Рішення

від 26.06.2019 по справі 759/14154/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14154/18

пр. № 2/759/3604/19

26 червня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Васюри Я.В.

представника позивача Соколової О. А .,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

ліквідатора Михайленка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАС САВУА Україна (04070, м. Київ,вул.Іллінська,8, блок ІІ,поверх 3) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ ГРАС САВУА Україна відшкодуання шкоди, завданої при виконанні трудових обов`язків у розмірі 62 345,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ОСОБА_2 працював у ТОВ ГРАС САВУА Україна з 14.10.2014р. по 12.07.2017р. на посадах радника дирекції, юрисконсульта (суміщення посад) та виконавчого директора. На посаду виконавчого директора відповідача було переведено з 02.03.2015р. відповідно до наказу № 9-к від 17.02.2015р. з окладом згідно штатного розпису. 02.03.2015р. з відповідачем було укладено трудовий контракт на період з 02.03.2015-31.12.2015р. з розміром щомісячної заробітної плати 16 920,00 грн. 09.12.2015р. колишнім генеральним директором Конопкою ОСОБА_5 від імені позивача з відповідачем, як з виконавчим директором, було укладено додаткову угоду № 1 від 09.12.2015р. до трудового контракту від 02.03.2015р. відповідно до якої було продовжено термін дії контракту, а саме - до 31.12.2016р. та встановлено щомісячну заробітну плату позивача на 2016рік в розмірі 86 922, 72 грн. Також. 21.12.2016р. з відповідачем було укладено трудовий контракт на період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. з розміром щомісячної заробітної плати 69 600,00 грн. 12.05.2017р. відповідачем до товариства було подано заяву про звільнення з посади виконавчого директора за власним бажанням. 12.07.2017р. відповідач наказом від 12.07.2017р. № 23 призначив відповідальною особою за зберігання установчих документів Товариства, господарських договорів та всієї кадрової документації головного бухгалтера ОСОБА_4 та фактично припинив трудові відносини. Після переобрання дирекції товариства та початку виконання обов`язків новим Генеральним директором, було проведено оформлення звільнення відповідача та призначено проведення перевірки фінансово-господарської діяльності товариства. За результатами перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ ГРАС САВУА Україна за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 встановлено, що за 2016 рік відповідачу було зайво нараховано та виплачено заробітну плату в розмірі 635 972,00 грн. та 511 958,09 грн. відповідно, внаслідок чого також було зайво нараховано та перераховано податки і внески до обов`язкових державних соціальних фондів в загальному розмірі 174 286,89 грн. Відповідно до укладеного з відповідачем трудового контракту від 02.03.2015р. розмір щомісячної заробітної плати відповідача у 2015 році становив 16 920,00 грн. Відповідно до наданих відповідачу повноважень, з моменту переведення на посаду виконавчого директора всі штатні розписи товариства були затверджені та підписані особисто відповідачем. При цьому відповідач затверджував нові штатні розписи на відповідний рік по декілька разів, в межах кожного календарного місяця. Будь-які зміни до штатного розпису, в тому числі пов`язані зі зміною розміру посадових окладів, вносяться на підставі наказу по підприємству, в якому повинні бути висвітлені причини внесення цих змін. Саме на підставі затверджених та підписаних відповідачем штатних розписів товариства, які також були підписані головним бухгалтером товариства, здійснювалось нарахування та виплата заробітної плати відповідачу та іншим працівникам товариства. Для набрання чинності змін, щодо збільшення розміру заробітної плати позивача на 2016р. необхідним було відповідне рішення Загальних зборів учасників Товариства. Однак, загальні збори не приймали рішення про підвищення розміру посадового окладу відповідача на 2016рік. Оскільки відповідач в 2016році в порушення п. 6.1.3.24 Статуту Товариства, шляхом затвердження відповідних штатних розписів, систематично встановлював собі посадовий оклад в розмірі, який не було передбачено трудовим контрактом та не було погоджено Зборами учасників товариства, тому вказані дії відповідача вчинені останнім з перевищенням наданих йому повноважень та є порушенням його трудових обов`язків, передбаченх абз.4,5 пп.2.1.1, пп. 2.1.2,2.1.4-2.1.6, 2.1.13 трудового контракту від 02.03.2015року. Отже, розмір посадового окладу ОСОБА_2 повинен був становити 16 920,00 грн. відповідно до трудового контракту в редакції від 02.03.2015року, що в сукупності за рік складає 203 040,00 грн., а виплата в 2016 році заробітної плати в більшому розмірі є безпідставною та не відповідає положенням Статуту товариства. Відповідач завдав позивачу матеріальну шкоду при виконанні трудових обов`язків, загальний розмір якої склав 686 244,98 грн. та яка підлягає стягненню у межах середнього місячного заробітку.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.09.2018р. відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін/а.с.119/.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.10.2018р. вищевказану позовну заяву залишено без розгляду/а.с.148/.

Постановою Київського Апеляційного суду від 20.12.2018р. ухвалу суду від 29.10.2018р. скасовано та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду/а.с.200-201/.

14.02.2019р. ухвалою суду призначено розгляд справи/а.с.205/.

Представник позивача та ліквідатор в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити його з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову. Представник відповідача надала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що як вбачається із змісту позовної заяви позивач стверджує, що за період роботи з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року була проведена перевірка фінансово-господарської діяльності товариства. За результатами перевірки було встановлено, що відповідачу нібито була зайво нарахована та виплачена заробітна плата за 2016рік в розмірі 635 972,78 грн. та 511 958,09 грн. Внаслідок безпідставного нарахування заробітної плати нібито було зайво нараховані та перераховані податки і внески до обов`язкових соціальних фондів в загальному розмірі 174 286,89 грн. Однак, після звільнення та отримання трудової книжки 31.08.2017р. ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ ГРАС САВУА Україна з позовною заявою про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за щорічну невикористану відпустку. Судом першої інстанції були встановлені факти порушення ТОВ ГРАС САВУА України норм діючого законодавства України, а саме: норми ч.1 ст. 94 КЗпП України, ст. 1 ЗУ Про оплату праці , ст. 116 КЗпП України, а також умов трудових контрактів № 1 та 2. 11.04.2019р. Київським Апеляційним судом рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2018року в частині задоволення позовних вимог про визнання частково незаконним і скасування наказу № 16-к від 21.08.2017 року та стягнення грошової компенсації, встановленої п. 13.2 трудового контракту -скасовано та у задоволенні цих вимог відмовлено та рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку - змінено та стягнуто з ТОВ ГРАС САВУА Україна на користь відповідача компенсацію за невикористану щорічну відпустку, за час вимушеного прогулу з 13.07.2017 року по 31.08.2017р. у розмірі 7 960,60 грн. Тобто судами встановлено факт щодо невиплаченої заробітної плати відповідача в розмірі 234 348,07 грн., відповідно до розмірів посадових окладів, які зазначені в трудових контрактах № 1та №2. Позивач вводить в оману суд стосовно того факту, що згідно результатів звіту перевірки фінансово-господарської діяльності від 05.09.2017 року було встановлено, що відповідачу нібито була зайво нарахована та виплачена заробітна плата за 2016рік в розмірі 635 972,78 грн. та 511 958,09 грн. відповідно, та що внаслідок цього безпідставного нарахування заробітної плати відповідно нібито було зайво нараховані та перераховані податки і внески до обов`язкових соціальних фондів у розмірі 174 296,89 грн. Помилкові твердження позивача наведені і в акті перевірки від 28.12.2018 року № 1538/26-15-14-06-02/37826956, так як результатом перевірки є порушення податкового законодавства, а саме виявлена недоїмка по сплаті військового збору в розмір 4 655,30 грн. 21.08.2018р. було внесено в ЄДР запис про те, що Товариство в стані припинення і надано двомісячний строк до 21.10.2018р. для пред`явлення вимог кредиторів. Саме з цієї дати управління товариством було передане ліквідаційній комісії, а всі дії даної комісії відповідно до положень законодавства України повинні бути спрямованні тільки на припинення підприємства. Ліквідаційна комісія зобов`язана була письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи та надати строк для розрахунків. Але в порушення вимог ч. 1ст.111 ЦК України, відповідачу в період з 21.08.2018р. по сьогоднішній день письмового повідомлення про припинення особи та строки повернення заборгованості не надходило. Даний факт говорить про те, що позивач не мав і не має жодних фінансових претензій до відповідача до дати подачі позовної заяви про стягнення матеріальної шкоди, а сама подача позовної заяви про стягнення матеріальної шкоди є порушенням норм матеріального права щодо стягнення дебіторської заборгованості. Розмір заробітної плати відповідачем не встановлювався самостійно, саме Генеральний директор ОСОБА_5 встановлював розміри посадових окладів, які зазначені в трудових контрактах № 1, № 2. Судами першої та другої інстанції по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ ГРАС САВУА України про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за щорічну невикористану відпустку було підтверджено даний факт. ОСОБА_2 одноосібно не встановлював собі розмір посадового окладу. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ліквідатор Михайленко І.В. в судовому засіданні позовні вимоги ТОВ ГРАС САВУА Україна підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що ОСОБА_2 незаконно підвищував собі заробітну плату.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступне.

14.10.2014 року відповідно до наказу № 125-к ОСОБА_2 було прийнято до ТОВ ГРАС САВУА Україна на посаду радника дирекції з окладом згідно штатного розпису/т. 1, а.с. 32/.

17.02.2015року відповідно до наказу № 9-к ОСОБА_2 переведено з 02.03.2015року з посади радника дирекції на посаду виконавчого директора з окладом згідно штатного розпису/т. 1, а.с.33/.

Судом встановлено, що 02.03.2015 між ТОВ ГРАС САВУА Україна в особі Генерального директора ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено трудовий контракт з терміном до 31.12. 2015 року з можливістю його продовження. Відповідно до якого (п.5.1) за виконану роботу працедавець виплачує працівнику щомісячну заробітну плату у розмірі 16 920,00 грн.. З вказаної суми вираховуються всі належні до сплати податки та обов`язкові платежі відповідно до чинного законодавства України. Платежі на соціальне страхування сплачуються працедавцем. Заробітна плата виплачується в порядку, передбаченому законодавством України/т.1, а.с.36-45/.

В подальшому, 09.12.15 сторони уклали додаткову угоду №1 до трудового контракту від 02.03.2015, якою продовжили його термін до 31.12.2016 та виклали п.5.1 у новій редакції наступного змісту: За виконану роботу працедавець виплачує працівнику щомісячну заробітну плату у розмірі: 16 920,00 грн. з 02.03.2015 по 31.12.2015, 86 922, 72 грн. з 01.01.2016 по 31.12.2016. З вказаної суми вираховуються всі належні до сплати податки та обов`язкові платежі відповідно до чинного законодавства України . Платежі на соціальне страхування сплачуються працедавцем. Заробітна плата виплачується в порядку, передбаченому законодавством України./т.1, а.с.46/.

21.12.2016р. між позивачем та відповідачем було укладено трудовий контракт з терміном до 31.12.2017р. та відповідно до п.5.1 за виконану роботу працедавець виплачує працівнику щомісячну заробітну плату у розмірі 69 600,00 грн/ т.1, а.с.47-56/.

Відповідно до п. 6.1.1. Статуту ТОВ ГРАС САВУА Україна затвердженого протоколом Загальних Зборів учасників № 5 від 21.12.2012р. діяльність Товариства регулюється та координується Зборами Учасників, які є Вищим органом Товариства/а.с.9-21/.

Відповідно до протоколу № 26 позачергових Загальних Зборів Учасників ТОВ ГРАС САВУА Україна від 21.12.2016 року вирішено укласти з виконавчим директором ОСОБА_2 з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. трудовий контракт з сумарним розміром річної заробітної плати 835 200,00 грн. та надано генеральному директору ТОВ ГРАС САВУА Україна ОСОБА_5 повноваження на підписання вказаного трудового контракту/т. 1, а.с.57-58/.

Відповідно до протоколу № 27 позачергових Загальних Зборів Учасників ТОВ ГРАС САВУА Україна від 28.02.2017 р. вирішено призначити дирекцію Товариства з 07.03.2017р. у наступному складі - виконавчий директор ОСОБА_2 . До прийняття Зборами Учасників Товариства рішення щодо призначення Генерального директора надано Виконавчому директору ОСОБА_2 з 07.03.2017 року повноваження на здійснення оперативного керівництва поточною діяльністю товариства/ т. 1, а.с. 59,60/.

12.05.2017р. відповідач повідомив заявою позивача про звільнення з посади, за власним бажанням з 12.07.2017р. /т. 1, а.с.61/.

У своєму позові представник позивача посилається, що для набрання чинності змін щодо збільшення розміру заробітної плати ОСОБА_2 на 2016 рік необхідним було відповідне рішення Загальних Зборів Учасників Товариства та посилається на п. 6.1.3.24 Статуту Товариства (в редакції від 21.02.2012, чинній на момент підписання додаткової угоди).

Однак суд, не приймає дане твердження до уваги, оскільки відповідно до п. 6.1.3.24 Статуту ТОВ ГРАС САВУА Україна затвердженого протоколом Загальних Зборів учасників № 5 від 21.12.2012р. до компетенції Зборів Учасників належить: прийняття рішень щодо прийняття на роботу чи звільнення будь-якого співробітника , сумарна річна заробітна плата якого перевищує 530 000, 00 грн. Тобто, для збільшення розміру заробітної плати не потрібне відповідне рішення Зборів, так як до їх компетенції належить тільки прийняття та звільнення співробітників з сумарною заробітною платою 530 000,00 грн.

Також, представник позивача посилається на те, що відповідач систематично встановлював собі посадовий оклад в розмірі, який не було передбачено трудовим контрактом від 02.03.2015р., однак як вбачається із матеріалів справи строк дії даного контракту був продовжений до 31.12.2016 та відповідно до додаткової угоди №1 щомісячну заробітну плату відповідачу встановлено у розмірі 86 922, 72 грн.

Відповідно до штатних розписів на 2015 та 2016 роки ОСОБА_2 , як виконавчий директор, затверджував штатні розписи, та з 2016р. посадовий оклад виконавчого директора становив 63 354,00 грн. та був не змінний протягом 2016р., тоді як відповідно до додаткової угоди №1 до трудового контракту від 02.03.2015 року повинен був становити 86 922, 72 грн., тобто значно більшим ніж він отримував. Тому твердження представника позивача та ліквідатора, щодо завищення розміру посадового окладу самостійно відповідачем є безпідставними та не підтверджені належними доказами.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що у зв`язку із складним фінансовим становищем Товариства його заробітна плата була зменшена за погодженням з ОСОБА_5 до 63 354,00 грн.

Відповідно до п. 5.5.3, 5.5.4 трудового контракту від 02.03.2015р. премія виплачується у розмірі 15 % від розміру чистого прибутку товариства у 2015 р. розмір премії у 2016-2017 роках буде погоджено додатково у інший спосіб, визначений працедавцем. Посилання представника позивача щодо самовільного нарахування премій також не знайшли підтвердження під час розгляду справи,оскільки виплата премій була передбачена трудовим контрактом.

Відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2018р. визнано частково незаконним та скасовано наказ ТОВ ГРАС САВУА Україна №16-к від 31.08.2017 про передачу справ та оформлення звільнення, в частині дати фактичного звільнення ОСОБА_2 , змінено дату фактичного звільнення з 12.07.2017 на 31.08.2017; стягнуто з ТОВ ГРАС САВУА Україна (код ЄДРПОУ 37826956) на користь відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 234 348, 00 грн.; середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.07.2017 по 31.08.2017 в розмірі 121 800, 00 грн.; компенсацію, передбачену п.13.2 трудового контракту від 21.12.2016 в розмірі 62 422, 40грн.; компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 13.07.2017 по 31.08.2017 у розмірі 10 440, 00 грн. /т.2 а.с. 215- 220/.

Постановою Київського Апеляційного суду від 11.04.2019р. рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03.12. 2018 року у частині задоволення позовних вимог про визнання частково незаконним і скасування наказу № 16-к від 31 серпня 2017 року та стягнення грошової компенсації, встановленої пунктом 13.2 трудового контракту - скасовано та у задоволенні цих вимог відмовлено, а в частині задоволення позовних вимог про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку - змінено та стягнуто з ТОВ ГРАС САВУА Україна на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористану щорічну відпустку за час вимушеного прогулу у період з 13.07.2017 року по 31.08. 2017 року у розмірі 7 960 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят) грн. 60 коп. В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін/т.2, а.с.221-228/.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 133 КЗпП України у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть: керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ ГРАС САВУА Україна не підлягають задоволенню, оскільки під час розгляду справи судом не встановлено, що відповідачем порушено умови контракту, статуту підприємства та КЗпП України.

На підставі викладеного керуючись ст. 21,22, 23, 24, 133 КЗпП, ст. ст.ст. 3-5,12-13, 16, 18, 19, 23, 76-92, 95, 223, 258-259, 264-265, 268, 272-275, 279, 352, 354-355, 447, 451 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задовленні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАС САВУА Україна (04070, м. Київ, вул.Іллінська,8, блокІІ, поверх 3) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Суддя Н.О. Петренко