Рішення

від 16.05.2019 по справі 916/2662/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2019Справа № 916/2662/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В.В. , за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги , будинок 14; ідентифікаційний код 38727770) в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (54017, Миколаївська область, місто Миколаїв, Центральний район, вулиця Лягіна, будинок 27; ідентифікаційний код 38728507)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приморгруп" (04071, місто Київ, Подільський район, вулиця Нижній Вал, будинок 51; ідентифікаційний код 39415797)

про стягнення 890 620,05 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 16.05.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У листопаді 2018 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приморгруп" про стягнення 890 620,02 грн, з яких 598 329,12 грн - пеня, 291 065,89 грн - штраф, 1 225,04 грн - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду № 170-В-ФДЛ-17 від 11.08.2017 в частині своєчасного виконання обумовлених вказаним правочином робіт, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2662/18 для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.01.2019 підготовче судове засідання по справі № 916/2662/18 призначено на 30.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Одеської області справу № 916/2662/18 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 15.02.2019, справу № 916/2662/18 передано на розгляд судді Джарти В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 справу № 916/2662/18 прийнято до провадження суддею Джарти В. В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 13.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 підготовче судове засідання відкладено на 27.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2019 підготовче судове засідання відкладено на 18.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №916/2662/18 до судового розгляду по суті на 16.05.2019.

У судове засідання 16.05.2019 прибули представники позивача.

Відповідач до суду представників не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частин 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, ухвали від Господарського суду міста Києва по справі № 916/2662/18 були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, місто Київ, Подільський район, вулиця Нижній Вал, будинок 51.

Проте, поштові конверти з ухвалами Господарського суду міста Києва було повернуто до суду з відмітками відділення поштового зв`язку "не знаходиться".

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Також, судом було розміщено оголошення про судового розгляду по суті на 16.05.2019 на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

Крім того, у даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду міста Києва справі № 916/2662/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

11.08.2017 між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приморгруп" (підрядник) було укладено договір підряду № 170-В-ФДЛ-17 від 11.08.2017 (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати роботи, визначені у пункті 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно пункту 3.1. договору ціна договору (договірна ціна) (додаток №1), що є невід`ємною частиною договору, визначається згідно ДСТУ Б Д.1.1-1/2013 (зі змінами та доповненнями) на основі проектної документації та є динамічною, без права її подальшого збільшення і складає 7 422 956,03 грн без ПДВ, крім того сума ПДВ 1 484 591,21 грн, а всього ціна цього договору становить 8 907 547,24 грн з ПДВ згідно з Протоколом погодження договірної ціни (додаток №2), що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 4.1.3 (в редакції додаткової угоди №1 від 11.12.2017) розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись на підставі підписаних з обох сторін актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-2 з урахуванням перерахованого авансу (за наявності).

При цьому 55% від вартості обладнання відповідно до підписаних Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, зараховується сторонами як зменшення сплаченого замовником авансу (за наявності), залишок вартості виконаних робіт - сплачується замовником у термін 10 банківських днів після пред`явлення підрядником оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату робіт та після підписання сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3. До названих документів обов`язково надаються замовнику виконавча документація, передбачена вимогами нормативних документів у галузі будівництва, документи щодо якості обладнання та матеріальних ресурсів.

Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджуються виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 10 робочих днів з дня одержання.

За умовами пункту 4.1.4. договору, остаточний розрахунок за вирахуванням сплачених замовником за цим договором платежів здійснюється протягом 10 банківських днів після пред`явлення підрядником оригіналу належним чином оформленого рахунку на оплату робіт та після підписання сторонами Акту приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) та останніх Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, в залежності від того, яка подія сталася раніше.

Згідно пункту 5.1. договору замовник до початку виконання робіт передає підряднику об`єкт будівництва та всю дозвільну документацію за Актом приймання-передачі фронту робіт (об`єкта будівництва). Підрядник несе повну відповідальність за збереження отриманого від замовника майна (об`єкта будівництва).

Пунктами 5.3.1, 5.3.2. договору обумовлено, що початок та закінчення виконання робіт визначається Календарним графіком (Додаток №4), що є невід`ємною частиною цього договору. Строк виконання підрядником робіт за цим договором складає 120 календарних днів з початку виконання робіт, але в будь-якому разі не пізніше 31.12.2017, без урахування терміну зупинок з причин технічних перешкод.

Сторони в пункті 6.3.14. договору також погодили, що у разі здійснення авансування у 2017 році підрядник зобов`язаних повернути замовнику незакриту Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3 суму авансу до 31.12.2017 (у разі наявності авансу).

Цей договір набирає чинності з дня його укладення і діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 9.1 договору).

В якості додатків до договору підряду № 170-В-ФДЛ-17 від 11.08.2017 між сторонами підписано також Договірну ціну разом з Протоколом погодження договірної ціни, Технічні вимоги та Календарний графік.

Відповідно до Календарного графіку сторони погодили наступні строки виконання робіт:

- строк виконання робіт: 120 календарних днів з початку виконання робіт, але в будь-якому разі не пізніше 31.12.2017, без урахування терміну зупинок з причин технологічних перешкод;

- початок: з наступного робочого дня після підписання Акту приймання-передачі фронту робіт (об`єкта будівництва) згідно пункту 5.1. договору або перерахування підряднику авансу (у разі потреби в авансі) згідно пунктів 1.6., 4.1.1. та 6.3.12. договору, в залежності від того, яка подія настала раніше;

- закінчення: протягом 120 календарних днів з початку виконання робіт, але в будь-якому разі не пізніше 31.12.2017, без урахування терміну зупинок з причин технологічних перешкод.

На виконання умов договору підряду № 170-В-ФДЛ-17 від 11.08.2017 між сторонами 10.10.2017 складено та підписано Акт приймання-передачі фронту робіт (об`єкта будівництва).

08.11.2017 позивачем відповідно до платіжного доручення №5761 від 08.11.2017 було перераховано на рахунок відповідача аванс за роботи в розмірі 2 571 865,80 грн.

В подальшому сторонами було підписано Акти приймання виконання будівельних робіт за грудень 2017 №1 від 05.12.2017 на суму 94 114,61 грн, №2 від 11.12.2017 та №2-1 від 11.12.2017 на суму 2 551 900,47 грн, №3 від 29.12.2017 та №3-1 від 29.12.2017 на суму 2 097 588,75 грн, разом з довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Замовником було оплачені відповідні роботи, виконані за грудень 2017 року, відповідно до платіжних доручень №6386 від 11.12.2017 на суму 94 114,61 грн, №6506 від 15.12.2017 на суму 1 152 153,57 грн, №201 від 12.01.2018 на суму 925 469,85 грн, №202 від 12.01.2018 на суму 110 132,74 грн.

Таким чином, станом на 31.12.2017 залишок непокритого Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 становив 110 132,74 грн.

Вказані грошові кошти відповідач повернув позивачу лише 15.01.2018 відповідно до платіжного доручення №396 від 15.01.2018.

Крім того, між підрядником та замовником також були підписані Акти приймання виконання будівельних робіт за березень 2018 №4 від 12.03.2018 та №4-1 від 12.03.2018 на суму 1 127 640,34 грн, за червень 2018 №5 від 12.06.2018 та №5-1 від 12.06.2018 на суму 1 607 323,39 грн, за липень 2018 №6 від 26.07.2018 та №6-1 від 26.07.2018 на суму 327 782,57 грн, разом з довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

15.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Приморгруп" листом повідомило позивача про закінчення робіт, обумовлених договором підряду № 170-В-ФДЛ-17 від 11.08.2017.

15.11.2018 між сторонами було підписано акт приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2018 на суму 1 095 337,79 грн, а також акт приймання передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) згідно договору підряду № 170-В-ФДЛ-17 від 11.08.2017.

Виконані відповідачем роботи були оплачені позивачем згідно платіжних доручень №1347 від 20.03.2018 на суму 1 127 640,34 грн, №2942 від 13.06.2018 на суму 1 607 323,39 грн, №3745 від 27.07.2018 на суму 327 782,57 грн, №5864 від 16.11.2018 на суму 1 095 337,79 грн.

Оскільки відповідач, як підрядник порушив встановлені договором підряду № 170-В-ФДЛ-17 від 11.08.2017 строки виконання робіт, а також строк повернення сплаченого та непокритого Актами виконаних робіт авансу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованих штрафних санкцій.

Як вже зазначалось, відповідач своїм правом поданні відзиву суду не скористався.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (стаття 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Так, як вже було зазначено, умовами Календарного графіку до договору підряду № 170-В-ФДЛ-17 від 11.08.2017 сторонами було погоджено строк виконання робіт: 120 календарних днів з початку виконання робіт, але в будь-якому разі не пізніше 31.12.2017, без урахування терміну зупинок з причин технологічних перешкод.

Водночас, передбачені договором роботи Товариством з обмеженою відповідальністю "Приморгруп" було завершено 15.11.2018.

Крім того, в пункті 6.3.14. договору сторонами обумовлено, що у разі здійснення авансування у 2017 році підрядник зобов`язаних повернути замовнику незакриту Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3 суму авансу до 31.12.2017 (у разі наявності авансу).

Проте, відповідну незакриту суму авансу в розмірі 110 132,74 грн відповідач повернув Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 15.01.2018.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 598 329,12 грн пені за прострочення виконання робіт, 291 065,89 грн штрафу за прострочення виконання робіт та 1 225,04 грн пені за несвоєчасне повернення авансу.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.2.1. договору підряду № 170-В-ФДЛ-17 від 11.08.2017сторони погодили, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний календарний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Крім того, у відповідності до пункту 7.2.3. договору, у разі несвоєчасного повернення незакритої актом приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3 суми авансу відповідно до умов цього договору, підрядних сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми неповернутої (несвоєчасно повернутої) попередньої оплати (авансу) за кожен день прострочення (за наявності авансу).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи, що господарським судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасного виконання робіт та повернення суми авансу, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є обґрунтованими.

Здійснивши власний перерахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично правильним та вірним.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приморгруп" про стягнення 890 620,02 грн, з яких 598 329,12 грн - пеня, 291 065,89 грн - штраф, 1 225,04 грн - пеня - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приморгруп" (04071, місто Київ, Подільський район, вулиця Нижній Вал, будинок 51; ідентифікаційний код 39415797) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, будинок 14; ідентифікаційний код 38727770) в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (54017, Миколаївська область, місто Миколаїв, Центральний район, вулиця Лягіна, будинок 27; ідентифікаційний код 38728507) пеню в розмірі 598 329,12 грн (п`ятсот дев`яносто вісім тисяч триста двадцять дев`ять гривень 12 копійок), штраф у розмірі 291 065,89 грн (двісті дев`яносто одна тисяча шістдесят п`ять гривень 89 копійок), 1 225,04 грн (одну тисячу двісті двадцять п`ять гривень 04 копійки) пені за несвоєчасне повернення авансу та витрати по сплаті судового збору в сумі 13 381,45 грн (тринадцять тисяч триста вісімдесят одна гривня 45 копійок).

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05.07.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ