Рішення

від 14.03.2019 по справі 760/23773/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/612/19

Справа №760/23773/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Ковальській К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія "Гера" про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на її користь 123 396,67 грн., що складається з грошових коштів в сумі 91 000,00 грн., штрафу за прострочення повернення допомоги в сумі 9100,00 грн., штрафу за нецільове використання коштів в сумі 9100,00 грн., інфляційного збільшення суми боргу 6 831,63 грн., 12 % річних в сумі 7 365,04 грн.

Позов обґрунтований тим, що 22.11.2016 між сторонами було укладено договір №22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги, згідно умов якого позивач є позикодавцем, а відповідач - позичальником, а згідно з п. 3 договору, розмір допомоги складає 446 000 грн.

Позивач посилався на те, що відповідно до п. 4 договору позивач 23.12.2016 перерахував зазначені вище грошові кошти на рахунок відповідача, при цьому, п. 5 договору передбачено, що відповідач зобов`язується повернути допомогу у валюті України у розмірі 400 000 грн. до 30.01.2017 та 46 000 грн. до 30.03.2017.

Зазначено, що в порушення умов даного договору 30.01.2017 відповідач повернув лише 355 000 грн., решту - 91 000 грн. не повернув.

Позивач, вказав, що п. 9 договору передбачено, що при простроченні повернення допомоги позичальник сплачує штраф у розмірі 10 % від неповерненої суми, тому сума штрафу складає 9100 грн.

Крім того, даним пунктом встановлено, що у випадку нецільового використання коштів позичальник сплачує штраф у розмірі 10 % суми нецільового використання коштів.

Таким чином, позивач вважає, що оскільки, строк виконання зобов`язань відповідача настав, а відповідач не повернув решту грошових коштів в сумі 91 000 грн., таким чином використав зазначені кошти не за цільовим призначенням, тому має сплатити штраф у розмірі 10 % суми нецільового використання коштів.

Також, позивач вважає, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, з останнього на його користь підлягають стягненню інфляційні втрати із суми боргу 45 000 грн. за період з 30.01.2017 по 01.11.2017 у розмірі 4057,95 грн., та із суми боргу 46 000 грн. за період з 30.03.2017 по 01.11.2017 у розмірі 2773,68 грн.

Позивач посилався на те, що п. 10 договору передбачено, що при простроченні повернення допомоги позичальник додатково до штрафу, передбаченого п. 9 договору сплачує проценти в розмірі 12 % річних від неповерненої суми за весь строк прострочення. Таким чином, вважає, що з відповідача на його користь підлягають стягненню проценти: із суми боргу 45000 грн. за період з 30.01.2017 по 01.11.2017 у розмірі 4083,29 грн., та із суми боргу 46 000 грн. за період з 30.03.2017 по 01.11.2017 у розмірі 3281,75 грн.

Ухвалою судді від 08.11.2017 у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 05.12.2017 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія "Гера" про стягнення грошових коштів.

12.06.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що відповідач не погоджується з вимогами позивача та вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Вказав, що дійсно між сторонами укладено Договір № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016, згідно якого позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі, а останній зобов`язався використати їх за цільовим призначенням та повернути допомогу в порядку та на умовах, визначених договором.

Посилався на те, що відповідно до п. 2 договору, цільове призначення допомоги - оплата робіт/послуг за договором з ПАТ Київенерго № Н81-13/6425 від 03.06.2013.

Зазначено, що 23.12.2016 позивачем було перераховано на рахунок відповідача 446 000 грн., а 26.12.2016 грошові кошти у розмірі 885 403,91 грн., у складі яких були й 446 000 грн. отримані від позивача, були перераховані ПАТ Київенерго за приєднання за договором № Н81-13/6425 від 03.06.2013.

Таким чином, відповідач вважає, що ним кошти, отримані від позивача за договором № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги, використано за призначенням, а саме: для оплати робіт/послуг за договором з ПАТ Київенерго № В81-13/6425 від 03.06.2013.

Пояснено, що з метою виконання зобов`язання за договором про приєднання, яке не є стандартним, від 03.06.2013 № Н81-13/6425 сторони, за договором про приєднання, а саме: ПАТ Київенерго та ТОВ ГЕРА уклали інвестиційний договір № 1849/18-16 від 01 грудня 2016 року, згідно якого замовник ТОВ ГЕРА зобов`язується на власний ризик та за рахунок внесків інвестора ПАТ Київенерго здійснити будівництво об`єкта на земельній ділянці з кадастровим номером № НОМЕР_1 , загальною площею 0,1 га, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , ввести об`єкт в експлуатацію та передати у власність інвестору - ПАТ Київенерго . У даному випадку об`єкт замовника - це об`єкт (трансформаторна підстанція), який приєднується до електричних мереж інвестора відповідно до договору про приєднання від 03.06.2013 № Н81-13/6425, яке є нестандартним.

Таким чином, відповідач вважає, що ці два вищезазначені договори є взаємопов`язаними один з одним, та не можуть бути виконані окремо один від одного. Саме тому, сторони за договором № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги 22.12.2016, передбачили та узгодили п. 6, де зазначено, що строк повернення допомоги та інші умови повернення допомоги можуть бути змінені тільки за домовленістю сторін та у разі невиконання ПАТ Київенерго умов інвестиційного договору № 1849/18-16 від 01.12.2016 або неповернення коштів по цьому договору у повному обсязі до 30 березня 2017 року.

Зазначено, що відповідно до п. 2.1. інвестиційного договору № 1849/18-16 від 01.12.2016, інвестор - ПАТ Київенерго у якості інвестиційного внеску в будівництво об`єкта перераховує замовнику (відповідачу по справі) грошові кошти у розмірі 883 712, 40 грн. в наступному порядку:

п. 2.1.1. 90% інвестиційного внеску протягом 20 робочих днів з дати укладення цього договору, але не раніше отримання від замовника коштів за договором про приєднання;

п. 2.1.2. 10% інвестиційного внеску протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передавання об`єкта за умови, що за цим договором не споруджуються об`єкти нерухомого майна (будівлі ТП, РП та ПС), що входять до складу об`єкта; підписання сторонами акту приймання - передавання об`єкта та надання документів, відповідно до п. 3.4.19, 5.1.2., 5.7. цього договору за умови, що за цим договором споруджуються об`єкти нерухомого майна (будівлі ТП, РП та ПС), що входять до складу об`єкта.

Відповідач посилався на те, що 26.12.2016 він отримав на свій рахунок інвестиційний внесок 90% на підставі договору про приєднання згідно договору № 1849/18 від 01.12.2016 у розмірі 798 637,25 грн. Саме з цих коштів, 30.01.2017 відповідачем здійснено часткове повернення позивачеві цільової безпроцентної фінансової допомоги згідно договору № 22/12/16-01 від 22.12.2016 року, у розмірі 355 010,00 грн.

Вказав, що відповідно до п. 5 договору відповідач зобов`язаний повернути допомогу у валюті України у розмірі 40 000 грн. до 30 січня 2017 року, 46 000 грн. до 30 березня 2017 року. Днем повернення допомоги, її частини вважається день зарахування суми допомоги, її частини на рахунок позикодавця.

Зазначено, що станом на 14.05.2018 заборгованість ПАТ Київенерго становить 85 075,15 грн., отже, умови інвестиційного договору № 1849/18-16 від 01.12.2016 ПАТ Київенерго не виконало.

Відповідач посилався на те, що аналізуючи пункт 6 Договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги 22.12.2016, чітко вбачається, що хоча й у договорі встановлено строк виконання зобов`язання, але цей строк чітко пов`язаний із подією, а саме: повернення коштів по інвестиційному договору № 1849/18-16 від 01.12.2016 від ПАТ Київенерго на рахунок ТОВ ГЕРА у повному обсязі до 30 березня 2017 року. Зважаючи, що кошти по інвестиційному договору № 1849/18-16 від 01.12.2016 від ПАТ Київенерго на рахунок ТОВ ГЕРА у повному обсязі до 30 березня 2017 року не повернуто, в силу пункту 6 Договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги 22.12.2016, строк виконання зобов`язання, - повернення цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги позивачеві не настав, а тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 91 000,00 грн. не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, відповідач також вважає необґрунтованими і вимоги позивача про стягнення з нього на користь позивача штрафів.

Щодо стягнення процентів у розмірі 12% річних від неповерненої суми за весь строк прострочення, відповідач вважає, що умовами договору чітко зазначено, що договір є безпроцентним.

Визначені у договорі проценти, які нараховується за кожен день прострочення виконання зобов`язання, за своєю правовою природою є пенею. Проте розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені. Крім того, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а тому розрахунок процентів за 276 та 217 днів є незаконним, а тому також не підлягає задоволенню.

22.11.2018 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач посилається на те, що з доданих до відзиву документів, а саме: договору № Н81-13/6425 про приєднання, яке не є стандартним від 03.06.2013 і додатків до нього, та копій банківських виписок по власному рахунку відповідача випливає, що останній не перераховував грошові рахунок ПАТ Київенерго , тим самим порушивши умови договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016 стосовно цільового призначення допомоги.

Пояснено, що відповідно до умов договору № Н81-13/6425 про приєднання, яке не є стандартним від 03.06.2013 та додатків до нього, відповідач мав перерахувати грошові кошти в сумі 885 393,91 грн. на поточний рахунок ПАТ Київенерго № НОМЕР_2 відкритий у ПАТ ПУМБ , МФО 334851. Відповідно до банківських виписок, наданих відповідачем, а ні 26.12.2016, а ні в будь-який інший день грошові кошти на поточний рахунок ПАТ Київенерго № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ ПУМБ , МФО 334851, не перераховувались.

Таким чином, на переконання позивача, грошові кошти, отримані відповідачем з договором № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016 використані не за цільовим призначенням, у зв`язку з цим позивач правомірно вимагає застосування штрафу за нецільове використання коштів передбаченого п. 9 Договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016.

Також позивач звертає увагу на те, що твердження відповідача про те, що строк виконання зобов`язання за договором № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016 не настав, не відповідає дійсності.

Зазначено, що строк виконання зобов`язання чітко визначений у пункті 5 Договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016, а саме: позичальник зобов`язується повернути допомогу у валюті України у розмірі 400 000 грн. до 30 січня 20107 року, 46 000 грн. до 30 березня 2017 року. Днем повернення допомоги, її частини вважається день зарахування суми допомоги, її частина рахунок позикодавця.

Тобто, пункт 5 Договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016 не містить жодних інших умов, відповідно до яких встановлюється інший строк виконання зобов`язання.

З приводу пункту 6 Договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016, на який відповідач посилається як на підставу того, що строк виконання зобов`язання не настав, позивач вважає, що таке твердження відповідача є абсурдним, оскільки згаданий пункт містить лише положення про те що строк повернення допомоги та інші умови повернення допомоги можуть бути змінені тільки за домовленістю сторін, у випадку не виконання ПАТ Київенерго умов інвестиційного договору № 1849/18-16 від 01.12.2016, зміна умов договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016 має бути оформлена документом, викладеним в письмовій формі, та підписаним позивачем та відповідачем. Однак, не існує жодного документу, укладеного між позивачем та відповідачем, який змінював умови Договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016.

Крім того, позивач вважає безпідставними твердження відповідача з приводу незаконності стягнення процентів у розмірі 12 % річних від неповерненої суми за весь строк прострочення.

22.11.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач збільшив заявлені ним вимоги, та просив, зокрема, стягнути з відповідача на свою користь штраф за нецільове використання грошових коштів у розмірі 44 600 грн., інфляційні втрати із суми боргу 45 000 грн. за період з 30.01.2017 по 19.11.2017 у розмірі 9339,51 грн., та із суми боргу 46 000 грн. за період з 30.03.2017 по 19.11.2018 у розмірі 8024,64 грн., а також проценти у розмірі 12 % річних від неповерненої суми із суми боргу 45 000 грн. за період з 30.01.2017 по 19.11.2017 у розмірі 9749,59 грн., та із суми боргу 46 000 грн. за період з 30.03.2017 по 19.11.2018 у розмірі 9073,97 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, від його представника надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України. Про причину неявки суд до відома не поставив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що 22.11.2016 між ТОВ Обслуговуюча компанія Гера (позичальник) та ОСОБА_1 (позикодавець) було укладено договір №22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги.

Згідно п.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (допомога), а останній зобов`язується використати за цільовим призначенням та повернути допомогу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

П.п. 2-7 договору встановлено, що цільове призначення допомоги - оплата робіт/послуг за договором з ПАТ Київенерго №Н81-13/6425 від 03.06.2013, розмір допомоги складає 446 000 грн. та надається шляхом перерахування безготівкових коштів позичальнику на його рахунок. Позичальник зобов`язується повернуто допомогу у валюті України у розмірі 400 000 грн. до 30.01.2017, 46 000 грн. до 30.03.2017, днем повернення допомоги, її частини вважається день зарахування суми допомоги, її частини на рахунок позикодавця. Строк повернення допомоги та інші умови повернення допомоги можуть бути змінені тільки за домовленістю сторін та у разі не виконання ПАТ Київенерго умов інвестиційного договору №1849/18-16 від 01.12.2016 або неповернення коштів по цьому договору у повному обсязі до 30.03.2017. Позичальник має право достроково повернути допомогу повністю або частково. У цьому випадку повернення здійснюється шляхом перерахування позичальником коштів на рахунок позикодавця.

Встановлено, що 23.12.2016 ОСОБА_1 перерахувала 446 000 грн. на рахунок відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ОК Гера 30.01.2017 повернуло ОСОБА_1 цільову безпроцентну фінансову допомогу згідно договору №22/12/1-01 від 22.12.2016 у розмірі 355 000 грн.

Так, позивач, звертаючись до суду із вказаним позовом, посилається те, що відповідачем у визначені договором строки, решту фінансової допомоги у сумі 91 000 грн. повернуто не було, крім того, відповідач використав кошти не за цільовим призначенням, у зв`язку з чим просить стягнути на свою користь вказану суму, на що суд зазначає наступне.

В силу вимог ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 14.1.257. Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Поворотній фінансовій допомозі у Цивільному кодексі України відповідає договір позики, особливості укладання якого врегульовані статтями 1046 - 1053 ЦК України.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відтак, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Частинами 1, 2 ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Пунктом 2 ч.1 ст.208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтями 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України встановлено, що угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), зобов`язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини третьої статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що отримані кошти за договором ним було використано за цільовим призначенням - для оплати робіт/послуг за договором з ПАТ Київенерго №Н81-13/6425 від 03.06.2013, крім того, стверджував, що умови інвестиційного договору №1849/18-16 від 01.12.2016 ПАТ Київенерго у повному обсязі до 30.03.2017 не виконало, тому строк виконання зобов`язання - повернення цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги позивачеві не настав, з чим суд не може погодитись з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання зобов`язання за договором про приєднання, яке не є стандартним, від 03.06.2013 № Н81-13/6425 сторони, за договором про приєднання, а саме: ПАТ Київенерго (інвестор) та ТОВ ОК ГЕРА (замовник) уклали інвестиційний договір № 1849/18-16 від 01 грудня 2016 року, згідно якого ТОВ ОК ГЕРА зобов`язується на власний ризик та за рахунок внесків інвестора ПАТ Київенерго здійснити будівництво об`єкта на земельній ділянці з кадастровим номером № НОМЕР_1 , загальною площею 0,1 га, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , ввести об`єкт в експлуатацію та передати у власність інвестору.

Згідно вказаного інвестиційного договору, об`єкт замовника - це об`єкт (трансформаторна підстанція), який приєднується до електричних мереж інвестора відповідно до договору про приєднання від 03.06.2013 № Н81-13/6425, яке є нестандартним.

Відповідно до п. 2.1. інвестиційного договору № 1849/18-16 від 01.12.2016, інвестор у якості інвестиційного внеску в будівництво об`єкта перераховує замовнику грошові кошти у розмірі 883 712, 40 грн. в наступному порядку:

п. 2.1.1. 90% інвестиційного внеску протягом 20 робочих днів з дати укладення цього договору, але не раніше отримання від замовника коштів за договором про приєднання;

п. 2.1.2. 10% інвестиційного внеску протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передавання об`єкта за умови, що за цим договором не споруджуються об`єкти нерухомого майна (будівлі ТП, РП та ПС), що входять до складу об`єкта.

П.п. 5.1.1. та 5.1.2 інвестиційного договору встановлено, що замовник зобов`язується закінчити будівництво об`єкта у строк не пізніше 31.12.2016, а ввести об`єкт в експлуатацію до 30.01.2017. За сприяння та за довіреністю інвестора оформити на інвестора право власності на будівельну частину об`єкта та передати об`єкт у власність інвестору протягом 90 календарних днів з дати введення об`єкта в експлуатацію.

Так, пункт 6 Договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016, на який відповідач посилається як на підставу того, що строк виконання зобов`язання не настав, містить лише положення про те, що строк повернення допомоги та інші умови повернення допомоги можуть бути змінені тільки за домовленістю сторін, у випадку не виконання ПАТ Київенерго умов інвестиційного договору № 1849/18-16 від 01.12.2016.

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.

Тобто, зміна умов договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016 має бути оформлена документом, викладеним в письмовій формі, та підписаним сторонами.

Разом з тим, відповідачем не надано договору тощо, укладеного між ним та позивачем, який би змінював умови Договору № 22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.12.2016, як і не надано суду підтвердження, що ПАТ Київенерго не виконало умов інвестиційного договору № 1849/18-16 від 01.12.2016.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 91 000 грн. неповернутої фінансової допомоги.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення з відповідача штрафів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Пунктом 9 договору №22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.11.2016 передбачено, що при простроченні повернення допомоги позичальник сплачує штраф у розмірі 10 % від неповерненої суми допомоги. У випадку не цільового використання коштів (п. 2 договору) позичальник сплачує штраф у розмірі 10 % суми не цільового використання коштів.

Оскільки, судом встановлено, що відповідач не повернув позивачу фінансову допомогу у розмірі 91 000 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 % від неповерненої суми допомоги у розмірі - 9100 грн. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, не знайшли свого підтвердження твердження відповідача, що ним використано кошти у розмірі 446 000 грн. за цільовим призначенням, тому суд вбачає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 44 600 грн. штрафу за не цільове використання коштів.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати із суми боргу 45 000 грн. за період з 30.01.2017 по 19.11.2017 у розмірі 9339,51 грн., та із суми боргу 46 000 грн. за період з 30.03.2017 по 19.11.2018 у розмірі 8024,64 грн., а також проценти у розмірі 12 % річних від неповерненої суми із суми боргу 45 000 грн. за період з 30.01.2017 по 19.11.2017 у розмірі 9749,59 грн., та із суми боргу 46 000 грн. за період з 30.03.2017 по 19.11.2018 у розмірі 9073,97 грн., на що суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, п. 10 договору №22/12/16-1 про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 22.11.2016 встановлено, що при простроченні повернення допомоги позичальник додатково до штрафу, передбаченого п. 9 договору, сплачує проценти в розмірі 12% річних від неповерненої суми за весь строк прострочення.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за період з 30.01.2017 по 19.11.2017 інфляційні втрати із суми боргу 45 000 грн. становлять 9339,51 грн., а за період з 30.03.2017 по 19.11.2018 із суми боргу 46 000 грн. - 8024,64 грн.

Згідно розрахунку, наданого позивачем проценти у розмірі 12 % річних від неповерненої суми із суми боргу 45 000 грн. за період з 30.01.2017 по 19.11.2017 становлять 9749,59 грн., та із суми боргу 46 000 грн. за період з 30.03.2017 по 19.11.2018 - 9073,97 грн.

Вказані розрахунки є вірними, а тому вони можуть бути прийнятими судом до уваги при вирішенні даної справи.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи, що відповідач своїм правом з`явитися в суд і спростувати доводи позивача не скористався, будь-яких доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 76-80 ЦПК України відповідачем не надано і клопотань перед судом про їх витребування не заявлено, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Що стосується стягнення судових витрат на користь позивача, то слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1808,89 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1808,89 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 610-612, 625, 1046-1049 ЦК України, ст. ст. ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281, 282, 354 ЦПК України -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія "Гера" про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обслуговуюча компанія "Гера" (код ЄДРПОУ: 40523441, адреса: 03038, м. Київ, пров. Докучаєвський, 8, кв. 9/1) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) 91 000 грн. неповернутої фінансової допомоги, 9100 грн. штрафу за прострочення повернення допомоги, 44 600 грн. штрафу за нецільове використання коштів, 17 364,15 грн. інфляційних втрат, 18 823,56 грн. 12 % річних, а також 1808,89 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатова