Ухвала

від 09.07.2019 по справі 923/1378/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

09 липня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/1378/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши скаргу Сільськогосподарської агрофірми Прогрес на рішення Бериславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, подану у справі

за позовом Бериславської районної ради

до Сільськогосподарської агрофірми Прогрес

про витребування майна,

за участю:

секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

представників:

стягувача - Чечіна О.С.,

боржника - не з`явився,

виконавчої служби - не з`явився,

у с т а н о в и в:

10.06.2019 Сільськогосподарська агрофірма Прогрес звернулася до суду у межах даної справи зі скаргою на постанову Бериславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 20.05.2019 про закінчення виконавчого провадження щодо виконання наказу суду № 923/1378/14, у зв`язку з чим просить суд:

- визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 47484214 від 20.05.2019,

- зобов`язати державного виконавця повернути наказ суду стягувачу.

У якості обґрунтування поданої скарги скаржник вказав, що:

- наказ суду, за яким здійснювалося виконавче провадження, був виданий раніше, ніж рішення набрало законної сили, оскільки рішення було оскаржене в апеляційному порядку, а тому він не підлягав виконанню у межах виконавчого провадження,

- діючим законодавством не передбачено здійснення двох виконавчих проваджень на виконання одного й того ж наказу суду.

У свою чергу, Бериславським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції подана скарга не визнається з посиланням на помилковість тверджень скаржника про наявність двох виконавчих проваджень, оскільки 01.04.2019 начальником відділу державної виконавчої служби було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 58555762 та того ж дня винесена постанова про відновлення виконавчого провадження № 47484214, у межах якого і здійснювалися виконавчі дії та була винесена оскаржувана постанова.

Бериславською районною радою також вимоги за скаргою не визнаються з посиланням на проведення виконавчих дій лише за одним виконавчим провадженням № 47484214.

Ухвалою суду від 12.06.2019 вказану скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні, призначеному на 09.07.2019. У судове засідання представник скаржника не з`явився та причини неявки суду не повідомив, а тому скарга розглянута без його участі.

Крім цього, скарга розглянута без участі представника виконавчої служби, оскільки подане нею клопотання про відкладення розгляду скарги судом відхилене через його необґрунтованість.

Вирішуючи подану скаргу, суд зазначає, що 18.11.2014, з урахуванням ухвали від 28.01.2015 про виправлення описки, за результатами розгляду даної справи прийняте рішення, за яким витребувано у Сільськогосподарської агрофірми Прогрес на користь Бериславської районної ради приміщення площею 310 м 2 , які складаються з приміщення кафе-бару, площею 150 м 2 , танцювального майданчику, площею 100 м 2 , магазину, площею 60 м 2 , та які входять до складу приміщень кінотеатру Іскра , що розташований за адресою: Херсонська область, м. Берислав, вул. Леніна, 236 .

28.01.2015 на виконання вказаного рішення стягувачу виданий відповідний наказ № 923/1378/14 від 28.01.2015.

13.02.2015 з відновленням строку на апеляційне оскарження ухвалою Одеського апеляційного господарського суду була прийнята апеляційна скарга Сільськогосподарської агрофірми Прогрес , а відповідно до постанови того ж суду від 24.03.2015 рішення суду залишене без змін.

За змістом положень статті 116 Господарського процесуального кодексу України у редакції станом на день видачі вказаного наказу виконання рішення господарського суду провадилося на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом; наказ видавався після набрання судовим рішенням законної сили.

У даному випадку наказ суду був виданий саме після набрання ним законної сили (мається на увазі оцінка судом обставин відсутності апеляційного оскарження станом на час видачі наказу).

Отже, при наявності одночасно факту видачі наказу за рішенням яке набрало законної сили та поновленням строку на апеляційне оскарження такого рішення правові дії сторін та державного виконавця регулювалися положеннями частини 1 статті 48 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999. Зокрема, за цією статтею виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Проте, державним виконавцем наказ не був повернутий до суду та за ним 05.05.2015 Бериславським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції було відкрите виконавче провадження № 47484214, що слідує з відповідної постанови, у зв`язку з чим судом не видавався повторний наказ після перегляду рішення апеляційним судом.

Безпосередньо порядок визнання наказу таким, що не підлягає виконання регулювався положеннями статті 117 ГПК України у попередній редакції та статтею 328 ГПК України у діючій редакції. Зокрема, за положеннями цих статей суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково.

При видачі наказу помилка не була допущена, але враховуючи, що державним виконавцем наказ не був повернутий до суду з метою видачі повторного наказу та виконувався у подальшому, суд припускає про можливу помилку у датах видачі наказу та набрання рішенням законної сили, які наявні в ньому, проте такі дати не впливають на суть виконання наказу та рішення суду, оскільки рішення суду набрало законної сили без змін, а фактично наказ виконаний лише у 2019 році.

Суд також зазначає, що з моменту прийняття постанови Одеським апеляційним господарським судом від 24.03.2015, а також відкриття виконавчого провадження (яке відкрите після апеляційного перегляду) скаржник не звертався до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, або із заявою про виправлення помилки у наказі, а тому фактично не висловлювався щодо його законності.

Таким чином, невідповідність у наказі дати набрання рішенням законної сили та дати його видачі ніяк не впливає на законність виконання прийнятого судом рішення.

Поряд з цим, відносно оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження судом установлено, що виконавче провадження за виданим судом наказом здійснювалося у межах виконавчого провадження № 47484214, яке відкрите постановою від 05.05.2015.

У межах цього провадження державним виконавцем 20.05.2019 прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням рішення суду у повному обсязі, з посиланням на положення пункт 9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження .

З огляду на твердження скаржника про наявність двох виконавчих проваджень судом установлено, що постановою державного виконавця від 22.09.2016 виконавче провадження № 47484214 будо закінчене, а наказ суду повернутий стягувачу.

У подальшому стягувач повторно звернувся до виконавчої служби з метою виконання вказаного наказу, у зв`язку з чим постановою від 06.03.2019 (т. 3, а.с. 26) Бериславським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 52555762 (т. 3, а.с. 26) щодо виконання того ж наказу суду № 923/1378/14 від 28.01.2015.

Проте, постановами начальника Бериславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 01.04.2019 вказані постанови скасовані. Зокрема, постановою від 01.04.2019 у межах виконавчого провадження № 47484214 скасована постанова про закінчення виконавчого провадження від 22.09.2016 (т. 3, а.с. 53-54), а постановою від 01.04.2019 у межах виконавчого провадження № 58555762 скасована постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2019 (т. 3, а.с. 59-60).

Крім того, 01.04.2019 постановою начальника Бериславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (т. 3, а.с. 56-57) виконавче провадження № 47484214 було відновлене з посиланням на положення статті 41 Закону України Про виконавче провадження .

Отже, суд приходить до висновку, що виконання наказу, виданого у даній справі, здійснювалося виключно за виконавчим провадженням № 47484214, а виконавче провадження № 58555762 фактично не мало місця через скасування постанови про його відкриття.

За змістом пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так, оцінюючи підставність оспорюваної постанови про закінчення виконавчого провадження суд констатує, що державним виконавцем за актом від 10.05.2019 (т. 3, а.с. 247) здійснено передачу витребуваного за наказом майна стягувачу, чим виконано рішення суду.

Резюмуючи наведене, суд зазначає, що наведені скаржником обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду скарги, а тому вони є необґрунтованими та не впливають на законність винесеної постанови про закінчення виконавчого провадження, яке закінчене у відповідності до діючого законодавства своїм фактичним виконанням.

При цьому посилання скаржника на помилковість у наказі дати його видачі та строку набрання рішенням законної сили не впливають за сам факт закінченого виконавчого провадження, оскільки оспорювання наказу шляхом визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, можливий лише на час дії самого наказу, який фактично припинив свою дію з моменту його виконання, тобто закінчення виконавчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 232, 342 ГПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до пункту 25 частини 1 статті 255 та частини 1 статті 256 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала складена - 10.07.2019

Суддя М.К. Закурін