Рішення

від 10.07.2019 по справі 824/315/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/315/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернівецькій області до Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17761", про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (далі- позивач), звернулось в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортного підприємства 17761" (далі - відповідач), в якому просить:

- стягнути з відкритого акціонерного товариства "Чернівецького Автотранспортного підприємства 17761" на користь Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернівецькій області капіталізовані платежі в сумі 408260,96 грн.

1. Аргументи учасників справи.

1.1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач перебуває в процесі припинення юридичної особи, що вбачається з листа державного реєстратора.

Вказав, що Новоселицьким відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області на дату припинення боржника здійснюються страхові виплати одному потерпілому на виробництві, який отримав травму 29.01.1985 року під час роботи в Чернівецькому автотранспортному підприємстві №12761, правонаступником якого є ВАТ Автотранспортне підприємство №17761 - Руснаку А.І . Відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування вказаний працівник продовжує отримувати страхові виплати. Несвоєчасна сплата капіталізованих платежів до управління призводить до порушення конституційних прав громадян, та завдає суттєву шкоду інтересам держави, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

2. Відповідач правом визначеним у статті 162 КАС України на подання відзиву на адміністративний позов - не скористався.

2.1. Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Доводи учасників справи.

3.1. 06.06.2019 року позивач у відповідності до статті 194 КАС України подав до суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

3.2. Представник відповідача будучи належними чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

3.4. З урахуванням статей 194, 205 КАС України, а також і те, що в матеріалах адміністративної справи позивачем надано достатній обсяг доказів, які дають можливість повно, всебічно та об`єктивно вирішити даний спір, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

4.Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

4.1. Згідно листа № 01/05/1-10-1524 від 21.11.2018 року Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради вбачається, що Державне Чернівецьке автотранспортне підприємство № 17761 зареєстроване 08.04.1992 року рішенням Першотравневої районної ради народних депутатів м.Чернівці № 84/6 за адресою: м.Чернівці, вул. Московської Олімпіади, буд. 1А. З 28.06.1996 року відповідно до наказу Регіонального відділення по Чернівецькій області № 822-77 від 27.06.1996 року перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство " 17761", яке знаходиться в стані припинення. Інформація щодо Чернівецького автотранспортного підприємства № 12761 в базі даних відділу відсутня. (а.с.9)

Факт правонаступництва підтверджується наказом Міністерства транспорту УРСР № 91 від 29.04.1986 року. (а.с.10,11)

4.2. На підставі зазначеного, позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.11.2018 року № 01-15-3088 про визнання грошових вимог на суму 408281,90 грн. Вказана заява згідно відмітки в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 12.11.2018 року. (а.с. 19-20, 21)

4.3. Для підтвердження наявності у відповідача зобов`язань для розрахунку з потерпілими на виробництві, позивачем до матеріалів справи надано розрахунок потреби в капіталізації коштів ВАТ "Автотранспортне підприємство № 17761" для розрахунку з потерпілим на виробництві станом на 06.11.2018 року відносно ОСОБА_1 , згідно якого, розмір щомісячної виплати становить 1564,57 грн., загальна потреба в капіталізації - 408260,96 грн. (а.с.7)

4.4. Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується Актом форми Н-1 № 1 про нещасний випадок від 05.02.1985 грн., щодо ОСОБА_1 , який стався під час роботи в Чернівецькому АТП 12761, правонаступником якого є відповідач. (а.с. 12-13)

4.5. Відповідно до витягу з Акту огляду у ЛТЕК від 11.12.2006 р., про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, визначено ступінь втрати працездатності 40%. (а.с.14, зворотна сторона аркуша)

4.6. Постановою Відділення виконавчої дирекції фонду у м.Чернівці ФССНВ України від 25.12.2002 р. № 437 "Про призначеня страхової виплати", постановлено призначити ОСОБА_1 щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 66,00 грн., виплату проводити з 05.07.2002 року по 01.08.2003 року. (а.с.16-17)

4.7. Постановою Новоселицького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області від 05.03.2018 року № 2406/96/96/20 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2018 року, постановлено призначити потерпілому ОСОБА_1 номер справи 96, номер випадку 96, перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1564,57 грн. Виплати провадити з 01 березня 2018 року безстроково.

5.До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

5.2. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

5.3. Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-ХІV та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за №765.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги її кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановленні законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999р. № 1105-XIV (далі Закон № 1105), статтею 3 якого визначено наступні принципи соціального страхування: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Згідно з частини 1 статті 4 Закону № 1105, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105 передбачено, що джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону № 1105 визначено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Абзацом 2 частини 2 статті 35 Закону № 1105 передбачено, що усі особи, перелічені у частині першій цієї статті, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону № 1105 роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідуються, кошти до Фонду сплачуються страхувальником, згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженим Постановою КМУ від 06.05.2000р. № 765 (далі - Порядок №765)

Абзацом 2 пункту 1 Порядку №765 передбачено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку №765 капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Вимоги Закону №1105 та положення Порядку №765 поширюються на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 26 червня 2012 року у справі №21-156а12.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5.4. Суд враховує той факт, що нормами ЦК України та Закону № 1105, передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи пункту 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105.

Відповідно до пункту 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторів складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Виплати грошових сум кредиторам проводяться відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження.

Судом встановлено, що за весь час знаходження потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві на обліку у Новоселицькому відділенні, йому виплачуються щомісячні страхові виплати згідно з чинним законодавством України.

Слід зазначити також те, що несвоєчасна сплата капіталізованих платежів до управління призводить до порушення конституційних прав громадян, до несвоєчасної виплати страхових виплат та завдає суттєву шкоду інтересам держави.

Крім того, ненадходження від відповідача вказаної заборгованості на рахунок Фонду негативно впливає та може призвести до зниження ефективності функціонування та розвитку в країні загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності.

Заявлена позивачем сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунками потреби в капіталізації коштів та іншими матеріалами справи.

На час розгляду справи в суді капіталізований платіж в сумі 408260,96 грн відповідачем не сплачений.

Враховуючи наведене вище суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми капіталізованих платежів є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати суми капіталізованих платежів не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення капіталізованих платежів в сумі 408260,96 грн повністю.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. Частиною 2 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. За відсутності таких витрат, суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернівецькій області до Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17761" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17761" на користь Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернівецькій області капіталізовані платежі в сумі 408260,96 грн на розрахунковий рахунок Чернівецького міського відділення р/р 37176001000330 у ГУДКС у Чернівецькій області, МФО 856135, ЄДРПОУ 41424774.

3. Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (вул. Гулака-Артемовського Семена, 19, м. Чернівці, 58001, код ЄДРПОУ: 41314497).

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 17761" (вул. М.Олімпіади, 1-А, м.Чернівці, 58023, код ЄДРРОУ: 05482363).

Суддя Боднарюк О.В.