Рішення

від 09.07.2019 по справі 910/5997/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2019Справа № 910/5997/19

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 88/99ть

до Товариства з обмеженою відповідальністю Трикутник-2000

про стягнення 137 936,61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю 88/99ть (надалі - ТОВ 88/99ть ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Трикутник-2000 (надалі - ТОВ Трикутник-2000 ) про стягнення 137 936,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором оренди №01/17 від 14.02.2017, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості з орендної плати у розмірі 56 909,03 грн., заборгованості за електричну енергію у розмірі 9 563,55 грн., заборгованості за експлуатаційні витрати у розмірі 2 223,93 грн., заборгованості за водопостачання у розмірі 742,23 грн. та заборгованості з компенсації земельного податку і податку на нерухомість у розмірі 9 314,12 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 41 956,83 грн., 3% річних у розмірі 3 860,48 грн. та інфляційних у розмірі 13 366,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Ухвала від 14.05.2019 направлена на адресу місцезнаходження ТОВ Трикутник-2000 поштовим відправленням за №0103050554914, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, адресат відсутній .

Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 14.05.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

14.02.2017 між ТОВ 88/99ть (орендодавець) та ТОВ Трикутник-2000 (орендар) був укладений договір оренди №01/17 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що є об`єктом оренди.

Умовами п. 3.1 Договору сторони дійшли згоди про те, що приміщення передається орендодавцем та приймається орендарем протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня укладення цього договору за актом прийому - передачі, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 5.1 Договору за об`єкт оренди орендар сплачує щомісячно орендодавцю орендну плату, розмір якої становить 17 820,00 грн. за місяць, в тому числі ПДВ 2 970,00 грн.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що орендна плата за один місяць сплачується орендарем на підставі рахунку-фактури в безготівковому порядку на рахунок орендодавця, зазначений в цьому договорі, до 05 числа кожного поточного місяця оренди в розмірі, визначеному в п. 5.1 цього договору, та закривається актом виконаних робіт/наданих послуг, що підписується сторонами останнім календарним днем місяця, за який сплачується орендна плата. Належним чином оформлені акти виконаних робіт/наданих послуг орендодавець має надати орендарю не пізніше ніж 5 днів із дати закінчення поточного місяця. У випадку не підписання та не повернення орендарем протягом 10 календарних днів наданого орендодавцем акту, зазначений акт автоматично вважається таким, що підписаний орендарем, а послуги вважаються такими, що прийняті орендарем.

Відповідно до п. 5.10 Договору вартість комунальних послуг та інших платежів (або експлуатаційних витрат), пов`язаних з обслуговуванням приміщення, не входить до орендної плати. Оплата за комунальні та експлуатаційні витрати, електроенергію, водо-, теплопостачання, каналізацію, вивезення сміття та інші компенсуються орендарем орендодавцю на підставі рахунків-фактур щомісячно, протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання такого рахунку орендарем. Вказані послуги закриваються актом виконаних робіт/наданих послуг, що підписується сторонами. У випадку не підписання та не повернення орендарем протягом 10 календарних днів наданого орендодавцем акту, зазначений акт автоматично вважається таким, що підписаний орендарем, а послуги вважаються такими, що прийняті орендарем.

Сторони також домовились, що орендар компенсує орендодавцю розмір земельного податку (орендної плати за землю) та податку на нерухоме майно, яка не входить до складу орендної плати, яка сплачується орендарем протягом 3-х (трьох) банківських днів починаючи з дня отримання ним рахунку-фактури від орендодавця (в тому числі факсом, електронною поштою та будь-яким іншим засобом зв`язку) (п. 5.11 Договору).

Згідно з п. 11.1 Договору в день закінчення терміну дії договору, але не пізніше ніж 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення строку оренди за цим договором, орендар зобов`язаний повернути орендодавцю приміщення, за актом, в якому сторони зазначають стан приміщення та його склад. В день повернення приміщення орендар передає орендодавцю ключі від приміщення.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу в оренду приміщення, а відповідач повернув об`єкт оренди позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі від 06.10.2017.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості з орендної плати у розмірі 56 909,03 грн. за липень, серпень, вересень 2017 року та з 01.10.2017 по 06.10.2017, заборгованості із сплати за електричну енергію у розмірі 9 563,55 грн. за вересень 2017 року та з 01.10.2017 по 06.10.2017, заборгованості із сплати за експлуатаційні витрати у розмірі 2 223,93 грн. за період з березня 2017 року по 06.10.2017, заборгованості із сплати за водопостачання у розмірі 742,23 грн. та заборгованості з компенсації земельного податку і податку на нерухомість у розмірі 9 314,12 грн. за період з березня 2017 року по 06.10.2017.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується передача в оренду, прийняття відповідачем, користування ним та повернення об`єкту оренди за Договором 06.10.2017, факт чого також не заперечується відповідачем.

Рахунком на оплату №117 від 11.03.2019 підтверджуються розміри відшкодування витрат з електричної енергії у розмірі 9 563,55 грн., експлуатаційні витрати у розмірі 2 223,93 грн., витрат з водопостачання у розмірі 742,23 грн. та компенсація земельного податку і податку на нерухомість у розмірі 9 314,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, в п. 5.4 Договору сторони дійшли згоди про строки оплати за оренду, а саме: до 05 числа кожного поточного місяця оренди в розмірі, визначеному в п. 5.1 цього договору.

Тобто, умовами Договору передбачено обов`язок відповідача сплачувати позивачу орендну плату до 05 числа кожного місяця у розмірі 17 820,00 грн., а відтак станом на 06.10.2017 заборгованість становить 56 909,03 грн., а строк виконання такого грошового зобов`язання на момент звернення позивача з позовною заявою настав.

В свою чергу, п.п. 5.10 та 5.11 Договору строки відшкодування комунальних послуги та інших платежів, а також компенсації розміру земельного податку та податку на нерухоме майно встановлено з моменту отримання відповідачем рахунку-фактури.

Зокрема, відшкодування витрат, передбачених п.п. 5.10, 5.11 Договору, здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідачем рахунку-фактури.

В матеріалах справи наявний лише один рахунок, а саме рахунок на оплату №117 від 11.03.2019, який 14.03.2019, разом з претензією щодо сплати заборгованості за договором оренди від 14.03.2019, було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується фіскальним чеком №22534 від 14.03.2019.

Згідно з Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, нормативні строки пересилання місцевої кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) складають - Д+2, пріоритетної - Д+1, а відтак рахунок на оплату №117 від 11.03.2019 відповідач мав отримати до 18.03.2019.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що сплатити відшкодування витрат з електричної енергії, експлуатаційні витрати, витрати з водопостачання та компенсацію земельного податку і податку на нерухомість відповідач мав до 21.03.2019, а відтак строк виконання такого грошового зобов`язання на момент звернення позивача з позовною заявою настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача орендної плати у розмірі 56 909,03 грн., відшкодування електричної енергії у розмірі 9 563,55 грн., відшкодування експлуатаційних витрат у розмірі 2 223,93 грн., відшкодування витрат з водопостачання у розмірі 742,23 грн. та компенсації земельного податку і податку на нерухомість у розмірі 9 314,12 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ 88/99ть про стягнення з ТОВ Трикутник-2000 заборгованості з орендної плати у розмірі 56 909,03 грн., заборгованості з відшкодування електричної енергії у розмірі 9 563,55 грн., заборгованості з експлуатаційних витрат у розмірі 2 223,93 грн., заборгованості з водопостачання у розмірі 742,23 грн. та заборгованості з компенсації земельного податку і податку на нерухомість у розмірі 9 314,12 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування земельного податку у розмірі 4 247,37 грн., пені за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування податку на нерухоме майно у розмірі 940,46 грн., пені за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості електроенергії у розмірі 4 741,82 грн., пені за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості водопостачання у розмірі 380,48 грн., пені за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 1 217,39 грн., пені за прострочення виконання зобов`язання із сплати орендної плати у розмірі 30 429,31 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування земельного податку у розмірі 395,17 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування податку на нерухоме майно у розмірі 87,63 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості електроенергії у розмірі 426,46 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості водопостачання у розмірі 34,60 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 112,87 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов`язання із сплати орендної плати у розмірі 2 803,21 грн., інфляційних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування земельного податку у розмірі 1 391,67 грн., інфляційних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування податку на нерухоме майно у розмірі 308,14 грн., інфляційних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості електроенергії у розмірі 1 426,80 грн., інфляційних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості водопостачання у розмірі 124,89 грн., інфляційних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 395,95 грн. та інфляційних за прострочення виконання зобов`язання із сплати орендної плати у розмірі 9 718,99 грн., за загальний період з 06.04.2017 по 31.03.2019.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення строків оплати орендних, експлуатаційних, комунальних та інших, передбачених даним договором, платежів, орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення та яка нараховується на суму заборгованості орендаря за весь період такого прострочення, протягом 3-х робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги орендодавця.

Суд відзначає, що при здійснені розрахунку пені позивачем не враховано положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано .

Таким чином, пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати орендної плати за липень 2017 року за період з 06.01.2018 по 31.03.2019, за серпень 2017 року - з 06.02.2018 по 31.13.2019, за вересень 2017 року - з 06.03.2018 по 31.03.2019 та за частину жовтня 2017 року - з 06.04.2018 по 31.03.2019 нараховані позивачем безпідставно.

Також, судом досліджено питання позовної давності стосовно заявленої позивачем пені за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати орендної плати та встановлено наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки відповідач мав сплатити за оренду приміщення до 05 числа липня, серпня, вересня та жовтня 2017 року, а позовна заява подана до суду 10.05.2019, то має місце пропуск строку позовної давності стосовної заявленої пені за прострочення виконання такого грошового зобов`язання.

В той же час, згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Здійснивши власний розрахунок, враховуючи відсутність заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати орендної плати у розмірі 27 546,29 грн.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати орендної плати, суд вважає за можливе стягнути їх у заявлених сумах, а саме: 3 % річних у розмірі 2 803,21 та інфляційні у розмірі 9 718,99 грн.

Стосовно пені, 3% річних та інфляційних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування земельного податку, податку на нерухоме майно, вартості електроенергії, вартості водопостачання, вартості експлуатаційних витрат суд відзначає наступне.

Судом встановлено, що грошове зобов`язання з відшкодування витрат з електричної енергії, експлуатаційних витрат, витрат з водопостачання та компенсації земельного податку і податку на нерухомість мало бути виконане відповідачем до 21.03.2019, а відтак його прострочення почалось з 22.03.2019.

Таким чином, пеня, 3% річних та інфляційні за прострочення виконання грошове зобов`язання з відшкодування витрат з електричної енергії, експлуатаційних витрат, витрат з водопостачання та компенсації земельного податку і податку на нерухомість за період з 06.04.2017 по 21.03.2019 заявлені позивачем безпідставно.

Оскільки тривалість прострочення виконання грошового зобов`язання складає менше місяця, то відповідно до рекомендацій Верховного суду України викладених в листі №62-97р від 03.04.1997 Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ інфляційні не підлягають нарахуванню.

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування земельного податку у розмірі 75,21 грн., пеню за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування податку на нерухоме майно у розмірі 16,65 грн., пеню за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості електроенергії у розмірі 94,33 грн., пеню за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості водопостачання у розмірі 7,32 грн., пеню за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 21,93 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування земельного податку у розмірі 6,27 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування податку на нерухоме майно у розмірі 1,39 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості електроенергії у розмірі 7,86 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості водопостачання у розмірі 0,61 грн. та 3% річних за прострочення виконання зобов`язання з відшкодування вартості експлуатаційних витрат у розмірі 1,83 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ Трикутник-2000 на користь ТОВ 88/99ть заборгованості з орендної плати у розмірі 56 909,03 грн., заборгованості за електричну енергію у розмірі 9 563,55 грн., заборгованості за експлуатаційні витрати у розмірі 2 223,93 грн., заборгованості за водопостачання у розмірі 742,23 грн., заборгованості з компенсації земельного податку і податку на нерухомість у розмірі 9 314,12 грн., пені у загальному розмірі 27 761,73 грн., 3% річних у загальному розмірі 2 821,17 грн. та інфляційних у загальному розмірі 9 718,99 грн. В задоволенні інших позовних вимог (пеня у розмірі 14 195,10 грн., 3% річних у розмірі 1 039,31 грн. та інфляційні у розмірі 3 647,45 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю 88/99ть задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Трикутник-2000 (02166, м. Київ, пр. Лісовий, будинок 25-А; ідентифікаційний код 31090911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 88/99ть (03045, м. Київ, вул. Плещеєва, будинок 10; ідентифікаційний код 36772381) заборгованість з орендної плати у розмірі 56 909 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 03 коп., заборгованість з електричної енергії у розмірі 9 563 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят три) грн. 55 коп., заборгованість з експлуатаційних витрат у розмірі 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн. 93 коп., заборгованість з водопостачання у розмірі 742 (сімсот сорок дві) грн. 23 коп., заборгованість з компенсації земельного податку і податку на нерухомість у розмірі 9 314 (дев`ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 12 коп., пеню у розмірі 27 761 (двадцять сім тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 2 821 (дві тисячі вісімсот двадцять одна) грн. 17 коп., інфляційні у розмір 9 718 (дев`ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 99 коп. та судовий збір у розмірі 1 785 (одна тисяча сімсот вісімдесят п`ять) грн. 82 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий