Рішення

від 09.07.2019 по справі 200/7238/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 р. Справа№200/7238/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, 17)

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення відповідача від 9 квітня 2019 року № 1466 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття архівних довідок Тельманівського районного трудового архіву від 2 липня 2014 року № 133 та від 7 липня 2014 року № 360 та зобов`язання прийняти зазначені довідки та зарахувати до страхового стажу період роботи в колгоспі ім. Калініно Старогнатівської сільської ради Тельманівського району з 13 липня 1981 року по 1 грудня 1982 року та з 15 лютого 1985 року по 28 грудня 1996 року, а також зобов`язання відповідача повторно розглянути його заяву від 1 квітня 2019 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , з урахуванням зарахованих періодів роботи.

Ухвалою суду від 7 червня 2019 року було прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/7238/19-а та задовольнивши клопотання позивача призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно не зарахував період роботи в колгоспі, оскільки саме у трудовій книжці позивача, яка є основним документом на підтвердження стажу роботи, містяться усі належні записи. Також, позивач зауважив, що відповідач також протиправно відмовився прийняти архівні довідки Тельманівського районного трудового архіву від 2 липня 2014 року № 133 та від 7 липня 2014 року № 360 на підтвердження встановленого мінімуму та фактично відпрацьовані трудодні в спірний період роботи через те, що підприємство знаходиться на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

В установлений судом строк відповідачем на адресу суду надано відзив на позовну заяву позивача, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог позивача з підстав, аналогічних в оскаржуваному рішенні.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Тельманівським РВ УМВС України в Донецькій області 22 квітня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 . Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії А, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_4 , видане 7 грудня 1992 року та претендує на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що 1 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, яка прийнята відповідачем та зареєстрована за № 1466.

Рішенням відповідача від 9 квітня 2019 року № 1466 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Як вбачається зі змісту зазначеного рішення, підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було відсутність необхідного стажу через не зарахування пенсійним органом до страхового стажу позивача періодів його роботи в колгоспі ім.. Калініно Старогнатівської сільської ради Тельманівського району з 13 липня 1981 по 1 грудня 1982 року, з 15 лютого 1985 року по 28 грудня 1996 року в зв`язку з відсутністю довідки про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані трудодні та у зв`язку із відсутністю відомостей про реорганізацію підприємства.

З трудової книжки позивача НОМЕР_5 (розділ ЧЛЕНСТВО В КОЛХОЗЕ ) вбачається, що у спірні періоди позивач:

13 липня 1981 року позивача прийнято в члени колгоспу ім. Калініна;

2 листопада 1982 року позивач призваний до лав Радянської Армії;

14 листопада 1984 року - демобілізовано з Армії;

15 лютого 1985 року позивача прийнято до колгоспу ім. Калініна;

28 грудня 1996 року - звільнено (виключено) з членів колгоспу за прогули.

Також, у розділі трудової книжки ТРУДОВОЕ УЧАСТИЕ В ОБЩЕСТВЕННОМ ХОЗЯЙСТВЕ зазначено про прийнятий колгоспом трудовий мінімум участі у суспільному господарстві та використання річного мінімуму трудової участі, а саме:

у 1985 році було встановлено трудовий мінімум 251 день, з яких відпрацьовано 232;

1986 рік: 280 днів, відпрацьовано 289;

1987 рік: 280 днів, відпрацьовано - 281;

1988 рік: 280 днів, відпрацьовано - 284;

1989 рік: 280 днів, відпрацьовано - 208;

1990 рік: 280 днів, відпрацьовано - 233;

1991 рік: 265 днів, відпрацьовано - 265;

1992 рік: 265 днів, відпрацьовано - 257;

1993 рік: 265 днів, відпрацьовано - 254;

1994 рік: 265 днів, відпрацьовано - 141.

Факт трудової участі в колгоспі також підтверджується наявними в матеріалах справи довідках від 2 липня 2014 року № 133 та від 7 липня 2014 року. Зокрема, за 1994 рік зазначено про 141 відпрацьований день та у 1995 році - 89.

За наявними матеріалами справи також вбачається, що у зв`язку з реорганізацією колгоспу імені Калініна перейменовано на Колективне сільськогосподарське підприємство Старогнатівське .

Також з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вільний доступ до якого забезпечує Міністерство юстиції України судом встановлено, що Колективне сільськогосподарське підприємство Старогнатівське (код ЄДРПОУ 00696728, місцезнаходження юридичної особи: 87110, Донецька обл., Волноваський район, село Старогнатівка) припинено, що спростовує доводи відповідача про неможливість отримання даних про реорганізацію.

Таким чином, спірним питанням у справі є підстави не зарахування періодів роботи до страхового стажу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію. Натомість, трудова книжки позивача містить усі необхідні записи.

Також, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Проте, матеріали справи не містять доказів щодо здійснення пенсійним органом своїх повноважень та запиту відповідної інформації, необхідної для призначення пенсії позивачу.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Окрім того, згідно пункту 1.7 Порядку № 22-1 зокрема, передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Натомість, матеріали справи не містять доказів щодо надання позивачу при зверненні до пенсійного органу такий строк для донесення додаткових та конкретно визначених документів, а через 4 дні після звернення із заявою про призначення пенсії - винесено спірне рішення.

Також, суд зауважує, що відповідачем, ураховуючи неможливість надання позивачем документів на підтвердження страхового стажу через знаходження їх на непідконтрольній території, протиправно не запропоновано підтвердити спірні періоди роботи показаннями свідків.

Так, відповідно до пункту 18 Положення № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Щодо відмови відповідача в прийнятті від позивача архівних довідок, які видані Тельманівським районним трудовим архівом, який розташований на непідконтрольній території, суд зауважує, що згідно наявних матеріалів справи не підтверджено факту відмови відповідача у їх прийнятті, що унеможливлює визнання дій відповідача в цій частині протиправними. Проте, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі Ілашку та інші проти Молдови та Росії , ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем Молдавської Республіки Придністров`я . Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах Пічкур проти України , Ілашку та інші проти Молдови та Росії як джерело права відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини . Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Отже, наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд при цьому зауважує, що матеріалами справи (даними трудової книжки) не підтверджено трудової участі позивача в колгоспі у 1995-1996 роках. Також, не зазначено поважності причини невиконання трудового мінімуму у 1985 році та у період 1989-1994 років, у такому випадку період роботи в колгоспі в означені роки повинні враховуватися за фактичною тривалістю згідно наданих позивачем довідок трудової установи.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивача згідно Закону України Про судовий збір звільнено від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496, 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, 17) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 9 квітня 2019 року № 1466 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169496) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 1 квітня 2019 року № 1466 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням довідок Тельманівського районного трудового архіву Донецької області від 2 липня 2014 року № 133, від 7 липня 2014 року № 360 та з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 9 липня 2019 року. Повне судове рішення складено 9 липня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар