Рішення

від 10.07.2019 по справі 913/258/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

10 липня 2019 року Справа №913/258/19

Провадження №16/913/258/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", м.Харків

до Відділу культури Новоайдарської районної державної адміністрації, смт.Новоайдар Новоайдарського району Луганської області

про стягнення 69451 грн 23 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

без виклику учасників справи,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу у сумі 69451,23 грн за період січень-лютий 2019 року на підставі договору поставки природного газу від 12.03.2018 №17-485.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.05.2019 відкрито провадження у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику часників справи.

Від позивача на електронну адресу суду надійшла заява від 27.05.2019, в якій визначено сторін у справі та зазначені їх реквізити.

Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив від 24.05.2019 №170, в якому відповідач визнає вимоги позивача про стягнення 69451,23 грн та не заперечує проти задоволення позову.

Від позивача на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив від 27.05.2019, в якій позивач просить задовольнити позов та розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (ТОВ "Укртранссервіс-Груп") - (позивач, постачальник) та Відділом культури Новоайдарської районної державної адміністрації - відповідачем у справі, як споживачем, укладений договір від 12.03.2018 №17-485 на постачання природного газу. Найменування оператора газорозподільної системи, далі-оператор ГРМ, з яким споживач уклав договір розподілу природного газу: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз". Договір розподілу природного газу між споживачем та оператором ГРМ укладено на підставі заяви приєднання №094213К1GAEB018 від 01.01.2018.

За змістом п.1.1 постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

За умовами п.1.2. договору річний плановий обсяг постачання газу - до 32,834 тис.куб.м.

Пунктом 2.9 сторони передбачили, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами, здійснюється в наступному порядку:

2.9.1.За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

2.9.2. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Відповідно до пп. 2.9.3. споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. (пп.2.9.4. договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 09.00 години першого дня місяця до 09.00 години першого дня наступного місяця включно.

Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

-100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці ;

-у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу;

-остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п.4.2. договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками та діє в частині постачання газу з 12.03.2018 до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковими угодами від 12.03.2018, від 26.03.2018 №2, від 15.05.2018 №3, від 17.08.2018 №4, від 17.09.2018 №5, від 19.09.2018 №6, від 10.10.2018 №7 до договору сторони вносили зміни до пунктів 1.2. та 1.3., та змінювали річний обсяг постачання газу та його ціну.

Відповідно до додаткової угоди №8 сторони домовилися продовжити строк дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі.

Згідно додаткової угоди від 29.01.2019 №9 до договору від 12.03.2018 №17-485, сторони домовились про продовження строку дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% від суми, визначеної в договорі, а саме: 46939,57 грн.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України).

Позивач поставив газ у період з 01.01.2019 по 28.02.2019 на суму 116390,80 грн, про що сторони підписали акти прийому-передачі природного газу:

-від 31.01.2019 №428 на суму 46939,57 грн;

-від 31.01.2019 №429 на суму 34910,36 грн;

-від 28.02.2019 № 924 на суму 34540,87 грн.

Відповідач за спожитий газ розрахувався частково, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 69451,23 грн, за період з січня 2019 по лютий 2019 року, яку повністю визнав споживач газу.

Відповідно до ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з правилами ст.ст. 530,627,629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для сторін, що його уклали, і виникнення прав та обов`язків у сторін відбувається на підставі умов укладеного договору.

Згідно ч.1 ст.173, ст.193 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, повинно бути виконано належним чином відповідно до вимог закону, умов договору.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зобов`язання відповідача у даному випадку виникли на підставі закону та договору, і відповідач зобов`язаний сплатити вартість спожитого газу повністю, як встановлено приписами ст.ст. 20, 173, 193, 194, 265-267 ГК України, ст.ст. 11, 509, 610, 712 ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договором, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов`язань по сплаті вартості поставленого газу.

Матеріалами справи належним чином підтверджено той факт, що позивач за період з 01.01.2019 по 28.02.2019 поставив природний газ в обсязі 7,875 тис.м 3 за ціною 12316,22 грн за 1000 м 3 на загальну суму 116390,80 грн, про що сторони підписали акти приймання-передачі, без доповнень та зауважень та що належним чином - в порядку ст.ст.73-79 ГПК України - підтверджено матеріалами справи.

Відповідач за спожитий газ розрахувався частково - на суму 46939,57 грн, сума боргу становить 69451,23 грн.

Таким чином, у позивача виникло право на стягнення з відповідача боргу за поставлений газ у сумі 69451,23 грн у відповідності до вимог договору та закону.

За таких підстав позов в частині стягнення боргу в сумі 69451,23 грн підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у сумі 4000 грн, з огляду на що, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126).

В підтвердження витрат, понесених на послуги адвоката, позивач до матеріалів справи надав договір про надання послуг з правової допомоги від 22.02.2019 №01/22-02, укладений між адвокатом Макаровим С.О. та позивачем, акт приймання-передавання наданих послуг від 22.02.2019 №1 на суму 4000 грн та платіжне доручення від 22.02.2019 №528 на суму 4000 грн, з призначенням платежу "оплата за послуги, згідно договору №01/22-02 від 22.02.2019р. без ПДВ".

За таких обставин, клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 4000 грн слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 73-74, 76-80, 129, 191, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відділу культури Новоайдарської районної державної адміністрації, 93500, смт.Новоайдар Новоайдарського району Луганської області, вул.Незалежності, 2, ід.код 39721586 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", 61145, м.Харків, вул.Космічна, 21, оф.1002, ід.код 39869593 борг у сумі 69451,23 грн за період з 01.01.2019 по 28.02.2019, витрати на судовий збір у сумі 1921 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено і підписано 10.07.2019.

Суддя Р. Шеліхіна