Оскільки перевіркою встановлено фактичне отримання послуг, які не могли бути виконані ТОВ "Мономо" і реальне джерело надання (виконання) яких невідоме, за рахунок використання документів "контрагента", що фактично не міг і не здійснював роботи, тому дані роботи (послуги) є безоплатно отриманими.

За період з 01.01.2016р. по 31.12.2016 р. ТОВ "Лабортерра" задекларовано єдиного податку у сумі 44778 грн.

Перевіркою повноти визначення єдиного податку за період з 01.01.2016 по 31.12.2016р. встановлено його заниження всього у сумі 6 553 грн., у тому числі: за 3 кв.2016 рік в сумі 6553 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.1 розділу 3 акта перевірки.

ТОВ "Лабортерра" включено ПДВ до складу податкового кредиту відповідно податкових накладних по взаєморозрахунках з ТОВ "Мономо" (код ЄДРПОУ 39108339): по декларації за вересень 2016 в сумі 43 668 грн.

Сукупність вищеописаних фактів та обставин, викладених в отриманих матеріалах з регіональних органів ДФС, а також результатів аналізу діяльності по ланцюгу постачання, вказує на те, що ТОВ "Мономо" (код ЄДРПОУ - 38748743) за всіма показниками не відповідає реально діючому, а тому є учасником тіньового сектору економіки та декларує проведення операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевим отримувачем. Відсутність у підприємства необхідних умов та засобів, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення задекларованої господарської діяльності, а також обставини виявлені при аналізі задекларованих операцій, підтверджує, що вони фактично не могли надавати ТОВ "Лабортерра" послуги екскаватора, роботи екскаватора з гідро молотком, послуги камаза, ремонт циліндрів. Такі роботи потребують участі значної кількості висококваліфікованого персоналу та наявності відповідних ресурсів.". Враховуючи це, податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН на адресу ТОВ "Лабортерра" та відображена в податковому обліку не може вважатися такою, що відповідає нормам п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, підтверджує реальність проведення операцій з придбання товару та надають право на податковий кредит.".

Не погоджуючись із даними висновками акту, позивачем подано заперечення до ГУ ДФС у Вінницькій області, які залишені контролюючим органом без задоволення, а висновки акту - без змін.

За наслідком проведеної перевірки та складеного акта відповідачем 30.01.2019 р. прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- №0000571404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі - 43 688 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 10922 грн. ;

- №0000581404, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок у розмірі - 6 553 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1638 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000581404, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 292.3 статті 292 ПК України, до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Із аналізу процитованих норм видно, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду робіт (послуг). При цьому, безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг ) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення, суд вказує на наступне.

Так, контролюючий орган у своїх висновках викладених в акті перевірки, дійшов висновку, що підприємством занижено отриманий дохід внаслідок того, що до складу інших доходів за 3 квартал 2016 року не віднесено доходи по безоплатно отриманим роботам (послугам) на суму 218 442 грн. у тому числі за 3 кв.2016 рік в сумі 218 442 грн.

Разом з тим, як зазначалось вище, безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Оплатним визнається договір, відповідно до умов якого сторона повинна отримати плату чи інше зустрічну надання за виконання обов`язків, що випливають з договору. У свою чергу, безоплатним є такий договір, згідно з яким одна сторона бере на себе зобов`язання надати що-небудь іншій стороні без отримання від неї плати або іншого зустрічного надання.

Окрім того, відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями статті 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 904 ЦК України, за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов`язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у випадках, коли неможливість виконати договір про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок непереборної сили.

Отже, як видно договір про надання послуг , може бути оплатним та безоплатним. При цьому, безоплатним такий є у разі, якщо не передбачено за надання послуг здійснювати оплату.

В свою чергу, як встановлено судом, між ТОВ "Лабортерра" (замовник) та ТОВ "Мономо" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 25 від 01.09.2016 року, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги: роботи екскаватора, в т.ч. з гідро молотком, послуги вантажного транспорту, ремонту гідроциліндра. Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання. Замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті про надані послуги протягом 10 днів з моменту підписання акту.

В підтвердження отримання та оплати послуг від ТОВ "Мономо", позивачем надано наступні документи: акт про надання послуг від 30.09.2016 №13, платіжне доручення №156 від 13.10.2016 р.

Згідно акту про надання послуг, ТОВ "Мономо" надано ТОВ "Лабортерра" послуги на загальну суму 218 41, 67 грн., в тому числі ПДВ 43 688,33 грн. всього з ПДВ 262 130 грн., які платіжним дорученням №156 від 13 жовтня 2016 року оплачено. Факт даної оплати не заперечується відповідачем та відображається у акті перевірки. Отже, послуги отримані позивачем від ТОВ "Мономо" згідно укладеного договору передбачали грошову компенсацію вартості таких робіт, відтак, не є безоплатними.

За таких обставин, із урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що факт заниження товариством доходів внаслідок не віднесення до складу інших доходів безоплатно отриманих робіт (послуг) від ТОВ "Мономо" на суму 218 442 грн. у тому числі за 3 кв.2016 рік в сумі 218 442 грн., не знайшов своє підтвердження.

Відтак, податковим органом безпідставно збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок у розмірі 6 553 грн., відповідно спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення №0000571404, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначалось вище, контролюючий орган у своїх висновках констатує, що роботи (послуги) на суму 218 442 грн. є безоплатно отриманими . При цьому, у даному ж акті вказує на нереальність операцій між ТОВ "Мономо" та ТОВ "Лабортерра" та не можливість надання/отримання послуг.

Так, на аркуші 9 акту перевірки, контролюючий орган підсумовує, що перевіркою встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій між ТОВ Лабортерра та ТОВ Мономо , а саме: придбання послуг по роботі екскаваторів в періоді з 1.01.2016 р. по 31.12.2016 р. в частині первинних документів (актів виконаних робіт, договорів, податкових накладних).

Водночас, на аркуші 11 акту перевірки зазначає, що перевіркою встановлено фактичне отримання послуг, які не могли бути виконані ТОВ Мономо і реальне джерело виконання яких невідоме, за рахунок використання документів контрагента, що фактично не міг і не здійснював роботи, тому дані роботи (послуги) є безоплатно отриманими. При цьому, відповідач жодним чином не вказує, не описує, не досліджує та не доводить, яким чином встановив фактичне надання - отримання послуг екскаватора, а лише визнає цю обставину та, в подальшому вказує на наявність доходу у позивача з безоплатно отриманої послуги. Водночас, визнає та констатує факт проведення розрахунку за такі послуги. У цьому випадку виникає питання чи є надані послуги безоплатними, якщо наявні докази проведення за них розрахунку, відповідно, чи можна вважати їх (послуги) доходом за наявності витрати на оплату послуг. Представник податкового органу в судовому засіданні жодних пояснень з цього приводу не надав.

Також окремого окреслення потребують й посилання контролюючого органу на вирок суду у справі № 12724813/18 від 7.11.2018р., на який посилається відповідач як на доказ нереальності операцій з надання послуг екскаватора товариством Мономо .

Суд зазначає, що даний викор не може братись до увагиЮ скільки у ньому жодним чино мне згадується ні про ТОВ Лабортерра , ні про ТОВ Мономо , ні про фіктивність операцій між ними.

Суд не приймає до уваги тако доводи відповідача щодо відсутності необхідних ресурсів у ТОВ "Мономо" для надання відповідних послуг, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку платника податку нести відповідальність за несплату податків виконавцями послуг, або за можливу недостовірність відомостей про них чи не подання відповідної податкової звітності такими (виконавцями послуг). Окрім того, така інформація є службовою та використовується податковими органами з метою здійснення податкового контролю і не зумовлює для платників податків змін у структурі податкових зобов`язань та податкового кредиту.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України", в якому ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України", від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії", від 10 березня 2010 року у справі "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" Європейського Суду з прав людини наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Відповідні висновки у аналогічних категоріях спорів, висловлені у постановах Верховного Суду від 11.09.18 р. у справах № 823/2247/17 та № 815/6105/17.

Отже, як видно висновки податкового органу щодо отримання/не отримання ТОВ "Лабортерра" послуг від ТОВ "Мономо" є суперечливими, та не підтверджують факт не отримання першим послуг від останнього.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається податковий орган, суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, суд доходить висновку, що спірне рішення прийняте за відсутності на те правових підстав, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи правомірність оскаржуваних рішень, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

На думку суду, оскаржувані рішення прийнято без врахування розтлумачених критеріїв.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судові витрати понесені позивачем у даній справі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області від 30.01.2019 р. № 0000571404 та № 0000581404.

Стягнути на користь ТОВ "Лабортерра" (вул.Д.Конрада, 79, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39108339) судовий збір у розмірі 1921 (однієї тисячі дев`ятсот двадцять однієї гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінння ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код 39402165 ).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабортерра" (вул.Д.Конрада, 79, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39108339).

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код 39402165 ).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 10.07.19

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна

Дата ухвалення рішення01.07.2019
Оприлюднено11.07.2019
Номер документу82929918
СудочинствоАдміністративне
Суть: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Судовий реєстр по справі —120/707/19-а

Ухвала від 23.09.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сушко О.О.

Ухвала від 14.08.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сушко О.О.

Ухвала від 09.08.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сушко О.О.

Рішення від 01.07.2019

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Воробйова Інна Анатоліївна

Ухвала від 06.06.2019

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Воробйова Інна Анатоліївна

Ухвала від 04.04.2019

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Воробйова Інна Анатоліївна

Ухвала від 01.03.2019

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Воробйова Інна Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні