Рішення

від 02.07.2019 по справі 910/3668/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2019Справа № 910/3668/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443)

до 1) Приватного підприємства Фірма "Каток" (03150, м.Київ, вул.Червоноармійська буд.57/3, код ЄДРПОУ 21497275)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року)

про стягнення 732465,23 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Большаков Д.К. адвокат.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про солідарне стягнення з Приватного підприємства Фірма "Каток", як боржника за договором фінансового лізингу № НІ 450 від 31.05.2013 та ОСОБА_1 , як поручителя боржника по договору поруки № Т 04.03.2008 А 1193 від 31.05.2013 заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 638 441,37 грн., 94 023,86 грн. винагороди (комісії).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.04.2019, надіслано запит до Департаменту з питань реєстрації КМДА стосовно надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача-2.

12.04.2019 до суду від Департаменту з питань реєстрації КМДА надійшла відповідь на запит, в якому Департамент вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 03.04.2019, зареєстрованій на адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 23.04.2019 відкладено підготовче засідання на 28.05.2019.

У судовому засіданні 28.05.2019 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті спору призначено на 02.07.2019.

У засідання суду 02.07.2019 представники відповідачів не з`явились, письмових відзивів на позов не надали, ухвали суду від 29.03.2019, 23.04.2019, 28.05.2019 були надіслані відповідачам за адресами відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформації, та відповіді Департаменту з питань реєстрації КМДА щодо відповідача 2, з адреси відповідача 1 повернені із зазначенням причини повернення не зареєстрована фірма , при цьому заява про зміну місцезнаходження відповідача 1 до суду не надходила, відповідача 2 отримав ухвалу суду від 24.04.2019 - 10.05.2019, що засвідчено його підписом, решта кореспонденції повернена з його адреси за закінченням встановленого строку зберігання .

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Відповідачі-1, 2 мають доступ до судових рішень та були не позбавлені можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи та відсутність підстав для його відкладення, та те, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача , об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2013 року між ПАТ ТАСКОМБАНК (надалі Банк або Лізингодавець ), правонаступником якого є позивач, та відповідачем 1- ПП ФІРМА КАТОК (далі лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №Н1 450, за умовами якого позивач надав відповідачу 1 в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу рухоме майно, а саме: обладнання в кількості 168 одиниць згідно з описом, що визначений в Додатку №3 до цього Договору та яке знаходиться за адресою: місто Бровари, вулиця Лісова , будинок 24, про що сторони підписали Акт прийому-передачі від 31.05.2013 (додаток № 2 договору).

У відповідності з п.2.1 договору лізингу строк користування лізингоодержувачем майном становить 24 місяці з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно з п.4.1 договору, за умови належної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

Згідно п.3.1 договору лізингу, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі в розмірі та строки відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до цього договору).

У відповідності до п.3.2 договору, лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує (компенсує0 частину вартості майна; платіж, як винагорода (комісія) лізингодавця за передане в лізинг майно, яка нараховується лізингодавцем, виходячи з 4% річних на залишок невідшкодованої лізингоодержувачем частини вартості майна, з врахуванням коригування, вказаного в п.3.8 цього договору; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням умов договору. Загальна вартість майна на момент укладення договору складає 747 490,36 грн.

У п.3.3 договору узгоджено, що загальна вартість винагороди лізингодавцю за передане в лізинг майно за цим договором складає 32 499,60 грн. при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору). Вказана сума винагороди може бути збільшена з урахуванням умов п.3.9 договору.

За умовами п.8.4.1 договору лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі та здійснювати оплату (відшкодування) інших витрат, що передбачені цим договором.

В свою чергу лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість за цим договором (п.8.1.7).

Пунктом 9.1.1 договору визначено, що лізингодавець має право вилучити (повернути) майно, у т.ч. якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або в повному обсязі)та прострочення сплати становить більше 90 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору).

Відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), відповідач зобов`язався здійснити оплату загального лізингового платежу у сумі 812 489,56 грн., який включає компенсацію вартості майна та винагороду у період з 30.06.2013 по 31.05.2015.

У зв`язку із невиконанням відповідачем -1 своїх зобов`язань по договору, позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою в строк до 20.07.2015 повернути майно банку в технічно-справному стані, придатному для експлуатації та здійснити погашення боргу сумі 641 410,71 грн. простроченого платежу (компенсації частини вартості майна), 6046,59 грн. простроченої винагороди та 216 973,40 грн. пені. Вказаний лист отриманий представником відповідача 1 - Пономарь , що засвідченого його підписом, проте залишений без відповіді.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов`язань за договором про фінансовий лізинг № НІ 450 від 31.05.2013 року, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 638 441,37 грн., 94 023,86 грн. винагороди (комісії).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувача на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідач-1 доказів, які б підтверджували виконання ним обов`язку по сплаті лізингових платежів по договору, а саме: 638 441,37 грн. лізингових платежів (компенсації частини вартості майна), 94 023,86 грн. винагороди (комісії), суду не надав.

Як встановлено судом, 31.05.2013 між позивачем (кредитор), відповідачем 1 (боржник) та відповідачем - 2 ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № Т04.03.2008 І 1193, за яким поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором на засадах солідарного боржника за виконання боржником зобов`язань згідно договору № НІ 450 фінансового лізингу від 31.05.2013, що був укладений між кредитором та боржником зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до умов п.3.1 договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за договором лізингу, в тому числі:сплати лізингових платежів, сплати неустойки, відшкодування збитків та витрат.

Згідно з п.3.3 договору, у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що випливають із договору лізингу, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 638 441,37 грн., 94 023,86 грн. винагороди (комісії).

Судом враховано, що за умовами договору поруки № Т04.03.2008 І 1193 від 31.05.2013, відповідач 1 та відповідач 2 є солідарними боржника перед позивачем за договором фінансового лізингу №Н1 450 від 31.05.2013 і позивач у межах визначеного законом строку дії поруки, висловив свою вимогу як до боржника, так і до поручителя щодо солідарно стягнення боргу у зв`язку із невиконанням боржником своїх зобов`язань по договору, які були забезпечені поручителем.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачами-1 та 2 грошових коштів на користь позивача в рахунок погашення заборгованості, що утворилась у відповідача-1 за договором фінансового лізингу №Н1 450 від 31.05.2013.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів солідарно.

Керуючись ст.ст. 86, 126, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства Фірма "Каток" (03150, м.Київ, вул.Червоноармійська буд.57/3, код ЄДРПОУ 21497275) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) 638 441 (шістсот тридцять вісім тисяч чотириста сорок одну) грн. 37 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 94 023 (дев`яносто чотири тисячі двадцять три) грн. 86 коп. винагороди (комісії), 10 986 (десять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 98 коп. витрат по сплаті судового збору .

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 10.07.2019

Суддя О.М.Ярмак