Рішення

від 10.07.2019 по справі 922/1565/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1565/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватфарм" (18018, м. Черкаси, пр. Хіміків, 66) до Фізичної особи-підприємця Костюкової Людмили Василівни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 46.845,84грн. без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

27.05.2019 ТОВ "Ватфарм" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП Костюкової Л.В., в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 46.845,84грн., в т.ч.: основний борг - 26.185,79грн.; пеня - 10.693,28грн., 25% річних - 7.598,62грн., інфляційне збільшення - 2.368,15грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором від 06.10.2017 №0610/1 в частині повної оплати вартості поставленого товару. В якості правових підстав позову вказує на положення статей 626, 611, 612, 625 ЦК України, статтю 193 ГК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1565/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України, відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між ТОВ "Ватфарм" (Продавець) та ФОП Костюковою Л.В. (Покупець) було укладено Договір від 06.10.2017 №0610/1 (надалі - Договір, т. I, а.с. 40), відповідно до умов якого Продавець на умовах даного Договору зобов`язується поставити продукцію ТМ "Мальва" виробником якої він є та інші товари, а Покупець прийняти та здійснити оплату на умовах даного Договору (пункт 1.1.).

У відповідності до положень пунктів 2.3., 2.4. Договору загальна кількість товарів, що мають бути поставлені, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару, умови оплати та місце поставки встановлюються сторонами у видаткових накладних (що є специфікаціями в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України), які є невід`ємною частиною даного Договору. Покупець оплачує поставлений Товар за ціною, на умовах оплати у строк оплати (терміни), вказані у видатковій накладній на кожну партію Товарів, що поставляється по цьому Договору. Обидві Сторони визнають на видаткових накладних підписи уповноважених осіб на одержання Товару та печатки чи штампу сторони, які засвідчують факт одержання Товару Покупцем та досягнення Сторонами згоди щодо умов оплати та ціни.

Згідно з пунктом 3.1. Договору оплата товару за Договором здійснюється на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу, термін (строк), на протязі якого поставлений Товар повинен бути оплачений Покупцем, вказується Продавцем у видатковій накладній.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2017 року включно. У разі якщо жодна зі Сторін не заявить про свій намір розірвати Договір за 30 календарних днів до його закінчення, цей Договір вважається автоматично пролонгованим до 31 грудня кожного наступного за попереднім роком дії Договору. Кількість пролонгацій не обмежена (пункти 8.4., 8.5. Договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов Договору в період з 15.12.2017 по 03.08.2018 ним було відвантажено відповідачу товари медичного призначення на загальну суму 30.250,96грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних (т. I, а.с. 41-50), які підписані та скріплені печатками сторін.

Строк оплати товару визначений сторонами у видаткових накладних та складає 21 день з моменту одержання товару (відстрочка).

Однак, в порушення умов спірного Договору, відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар. Станом на 16.05.2019 заборгованість складає 26.185,79грн., про що складено та підписано між сторонами відповідний Акт звірки взаєморозрахунків (т. I, а.с. 51-52).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав. У зв`язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу за Договором від 06.10.2017 №0610/01 в розмірі 26.185,79грн.

В силу частини 2 статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень пункту 6.1. Договору при порушенні терміну оплати покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.6. Договору сторони передбачили, що у разі, якщо прострочення Покупцем платежу за отриманий товар триває більш 3-х календарних днів з дня настання терміну платежу, Продавець має право крім стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та пені, вимагати, а Покупець зобов`язаний сплатити 25% річних від простроченої суми заборгованості за весь період прострочення.

Позивач у відповідності до вищевказаних положень Договору та ЦК України за порушення строків виконання зобов`язання, нарахував відповідачу пеню в розмірі 10.693,28грн., 25% річних у сумі 7.598,62грн. та інфляційні втрати в розмірі 2.368,15грн.

Сул зазначає, що відповідно до частини шостою статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене та те, що період нарахування пені не повинен перевищувати 6 місяців, що не враховано позивачем, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 4.510,69грн. В частині стягнення пені в розмірі 6.182,59грн. є безпідставними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, в зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пред`явлених до стягнення 25% річних та інфляційних втрат, суд прийшов до висновку про те, що такі розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані суми 25% річних та інфляційних втрат нараховані підставно та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.667,47грн. покладаються на відповідача, в іншій частині (253,53грн.) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Костюкової Людмили Василівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватфарм" (18018, м. Черкаси, пр-т. Хіміків, буд. 66, код ЄДРПОУ 00306756) основний борг - 26.185,79грн.; пеня - 4.510,69грн., 25% річних - 7.598,62грн., інфляційне збільшення - 2.368,15грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.667,47грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "10" липня 2019 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/1565/19/