Рішення

від 02.07.2019 по справі 917/261/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2019 Справа № 917/261/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Ураковій І. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок"

про стягнення 376 970,67 грн.

За участю представників:

від позивача: Буренко А. Ю.; від відповідача: Захаров Т. Г.

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" про стягнення 376 970,67 грн.; з них: 160000,00 грн. основного боргу згідно договору поставки № 026/2017 від 11.04.2017р., 105731,00 грн. штрафу, 77778,48 грн. пені, 26373,79 грн. інфляційних, 7087,40 грн. - 3% річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Позивач подав заяву (вхід. № 5108 від 17.05.2019р.) про збільшення розміру позовних вимог, в якій прохає стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" 397681,99 грн., у тому числі 160000,00 грн. - основного боргу згідно договору поставки № 026/2017 від 11.04.2017р., 93318,21 грн. пені, 8389,32 грн. - 3% річних, 30243,46 грн. інфляційних, 105731,00 грн. штрафу.

Також у цій заяві позивач прохає згідно ч.10 ст.238 ГПК України встановити (зазначити) у рішенні при нарахуванні на суму основного боргу, а саме на суму, яка складає 160000,00грн. трьох відсотків річних та пені до моменту виконання рішення суду у даній справі, визначивши правила розрахунку трьох відсотків річних від суми заборгованості за кожен день прострочення та правила розрахунку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення, які підлягають нарахуванню та стягненню до моменту виконання рішення суду по даній господарській справі, для розрахунку органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду.

Ухвалою від 18.06.2019р. суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог. Подальший розгляд справи проводиться в межах збільшених позовних вимог.

Відповідач у відзиві (вхід. № 4350 від 25.04.2019р.) прохає задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 62698,75грн. - пені та 50731,00 грн. - штрафу; в іншій частині щодо вимог про стягнення штрафних санкцій прохає застосувати строки позовної давності (а.с.163-164). Ухвалою від 18.06.2019 суд поновив строк на подання відзиву.

Позивач у відповіді на відзив (вхід. № 4515 від 02.05.2019р.) заперечує проти застосування позовної давності до вимог за поставкою товару, що відбулася 22.11.2017р., оскільки повна оплата за цією накладною відбулася 22.03.2018р., а тому відсутні для застосування строків позовної давності.

Інші заяви по суті справи від сторін до суду не надходили.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2019 року справа передана на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.1).

Ухвалою господарського суду від 18.02.2019 року було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.2, 143-146).

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.03.2019р. відкрито провадження у справі № 917/261/19, призначено підготовче засідання у справі 26.03.2019р. та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи (а.с.147-148).

Ухвалою від 26.03.2019р. суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 25.04.2019р. (а.с.158-159).

Розгляд справи призначений на 25.04.2019р. не відбувся в зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою суду від 22.05.2019р. розгляд справи призначений на 18.06.2019р.

За ухвалою від 18.06.2019р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.07.2019р.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази та пояснення, що містяться в матеріалах справи, заслухані пояснення представників сторін.

В судовому засіданні 02.07.2019р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" (відповідачем) укладено договір поставки № 026/2017 від 11.04.2017р. (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору постачальник (позивач) зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити у власність покупця (відповідача) борошно пшеничне вищого сорту та/або борошно пшеничне першого сорту, та/або борошно пшеничне другого сорту, та/або крупу манну «М» , та /або висівки пшеничні (далі «товар» ), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість у строки та в порядку, визначеному даним договором.

Перехід до покупця права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі товару уповноваженому довіреністю представнику покупця або іншій вказані покупцем особі або перевізнику. Приймання товару по якості та по кількості відбувається шляхом підписання представником покупця, уповноваженого довіреністю або іншою вказаною покупцем особою видаткової накладної та/ або товарно-транспортної накладної (п.3.2.Договору).

Згідно п.3.5 Договору поставка товару вважається закінченою із моменту передачі товару покупцю або зазначеній покупцем особі у відповідному погодженому сторонами місці. Покупець зобов`язаний проставити на видатковій накладній та /або товарно- транспортній накладній відмітку про отримання у повному обсязі та належним чином оформлених супровідних документів на товар. У випадку відсутності вказаної відмітки, та/або відсутності відмітки про недостачу чи неналежне оформлення документів, товаросупровідні документи вважаються переданими покупцю у повному обсязі та належним чином оформлені.

Згідно п.3.6 Договору приймання товару оформляється шляхом проставлення покупцем на примірнику видатковій накладній /або товарно-транспортної накладної дати отримання товару, підпису уповноваженої особи (розшифровка підпису представника покупця обов`язкова).

Повноваження осіб на приймання товару від імені покупця, підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Покупець зобов`язаний надати довіреність на отримання партії товару, термін дії якої охоплює дату, зазначену на видатковій накладній.

Згідно п.4.2. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України гривні, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або на інших умовах погоджених сторонами згідно додаткових угод, підписаних повноважними представниками сторін та скріплених їх печатками. Рахунок виставляється постачальником покупцю будь-яким зручним для постачальника способом за вибором постачальника - електронною поштою, поштою чи факсом або передається разом із товаром. Днем поставки товару (днем отримання товару покупцем) вважається дата (день) визначена у видатковій накладній.

Згідно п.4.4. Договору ціна товару визначається у видаткових накладних. Ціна, визначена у видаткових накладних, є остаточною та вважається погодженою обома сторонами до дати поставки товару та є обов`язковою до сплати покупцем.

Згідно п.4.5. Договору сторони домовилися про наступну черговість зарахування оплати: першочергово здійснюється оплата вартості товару, придбаного по першій, а далі - по кожній наступній видатковій накладній, незалежно від дати та розміру здійсненої оплати, а також призначення платежу.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1453386,00 грн., що підтверджується видатковими накладними : № 566 від 12.04.2017р., № 966 від 27.06.2017р., № 1046 від 18.07.2017р., № 1229 від 22.08.2017р., № 1545 від 20.10.2017р., № 1703 від 22.11.2017р., № 110 від 31.01.2018р., № 385 від 30.03.2018р., № 783 від 05.07.2018р., № 1112 від 24.09.2018р., товарно-транспортними накладними: № 0633 від 12.04.2017р., № 1094 від 27.06.2017р., № 1183 від 18.07.2017р., № 1385 від 22.08.2017р., № 1729 від 20.10.2017, № 1915 від 22.11.2017р., № 0149 від 31.01.2018р., № 0466 від 30.03.2018р., № 0886 від 05.07.2018р., № 1252 від 24.09.2018р., довіреностями відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей: № 2 від 12.04.2017р., № 3 від 27.06.2017р., № 4 від 18.07.2017р., № 5 від 22.08.2017р., № 5 від 22.10.2017р., № 6 від 22.11.2017р., № 1 від 31.01.2018р., № 2 від 30.03.2018р., № 3 від 05.07.2018р., № 4 від 24.09.2018р. (а.с.56-58, 66-68, 72-74, 79-81, 85-87, 91-93, 97-99, 103-105, 109-111, 115-117).

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату товару: № 547 від 12.04.2017р., № 929 від 27.06.2017р., № 1005 від 18.07.2017р., № 1178 від 22.08.2017р., № 1489 від 20.10.2017р., № 1642 від 22.11.2017р., № 107 від 31.01.2018р., № 384 від 30.03.2018р., № 739 від05.07.2018р., № 1058 від 24.09.2018р. (а.с.59, 60, 69, 75, 82, 88, 94, 100, 106, 112, 118).

Відповідач частково сплатив позивачу вартість поставленої продукції - в сумі 1293386,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача від 28.04.2017, від 26.05.2017, від 16.06.2017,від 05.07.2017, від 21.07.2017, від 04.08.2017, від 21.08.2017, від 31.08.2017, від 26.09.2017, від 07.10.2017, від 03.11.2017, від 21.11.2017, від 20.12. 2017, від 19.01.2018, від 19.01.2018, від 29.01.2018, від 28.02.2018, від 22.03.2018, від 24.04.2018, від 07.05.2018, від 07.06.2018, від 03.07.2018, від 30.07.2018, від 20.09.2018, від 01.10.2018, від 28.12.2018 (а.с.123-126).

Залишок заборгованості у сумі 160000,00 грн. відповідачем не сплачено.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

В порушення договірних зобов`язань відповідач не сплатив позивачу 160000,00 грн. основного боргу за отриманий товар.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати боргу за товар відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 160000,00 грн. основного боргу підтверджені матеріалами справи, не заперечуються відповідачем та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.5.3. Договору за порушення зобов`язань з оплати товару покупець без попередньої письмової вимоги постачальника сплачує:

- на підставі Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати товару і до дати здійснення повної оплати товару.

- штраф у розмірі 10% від суми боргу - якщо заборгованість триває 15 календарних днів і більше, що обчислюється з 16-го дня від дати виникнення заборгованості з оплати. Вказаний штраф сплачується за кожен випадок порушення, що триває п`ятнадцять календарних днів і більше.

Позивачем на підставі вказаних положень нараховано 93318,21 грн. пені за період 24.07.2017р. - 14.05.2019р. (поетапно) та 105731,00 грн. - штрафу за прострочення оплати поставок (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Відповідач у відзиві прохає застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені та штрафу.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.3, ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Даний позов подано до суду нарочно 14.02.2019р. (згідно штампу канцелярії на позовній заяві).

Отже, в межах строку позовної заяви будуть вимоги про стягнення пені, нарахованої починаючи з 14.02.2018р.

Таким чином, за межами позовної давності заявлено вимоги про стягнення пені:

- в сумі 3740,64 грн. за період 27.04.2017 - 15.06.2017 за зобов`язаннями за накладною 12.04.2017р.,

- в сумі 928,08 грн. за період 02.08.2017 - 20.08.2017 за зобов`язаннями за накладною 18.07.2017р.,

- в сумі 3414,38 грн. за період 06.09.2017 - 16.10.2017 за зобов`язаннями за накладною 22.08.2017р.,

- в сумі 578,47 грн. за період 04.11.2017 - 20.11.2017 за зобов`язаннями за накладною 20.10.2017р.,

- в сумі 7416,11 грн. за період 07.12.2017 - 13.02.2018 за зобов`язаннями за накладною 22.11.2017р.

Позивач під час розрахунку пені не врахував положення ст. 67 КЗпП України, при визначенні періоду прострочення по накладній від 30.03.2019р., оскільки 08.04.2018р. та 09.04.2018р. були вихідними та святковими днями (Великдень).

Отже, остаточний розрахунок по накладній від 30.03.2019р. повинен був бути проведений 16.04.2019р., а прострочення починається з 17.04.2018р.

Після проведення перевірки розрахунку судом встановлено, що належна до стягнення сума пені становить 76533,55 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовні вимоги про стягнення пені слід відхилити в зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Позивачем на підставі п.5.3.Договору заявлено вимоги про стягнення 105731,00 грн. штрафу.

Господарський суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання, як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Однак, вимоги про стягнення штрафу в сумі 55000,00грн. за несвоєчасну оплату товару, поставленого за накладними від 12.04.2017р., від 18.07.2017р., від 22.08.2017р., від 20.10.2017р., від 22.11.2017р., заявлені з пропуском строку позовної давності, про що заявлено відповідачем, тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Позовні вимоги про стягнення штрафу на суму 50731,00 грн., нарахованого за несвоєчасну оплату товару, поставленого за накладними від 31.01.2018, від 30.03.2018, від 05.07.2018, від 24.09.2018, є обґрунтованими, визнаються відповідачем та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі вказаних положень нараховано 30243,46 грн. інфляційних за період 27.04.2017р. - 14.05.2019р. та 8389,32 грн. - 3 % річних за період 27.04.2017р. - 14.05.2019р. (поетапно).

В п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» роз`яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При нарахуванні інфляційних позивач не вірно визначив період та початок нарахування інфляційних, нараховував інфляційні за неповний місяць існування боргу.

Згідно з розрахунком суду, сума інфляційних нарахувань, на стягнення якої з відповідача позивач має право становить 22304,88 грн. (розрахунок суду залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині - вимоги щодо стягнення інфляційних відхиляються як необґрунтовані.

Після перевірки правильності нарахування 3% річних судом визначено, що сума річних за заявлені періоди боргу становить 8334,92 грн. (розрахунок суду залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині - вимоги щодо стягнення 3% річних відхиляються як необґрунтовані.

Позивач у заяві про збільшення позовних вимог прохає згідно ч. 10 ст. 238 ГПК України встановити (зазначити) у рішенні при нарахуванні на суму основного боргу, а саме на суму, яка складає 160000,00 грн. трьох відсотків річних та пені до моменту виконання рішення суду у даній справі, визначивши правила розрахунку трьох відсотків річних від суми заборгованості за кожен день прострочення та правила розрахунку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожен день прострочення, які підлягають нарахуванню та стягненню до моменту виконання рішення суду по даній господарській справі, для розрахунку органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду.

В ч. 10 ст. 238 ГПК України вказано, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Отже, вказаною нормою не передбачено одночасного нарахування і відсотків, і пені.

Враховуючи довготривале невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати боргу за отриманий ним товар, а також враховуючи що розмір 3% річних є сталим, на відміну від облікової ставки НБУ, яка є змінюваною, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України встановити нарахування на суму 160000,00 грн. основного боргу 3 % річних за кожен день прострочення з 02.07.2019 до моменту виконання рішення суду у даній справі.

При цьому роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився. Розрахунок 3 % річних проводити за формулою: сума боргу х 3 : 100 : 365 х на кількість днів прострочення = належна до стягнення сума відсотків.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі у вигляді судового збору.

При подачі даного позову позивачем сплачено 5654,56 грн. судового збору за платіжним дорученням від 08.02.2019р. № 2037 при подачі позову та 310,67 грн. судового збору за платіжним дорученням від 16.05.2019р. № 2476 при подачі заяви про збільшення позовних вимог. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено виписками від 11.02.2019р., від 18.05.2019.

Отже, загальна сума судового збору сплачена позивачем у цій справі становить 5654,56 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 4768,57 грн.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" (пл. Перемоги, буд. 2, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800; ідентифікаційний код 32217857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" (вул. Бузкова, буд. 21, смт. Диканька, Диканський район, Полтавська область, 38500; ідентифікаційний код 38029555) 160 000грн. 00 коп. основного боргу, 22304грн. 88 коп . інфляційних, 8334грн. 92коп . - 3% річних, 76533 грн. 55 коп. пені, 50731грн. 00 коп . штрафу, 4768грн. 57 коп . відшкодування витрат з оплати судового збору.

Відповідно до ч.10 ст. 238 ГПК України нараховувати на суму 160000,00 грн. основного боргу 3 % річних за кожен день прострочення з 02.07.2019 до моменту виконання рішення суду у даній справі. Остаточна сума відсотків розраховується органом, що здійснює примусове виконання даного рішення суду.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області), за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 10.07.2019.

Суддя Т. М. Безрук