Рішення

від 04.07.2019 по справі 360/1864/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1864/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Попової Н.І.,

представників позивача: Перекупки А.М., Горшкова В.В.,

представника відповідача: Рєкунова А.В.,

представника третьої особи,

яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 О ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів" до Сєвєродонецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Український шлях , про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу № 1-5/19-п від 10.04.2019, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів" до Сєвєродонецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Український шлях , про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу № 1-5/19-п від 10.04.2019.

Позов обґрунтовано тим, що Позивачем 23.04.2019 листом отримано Постанову № 1-5/19-п від 10.04.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У постанові зазначено, що на Позивача накладено штраф у розмірі 710 770,00 грн., оскільки його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

У постанові також зазначено, що вона складена на підставі матеріалів позапланової перевірки Позивача з питань дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Будівництво заводу з виробництва асфальтобетону на території заводу будівельних конструкції та матеріалів за адресою: Луганська обл., м.Сєвєродонецьк,вул.Б.Ліщіни,2-н .

Позивач вважає Постанову № 1-5/19-п від 10.04.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності незаконною та такою, що порушує норми матеріального та процесуального права.

При цьому Позивач виходить з того, що Позивач є користувачем земельної ділянки площею 5,2527 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Державного Акту на постійне користування 11-ЛГ № 006116 від 12.09.2000 та власником нерухомого майна, яке розташовано на вищевказаної ділянці.

В якості власника нерухомого майна, Позивач, як Орендодавець уклав договір оренди приміщень № 16 від 01.11.2018 з Орендарем - ТОВ Український шлях , основним видом діяльності якого є виробництво асфальтобетону. Усе обладнання для виробництва асфальтобетону є власністю ТОВ Український шлях , на орендованої нерухомості ТОВ Український шлях призводить розміщення та тестування вищевказаного обладнання.

Також позивач зазначає, що Позивач не є ані замовником, ані підрядником (особою, яка здійснює будівництво). Він також не є особою, яка здійснює проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, виготовлює будівельні матеріали, вироби та конструкції, не є особою, що надає технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва.

На підставі викладеного просив суд визнати протиправною та скасувати Постанову №1-5/19-п від 10.04.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою суду від 22 травня 2019 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання на 13 червня 2019 року (а.с. 1-3).

07 червня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 75-84), в обґрунтування якого зазначено, що планових перевірок за територіальним принципом. Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» - позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення такої перевірки звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (ч. 8 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» ). Відповідно до наказу № 22-02/19 від 22.02.2019 і направлення на проведення позапланової перевірки № 22-02 від 22.02.2019 з 13.03.2019 по 26.03.2019 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті «Будівництво заводу з виробництва асфальтобетону на території заводу будівельних конструкцій та матеріалів за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Богдана Ліщини, будинок 2-Н» . За інформацією, наданою Департаментом землеустрою, містобудування та архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради встановлено, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - будівництво заводу з виробництва асфальту за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 не надавались. Земельна ділянка площею 5,2527 за адресою: АДРЕСА_1 Богдана Ліщини, 2-н надана в постійне користування Відкритому акціонерному товариству «Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів» (після зміни організаційної форми - Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів» ) рішенням сесії виконкому Сєвєродонецької міської ради № 1648 від 12.09.2000, цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості. Правовстановлюючий документ - Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_1 -ЛГ № 006116 від 12.09.2000. Кадастровий номер земельній ділянці не присвоєно. Також встановлено виконання будівельних робіт на території яка знаходиться за межами огорожі підприємства. Згідно аналізу даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів було встановлено, відсутність документів що дають право на виконання будівельних робіт на Об`єкті, що підтверджується довідкою № 22-03-1/19 від 22.03.2019, та відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" свідчить про наявність ознак самочинного будівництва. Керівнику ТДВ «Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів» Перекупка А.М. на юридичну адресу направлено вимогу від 11.03.2019 № 11-03/1/19, про надання документів, що підтверджують наявність у замовника права на виконання будівельних робіт, копій проектної та виконавчої документації, письмових пояснень та засвідчених належним чином документів, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, а також письмових пояснень у разі відсутності зазначених документів у строк до 15.03.2019. Витребувані документи та будь-які пояснення від власника земельної ділянки до теперішнього часу до Відділу не надходили. Керівник підприємства ОСОБА_3 у телефонній розмові відмовився прибути до Відділу для надання пояснень та ознайомлення із матеріалами перевірки. В рамках проведення контрольного заходу, працівниками Відділу здійснено виїзд на Об`єкт та зафіксовано факт виконання будівельно-монтажних робіт з монтажу обладнання асфальтобетонного заводу. За результатами візуального огляду Об`єкту, який проведено 20.03.2019 встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває в постійному користуванні Товариства з додатковою відповідальності «Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів» виконуються будівельні роботи з будівництва заводу з виготовлення асфальтобетону. А саме виконано роботи з монтажу обладнання АБЗ - бункери предцозатори, сушильного барабану, елеваторів, ємностей сировини та накопичення готової продукції, інше технологічне обладнання. Також на прилеглій до заводу земельній ділянці, судячи з безпосередньої близькості розташування та пов`язаності технологічним процесом виробництва, виконуються роботи з облаштування відкритого складу сировини (щебеню) для виготовлення асфальтобетону. За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідно до вимог, установлених п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» складено Акт № 75 від 26.03.2019, в якому зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме та ч. 7 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У Позивача як основного користувача земельною ділянкою, відсутня можливість передати її, або її частину у користування іншому суб`єкту, в тому числі ТОВ «Український шлях» , в тому числі з метою здійснення будівництва, у зв`язку із чим, відповідальність за самочинне будівництво на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні Позивача та не передана будь- якій іншій особі, несе виключно Позивач.

Отже, відповідач вважає, що ним дотримано всіх процесуальних вимог чинного законодавства при здійсненні заходів архітектурно-будівельного контролю на Об`єкті, та прийнято усі залежні від нього заходи для забезпечення реалізації прав Позивача.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

11 червня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 178-181), в обґрунтування якої зазначено, що санкції, накладені на позивача постановою відповідача яка оскаржується (абз. 2 п.3 ч.2 ст.2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ), а також норма діючого законодавства, яка, з точки зору відповідача порушена (ч.1 ст.37 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності ) передбачають у якості суб`єкта правопорушення замовника будівництва. Замовник - це фізична або юридична особа яка, насамперед, має намір щодо забудови та реалізує цей намір шляхом здійснення відповідних дії: подання у встановленому законодавством порядку відповідних заяв (у площини адміністративно-господарських відносин), укладення відповідних договорів підряду на проектування, будівництво, тощо ( у площини цивільних правовідносин). Позивач стверджує, що він не мав наміру щодо забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 Ліщіни АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві постійного землекористування та не здійснював ніяких дій щодо реалізації такого наміру. Позивач в якості орендодавця уклав договір оренди нерухомого майна з третьої особою - ТОВ Український шлях . Дії, які відповідач кваліфікує як будівництво призведено саме ТОВ Український шлях за власним наміром та за власний рахунок, що останнім не заперечується. Згідно із роз`ясненнями ТОВ Український шлях було призведено роботи щодо розміщення на орендованої нерухомості (тверде покриття) технологічного обладнання без ознак будівництва.

На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 13 червня 2019 року клопотання представників Товариства з обмеженою відповідальністю Український шлях та Товариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів" про залучення третьої особи до участі у справі задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Український шлях (а.с.191-192).

13 червня 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 04 липня 2019 року.

03 липня 2019 року від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову та відзиву на позов (а.с. 218-223), в обґрунтування якого зазначено, що за адресою м. Сєвєродонецьк, вул АДРЕСА_3 Б АДРЕСА_3 Ліщини, 2Н виконуються монтажні роботи із встановлення обладнання з виробництва асфальтобетону, яке не є об`єктом будівництва, і жодні будівельні роботи для його будівництва при цьому не викопуються. Тому, відсутній склад правопорушення, передбачений абз.2 п.3 ч.2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Ця обставина підтверджується Висновком експерта №1-25/06 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 25.06.2019, складеного судовим експертом Шкребтієм Вячеславом Геннадійовичем за договором №1/Е-06/06 про надання експертних послуг від 06.06.2019 між ТОВ "Український Шлях" і ТОВ Український центр судових експертиз .

Враховуючи, що обладнання як матеріальний об`єкт відповідно до чинного законодавства в сфері будівництва не може бути окремим об`єктом будівництва, поняття клас наслідків по відношенню до нього не визначається або не застосовується.

Також дозвіл на виконання будівельних робіт потрібен для будівництва об`єктів, які відносяться до об`єктів будівництва із середніми (СС2) чи значними (ССЗ) наслідками (ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Кінцевим результатом виконання будівельних робіт на об`єктах будівництва є введення об`єкту в експлуатацію та реєстрація права власності на об`єкт містобудування як на об`єкт нерухомого майна (ч. 5 ст. 26 Закону).

Разом з тим, обладнання із виготовлення асфальтобетону MARINI TOP TOWER 3000Р (240 т/ч) не є нерухомим майном у розумінні ст. 181 Цивільного кодексу України і державна реєстрація права власності на таке обладнання, як на нерухоме майно, законодавством України не передбачена. Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

За таких обставин, оскаржувана постанова відповідача від 10.04.2019 про накладення штрафу на позивача (як і на будь-яку іншу особу) за виконання робіт по встановленню обладнання з виготовлення асфальтної продукції MARINI ТОР TOWER 3000Р (240 т/ч), є незаконним, оскільки обладнання не відноситься до об`єктів будівництва, його монтаж не відноситься до будівельних робіт, які до того ж за твердженням відповідача потребують отримання дозволу.

На підставі викладеного представник третьої особи просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представники позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, надали пояснення аналогічні доводам, викладеним в позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступних висновків.

Товариство з додатковою відповідальністю Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів є юридичною особою відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 2-Н, створено на підставі рішення №1 учасника основними видами діяльності є: виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, будівництво житлових і нежитлових будівель, інші спеціалізовані будівельні роботи, виробництво сталевих бочок і подібних контейнерів, установлення та монтаж машин і устатковання, роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (а.с. 8-11).

Позивач є користувачем земельної ділянки площею 5,2527 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею (а.с. 13-16, 52-55).

Позивачем було укладено договір № 16 оренди приміщень з орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю Український шлях для розміщення виробництва асфальтобетону. Відповідно до розділу 1 "Предмет договору" Договору Орендар бере в тимчасове користування об`єкти нерухомого майна: тверде покриття для встановлення модульного виробництва асфальтобетону, нежитлове приміщення зальною площею 200 кв.м., залізнична колія довжиною 250 м за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 . Богдана Ліщини, 2Н (а.с. 21-23, 60-62).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 22.02.2019 №22-02/19 Про проведення позапланової перевірки , згідно направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 22.02.2019 №22-02, головним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Шевченко В.П. та провідним спеціалістом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради Михайловій В.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво заводу з виробництва афальтобетону на території заводу будівельних конструкцій та матеріалів за адресою: АДРЕСА_4 область, м. Сєвєродонецьк, вул. АДРЕСА_1 Ліщини, буд. 2Н (а.с. 94-95).

За результатами перевірки було складено акт візуального огляду території заводу будівельних конструкцій та матеріалів від 20.03.2019, у якому зазначено, що на земельній ділянці, яка належить ТДВ Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів виконуються будівельні роботи з будівництва заводу з виготовлення асфальтобетону (а.с. 96).

Також за результатами перевірки було складено акт від 26.03.2019 №75, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.03.2019, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 26.03.2019 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 26.03.2019, якими встановлено порушення частини першої статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 27 постанови Кабінету Міністрів України № 466 Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт (а.с. 104-128).

10.04.2019 начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Сєвєродонецької міської ради на підставі акта від 26.03.2019 №75, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.03.2019, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 26.03.2019 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 26.03.2019, прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №1-5/19-п, якою Товариство з додатковою відповідальністю Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом абз.2 п.3 ч.2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на підприємство штраф у розмірі 710 770,00 грн (а.с. 131-134).

Вирішуючи справу по суті суд враховує наступні нормативно-правові акти.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, Законом, що визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877).

Відповідно до статті 1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону №877 заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

При цьому, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (ч.5 ст.2 Закону №877).

Згідно із ч. 1 статті 4 Закону №877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 10 статті 4 Закону №877 посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб`єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.11 статті 4 Закону № 877 плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону №877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частинами 1, 2 статті 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно із ч. 6 ст. 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт,Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Статтею 10 Закону №877 визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути проінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі Порядок №553).

Відповідно до абз. 11 пункту 7 та абз. 1 пункту 9 Порядку №553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

З аналізу наведених норм вбачається, що усі заходи контролю щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи, в тому числі позапланові, мають здійснюватися виключно з підстав та у спосіб визначених законодавством.

Зокрема, такі заходи повинні проводитись за обов`язковою присутності під час проведення таких заходів керівника суб`єкта господарювання або особи, уповноваженої керівником, з обов`язковим повідомленням суб`єкта господарювання про проведення відповідних перевірок та про підстави проведення таких перевірок, тощо.

Суд зазначає, що із наданих відповідачем актів від 20.03.2019 та від 26.03.2019 вбачається те, що вони були складені під час проведення позапланової перевірки позивача за відсутності керівника чи уповноваженого представника позивача.

Також з матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка позивача була проведена на підставі наказу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю від 22.02.2019 №22-02/19 Про проведення позапланової перевірки , з яким позивача не було ознайомлено, що підтверджується відповідними поясненнями представника відповідача під час проведення судового засідання.

Крім того, відповідачем не вручено другий примірник акту від 26.03.2019 №75 керівнику позивача за місцем проведення перевірки - об`єкт по АДРЕСА_2 . Б. АДРЕСА_1 Н, як того вимагає законодавство.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною першою статті 74 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Неналежне повідомлення позивача про проведення перевірки, не надання йому документів про проведення перевірки, проведення перевірки за відсутності керівника позивача або уповноваженою ним особою, та інші порушення прав Позивача під час проведення заходу державного контролю, обов`язковість яких встановно Законом № 877 свідчать про одержання відповідачем доказів вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності всупереч законодавству, а тому не беруться судом до уваги та не можуть вважатись належними і допустимими.

Крім того, суд наголошує, що Відповідач в силу ч.10 ст.4 Закону № 877 та п11 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 не обмежений в праві одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Наданий відповідачем лист від 11.03.2019 за № 11-03-1/19 "Вимога щодо надання документів. Повторно" (а.с.92) не може бути належним доказом витребування у Позивача документів та пояснень, оскільки даний запит був направлений за допомогою поштового зв`язку через ПАТ "Укрпошта" (трек-номер 9340406254958) 11 березня 2019 року (а.с.93), а отриманий Позивачем лише 29 березня 2019 року, тобто після проведення перевірки.

Під час проведення перевірки Відповідач не витребував у Позивача жодних документів, для з`ясування усіх обставин, які впливають на правомірність висновків щодо наявності або відсутності правопорушень у сфері містобудівної діяльності.

З огляду на вищенаведені підстави суд дійшов висновку, що Відповідачем здійснений висновок щодо порушень з боку саме Позивача у сфері містобудівної діяльності на припущеннях та не містять належного доказового обгрунтування.

Щодо законності застосування штрафу до Позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208 (далі - Закон № 208) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 2 цього Закону, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації.

Отже, саме замовники будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687 визначено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку заяву.

Як встановлено судом між позивачем та третьою особою було укладено договір №16 оренди приміщень від 01.11.2018, з метою розміщення виробництва асфальтобетону за адресою: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 2Н.

В свою чергу, ТОВ Український шлях (Покупець) уклало договір купівлі-продажу обладнання №5.18 від 09.10.2018 з ТОВ Меса-Дорбуд (Продавець), відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця обладнання для виготовлення асфальтобетону Асфальтний завод MARINI TOP TOWER 3000P в зборі.

Відповідно п.3.2 зазначеного договору обов`язком Продавця є проведення демонтажу обладнання у місці його знаходження, доставити обладнання у місце його експлуатації Покупцем, розвантаження із транспортних засобів, монтаж, пуск та налагодження обладнання Продавцем, введення обладнання в експлуатацію спільно із фахівцями Покупця у місці його експлуатації та після цього передати обладнання покупцю.

Таким чином, наведеними документами підтверджується, що Позивач не здійснював дій щодо монтажу, налагодження обладнання, введення обладнання в експлуатацію, не виконував жодних будівельних робіт та не був замовником таких робіт, за які Позивача було притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За таких обставин, суд вважає, що Відповідачем до позивача протиправно застосовані штрафні санкції за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що Відповідач при прийнятті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-5/19-п від 10.04.2019 діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та те, що зазначену постанову було прийнято без урахування усіх обставин, що мали значення для її прийняття, а тому постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-5/19-п від 10.04.2019 підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн., оскільки позовні вимоги задоволені, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с. 41).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів" до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу № 1-5/19-п від 10.04.2019 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову №1-5/19-п від 10.04.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів" в сумі 710770,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сєвєродонецької міської ради (місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, будинок 32, ідентифікаційний код 26204220) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Сєвєродонецький завод будівельних конструкцій та матеріалів" (місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Богдана Ліщини, будинок 2-Н, ідентифікаційний код 01235828) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений та підписаний 09 липня 2019 року.

Суддя О.В. Ірметова