Рішення

від 10.07.2019 по справі 520/6016/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 р. № 520/6016/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

18.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:

- скасувати рішення Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40381122, вул. Бєльовська, буд. 90, м. Красноград, Харківська область, 63304) №152 від 20.05.2019 року щодо відмови у призначенні з 11.05.2019 року пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , з урахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 р. №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019;

- зобов`язати Красноградське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40381122, вул. Бєльовська, буд. 90, м. Красноград, Харківська область, 63304) призначити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 11.05.2019 року пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення №152 від 20.05.2019 року Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у призначенні з 11.05.2019 року пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , на думку позивача, є протиправним.

Відповідач, Красноградське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_2 .

У відповідності до довідки МСЕК серія ХАР-05 № 024777 позивачу підтверджено ІII групу інвалідності безстроково. Причина інвалідності: захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 позивач з 12.11.1986 року по 22.12.1986 року перебував на спеціальних зборах та приймав участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Красноградському об`єднаному управління Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

11.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію по інвалідності, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №152 від 20.05.2019 року в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 було відмовлено. В рішенні зазначено, що за матеріалами пенсійної справи у період з 22.09.1986 року по 01.12.1988 року гр. ОСОБА_1 працював в ВО «Укрбургаз» Тампонажная контора, звідки був направлений на спеціальні збори по ліквідації наслідків-аварії на ЧАЕС з 12.11.1986 року по 24.12.1986 року. Зазначено, що право на перерахунок грошового забезпечення для нарахування пенсії обчисленого з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлено законом на 1 січня відповідного року, за нормами статті 59 ЗУ „Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсько катастрофи» мають особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із] застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Вказано, що оскільки до цього часу зміни не внесено до ст. 59 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи' та Рішення № 1-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, підстави для проведення перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1 відповідно до заяви від 11.05.2019 року відсутні.

Позивач, вважаючи вищевказане рішення протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною шостою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Частиною 7 вказаної статті закріплено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

При цьому, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796).

Положення статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосуються військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Частиною третьою статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року) було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, у частині третій статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року), було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Проте, у частині третій статті 59 Закону №796 (у редакції , чинній з 01 жовтня 2017 року), передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.

Таким чином, з 01.10.2017 розширено у межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону № 796-ХІІ.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо застосування вказаної норми права до осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не перебуваючи на дійсній строковій військовій службі.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 позивач з 12.11.1986 року по 22.12.1986 року перебував на спеціальних зборах та приймав участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У відповідності до довідки МСЕК серія ХАР-05 № 024777 позивачу підтверджено ІII групу інвалідності безстроково. Причина інвалідності: захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Разом з тим, вирішуючи дану справу, суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25.04.2019, згідно з яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової» , яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Словосполучення «дійсної строкової» , що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України звернув увагу, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Згідно статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відтак, з 25.04.2019 року у позивача виникло право на відповідний перерахунок пенсії.

Згідно з ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Судом встановлено, що позивач звернувшись до відповідача із відповідною заявою виявив своє бажання 11.05.2019 року щодо призначення пенсії по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №152 від 20.05.2019 року щодо відмови у призначенні з 11.05.2019 року пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , з урахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 винесене всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на висновку суду щодо протиправності оскаржуваного рішення, суд вважає, що належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1 з 11.05.2019 року пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Бєльовська, буд. 90, м. Красноград, Харківська область, 63304) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Красноградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40381122, вул. Бєльовська, буд. 90, м. Красноград, Харківська область, 63304) №152 від 20.05.2019 року щодо відмови у призначенні з 11.05.2019 року пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , з урахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019.

Зобов`язати Красноградське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40381122, вул. Бєльовська, буд. 90, м. Красноград, Харківська область, 63304) призначити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 11.05.2019 року пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.